Рішення № 8239697, 09.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.10 Справа № 24/10/10

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

До відповідача приватного підприємця ОСОБА_1, (71112, АДРЕСА_1 )

Про стягнення неустойки за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт” № 1856/д від 27.02.2006р. в розмірі 3458,25грн., з яких 3419,46грн.- неустойки, 23,45грн. основного боргу та 15,34грн. пені.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

Від позивача Мельніков О.А. довіреність № 01/18 від 09.02.2010р.

Від відповідача не прибув

Заявлені позовні вимоги про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1В стягнення неустойки за договором оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт” № 1856/д від 27.02.2006р. в розмірі 3458,25грн., з яких 3419,46грн.- неустойки, 23,45грн. основного боргу та 15,34грн. пені.

Ухвалою суду від 16.12.2009р. порушено провадження у справі № 24/10/10, судове засідання призначено на 27.01.2010 р.

У звязку із неявкою в судове засідання представників відповідача розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладався до 09.02.2010 р.

В судовому засіданні 09.02.2010р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України за погодженням з представником позивача вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувані ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки суд не попередив.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 24/10/10 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 27.01.2010р. про відкладення розгляду справи, яка направлялася за юридичною адресою відповідача, що підтверджується даними Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 210462, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 6633420.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на закінчення процесуального строку вирішення спору, встановлено ст. 69 ГПК України, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 530, 785 ЦК України та ст., ст. 18, 19, 29 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” і полягають в тому, що 27.02.2006 р. між позивачем та відповідачем укладений договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт” № 1856/д, за умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт”, а саме вбудоване в перший поверх поліклініки порту не житлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 18,0кв.м. відповідно до плану першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7. Строк дії Договору встановлено до 13.02.2008р. Відповідно до п. 3.5 Договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться відповідачем щомісячно до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті. У зв'язку з тим, що відповідач порушив істотні умови Договору, а саме: п.5.2. Договору, яким передбачено своєчасне і в повному обсязі внесення орендної плати, п.5.3. Договору, яким передбачено до 09 числа місяця наступного за тим, що підлягає оплаті, подати Орендодавцю та Балансоутримувачу копії платіжних документів з відміткою обслуговуючого банку, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 24.09.2007р. № 01-22/2918, з вимогами щодо розірвання Договору, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та повернення орендованого Майна до державної власності, шляхом підписання акту прийому-передачі. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.12.07 у справі № 6/416/07 позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі. Вищезазначене рішення було виконане відповідачем в повному обсязі, але орендоване майно відповідач повернув лише 13.03.2009р., це підтверджується актом прийому-передачі від 13.03.2009р. Згідно з п. 9.3 Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення терміну дії Договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна. У зв'язку з тим, що відповідач не повернув майно у встановлений строк, відповідно до ст. 785 ЦК України та п.9.3. Договору, йому нарахована неустойка за період з 10.12.2007р. по 13.03.2009р. в розмірі 3419,46 грн. Відповідно до ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди. Станом на 08.12.2009р. відповідач має заборгованість з орендної плати за Договором за період з 01.12.2007р. по 10.12.2007р. в розмірі 23,45 грн., яку було донараховано до дати прийняття судового рішення. Крім того, згідно з п.3.6. Договору, орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.4. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Просить суд позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 3419,46грн.- неустойки, 23,45грн. основного боргу та 15,34грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.02.2006 р. між РВ ФДМУ по Запорізькій області (позивачем у справі) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт” № 1856/д (далі за текстом Договір) з наступними змінами та доповненнями, внесеними відповідними договорами про зміни.

За умовами якого відповідачу передано в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт”, а саме вбудоване в перший поверх поліклініки порту не житлове приміщення загальною площею по внутрішньому обміру 18,0кв.м. відповідно до плану першого поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7. Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення аптечного кіоску.

Відповідно до п. 2.1 Договору вступ відповідача у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами Договору та акту прийому-передачі майна.

Факт передачі в оренду державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП “Бердянський морський торгівельний порт”, підтверджується Актом прийому-передачі від 27.02.2006 р., який підписано і скріплено печатками позивача і відповідача, відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

У відповідності до пунктів 3.1 3.3 Договору в редакції Договору про зміни № 1 від 31.05.2007р. річна орендна плата за новими ставками приймається в розмірі 8% від вартості орендованого майна відповідно до його цільового призначення розміщення аптечного кіоску і розраховується по формулі. Розмір орендної плати за базовий місяць січень 2007р., становить без ПДВ 99,46грн., який в подальшому підлягає коригуванню орендарем на індекс інфляції за кожен наступний місяць.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що орендна плата спрямовується таким чином: 70 % від розміру орендної плати за кожний місяць до Державного бюджету, 30 % розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розподіл орендної плати здійснюється відповідачем самостійно.

Згідно з п. 3.5 Договору сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться відповідачем щомісячно до 07 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті.

Відповідно до п. 5.2 Договору відповідач взяв на себе зобовязання своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідач упродовж дії Договору неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати, орендну плату у повному обсязі та визначені Договором строки не вносив. У звязку із чим, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 24.09.2007р. № 01-22/2918, з вимогами щодо розірвання Договору, стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та повернення орендованого Майна до державної власності, шляхом підписання акту прийому-передачі. Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.12.07 у справі № 6/416/07 позовні вимоги позивача були задоволені в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт несвоєчасного виконання відповідачем умов договору № 1856/д від 27.02.2006р. встановлений рішенням суду і не підлягає доказуванню в силу ст. 35 ГПК України.

Вищезазначене рішення було виконане відповідачем в повному обсязі, але орендоване майно відповідач повернув лише 13.03.2009р., це підтверджується актом прийому-передачі від 13.03.2009р.

Згідно з п. 9.3 Договору, за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно, у разі припинення терміну дії Договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до розрахунку позивача сума неустойки за період часу з 10.12.2007р. по 13.03.2009р. складає 3419,46 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування неустойки та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Як пояснив, в судовому засіданні представник позивача станом на 08.12.2009р. відповідач має заборгованість з орендної плати за Договором за період з 01.12.2007р. по 10.12.2007р. в розмірі 23,45 грн., яку було донараховано до дати прийняття судового рішення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 23,45грн. заборгованості з орендної плати.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 15,34 грн. пені, нарахування та стягнення якої позивач обґрунтовує посиланням на п. 3.6 Договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 3.6 Договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.4. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, на який нараховується пеня від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Позивачем предявлена до стягнення пеня в розмірі 15,34 грн., яка розрахована за загальний період з 10.06.2007 р. по 09.12.2007 р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення 15,34 грн. пені задоволенню не підлягає, оскільки заявлена поза межами строку позовної давності, крім того, розрахунок пені позивачем виконаний невірно без додержання вимог чинного законодавства щодо розміру та строків нарахування пені.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі та належного виконання зобовязань за Договором суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 759, 762-764, 782 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (71112, АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет м. Бердянська, 22080300, код ЄДРПОУ 34676953, банк одержувача: УДК в Запорізькій області, на р/р № 31117094700011, МФО 813015) 3419 (три тисячі чотириста девятнадцять) грн. 46 коп. неустойки та 23(двадцять три)грн. 45коп. заборгованості з орендної плати. Стягувач: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280). Видати наказ.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (71112, АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р № 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 102 (сто дві) грн. 00коп. державного мита. Видати наказ.

4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (71112, АДРЕСА_1, ідентиф. код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р№31212259700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259) 118 (сто вісімнадцять) грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 11.02.2010р.