Рішення № 8239631, 01.02.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10 Справа № 15/4/10

Суддя

За позовом Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Радянська, 4, кв. 63

про стягнення 62 275,00 грн. основного боргу за договором № 1708-01 від 17.08.2009, 3 528,68 грн. пені, 5 16,40 грн. річних відсотків, 1 681,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя Горохов І.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, представник дов. № б/н від 01.10.2009

від відповідача: Каленська Т.В., представник доа. № б/н від 04.01.2010

Суть спору:

Розглядається позовна заява Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Київ, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ДПС Плюс”, Запорізька область, м. Енергодар про стягнення 62 275,00 грн. основного боргу за договором № 1708-01 від 17.08.2009, 3 528,68 грн. пені, 5 16,40 грн. річних відсотків, 1 681,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Ухвалою господарського суду від 15.12.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 14.01.2010. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 01.02.2010р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: 17 серпня 2009 року СПД ОСОБА_1 та ТОВ «ДПС Плюс»укладено договір поставки № 1708-01. Відповідно до умов договору позивач зобовязався передати відповідачеві сантехнічні вироби, а відповідач зобовязався прийняти їх та своєчасно здійснити оплату. Позивач зазначає, що взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору оплату вартості отриманого товару не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 62 275,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3528,68 грн. пені, нарахованої за період з 01.09.2009р. по 10.12.2009р., 516,40 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 01.09.20069р. по 10.12.2009р. та 1681,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав: договір поставки №1708-01від 17.08.09р підписаний не уповноваженою особою. Підис, поставлений під прізвищем ОСОБА_5 не відповідає відтиску в паспорті ОСОБА_5 Специфікації №1, №2 відносяться до другому договору де постачальником являється ТО В «Світ Тепла». Підставою для відвантаження видаткової накладної №ЧП0001333 від 25.08.09р на суму 1000,00 грн. та видаткової накладної №4110001332 від 18.08.09р на суму 61275,00 грн. є рахунок фактура №ЧП0000983 від 14.08.09р. Такім чином вище заявлені накладні не мають відношення до договору №1708-01 від 17.08.09р. Постачання за цим договором не здійснене.

За клопотанням сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив, що 17 серпня 2009 року СПД ОСОБА_1 та ТОВ «ДПС Плюс»укладено договір поставки № 1708-01. відповідно до умов договору позивач зобовязався передати відповідачеві сантехнічні вироби, а відповідач зобовязався прийняти їх та своєчасно здійснити оплату. Відповідно до п. 1.2 договору на товару, що поставляється покупцю оформляється накладна, в якій зазначається кількість, вартість, асортимент.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що сумою договору є загальна вартість товару, переданого по накладним. На момент поставки діють ціни, вказані в специфікації до договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідач здійснює заявку на конкретну партію товару і направляє її до позивача. При цьому, заявка покупця може також здійснюватися в усній формі.

Пунктом 4.3 договору встановлено зобовязання відповідача здійснити оплату за товар протягом 10 робочих днів починаючи з моменту отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або у готівковій формі.

В судовому засіданні встановлено, що договір №1708-01 від 17.08.2009р. та специфікації до нього підписані не уповноваженою на те особою.

Як свідчать вивчені матеріали, згідно видаткових накладних (додані до справи) на адресу відповідача впродовж серпня 2009 року поставлено товар на загальну суму 62 275,00 грн., у т. ч. за видатковою накладною № ЧП0001332 від 18.08.2009р. на суму 61275 грн., за видатковою накладною №ЧП0001333 від 25.08.2009р. на суму 1000 грн., який відповідачем не оплачений, внаслідок чого за відповідачем склалася заборгованість в сумі 62 275,00 грн.

Суд вважає, що з урахуванням наданих матеріалів у справу позивачем не доведено здійснення поставки товару на загальну суму 62275 грн. саме на виконання умов договору №1708-01 від 17.08.2009р., оскільки в специфікаціях №1 та №2 постачальником товару зазначено ТОВ «Світ Тепла»замовник ТОВ «ДПС Плюс». Разом з тим, договір №17-08-01 укладався між ПП ОСОБА_6 та ТОВ «ДПС Плюс».

У наданих позивачем видаткових накладних на отримання товару та рахунку фактурі №ЧП0000983 від 14.08.2009р. відсутні посилання на договір від 17.08.2009р. №1708-01.

Разом з тим, необхідно зазначити, що видаткові накладні та рахунок фактура містять усі необхідні реквізити необхідні для первинного документа з урахуванням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають з підстав, передбачених законом, а також з дій громадян і організацій.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній та письмовій формі. При цьому письмовою формою вважається як підписання одного документу, так і обмін листами, телеграмами, тощо, з яких вбачається, що сторони правочину досягли згоди по всіх істотних умовах, необхідних для договорів даного виду.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, боржник повинен виконати таке зобовязання у семиденний строк з дня предявлення вимоги кредитором. Позивач направив на адресу відповідача претензію від 09.11.2009р. на сплату боргу за поставлений товар, яка була отримана відповідачем 09.11.2009р. про що свідчить поштове повідомлення. Відповідь на претензію не надано.

Як передбачено приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 62 275,00 грн. Внаслідок викладеного суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення 516,40 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 01.09.20069р. по 10.12.2009р. та 1681,43 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за вказаний період часу, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 122,84 грн. річних відсотків нарахованих за період з 17.11.2009р. по 10.12.2009р. та 685,00 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з листопада по грудень 2009 року. Період розрахунку береться з урахуванням направлення претензії позивачем на адресу відповідача, яка була отримана відповідачем 09.11.2009р.

Вимоги про стягнення з відповідача 3528,68 грн. пені, нарахованої за період з 01.09.2009р. по 10.12.2009р. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 8.2 договору, відповідно до якого у разі порушення покупцем строків оплати товару, він зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З урахуванням не доведеності позивачем здійснення поставки товару відповідачу саме на виконання умов договору №1708-01, суд не вбачає підстав для задоволення вимог щодо стягнення пені.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПС Плюс», 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Радянська, 4, кв. 63, ЄДРПОУ 33697595 на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 основного боргу в розмірі 62 275,00 грн., 685 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 122,84 грн. річних відсотків та 849,76 грн. судових витрат. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 04.02.2010р.