Вирок № 82394890, 13.06.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/641/19

Номер провадження 1-кп/629/272/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання -Заводяній О.Ю., за участю прокурора - Решетняк В.О., обвинуваченого- ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12018220380002165 від 12.12.2018 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соледар Артемівського району Донецької області, громадянина України, паспорт громадянина України та ідентифікаційний номер відсутні, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, фактично мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Артемівського міського суду Донецької області від 31.07.1990 року за ст.ст.17,140 ч.2, 140 ч.2,42 КК України 1960 р. до 2 років виправних робіт з утриманням в дохід держави 20 відсотків заробітку; вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.10.1993р. за ст. 141 ч.2 КК України 1960 р. до 3 років позбавлення волі; вироком Артемівського міського суду Донецької області від 21.02.1996 р. за ст.ст.206 ч.2, 140 ч.2,42 КК України 1960 р. до 2 років позбавлення волі; вироком Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01.10.1998р. за ст.141 ч.2, 26 КК України 1960 р. до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23.08.2002р. за ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі; вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10.11.2006р. за ст.ст. 185 ч.З, 71 ч.І КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 06.02.2013р. за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі; вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.12.2013р. за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч.2,185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 21.03.2017 року за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2018р. звільнений 18.09.2018 року умовно-достроково на 5 місяців 8 днів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які в установленому законом порядку не знята та непогашена, в період умовно-дострокового звільнення, знову вчинив злочини. Так, 11.12.2018 року близько 12 год. 30 хв. з метою крадіжки чужого майна ОСОБА_1 зайшов до приміщення ЛНВК № 10 «ЗНЗ-ДНЗ», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Свято-Миколаївська, буд.15. Знаходячись на другому поверсі будівлі, зазирнув в приміщення мийки, двері до якої були відкриті, та обмежень щодо доступу в яку не було та в якій на той момент ніхто не перебував, на стільці побачив жіночу сумку, яка належить раніше йому не знайомій ОСОБА_2 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав жіночу сумку, в якій знаходилися косметичка та гаманець, вартість яких не встановлена та грошові кошти, що лежали в гаманці в сумі 571 гривня, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму. Після скоєння злочину з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 11.12.2018 року, близько 16 години 20 хв. ОСОБА_1 знаходився на другому поверсі будівлі Комунального підприємства «ЖУК», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 1, буд.17. Зазирнувши в приймальню, двері до якої були відкриті, та обмежень щодо доступу в яку не було та в якій на той момент ніхто не перебував, відкривши двері шафи, побачив жіночу сумку, яка належить раніше йому не знайомій ОСОБА_3 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав грошові кошти, що лежали в гаманці в сумі 300 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 на вказану суму. Після скоєння злочину з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 15.12.2018 року близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна прийшов до Лозівської міської поліклініки за адресою: АДРЕСА_2 та, знаходячись на шостому поверсі будівлі, зайшов до кабінету № 606, двері якого були відкриті та обмежень щодо доступу в який не було та в якому на той момент ніхто не перебував, відкривши двері шафи, побачив чоловічу сумку, яка належить раніше йому не знайомому ОСОБА_4 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав чоловічу сумку торгової марки «BISON DENIM», вартістю 525 гривень 00 коп, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 2700 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 3225 гривень. Після скоєння злочину з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Крім того, 01.02.2019 року, близько 16 год 00 хв. ОСОБА_1 з метою крадіжки чужого майна прийшов до приміщення ЛДНЗ № 7 «Золотий півник», що розташоване за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікрорайон 5, буд. 4 . Знаходячись на другому поверсі будівлі, зазирнув в приміщення групи «Віночок», двері до якої були відчинені та обмежень щодо доступу в яку не було та в якій на той момент ніхто не перебував, на лаві побачив жіночу сумку, яка належить раніше йому не знайомій ОСОБА_5 та вирішив її викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 викрав жіночу сумку, вартістю 43 гривні 00 коп, в якій знаходилися гаманець жіночий, вартістю 35 гривень 00 коп, косметичка, вартістю 20 гривень 00 коп та парасолька жіноча, вартістю 173 гривні 00 коп, а також грошові кошти в сумі 100 гривень, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_5 на загальну суму 371 гривня. Після скоєння злочину з місця події зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_1 , допитаний у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, підтвердивши факти вчинених ним кримінальних правопорушень, пояснивши час, спосіб та обставини, за яких він вчинював кримінальні правопорушення, підтвердивши характер та механізм своїх дій, щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_4 надав заяву з проханням розглядати справу без його участі.

Потерпіла ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів які характеризують його особу. При цьому судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з`ясовано, що вони усвідомлюють неможливість далі оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз`яснивши учасникам процесу положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєні обвинуваченим кримінальні правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії злочинів середньої тяжкості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України- не встановлено.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, інкриміновані йому злочини вчинив у період умовно-дострокового звільнення, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення, та приходить до висновку, що покарання останньому слід призначити у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням. Враховуючи, що злочини вчинені у період умовно-дострокового звільнення, остаточне покарання слід призначити за правилами ст. 71 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

З копії довідки про звільнення ОСОБА_1 та довідки перевірки № 123-16012019/63086 вбачається, що останній був звільнений з установи Державної кримінально-виконавчої служби- Селидівська ВК Донецької області (№ 82) 18.09.2018р. на підставі ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 10.09.2018р. умовно-достроково згідно ст. 81 КК України на невідбутий строк 05 міс. 08 днів.

Згідно ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2019р. ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Цивільні позови не заявлено. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 Речові докази -відсутні.

Керуючись ст.ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Краснолиманського міського суду Донецької області від 21.03.2017 року та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 5 (п`ять ) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його фактичного затримання за ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2019 року про застосування запобіжного заходу, тобто з 07.02.2019 року.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз: № 6/145се-19 від 17.01.2019 року у розмірі 572 грн. та № 6/344се-19 від 07.02.2019 року у розмірі 858 грн. на користь держави(Код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, п/рахунок 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України, МФО 899998).

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя С.А. Мицик