Рішення № 8239479, 07.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.09 Справа № 15/7/09

Суддя

за позовом Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель», 08290, вул. Садова, буд. 26 А, м. Гостомель, Київська область

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», 69600, Дніпропетровське шосе 3, м. Запоріжжя          

про стягнення 665043,45 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», 69600, Дніпропетровське шосе 3, м. Запоріжжя

до відповідача Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель», 08290, вул. Садова, буд. 26 А, м. Гостомель, Київська область

про визнання недійсним договору № КН-29 FА від 04.03.2003 в частині доповнення до договору у формі контракт –заявки № 52 від 12.08.2008

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від ДП «Кюне і Нагель» - Струць М.П., представник дов. № КН-122/09 від 28.04.2009          

від ВАТ “Запоріжтрансформатор” - Романенко М.В., представник дов. № 1/05-рн від 30.12.2008р.

Кріпак Д.В., представник дов. № 1/05-к від 30.12.2008          

Сутність спору:

Розглядається первісний позов Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель», м. Гостомель, Київська область до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя про стягнення 677 974,38 грн., та зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя до відповідача Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель», м. Гостомель, Київська область про визнання недійсним договору № КН-29 FА від 04.03.2003 в частині доповнення до договору у формі контракт –заявки № 52 від 12.08.2008.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2009 порушено провадження у справі, засідання призначено на 18.06.2009. В засіданні оголошувалась перерва. 06.07.2009 ухвалою суду була прийнята зустрічна позовна заява для спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні оголошувалися перерви, розгляд справи відкладався. За клопотанням представників сторін строк вирішення спору продовжено судом у відповідності до ст. 69 ГПК України.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 07.09.2009 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Первісний позов заявлено з тих підстав, що між ВАТ «Запоріжтрансформатор»та ДП «Кюне і Нагель»було укладено договір № КН-29FA про організацію транспортно-експедиційного обслуговування під час перевезення зовнішнього вантажу. На виконання умов договору на підставі контракт –заявки від 12.08.2009 № 52 ДП «Кюне і Нагель»було здійснено перевезення за маршрутом м. Запоріжжя –Ченнай (Індія) на умовах поставки DDP –АЕС «Куданкулам»(Індія). Факт перевезення підтверджується авіаційною накладною. Просить позов задовольнити та стягнути заборгованість за перевезення вантажу.

За зустрічним позов заперечив з наступних підстав: за умовами договору об’єм робіт по перевезенню вантажів не лімітується, строки їх виконання і тарифи перевезення узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання контракт –заявки або оформлення авіаційної накладної. Підприємство фактично виконало умови контракт –заявки № 52, фактично передав відповідачу обумовлений заявкою вантаж для здійснення транспортного експедирування тим самим схвалив виконання умови щодо перевезення вантажу. На вантаж оформлена авіаційна накладна, що також підтверджує фактичне виконання правочину сторонами і відповідає умовам договору № КН-29 FA. ВАТ «Запоріжтрансформатор»не заперечується факт перевезення вантажу та отримання його контрагентом останнього. Також за умовами договору № КН-29 FA не передбачено конкретну особу –уповноважену підписувати контракт заявки до договору, наявність відтиску печатки позивача під спірною контракт –заявкою є головною ознакою того, що він згоден з її умовами. Така практика погодження контракт –заявок до договору № КН-29 FA напрацьована роками, і на протязі всього часу дії договору, а саме з 2003 року по теперішній час, ВАТ «Запоріжтрансформатор» жодного разу не підтверджувало повноваження осіб, які підписували контракт –заявки зі своєї сторони і не ставило під сумнів факту їх погодження з підстав на які посилається у позові. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

ВАТ «Запоріжрансформатор»проти первісного позову заперечило з наступних підстав: про існування контракт –заявки № 52 від 12.08.2008 стало відомо лише після ознайомлення представника підприємства з матеріалами справи. Існування контракт –заявки № 52 ставить під сумнів. Директор Ібадулаєв В.К. який підписав контракт –заявку не мав відповідних повноважень на підписання угод, виконавцями яких є структури, що входять до функції управління директора з продаж. Експедитор не узгодив з ВАТ «ЗТР»всі умови перевезення вантажу, зокрема, необхідність надання додаткових послуг по сплаті імпортного мита, організував перевезення вантажу за маршрутом «Аеропорт Бориспіль»Україна –«Аеропорт Мадрас»Індія. Виконання доручення на перевезення та сплата мита були здійснені передчасно, до погодження всіх умов перевезення в контракт –заявці. суми митних платежів не були підтверджені документально. Експедитором не надано транспортного документу, що підтверджує перевезення вантажу до отримувача –АЕС «Куданкулам». Платіж по квитанції про сплату митних зборів № 98060592 було здійснено Атомною електростанцією Індії, а не агентом Кюне Нагель PVT. Просить в позові відмовити.

За зустрічним позовом підтримав заявлені позовні вимоги за наступних підстав: заперечує факт підписання від імені ВАТ «ЗТР»контракт –заявки № 52 від 12.08.2008 до договору, зокрема, з огляду на те, що станом на 12.08.2008 директор з виробництва Ібадуллаєв В.К. не мав відповідних повноважень на підписання угод, виконавцями яких є структури, що входять до функцій управління директора з продаж –контракт –заявок до договору, які в кожному окремому випадку перевезення вантажу доповнюють договір суттєвими умовами такого перевезення (найменування вантажу, сума доручення та ін., необхідність надання додаткових послуг по розмитненню вантажу). Експедитору мало бути відомо про відсутність повноважень у директора з виробництва на підписання контакт –заявки № 52 від 12.08.2008 до договору, оскільки договір було укладено від імені ВАТ «ЗТР»директором з продаж та всі документи, що підписувались за договором в липні –серпні 2008 також підписувались директором з продаж ВАТ «ЗТР». Просить позов задовольнити.

За клопотанням сторін розгляд справи ведеться без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд встановив, що 04.04.2003 року ВАТ «Запоріжтрансформатор»(Замовник) (ВАТ «ЗТР») та ДП «Кюне і Нагель»(Експедитор) укладено договір № КН-29 FA про організацію транспортно-експедиційного обслуговування під час перевезення зовнішнього вантажу.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов'язок організувати за рахунок Замовника доставку ввіреного йому замовником вантажу до пункту призначення та видачу його уповноваженій на те особі. Транспортно-експедиційне обслуговування здійснюється у відповідності з правилами «FІАТА», Варшавської конвенції 1992 року та за законодавством України.

Згідно п. 1.3 Договору, об’єм робіт по перевезенню вантажів не лімітується, строки їх виконання і тарифи перевезення узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання контракт-заявки або оформлення авіаційної накладної.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору, Замовник зобов'язаний сплатити суму замовлення в порядку та строках, обумовлених договором.

Згідно п. 2.1.10 Договору Замовник уповноважує Експедитора від його імені вести переговори із аеропортами, перевізниками, іншими підрядниками, укладати угоди з буд-якими третіми особами з метою виконання замовлення, а також здійснювати розрахунки.

Відповідно до п. 3.1 Договору в суму замовлення входять витрати Експедитора на виконання замовлення, а також винагорода Експедитора з врахуванням ПДВ.

Пункт 3.2 Договору зазначає, що оплата Замовником суми замовлення Експедитору по організації перевезення вантажу здійснюється за тарифами, погодженими з експедитором на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови оплати не передбачені в контракт-заявці або в рахунку. Підставою для оплати є рахунок експедитора та зазначені у ньому авіанакладній.

На виконання вказаних вище умов договору та відповідно до умов контракту –заявки № 52, в якій обумовлені всі умови здійснення транспортного експедирування, ДП «Кюне і Нагель»за замовленням Відповідача, було організовано перевезення вантажу за маршрутом м. Запоріжжя (Україна) - Ченнай (Індія) на умовах поставки DDР- АЕС «Куданкулам»(Ченнай).

Позивачем за первісним позовом надано завірену копію контракт – заявки на якій відображено печатку ВАТ «ЗТР»та підпис посадової особи підприємства ВАТ «ЗТР»- директора з виробництва Ібадулаєв В.К.

ВАТ «ЗТР»передав позивачу за первісним позовом вантаж (електротехнічне обладнання вагою брутто 651 кг.), декларацію безпеки вантажу та рахунок-проформу № 026965/022271.

Відповідно до рахунку-проформи за № 026965/022271, виданого ВАТ «ЗТР»позивачу за первісним позовом для супроводження Вантажу, вартість якого була визначена в сумі 324 647,53 доларів США.

Продавцем вантажу виступає Відповідач ВАТ «Запоріжтрансформатор», покупцем –ТР Ернеста Хандельсгезельшафт, вантажоодержувачем - Маnager Маterial (Індія). Умови поставки –DDP - АЕС «Куданкулам»(Ченнай, Індія). Поставка вантажу здійснювалась на виконання контракту № 77-252/22711 від 17.01.2006 на поставку трансформаторного обладнання. Загальна вартість контракту становить –12957000 доларів США.

ВАТ «ЗТР»здійснено процедуру митного оформлення вантажу на експорт, що підтверджується копією Вантажної митної декларації, де вартість вантажу зазначена в сумі 1 572 787,42 грн., (що в перерахунку за вказаним у ВМД курсом 4,8446 грн. за 1 дол. США складає 324 647, 53 доларів США).

Оплата митних платежів та доставка вантажу до кінцевого місця призначення була здійснена Kuehne + Nagel PVT LTD (Індія). За надані послуги Kuehne + Nagel PVT LTD (Індія) виставив ДП «Кюне і нагель»рахунок № МАА 0101035 від 30.08.2008. Рахунок № МАА 0101035 від 30.08.2008 від Kuehne + Nagel PVT LTD (Індія) був отриманий та сплачений ДП «Кюне і Нагель»через кліринговий центр. Рахунок № МАА 0101035 від 30.08.2008 став підставою для рахунку № 1037604 від 11.09.2008 (позиція 3420-2470-808-011), який був виставлений позивачем за первісним позовом на адресу ВАТ «Запоріжтрансформатор»для сплати за послуги, що були надані за перевезення вантажу, та витрати, що були понесені при цьому.

Kuehne + Nagel PVT LTD на доставку зазначеного вантажу до місця призначення та оплату митних зборів в цілому були понесені витрати в сумі 4 497 942,00 індійських рупій (квитанцією про сплату митних зборів №98060592 від 28.08.08). Ці витрати повністю відшкодовані ДП «Кюне і Нагель», що підтверджується довідкою Kuehne + Nagel PVT. LTD.

В перерахунку на національну валюту України витрати ДП «Кюне і Нагель», пов'язані з виконанням перевезення вантажу ВАТ «ЗТР»становлять 517035,33 грн.

Позивачем за первісним позовом було виставлено ВАТ «ЗТР»рахунок №1037604 від 11.09.2008 року на загальну суму 517035,33 коп., з вимогою сплатити вказану суму до 26.09.2008.

10.10.2008 року Експедитором направлено до ВАТ «ЗТР»лист №КН-236/08 (адресовано директору з продаж ВАТ «ЗТР») в якому останній вимагав до 14.10.2008р. сплатити рахунок № 1037804 від 11.09.2008р. на суму 517 035,35 грн. за послуги з перевезення вантажу за маршрутом м. Запоріжжя (Україна) - Ченнай (Індія).

Листом № 1/05-рн-009 від 10.10.2008 р. ВАТ «ЗТР»надано відповідь на лист Експедитора № КН-236/08 в якому було зазначено, що ВАТ «ЗТР»заперечує проти сплати рахунку в повному обсязі, оскільки виконання доручення на перевезення та сплата мита були здійснені передчасно, до погодження всіх умов перевезення в контракт-заявці. При цьому зазначені в рахунку суми, в тому числі митних платежів –514 166,19 грн., не були підтверджені документально.

24.10.2008р. Експедитор листом № КН-252/08 СО надав відповідь на лист ВАТ «ЗТР»№ 1/05-рн-009, в якій зазначив, що на адресу ВАТ «ЗТР»буде надіслано пакет документів для документального підтвердження витрат.

На підтвердження здійснення митних платежів Експедитором було направлено копію квитанції про сплату митних зборів № 98060592, копія якої також додана до матеріалів справи.

Також ВАТ «ЗТР»надано довіреність № 1/14-8 від 21.12.2007 року, виданої директору з виробництва Ібадуллаєву В.К. (копія в матеріалах справи), якою директору з виробництва надані повноваження підписувати від імені ВАТ «ЗТР»угоди з господарської діяльності на суму не більшу розміру, еквівалентному ста тисячам доларів США, виконавцями яких, є структури, що входять до функції Директора з виробництва, в порядку, встановленому у ВАТ «ЗТР»Вказана довіреність діяла в період з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року.

Відповідно до розділу 2 «Положення про відділ логістики та доставки готової продукції ВАТ «Запоріжтрансформатор», затвердженого наказом ВАТ «ЗТР»№ 569 від 10.08.2007 року, до функцій зазначеного відділу віднесено організацію транспортно-експедиційного обслуговування поставок продукції ВАТ «ЗТР»та оформлення договорів на транспортно-експедиційне обслуговування.

Відділ логістики та доставки готової продукції увійшов до функції управління директора з виробництва 16.09.2008 року, після затвердження засіданням Наглядової ради ВАТ «ЗТР»змін до організаційної структури управління ВАТ «ЗТР»у частині виведення відділу логістики та доставки готової продукції з підпорядкування Директора з продаж та підпорядкування його заступнику начальника виробничо-диспетчерського управління по логістиці та відвантаженню готової продукції (копія витягу з протоколу 16/09-08 засідання Наглядової ради ВАТ «ЗТР»надано в матеріали справи).

ВАТ «ЗТР»не заперечує факт виконання правочину, обумовленого контракт-заявкою №52 щодо поставки вантажу контрагенту за договором № 77-252/22711 від 17.01.2006.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності, вважаю, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Щодо первісного позову.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2 Договору від 04.04.2003 укладеного між ВАТ «Запоріжтрансформаторм»(Замовник) та ДП «Кюне і Нагель»(Експедитор), Замовник доручає, а Експедитор бере на себе обов'язок організувати за рахунок Замовника доставку ввіреного йому замовником вантажу до пункту призначення та видачу його уповноваженій на те особі. Транспортно-експедиційне обслуговування здійснюється у відповідності з правилами «FІАТА», Варшавської конвенції 1992 року та за законодавством України.

Згідно п. 1.3 Договору, об’єм робіт по перевезенню вантажів не лімітується, строки їх виконання і тарифи перевезення узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання контракт-заявки або оформлення авіаційної накладної.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, замовник має право запросити у Експедитора інформацію про хід виконання його доручення, а також здійснити контроль виконання його доручення.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору, Замовник зобов'язаний сплатити суму замовлення в порядку та строках, обумовлених договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору експедитор зобов’язаний, відповідно до контракт –заявки Замовника, організувати доставку вантажу в пункт призначення в узгоджені строки та по узгодженим тарифам.

Згідно п. 2.1.10 Договору Замовник уповноважує Експедитора від його імені вести переговори із аеропортами, перевізниками, іншими підрядниками, укладати угоди з буд-якими третіми особами з метою виконання замовлення, а також здійснювати розрахунки.

Відповідно до п. 3.1 Договору в суму замовлення входять затрати Експедитора на виконання замовлення а також винагорода Експедитора з врахуванням ПДВ.

Пункт 3.2 Договору зазначає, що оплата Замовником суми замовлення Експедитору по організації перевезення вантажу здійснюється за тарифами, погодженими з експедитором на умовах 100% попередньої оплати, якщо інші умови оплати не передбачені в контракт-заявці або в рахунку. Підставою для оплати є рахунок експедитора та зазначені у ньому авіанакладній.

Відповідно до Правил Багатосторонньої угоди (не СНД) Країн - учасниць від 01.01.2000 року за № 560 «ІНКОТЕРМС». Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) (україномовний варіант)" термін DALIVERED DUTY PAID (... named place of destination) –поставка зі сплатою мита (... назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. Відповідно до таких умов поставки, продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. А також продавець зобов'язаний, додатково нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, сплатити, коли це належить, витрати експортних та імпортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті та імпорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки.

За отриманою контракт –заявкою № 52 від 12.08.2008 від ВАТ «ЗТР»ДП «Кюне і Нагель» було організовано перевезення вантажу за маршрутом м. Запоріжжя (Україна) –Ченнай (Індія) на умовах DDP –АЕС «Куданкулам»(Ченнай). Загальна вартість доручення (у тому числі винагорода та витрати «Експедитора») було зазначено 12930,82 грн. + вартість доставка вантажоотримувачу (у т. ч. митні платежі). В заявці зазначено, що сума доручення може бути уточнена Експедитором на дату виставлення рахунку.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст. 933 Цивільного кодексу України, клієнт зобов’язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов’язків, встановлених договором.

Відповідно до ст. 935 Цивільного кодексу України, клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв’язку із розірванням договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитори за дорученням клієнтів забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Згідно ст. 9 цього Закону, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Ці витрати оплачуються додатково. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно –транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Аіr Waybill); міжнародна автомобільна накладна (СМК); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (ВіLL оr Lаding); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Саrgo Маnifest); інші документи, визначені законами України.

З викладеного вище вбачається, що відповідно правил поставки товару на умовах DDP всі витрати по перевезенню товару покладено на продавця, тобто ВАТ «Запоріжтрансформатор», а тому останнім мають бути відшкодовані на користь Позивача всі витрати пов'язані з організацією перевезення.

Факт надання ДП «Кюне і Нагель»послуг по перевезенню вантажу підтверджується авіаційною накладною Аіr Waybill 02014402533 від 15.08.08. Згідно з цією накладною, ДП «Кюне і Нагель»був перевезений вантаж відповідача (1 місце, вага брутто 651 кг), за маршрутом «Аеропорт Бориспіль»Україна - «Аеропорт Мадрас»Індія.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов’язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Позивачем ДП «Кюне і Нагель»залучив до виконання своїх обов’язків агента Kuehne + Nagel PVT. LTD.

Порядок проведення розрахунків між Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель»та кліринговим центром за експедиційні послуги різними видами транспорту (авіаційним, морським, залізничним, автомобільним) регулюється окремими договорами: КН-17-СА від 02.01.2008 авіаперевезення; КН-16-СА від 01.02.2008 морські перевезення; КН-17-СА від 02.01.2008 автомобільні перевезення; КН-88-СА від 03.01.2007 залізничні перевезення.

Між суб’єктами, що входять до складу холдингу «Кюне і Нагель»використовується міжнародна багатостороння клірингова система.

Кліринг –порядок взаєморозрахунків, який ґрунтується на заліку взаємних вимог через розрахункові (клірингові) центри.

Оплата митних платежів та доставка вантажу до кінцевого призначення була здійснена Kuehne + Nagel PVT. LTD (Індія).

За надані послуги з перевезення вантажу Kuehne + Nagel PVT. LTD (Індія) виставив ДП «Кюне і Нагель»рахунок № МАА 04101035 від 30.08.2008. Рахунок № МАА 0101035 від 30.08.2008 Kuehne + Nagel PVT. LTD (Індія) був отриманий та сплачений Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель»через кліринговий центр. Вказаний деталізований рахунок став підставою для рахунку № 1037604 від 11.09.2008, який був виставлений Дочірнім підприємством «Кюне і Нагель»на адресу ВАТ «Запоріжтрансформатор».

Kuehne + Nagel PVT LTD на доставку зазначеного вантажу до місця призначення та оплату митних зборів в цілому були понесені витрати в сумі 4 497 942,00 індійських рупій (квитанцією про сплату митних зборів №98060592 від 28.08.08). Ці витрати повністю відшкодовані ДП «Кюне і Нагель», що підтверджується довідкою Kuehne + Nagel PVT. LTD.

ВАТ «Запоріжтрансформатор»було самостійно доставлено вантаж (електротехнічне обладнання вагою брутто 651 кг.) до пункту розвантаження Бориспільський аеропорт для подальшого транспортування до Індії, що підтверджується товарно –транспортною накладною № 026965/022271.

Разом з вантажем ДП «Кюне і Нагель»були передані товаросупровідні документи –декларація безпеки вантажу, рахунок –проформа № 026965/022271 (вартість вантажу було зазначено ВАТ «ЗТР»самостійно в розмірі 324647,53 дол. США). Відповідну вартість в гривневому еквіваленті зазначено було ВАТ «ЗТР»і в вантажній митній декларації –1 572 787,42 грн. за курсом долару США 4,8446 = 324647,53 дол. США.

За таких обставин посилання ВАТ «ЗТР»на помилковість зазначення вартості вантажу в доларах США, оскільки в товарно-транспортній накладній № 026965/022271 вартість вантажу зазначена в розмірі 324647,53 грн. суд вважає безпідставними.

Обґрунтовуючи відсутність та взагалі існування контракт –заявки № 52 від 12.08.2008, яка була підписана директором з виробництва ВАТ «ЗТР»Ібадулаєвим В.К. ВАТ «ЗТР»посилається лише на ті підстави, що у директора з виробництва не було відповідних повноважень на підписання такої заявки, однак суд вважає їх безпідставними з наступних підстав.

Умовами договору № КН-29 FA не передбачено яка саме уповноважена особа від ВАТ «ЗТР»повинна підписувати контракт –заявки на перевезення вантажу до договору. З 2003 року у ВАТ «ЗТР»жодного разу не виникало сумніву щодо наявності повноважень у відповідних посадових осіб, які підписували контракт –заявки від ВАТ «ЗТР». Зокрема з наданих представником ДП «Кюне і Нагель»деяких екземплярів контракт –заявок в якості прикладів, які надавались ВАТ «ЗТР»вбачається, що в них існувала певна не відповідність посадових осіб, які зазначались в верхній частині та на місці здійснення підпису таких заявок –контракт –заявка № 53 від 15.08.2003 посадовою особою ВАТ «Запоріжтрансформатор»зазначено директор по продажам Іванова І.А., на місці підпису –директор по продажам Циер А.Г.

Екземпляр контракт –заявки № 52 від 12.08.2008 наданий ДП «Кюне і Нагель»досліджувався судом в судовому засіданні, екземпляр ВАТ «ЗТР»не надавався.

Відповідні заявки на перевезення вантажу ВАТ «ЗТР»на адресу ДП «Кюне і Нагель»надсилались як в електронному вигляді та і факсимільним зв’язком. На підтвердження отримання відповідної контракт –заявки № 52 ДП «Кюне і Нагель»надано пояснення в яких зазначив, що заявці був присвоєний номер позиції 3420-2470-808-.011, де: 34 –це код України у Східно –європейському регіональному поділі; 20-це код м. Києва, місцезнаходження ДП «Кюне і Нагель»; 2470 –це код напряму перевезення (Індія, Мадрас - Ченнай); 808-дата, серпень 2008 року; 011-порядковий номер перевезення за даним напрямком в даному місці (загальна нумерація починається з 011).

З цього приводу ВАТ «ЗТР»заявлялось усне клопотання про відкладення розгляду справи для перевірки інформації щодо можливої відправки будь-яким засобом контракт –заявки, у т. ч. факсимільним. В засідання оголошувались перерви та розгляд справи відкладався. Будь-якого документального підтвердження не направлення ВАТ «ЗТР»на адресу ДП «Кюне і Нагель»або спростування інформації щодо направлення контракт –заявки № 52 не надано.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відносно довіреності № 1/14-8 від 21.12.2007, виданої директору з виробництва Ібадуллаєву В.К. про надання повноважень на підписання від ВАТ «ЗТР»угод з господарської діяльності на суму не більшу розміру, еквівалентному ста тисячам доларів США, виконавцями яких є структури, що входять до функцій директора з виробництва в порядку встановленому в ВАТ «ЗТР» необхідно зазначити, що сума зазначена в контракт –заявці № 52 від 12.08.2008 не перевищує еквівалент в сто тисяч доларів США та визначена в розмірі 12930,82 грн.

Факт надання послуг з перевезення вантажу підтверджується авіаційною накладною від 15.08.2008 та рахунком № МАА 0101035 від 30.08.2008 Kuehne + Nagel PVT. LTD (Індія). Сам факт перевезення та доставка вантажу до місця призначення ВАТ «ЗТР»не заперечується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати підлягає виконанню з настанням події.

Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ДП «Кюне і Нагель»на адресу ВАТ «ЗТР»надсилались листи з проханням погасити заборгованість за рахунком № 1037604 від 11.09.2008. Заборгованість ВАТ «ЗТР»не сплачена.

Відповідно до п. 4.5 договору, замовник сплачує експедитору неустойку за несвоєчасну оплату доручення у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати доручення експедитора.

ДП «Кюне і Нагель»за несвоєчасну оплату наданих послуг нараховано пеню в розмірі 72413,28 грн. за період часу з 26.09.2008 по 27.04.2009 –213 днів.

Суд не погоджується з наданим позивачем розрахунку з наступного.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкцій у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюють у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснюючи перерахунок нарахованих штрафних санкцій –пені суд виходив з періоду часу –182 дня, і відповідно розмір пені становить 61874,26 грн. В цій частині суд вважає вимоги обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданих розрахунків сума інфляційних втрат становить 66542,45 грн. та 3% річних в розмірі 9052,50 грн.

Здійснення розрахунки та нарахування суд вважає, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги ДП «Кюне і Нагель» про стягнення з ВАТ «Запоріжтрансформатор»суми основного боргу в розмірі 517035,33 грн., пені в розмірі 61874,26 грн., 3 % річних 9052,50 грн., інфляційні втрати 66542,45 грн., суму боргу з надання послуг за перевезення - 12 930,82 грн., обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими засобами доказування, і такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо зустрічного позову.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші право чини.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Право чини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, що вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша сторона заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий право чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2.1.2 договору № КН-29FA замовник зобов’язується повідомити наявними засобами зв’язку не пізніше, ніж за 1 робочий день коли планується відвантаження вантажу, про його характер та об’єм відповідно до контракт –заявки.

В даному випадку контракт –заява є доповненням до договору, доповненням до правочину в цілому, який є тривалим у часі.

Як вже зазначалось умовами договору № КН-29 FA об’єм робіт по перевезенню вантажів не лімітовано, строки їх виконання і тарифи перевезення узгоджуються сторонами в кожному конкретному випадку шляхом підписання контракт –заявки або оформлення авіаційної накладної.

Умовами договору № КН-29 FA не передбачено конкретну посадову особу –уповноважену підписувати контракт –заявки до договору. На ксерокопії наданій ДП «Кюне і Нагель»міститься печатка ВАТ «ЗТР»та підпис посадової особи підприємства. При підписанні інших контракт –заявок ВАТ «ЗТР»не підтверджувало повноважень посадових осіб, які підписували їх, сумнівів щодо погодження також не виникало не зважаючи на деякі невідповідності наявні в контракт –заявках щодо посадових осіб замовника.

Також повторно необхідно зазначити, що сума зазначена в контракт –заявці № 52 не виходить за рамки суми угоди на які довіреністю від 21.12.2007 № 1/14-8 директору з виробництва Ібадуллаєву В.К. надані повноваження на підписання угод з господарської діяльності на суму не більшу розмір, еквівалентному ста тисячам доларів США.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги ВАТ «ЗТР»щодо визнання недійсним договору № КН-29 FA від 04.03.2003 в частині доповнення до договору у формі контракт –заявки № 52 від 12.08.2008 не обґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати за первісним позовом підлягають присудженню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Кюне і Нагель»(08290, Київська область, м. Гостомель, вул. Садова буд. 26 А, код ЄДРПОУ 24596990) на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор»(69600, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе 3, код ЄДРПОУ 00213428) суму основного боргу в розмірі 517035,33 грн., пеню в розмірі 61874,26 грн., 3 % річних 9052,50 грн., інфляційні втрати 66542,45 грн., суму боргу з надання послуг з перевезення вантажу - 12 930,82 грн., судові витрати в розмірі 6981,99 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 11.09.2009.