Рішення № 8239279, 10.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.2010 р.                                                             Справа № 14/6

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Латекс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Статус - К", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у загальній сумі 416 528,96грн. (в тому числі сума 379 898,33грн. - основного боргу, сума 7 120,54грн. - інфляційних втрат, сума 3 721,92грн. - 3% річних та сума 25 788,17грн. –пені),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Шелепець М.Т. - представник за дов. від 16.02.2010р.; Баликова Н.І. –представник за дов. від 16.02.2010р.

від відповідача: Буришин В.В. –представник (адвокат) за дов. від 18.02.2010р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Латекс", м. Дніпропетровськ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Статус - К", м. Ужгород (далі - відповідач) заборгованості у загальній сумі 416 528,96грн. (в тому числі сума 379 898,33грн. - основного боргу, сума 7 120,54грн. - інфляційних втрат, сума 3 721,92грн. - 3% річних та сума 25 788,17грн. - пені).

          Позивач, як підставу позову зазначив обставину щодо наявності між сторонами зобов”язання з укладеного договору №1/У від 12.01.2009р. (а.с.25-28, Т.1), на виконання якого відповідачеві було передано товар за накладними, зазначеними у позовній заяві та засвідчені копії з яких долучено до матеріалів позовної заяви (а.с.29-67, Т.1), та з урахуванням проведеної часткової оплати, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у загальній сумі 379 898,33грн. За невиконання даного зобов”язання з укладеного договору, позивачем також була нарахована відповідачеві пеня в сумі 25 788,17грн. відповідно до вимог п.5.2 вищезазначеного Договору та відповідно до вимог ст. 625 ЦК України також була нарахована сума 7 120,54грн. - інфляційних втрат та сума 3 721,92грн. - 3% річних (а.с.2-5, 10-24, Т.1).

          Згідно поданого до матеріалів справи представником відповідача відзиву від 25.02.2010р. на позовну заяву позов заперечено з підстав зазначених у даному відзиві (а.с.98-100, Т.1), зокрема з посиланням на відсутність між сторонами договірних зобов”язань, а відповідно безпідставності заявлення до стягнення нарахованої суми пені та з урахуванням неправильного визначення суми основного боргу також є безпідставним заявлення до стягнення нарахованої суми інфляційних втрат та суми 3% річних. Також зазначено про подання позову про визнання договору №1/У від 12.01.2009р. недійсним до господарського суду Дніпропетровської області.

          Оскільки представником відповідача один примірник даного відзиву на позов було надано у судовому засіданні 26.02.2010р. представнику позивача, судом у даному судовому засіданні було оголошено перерву до 10.03.2010р. для надання можливості позивачеві в особі його представників подати до матеріалів справи письмового заперечення на відзив на позовну заяву, з урахуванням обставин, зазначених представником відповідача у даному відзиві.

          Від позивача до матеріалів справи надійшла письмова заява про уточнення позовних вимог у відповідності до ст. 22 ГПК України (вхідний номер канцелярії суду №05/1-17-1771 від 09.03.2010р., а.с.1-2, Т.2) з доказами надсилання одного примірника відповідачеві, якою змінено підставу позову та зазначено обставину щодо наявності між сторонами зобов”язання щодо факту передачі товару згідно накладних, зазначених у зведених таблицях взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р. та 31.12.2009р. та долучених засвідчених копій таких накладних (а.с.8-93, Т.2), із зазначенням здійснення його (товару) продажу на умовах попередньої оплати. Оскільки одержувачем товару (відповідачем) не було здійснено попередню оплату отриманого товару, то така оплата повинна була бути здійснена в період його (товару) отримання та з урахуванням сум проведеної оплати, що підтверджено виписками з рахунку позивача за період з 14.04.2008р. по 16.02.2010р. (а.с. 94-163, Т.2 ), позивачем уточнено розмір предмету позовних вимог та відповідно заявлено до стягнення з відповідача на його користь суми 430594,33грн. основного боргу, з долучення доказів про підтвердження доплати у встановленому Законом порядку державного мита у сумі 150грн. за банківською квитанцією від 09.03.2010р. (а.с.3, Т.2).

          Представником відповідача, у даному судовому засіданні, зазначено обставину щодо подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог (примірник якої отримано відповідачем) та з урахуванням факту уточнення представником позивача, у даному судовому засіданні, що предметом позовних вимог є тільки заявлення до стягнення суми 430594,33грн. основного боргу, представником відповідача, з урахуванням позиції керівника відповідача, визнано позовні вимоги позивача з даною підставою позову та в уточненому розмірі позовних вимог.

          За вищенаведених обставин, спір у даному судовому засіданні вирішується судом за наявними у справі матеріалами та з урахуванням змінених позивачем підстави позову та розміру позовних вимог.

          У судових засіданнях по розгляду даної справи оголошувалась перерва відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:          

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Також необхідність виконання взятого на себе зобов”язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

          Як вбачається з видаткових накладних, наведених у зведеній таблиці взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р. та у зведеній таблиці взаєморозрахунків станом на 31.12.2009р. (а.с.8-12, Т.2) та з долучених до матеріалів справи засвідчених копій з таких видаткових накладних (а.с.29-67, Т.1, а.с.13-93, Т.2), постачальником (позивачем) було передано одержувачу (відповідачеві) товар на загальну суму 1495332,33грн. із умовами продажу: Попередня оплата. У матеріалах справи відсутні докази, у підтвердження здійснення одержувачем товару (відповідачем) його попередньої оплати. Отже, оплату отриманого товару, одержувач (відповідач) повинен був здійснити по факту його отримання.

          Як вбачається із зведеної таблиці взаєморозрахунків станом на 31.12.2008р. та зведеної таблиці взаєморозрахунків станом на 31.12.2009р. (а.с.8-12, Т.2), одержувачем (відповідачем) було проведено оплату отриманого товару, за вищезазначеними накладними, на загальну суму 1043750грн. станом на 01.01.2010р., що також підтверджено виписками з рахунку позивача за період з 14.04.2008р. по 01.01.2010р. (а.с. 94-161, Т.2 ). Також у період з 01.01 по 16.02.2010р. додатково було проведено оплату на суму 4700грн., що пітверджено виписками з рахунку позивача за період з 01.01 по 16.02.2010р. (а.с. 162-163, Т.2) та також за накладною від 08.02.2010р. було повернуто відповідачем позивачеві товар на суму 16288грн.

          Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджувалась актами звірки взаємних розрахунків станом на 30.04 та на 31.05.2009р., підписаними у двохсторонньому порядку та скріпленими печатками сторін (а.с.6-7, Т.2).

          Отже, станом на 17.02.2010р. наявна у відповідача перед позивачем заборгованість у загальній сумі 430594,33грн. за отриманий товар та відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, яка є належним чином позивачем підтверджена матеріалами справи та фактичними обставинами та визнана представником відповідача, тому такі позовні вимоги позивача з уточненої підстави позову та в уточненому розмірі підлягають до задоволення та відповідно підлягає стягненню з відповідача на користь позивача загальна сума 430594,33грн. основного боргу в примусовому порядку.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 4 306грн. та в розмірі 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 33, 43, 44, 49, 77, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю в уточненому розмірі позовних вимог.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Статус - К" /м. Ужгород, вул. Мукачівська, 69, код ЄДРПОУ 32532692, п/р 26002290031741 в ЗОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Ужгород, МФО 312011/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Латекс" /м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 276/13, код ЄДРПОУ 24999801, п/р 26003116595001 в КБ „ Приватбанк” в м. Дніпропетровськ, МФО 305299/ заборгованість у сумі 430594,33грн. по основному боргу, суму 4 306грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та суму 236грн. у відшкодування понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.          

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець