Рішення № 82392781, 07.06.2019, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/63/2019

Справа № 537/3017/18

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2019 року Крюківський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Хіневич В.І., при секретарі Гавриш А. Ю.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи – Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом, відповідно до якого просила визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

13.07.2018 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

28.09.2018 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 було повторно залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивачем усунені недоліки, при цьому, остання уточнила свої позовні вимоги, відповідно до яких просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності.

30.01.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

25.02.2019 року до суд надійшли письмові пояснення представника третьої особи – Кременчуцької міської ради Полтавської області, відповідно до яких , останній просить відмовити в задоволенні позову, оскільки стороною позивача вибрано невірний спосіб захисту, так як підставою для виникнення права власності в момент заволодіння чужою річчю, а саме 1/3 частиною квартири АДРЕСА_1 , було спадкування.

15.05.2019 року до суду надійшла уточнена позовна заява відповідно до якої, остання просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що на підставі Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради депутатів трудящих № 630 від 01 листопада 1976 року на ім`я її мами ОСОБА_6 був виданий ордер № 1621 від 31 жовтня 1976 року, на право зайняти три кімнати загальною площею 45,02 кв. м. в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 батько позивача, приватизував 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі розпорядження № 17313/1 від 05 січня 2000 року Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та отримав свідоцтво про право власності на житло, яке зареєстровано в Кременчуцькому бюро технічної інвентаризації на праві часткової власності згідно запису реєстрової книгу номер НОМЕР_1 -2 за реєстровим номером 376. Після смерті її батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на належну йому частку квартири АДРЕСА_1 . Після померлого ОСОБА_7 відповідно до ст. 529 та ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, як спадкоємець першої черги ОСОБА_5 фактично вступила в управління спадковим майном 1/3 частки спірної квартири, яку підтримувала у належному стані, періодично здійснюючи необхідні ремонтні роботи за власні кошти та оплачувала комунальні послуги. В 2006 році позивач на проханням її мами ОСОБА_5 переїхала мешкати в квартиру АДРЕСА_1 , в зв`язку з неможливістю в подальшому утримувати нерухоме майно через похилий вік та стан здоров`я, Позивач та спадкодавець спільно утримували квартиру, сплачуючи відповідні комунальні послуги до 09.05.2017 року. 07.12.2017 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп О.Е., стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, але було відмовлено, оскільки спадкоємницею не подано правовстановлюючого документу на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 . За час свого життя ОСОБА_5 не зареєструвала в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно правовстановлюючий документ на майно, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_7 . Таким чином позивач не має можливості оформити в установленому, актами цивільного законодавства порядку та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яким є 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .

В судому засіданні позивач та її представник за угодою - адвокат Кучук А.О.,позов підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві, в подальшому до суду були надані заяви позивача та її представника про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилась, надіслала заяву про розгляд справи без її участі. У своїй заяві зазначила, що викладені в позовній заяві обставини визнає, чим підтверджує про відсутність претензій на спадкове майно, яке їх батько ОСОБА_8 набув шляхом приватизації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 і, яке перейшло в управління ОСОБА_5 . Просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. У своїй заяві зазначив, що викладені в позовній заяві обставини визнає, чим підтверджує про відсутність претензій на спадкове майно, яке їх батько ОСОБА_8 набув шляхом приватизації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 і, яке перейшло в управління ОСОБА_5 . Проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.

В судове засідання відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі. У своїй заяві зазначив, що викладені в позовній заяві обставини визнав, підтверджує про відсутність претензій на спадкове майно, яке їх батько ОСОБА_8 набув шляхом приватизації 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 і, яке перейшло в управління Піх ОСОБА_9 . Просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Представник третьої особа Кременчуцької міської ради Полтавської області Костик А.О. в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі та прохав ухвалити рішення враховуючи норми діючого законодавства.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши всі наявні письмові докази в справі, з`ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, вислухавши сторони по справі встановив наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконкому Кременчуцької міської ради депутатів трудящих № 630 від 01.11.1976 року народження громадянці ОСОБА_10 на підставі ордеру № 1621 від 31.10.1976 року надано в користування трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_7 , який є чоловіком ОСОБА_11 була приватизована 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 05.01.2000 року, зареєстроване в реєстрову книгу № М-2 за реєстровим № 376.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , вданого Центральним відділом ДРАЦС РС Кременчуцького МУЮ у Полтавській області.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу Української РСР зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин (далі ЦК), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Відповідно до ст. 525 ЦК, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим — день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК, місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце

проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, — місцезнаходження майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 548 ЦК, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Судом встановлено, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_11 проживала в квартирі АДРЕСА_1 , тобто остання своїми діями вступила в управління та володіння спадковим майном, що свідчить про те, що вона прийняла спадщину.

Також, судом встановлено, що діти спадкоємця - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з заявами про прийняття спадщини після померлого до нотаріуса не зверталися.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10.05.2017 року серії НОМЕР_3 . Виданого Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Полтавській області.

Після померлої відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після померлої.

07.12.2017 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп О.Е. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріально дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 у зв`язку з тим що 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 не зареєстровано, документів, що підтверджують право власність не надано.

Судом встановлено, що діти спадкоємця - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщини, що підтверджується відповідними заявами.

Крім того, ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини після померлої до нотаріуса не звертався.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п. 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до правових позицій, викладених в узагальненні судової практики розгляду цивільних справ про спадкування Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

За правилами ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права га обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

В силу ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).

Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Таким чином, судом встановлено, що до спадкової маси входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 та єдиним спадкоємцем після померлої матері ОСОБА_5 є дочка – ОСОБА_1 .

Таким, чином враховуючи викладене зважаючи, що позивач згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, про що свідчать матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи – Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом підлягає задоволенню.

З урахуванням визнання позову відповідачем та відповідно до ст. 142 ЦПК України, слід повернути з державного бюджету позивачу 50 відсотків судового збору сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 3, 16, 321, 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1270, 1296, 1297 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 відсотків судового збору в розмірі 352,40 грн. сплаченого на р/р № 31212206700010, одержувач Крюківський районний суд м. Кременчука/22030101, код одержувача 37965850, банк отримувача ГУ ДКСУ у Полтавській області , код банку отримувача (МФО) 831019, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 , відповідно до квитанції № 0.0.1078842960.1 від 09.07.2018 року.

Оригінал квитанції № № 0.0.1078842960.1 від 09.07.2018 року знаходиться в матеріалах справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя : В.І. Хіневич

Повний текст рішення суду складено 12.06.2019 року.