Рішення № 8239084, 25.02.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

25.02.2010                                         Справа № 18/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест –Мукачево”, м. Мукачево

до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Хуст Закарпатської області”, м. Хуст

про стягнення суми 40 000 грн. витрат на правову допомогу (предмет позову викладено з врахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року),

Суддя господарського суду –В.В.Мокану

представники:

Позивача – Федоранич В.А., довіреність від 01.11.2009 року

Відповідач –Сливка О.М., довіреність № 2661 від 17.04.2009 року

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест –Мукачево”, м. Мукачево заявлено позов до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Хуст Закарпатської області”, м. Хуст про повернення коштів в сумі 406132 грн., стягнення 40613 грн. 20 коп. пені, 95777 грн. 90 коп. збитків у вигляді не одержаного прибутку (втраченої вигоди), 47089 грн. 70 коп. збитків від інфляції, 5007 грн. 10 коп. 3 % річних та 40000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача суму 60613 грн. 20 коп., а також суму 606 грн. 13 коп. державного мита та 37 грн. 87 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу; у частині позовних вимог про повернення коштів у сумі 406132 грн. провадження у справі припинено; позовні вимоги в частині стягнення суми 95777 грн. 90 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) залишено без розгляду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року рішення господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року скасовано в частині стягнення 39072 грн. 66 коп. пені, в цій частині –в позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року скасовано в частині стягнення вартості правової допомоги та судових витрат. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Позовні вимоги в частині стягнення суми 40000 грн. витрат на правову допомогу обґрунтовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку позивачем понесено втрати, пов’язані з оплатою вартості правової допомоги, наданої в процесі розгляду справи № 18/18. Письмовим поясненням від 24.02.2010 року представник позивача наголошує, що заявлена до стягнення сума 40000 грн. витрат на правову допомогу за своєю правовою

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 25.02.2010 року у справі № 18/18

природою є збитками, що понесені позивачем внаслідок невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку і вимагається як збитки, а не як судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката. У зв’язку з наведеним просить відшкодування позивачу оплати юридичних послуг як завданих збитків на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача поданим в судовому засіданні поясненням по суті позовних вимог стверджує, що заявлена до стягнення сума 40000 грн. витрат на правову допомогу не може бути кваліфікована як збитки, оскільки згідно положень ст. 44 ГПК України витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката, є складовою частиною судових витрат, а отже їх розподіл при вирішенні спору визначено ст. 49 ГПК України. Наголошує, що при попередньому розгляді справи місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом при зменшенні розміру задоволених позовних вимог зазначена сума витрат на правову допомогу також підлягала пропорційному зменшенню. Разом з тим, аналогічно не переглянутий і розмір сум державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест –Мукачево”, м. Мукачево 19.02.2009 року звернувся до господарського суду з позовом до акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку „Промінвестбанк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Хуст Закарпатської області”, м. Хуст про повернення коштів в сумі 406132 грн., стягнення 40613 грн. 20 коп. пені, 95777 грн. 90 коп. збитків у вигляді не одержаного прибутку (втраченої вигоди), 47089 грн. 70 коп. збитків від інфляції, 5007 грн. 10 коп. 3 % річних та 40000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача суму 60613 грн. 20 коп., в т. ч. 40613 грн. 20 коп. пені та 20000 грн. збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу, а також суму 606 грн. 13 коп. державного мита та 37 грн. 87 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу; у частині позовних вимог про повернення коштів у сумі 406132 грн. провадження у справі припинено; позовні вимоги в частині стягнення суми 95777 грн. 90 коп. збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) залишено без розгляду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року рішення господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року скасовано в частині стягнення 39 072 грн. 66 коп. пені, в цій частині –в позові відмовлено; в решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2009 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2009 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 30.04.2009 року скасовано в частині стягнення вартості правової допомоги та судових витрат. Справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

У постанові касаційної судової інстанції по даній справі від 09.12.2009 року вказано, що висновки судів попередніх інстанцій про стягнення суми витрат на оплату правової допомоги як збитків зроблено без встановлення причинно –наслідкового зв’язку між поведінкою відповідача та збитками позивача у вигляді суми

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 25.02.2010 року у справі № 18/18

оплати наданих позивачу юридичних послуг і обов’язковості цих витрат, зазначено про невідповідність висновків судів вимогам ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України, а також на нездійснення перерозподілу судових витрат в порушення ст. 49 ГПК України.

Касаційною інстанцією зобов’язано суд при новому розгляді справи врахувати наведене, всебічно та повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних відносин, та прийняти обґрунтоване та законне судове рішення.

У ході нового розгляду справи у відповідній частині суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, керуючись законом, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення суми 40 000 грн. витрат на правову допомогу виходячи з наступного.

Позовні вимоги про стягнення суми 40000 грн. витрат на правову допомогу обґрунтовано тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку позивачем понесено втрати, пов’язані з оплатою вартості правової допомоги, наданої в процесі розгляду справи № 18/18. Позивач наполягає на тому, що заявлена до стягнення сума 40000 грн. витрат на правову допомогу за своєю правовою природою є збитками, що понесені позивачем внаслідок невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку, а не як судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката. У зв’язку з наведеним просить відшкодування позивачу оплати юридичних послуг як завданих збитків на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Однак, віднесення до збитків витрат позивача на правову допомогу суперечить закону, зокрема статтям Цивільного кодексу України. Збитки, пов’язані з витратами на оплату юридичних послуг, є витратами, які не мають обов’язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв’язку з оспорюваною шкодою. Таку позицію займає і Верховний Суд України (постанова ВСУ № 2/217 від 04.03.2002 року).

Разом з тим, Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь –яким представником.

Натомість, з наданих позивачем документів стосовно відшкодування відповідачем понесених ним витрат вбачається, що договір про надання юридичних послуг від 19.02.2009 року укладений позивачем не з адвокатом, а з суб'єктом господарювання (приватним підприємцем) Лосяковим Г.О., а відтак, відшкодуванню не підлягає.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 25.02.2010 року у справі № 18/18

Судові витрати –державне мито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу за змістом ст.ст. 44 –49 ГПКУ належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням корегувань, внесених до рішення господарського суду апеляційною та касаційною інстанціями, позов задоволено лише в частині стягнення пені в сумі 1540 грн. 54 коп.; щодо вимоги про повернення коштів в сумі 406132 грн. позивачем було заявлено відмову від позову, яка не має наслідком відшкодування судових витрат.

Суми державного мита та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу обраховуються судом із суми 1540 грн. 54 коп. задоволених позовних вимог у справі у відповідності до попередніх судових рішень у справі.

Отже, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають суми 15 грн. 40 коп. держаного мита та 0,31грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44 –49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовної вимоги про стягнення суми 40000 грн. збитків, пов’язаних з витратами на правову допомогу відмовити.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово –інвестиційного банку „Промінвестбанк” в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Хуст Закарпатської області”, м. Хуст, вул. Духновича, 2 (код ЄДРПОУ 22106549) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромінвест –Мукачево”, м. Мукачево, вул. Грушевського, 67/2 (код ЄДРПОУ 22080910) суму 15 (п’ятнадцять) грн. 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 0, 31грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

У зв’язку з оголошенням в судовому засіданні 25.02.2010 року лише вступної та резолютивної частини рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України 02.03.2010 року.