УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "15" лютого 2010 р. Справа № 15/1851
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Миколайчука М.К. - в.о. директора (виписка з протоколу установчих зборів
засновників №1 від 15.03.2000р.),
від відповідача: Першко О.М. - представника за довіреністю від 01.12.2009р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (с. Норинці Народицького району)
до Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" (м.Овруч)
про стягнення 130993,35 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" (м.Овруч) заборгованості в сумі 130993,35грн. за договором на закупку молока від 09.01.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 125993,35грн., надав суду копію платіжного доручення № 15267 від 03.02.2010р. про здійснення часткового погашення заборгованості на суму 5000,00грн. Просив розстрочити виконання судового рішення на шість місяців згідно до поданого в судовому засіданні 21.01.2010р. клопотання (а.с.39).
Представник позивача проти розстрочки виконання судового рішення заперечив, зокрема зазначив, що відповідачу надавалась розстрочка по сплаті заборгованості в сумі 130993,35грн. згідно до погодженого між сторонами графіку (а.с.38), проте відповідач свої зобов'язання не виконав, жодної проплати не здійснив.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Овруцький молочноконсервний комбінат" (відповідач у справі) було укладено договір за № 9 на закупку молока в 2009 році (а.с.13).
Відповідно до пунктів 1.1., 1.3. договору № 9 від 09.01.2009р., товаровиробник (позивач) зобов'язався продавати заготівельнику (відповідачу) молоко згідно вимог ДСТУ 3662-97. Доставити молоко з правильно оформленими супровідними документами за погодженим сторонами графіком здачі-приймання на приймальний пункт.
На виконання умов договору № 9 від 09.01.2009р., позивачем в період з 09.01.2009р. по 30.06.2009р. було поставлено відповідачу молоко на загальну суму 284639,50грн., що підтверджується приймальними квитанціями. Зокрема, поставлено молока: по приймальній квитанції №ММ00006947 від 31.01.2009р. на суму 6073,20грн. (а.с.27), по приймальній квитанції № 1 від 28.02.2009р. на суму 25659,00грн. (а.с.28), по приймальній квитанції № 87 від 16.03.2009р. на суму 20912,40грн. (а.с.30), по приймальній квитанції № 222 від 31.03.2009р. на суму 15440,40грн. (а.с.29), по приймальній квитанції № 92 від 30.04.2009р. на суму 28054,80грн. (а.с.31), по приймальній квитанції № 94 від 31.05.2009р. на суму 69344,20грн. (а.с.32), по приймальній квитанції № 299 від 30.06.2009р. на суму 119155,50грн. (а.с.33).
Згідно із пунктами 2.2., 2.3. договору № 9 від 09.01.2009р. заготівельник зобов'язався оплатити вартість одержаної продукції в безготівковому порядку або готівкою. Оплату за продукцію проводити щомісячно за договірними цінами передбаченими додатком відповідно до приймальних документів, та актів звірок, не пізніше 10 календарних днів наступного місяця.
З наявних в матеріалах справи виписок з особового рахунку ТОВ "Норинцівське" (а.с. 56-84) вбачається, що відповідачем у період з 16.01.2009р. по 28.07.2009р. в рахунок оплати молока було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 160263,50грн., зокрема: 16.01.2009р. - 3000,00грн.; 29.01.2009р. - 3000,00грн.; 30.01.2009р. - 284,12грн.; 10.02.2009р. - 2000,00грн.; 10.02.2009р. - 4000,00грн.; 11.02.2009р. - 3000,00грн.; 18.02.2009р. - 2000,00грн.; 25.02.2009р. - 7000,00грн.; 26.02.2009р. - 3000,00грн.; 02.03.2009р. - 5000,00грн.; 06.03.2009р. - 3000,00грн.; 11.03.2009р. - 4000,00грн.; 27.03.2009р. - 8000,00грн.; 31.03.2009р. - 10000,00грн.; 03.04.2009р. - 3000,00грн.; 17.04.2009р. - 7000,00грн.; 22.04.2009р. - 5000,00грн.; 23.04.2009р. - 2662,27грн.; 29.04.2009р. - 5000,00грн.; 28.04.2009р. - 2337,73грн.; 06.05.2009р. - 5000,00грн.; 18.05.2009р. - 5000,00грн.; 21.05.2009р. - 5000,00грн.; 26.05.2009р. - 5000,00грн.; 20.05.2009р. - 4217,27грн.; 01.06.2009р. - 5000,00грн.; 03.06.2009р. - 5000,00грн.; 10.06.2009р. - 13000,00грн.; 19.06.2009р. - 13405,73грн.; 28.07.2009р. - 17356,38грн.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що із здійснених відповідачем проплат у 2009 році, позивачем грошові кошти в сумі 6617,35грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості, що існувала у відповідача перед позивачем до укладення договору №9 від 09.01.2009р., факт наявності якої сторонами було зафіксовано у приймальній квитанції № ММ00006947 від 31.01.2008р. Решта грошових коштів в сумі 153646,15грн. була зарахована позивачем за поставку молочної сировини у 2009 році.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар по договору №9 від 09.01.2009р. на суму 130993,35грн., про що також свідчить підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків (а.с.37).
Після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 5000,00грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача за 03.02.2010р. (а.с.86).
За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" заборгованості в сумі 5000,00грн. підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.
На час розгляду справи, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість в сумі 125993,35грн.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)
Відповідач позов визнав, проте доказів погашення заборгованості в сумі 125993,35грн. суду не надав.
В судовому засіданні 21.01.2010р. представник відповідача подав клопотання в якому просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців (а.с.39).
З даного приводу господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Правила ж щодо розстрочки виконання рішення встановлені ст.121 ГПК України, ч.1 якої визначено, що господарський суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що тільки у випадкових випадках за наявністю обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять виконання рішення неможливим господарський суд може, у тому числі, розстрочити виконання судового рішення.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарський суд повинен мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні питання щодо можливості розстрочки виконання рішення судом враховується, що представником відповідача в обґрунтування наданого клопотання не надано доказів, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення, необґрунтовано обставин, що ускладнюють його виконання. Крім того, стороною, яка порушила зобов’язання - відповідачем по справі з липня 2009 року не вчинялись дії, спрямовані на погашення заборгованості та які б свідчили про намагання відповідача зменшити розмір заборгованості перед позивачем. Посилання представника відповідача на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, не є безумовною підставою для розстрочки судового рішення.
Суд також враховує, що згідно з графіком погашення заборгованості (а.с.38), ВАТ "Овруцький молочноконсервний комбінат" зобов'язався в строк до 31.12.2009р. здійснити погашення заборгованості в сумі 130993,35грн. рівними частинами по 21833,00грн. починаючи з 27.11.2009р. Проте, відповідач на виконання умов затвердженого сторонами графіка погашення заборгованості жодних проплат не здійснив. Крім того, суд враховує, що економічні процеси у державі негативно вплинули також і на фінансово-господарську діяльність позивача, тобто сторони перебувають у рівних умовах.
Таким чином, зважаючи на те, що даний випадок не є винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу: зобов’язання за договором відповідачем не виконувалось з липня 2009р.; поважності причин невиконання зобов'язання відповідачем не доведено; необґрунтовано обставин, що ускладнюють виконання рішення, господарський суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 125993,35грн. основного боргу. Провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст.175, ч.1 ст. 193 ГК України, керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Овруцький молочноконсервний комбінат" (11404, Житомирська область, м.Овруч, вул. Хмельницького, 92, ідентифікаційний код 00418047)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норинцівське" (11420, Житомирська область, Народицький район, с. Норинці, проспект Горького, 4, ідентифікаційний код 03743813):
- 125993,35 грн. основного боргу;
- 1309,93 грн. державного мита;
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу припинити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кравець С.Г.
Дата підписання рішення: "18" лютого 2010 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2,3 - сторонам
Судове рішення № 8238837, Господарський суд Житомирської області було прийнято 15.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/1851. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: