Рішення № 8238790, 08.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" лютого 2010 р.Справа № 6/1556

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Минайлюк Т.В. - довіреність від 21.05.2009р.;

від відповідача Штиколенко Т.П. - довіреність №350 від 15.07.2009р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві" (м. Славутич Київської області)

до Орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня" (м.Житомир)

про стягнення 131 792,65 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 131792,65 грн., з яких 95048,65 грн. - основний борг, 24532,93 грн. - пеня, 9545,91 грн. - інфляційні, 2665,16грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав заяву про уточнення позовних вимог від 08.02.2010р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача 95048,65 грн. - основного боргу, 8920,48 грн. - пені, 10235, 60 грн. - інфляційних та 2665,16 грн. - 3% річних (а.с.104). На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості відповідача, з якої вбачається, що основна заборгованість не змінилась та складає 95048,65 грн. (а.с.106).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково з підстав, зазначених у відзиві (а.с.12-113). Додатково надала акт звірки розрахунків, копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Основну суму заборгованості визнала. Враховуючи тяжке фінансове становище підприємства та заборгованість по заробітній платі, просить звільнити ОП "Житомирська обласна друкарня" від сплати пені або зменшити її розмір. Надала копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2009р. та довідку ОП "Житомирська обласна друкарня" про те, що станом на 28.01.2010р. заборгованість по заробітній платі складає 292,10 тис. грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Візаві" (Позивач) та Орендним підприємством "Житомирська обласна друкарня" (Відповідач) було укладено договір №01/11-07, відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язувався постачати Покупцю (відповідач) газетний папір, визначений родовими ознаками в асортименті (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору (а.с.7-9).

Термін дії договору з 01.11.07 до 31.12.08р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань (п.6.1 договору).

На виконання умов договору від 01.11.2007р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 368332,10 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000384 від 18.12.2007р. на суму 85170,00 грн., №РН-0000004 від 09.01.2008р. на суму 86113,50 грн., №00148.2 від 10.04.2008р. на суму 98901,60 грн., №РН-0000185 від 15.05.2008р. на суму 98147,00 грн.

Відповідно до п.5.1 даного договору розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок Продавця шляхом оплати вартості Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару вантажоодержувачем Покупця. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів на рахунок Продавця.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 316283,98 грн. Залишок боргу по договору №01/11-07 від 01.11.2007р. на день звернення до суду становить 52048,12 грн.

22.04.2009р. між тими ж сторонами було укладено договір №22/04-09, відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобов'язувався постачати Покупцю (відповідач) газетний папір, визначений родовими ознаками в асортименті (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору (а.с.10-12).

Термін дії договору з 22.04.09 до 31.12.09р. У випадку, якщо у сторін на момент закінчення терміну дії договору залишаються невиконаними договірні зобов'язання та не задоволені законні вимоги, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов'язань (п.6.1 договору).

На виконання умов договору від 22.04.2009р. позивач поставив відповідачу товар на суму 104148,45 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000129 від 29.05.2009р.

Відповідно до п.5.1 даного договору розрахунок за отриманий товар здійснюється у безготівковому порядку на поточний рахунок Продавця шляхом оплати вартості Товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання Товару вантажоодержувачем Покупця. Товар вважається оплаченим з дня надходження коштів на рахунок Продавця.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 61148,45 грн. Залишок боргу по договору №22/04-09 від 22.04.2009р. на день звернення до суду становить 43000,00 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по вищезазначеним договорам поставки становить 95048,65 грн., що визнається відповідачем та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним уповноваженими представниками обох сторін (а.с.107-110).

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 8920,48 грн. - пені, 10235, 60 грн. - інфляційних та 2665,16 грн. - 3% річних.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, перевіреного судом, розмір інфляційних складає 10079,11 грн., розмір 3% річних - 2646,85 грн.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий відповідачем та погоджений позивачем, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Також, позивач на підставі п.7.7 договору №01/11-07 від 01.11.2007р. та п.7.5 договору №22/04-09 від 22.04.2009р. просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в сумі 8920,48 грн.

Пеня є штрафною санкцією, якою визнається господарська санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ч.2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Враховуючи викладене, суд вважає що по видатковим накладиним №РН-0000384 від 18.12.2007р., №РН-0000004 від 09.01.2008р., №00148.2 від 10.04.2008р., №РН-0000185 від 15.05.2008р. строк позовної давності для стягнення пені сплинув. Позов пред'явлено 16.10.2009р., що підтверджується квитанцією про відправлення кур'єрської пошти (а.с.83).

Обгрунтованим є нарахування пені по видатковій накладній №РН-0000129 від 29.05.09р., яка за розрахунками сторін за період з 30.06.09 по 15.10.09 складає 2684,25грн.

Разом з тим, враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи тяжке фінансове становище підприємства та заборгованість по заробітній платі, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені до 500,00 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, суму основного боргу, інфляційних та річних визнав.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 95048,65грн. основного боргу, 2646,85грн. - 3% річних, 10079,11грн. - інфляційних нарахувань та 500,00 грн. - пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. Розмір пені суд зменшує на 2184,25 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 2184,25 грн.

3. Сятгнути з Орендного підприємства "Житомирська обласна друкарня (10014, м.Житомир, вул.М.Бердичівська, 17, код 02466441)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Візаві" (07100, Київська область, м.Славутич, с.Лісне, вул.Індустріальна, 1, код 31391109) - 108274,61 грн., з яких 95048,65 грн. основний борг, 500,00 грн., пеня, 10079,11 грн. інфляційні, 2646,85грн. річні, а також 1082,75 грн. сплаченого державного мита та 198,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання рішення : 15 лютого 2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам