Рішення № 8238721, 28.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" січня 2010 р.Справа № 8/23-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Христенко С. А. б/н від 01.01.2009 р.

від відповідача ОСОБА_2 - приватний підприємець

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" (м.Київ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Коростишів)

про визнання договору оренди від 25.12.2006р. недійсним

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1ст. 69 ГПК України за погодженням сторін у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.07.08р., укладеного між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в засіданні суду 28.01.2010 року проти позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005", свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, договір оренди від 25.12.2006р. укладеного між сторонами, постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 30.09.2008р., висновок експерта №1/1142 від 09.12.2009р., господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2006р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" укладено договір оренди, відповідно до умов якого відповідач (орендодавець) передав, а позивач (орендар) прийняв в тимчасове користування 43 м.кв в нежитловому приміщенні, що знаходиться в м. Коростишів, вул. Червона площа 4, для розміщення гральних автоматів орендаря (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору, сторони погодили, що орендна плата вноситься до 30 числа поточного місяця шляхом проведення безготівкових розрахунків на поточний рахунок орендодавця в розмірі 240 грн. (двісті сорок).

Позивач, посилаючись на те, що вказаний договір укладений особою, яка не мала повноважень на підписання договору оренди від імені позивача, просить суд визнати недійсним даний договір оренди.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно з позовної заяви, позивач просить визнати договір оренди, укладеного з відповідачем, від 25.12.2006р. недійсним, мотивуючи це тим, що даний договір оренди між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" не укладався, договірні зобов'язання не виконувалися, грошові кошти Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на рахунок позивача не перераховувалися.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву від 01.06.2009р. (а.с.41-42) позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не доведено факт використання іншою особою, шляхом обману та зловживання довірою, логотипів та реквізитів Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005". Однак в судовому засіданні 28.01.2010 відповідач не заперечував щодо заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору оренди земельної ділянки від 25.12.2006р, спірний договір від імені орендаря (позивача) підписав керівник товариства - Гриценко Микола Миколайович, який діяв на підставі Статуту.

Проте позивач стверджує, що спірний договір укладено не керівником, а ОСОБА_4, який не мав відповідних повноважень на вчинення таких дій.

Крім того, відповідно до довідки №87 від 23.02.2009р. (а.с. 21) наданої позивачем, зазначено, що ОСОБА_4, з моменту реєстрації підприємства і по теперішній час в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" не працював, на стажуванні не перебував, в штаті не значиться, цивільно - правових угод з ним не укладалося.

В подальшому, з метою встановлення незаконного використання реквізитів та печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005", позивач звернувся до прокурора Коростишівського району для проведення перевірки.

30.09.2008р. дізнавачем Коростишівського РВ УМВС в Житомирській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України щодо ОСОБА_4, який шляхом обману та зловживання довірою незаконно використав логотипи та реквізити Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" та уклав спірний договір оренди від 25.12.2006р. (а.с. 31).

В матеріалах справи знаходиться пояснення ОСОБА_4 відповідно до якого зазначено, що зала гральних автоматів в м. Коростишеві по вул. Червона площа 4, ніякого відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" не має.

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи №1/1142 від 09.12.2009р. (а.с. 66) вбачається, що підпис ОСОБА_3, який знаходиться в нижній частині 2-го аркуша договору оренди від 25.12.2006р., виконаний іншою особою.

Відповідно до ч.1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів (ч.2 ст. 237 ЦК України).

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.3 ст. 237 ЦК України).

Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно зі ст. 246 ЦК України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 2 ст.203 ЦК України вказує, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України є підставою визнання його недійсним (ч.1 ст.215 ЦК України).

Така ж правова позиція і Вищого господарського суду України, про що свідчить абз.4 п.9.1. Розяснення Вищого арбітражного суду №02-5/111 від 12.03.99. "Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням угод недійсними"( зі змінами і доповненнями), в якій передбачено, що угода, укладена представником юридичної особи без належних повноважень на її укладення, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, що позивач не вчиняв дії, які свідчили б про прийняття вказаного договору до виконання. Так, орендна плата за договором оренди не сплачувалась, за актом приймання - передачі не передавалась.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним договору оренди від 25.12.2006р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір орендивід 25.12.2006 року, укладений між фізичною особою приватним підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Клуб -2005"

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" (м. Київ, вул. Челябінська, 19, код ЄДРПОУ 30862390, МФО 320940)

- 85,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання "____" _____2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу