Рішення № 8238580, 26.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" січня 2010 р. Справа № 15/1879

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Варянка О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Щерб'юка Я.В. - представника за довіреністю від 15.09.2009р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Малика Володимира Георгійовича (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Макро" (м.Житомир) в особі Бердичівської філії Приватного підприємства "Макро" (м. Бердичів)

про визнання факту проведення робіт та стягнення 43 703,00 грн.

Суб'єкт підприємницької діяльності Малик Володимир Георгійович звернувся до господарського суду з позовом відповідно до якого, просить визнати факт проведення ремонтно-оздоблювальних робіт магазину “Люцина”, що знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 49, та стягнути з Приватного підприємства “Макро” в особі Бердичівської філії ПП”Макро” заборгованість в сумі 43703,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання факту проведення ремонтно-оздоблювальних робіт магазину “Люцина”, розташованого за адресою: м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 49, просив стягнути з Приватного підприємства “Макро” в особі Бердичівської філії ПП ”Макро” на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Малика Володимира Георгійовича заборгованість в сумі 43703,00грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 25.01.2010р. від Приватного підприємства ”Макро” надійшло письмове клопотання у якому, відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 43703,00грн. визнає, та просить розглянути справу без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2007р. між Суб'єктом підприємницької діяльності Маликом Володимиром Георгійовичем (позивач у справі) та Бердичівською філією Приватного підприємства “Макро” (відповідач у справі) було укладено договір на виконання ремонтно-будівельних робіт (а.с.9-10).

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору, генпідрядник (позивач) в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи з використанням власних матеріалів, а замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити наступну роботу: ремонтно-оздоблювальні роботи магазину “Люцина”, що знаходиться за адресою м.Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 49.

Частина 1 статі 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із п. 2.1 договору від 01.08.2007р., вартість робіт складає 43705,00 (сорок три тисячі сімсот п'ять гривень, 00 копійок) грн., в т.ч. ПДВ.

Вартість робіт у розмірі 43705,00грн. також було узгоджено сторонами в локальному кошторисі 2-1-1/0 (а.с. 17-26) та в протоколі договірної ціни (а.с.27-29).

Пунктом 3.1 договору від 01.08.2007р. сторони встановили, що строки виконання ремонтно-будівельних робіт об'єкту складають в термін з дати підписання сторонами укладеного договору. Початок: 01 вересня 2007 року, закінчення: 30 листопада 2007 року.

Позивач свої зобов'язання за договором про виконання ремонтно-будівельних робіт від 01.08.2007р. виконав належним чином, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року на суму 43703,00грн. (а.с.30-32), який 30.11.2007р. скріплено печатками та підписано представниками сторін.

Відповідно до п. 2.3 договору від 01.08.2007р., замовник зобов'язується сплатити генпідряднику вартість усіх доручених за цим договором робіт згідно акту приймання-виконання робіт, які складаються генпідрядником.

Пунктом 4.2 договору від 01.08.2007р. передбачено, що замовник зобов'язується провести розрахунок за вказаним договором з генпідрядником після виконання робіт генпідрядником в місячний термін.

Зважаючи на те, що договором від 01.08.2007р. передбачено закінчення ремонтно-будівельних робіт 30.11.2007р., акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007р. підписано 30.11.2007р. та враховуючи умови п. 4.2 договору, за виконані позивачем роботи відповідач мав провести розрахунок в строк до 30 грудня 2007р. Проте, відповідач в зазначений строк свої зобов'язання по проведенню розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи на суму 43703,00грн. не виконав.

На час звернення позивача з позовом до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 43703,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 43703,00грн. визнав, що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 30.11.2007р. по 25.01.2010р., проте доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 43703,00грн. за виконані ремонтно-оздоблювальні роботи магазину "Люцина", що розташований за адресою: м.Бердичів, вул.К.Лібнехта, 49 правомірні, підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню в частині стягнення 43703,00грн. заборгованості. Провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання факту проведення Суб'єктом підприємницької діяльності Маликом Володимиром Георгійовичем ремонтно-оздоблювальних робіт магазину “Люцина”, розташованого за адресою: м.Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 49, підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст.ст. 49, ч. 4 п.1 ст. 80, ст.ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Макро” (10001, м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3а, ідентифікаційний код 32075810) в особі Бердичівської філії Приватного підприємства “Макро” (м. Бердичів, вул. К.Лібкнехта, 49, ідентифікаційний код 26278879)

на користь Суб'єкта підприємницької діяльності Малика Володимира Георгійовича (10001, м.Житомир, вул. Саєнка, 91, ідентифікаційний код 2638303096):

- 43703,00 грн. заборгованості;

- 437,03 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині визнання факту проведення фізичною особою - підприємцем Маликом В.Г. ремонтно - оздоблювальних робіт магазину "Люцина", розташованого за адресою: м.Бердичів, вул. К. Лібкнехта, 49 припинити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кравець С.Г.

Дата підписання: "01" лютого 2010 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам