Рішення № 82379921, 03.06.2019, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/1698/19

Провадження № 2/500/1841/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді – Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в підготовчому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить 3/4 частки вищевказаного житлового будинку. Відповідно до заповіту від 13.11.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Богдан О.М. Ізмаїльської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2/10428, ОСОБА_3 заповіла все його майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не існувало і взагалі все те, на що по закону на день смерті він буде мати право – дочці ОСОБА_1 . ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку з тим, що при реєстрації права власності на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно не визначена частка спадкодавця, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №94858382 від 17.08.2017 року.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить 1/2 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності від 13.11.2000р., посвідченого державним нотаріусом Богдан О.М. Ізмаїльської державної нотаріальної контори в реєстрі №2/10426 та на підставі Свідоцтва про право власності від 13.11.2000р., посвідченого державним нотаріусом Богдан О.М. Ізмаїльської державної нотаріальної контори в реєстрі №2/10429 - 1/2 частка вказаного будинку належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_3 належить 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» №486 від 19.03.2019 року.

Згідно розпорядження Ізмаїльського міського голови №57 від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків та АДРЕСА_2 в АДРЕСА_1 » АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 отамана.

Згідно до ст. 1216 ЦК України – спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 23.06.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК – заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 13.11.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Богдан О.М. Ізмаїльської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 2/10428, ОСОБА_3 заповіла все його майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не існувало і взагалі все те, на що по закону на день смерті він буде мати право – дочці ОСОБА_1 .

Відповідно до дублікату свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.05.1994р., виданого відділом запису актів цивільного стану м. Кахул Республіки Молдова, та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 07.06.1986 року Ізмаїльським відділом ЗАГС, позивач є дочкою спадкодавця ОСОБА_3 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 55964832 від 23.04.2019 року, наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 13.11.2000 року, зареєстрований у спадковому реєстрі за №2581108, не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України – для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України – спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, що підтверджено відповідними записами в будинковій книзі, копія якої наявна у матеріалах справи, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.

Осіб, які відповідно до 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку у спадковому майні, не має.

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимової Т.І. № 124/02-14 від 22.02.2019 року позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що при реєстрації права власності на житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно не визначена частка спадкодавця, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №94858382 від 17.08.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1222, 1233, 1234, 1235, 1241, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар