Рішення № 8237992, 15.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.03.10 р.                     Справа № 7/27                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В.Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАВІТ” м. Макіївка

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха

Предмет спору: стягнення боргу – 102 020, 09 грн., пені – 1 414, 05 грн., 3% річних – 1162, 63 грн., індексу інфляції -3 774, 74 грн.

За участю представників:

Від позивача: Пирогов А.А.– дов.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:                     

ТОВ „ПЛАВІТ” м. Макіївка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ВАТ „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м. Волноваха про стягнення боргу – 102 020, 09 грн., пені – 1 414, 05 грн., 3% річних – 1162, 63 грн., індексу інфляції -3 774, 74 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №17/06/09-МС від 17.06.2009р. з додатками до нього; видаткові накладні №РН-0000013 від 06.07.2009р., №РН-0000032 від 10.08.2009р., №РН-0000035 від 12.08.2009р., №РН-0000037 від 14.08.2009р., №РН-0000038 від 17.08.2009р.; довіреність №318 від 10.08.2009р.; претензію №29 від 16.11.2009р.; опис вкладення та поштову квитанцію від 17.11.2009р.

Позивач у судовому засіданні наполягає на позовних вимогах в повному обсязі.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, причин такого не повідомив, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв’язку з викладеним, справа розглянута за наявними в ній документами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №17/06/09-МС від 17.06.2009р.. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками (специфікаціями) до нього.

Відповідно до п.12.2 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2009р.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до р.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідача) товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити даний договір.

Кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього Договору, визначається сторонами у специфікаціях, які повинні укладатись сторонами на кожну партію товару, та від дати їх підписання сторонами будуть складати невід’ємну частину цього Договору (п.2.2 Договору).

Умови поставки на кожну партію товару погоджуються сторонами у специфікаціях. Строк поставки кожної окремої партії товару погоджується сторонами у специфікаціях. Відпуск товару здійснюється за видатковими накладними на товар. Датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару (п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Договору).

Ціна за одиницю товару і загальна вартість товару, що поставляється зазначається сторонами у специфікаціях до цього Договору. Розрахунок за поставлений відповідно до умов цього Договору товар здійснюється протягом 15 банківських днів від дати отримання товару покупцем (п.п.4.1, 4.2 Договору).

Згідно Специфікації №1 від 03.07.2009р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень, 04.07.2009р. позивач повинен автомобільним транспортом поставити відповідачу макуху соняшникову у кількості 21,880 тн.

Згідно Специфікації №2 від 01.08.2009р. до Договору, підписаної обома сторонами без зауважень, до 31.08.2009р. позивач повинен автомобільним транспортом поставити відповідачу макуху соняшникову у кількості 500,00 тн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у липні-серпні 2009р. виконав належним чином, на підставі укладених специфікацій №1 та №2 до Договору, поставив відповідачу товар (макуху соняшникову) на загальну суму 156020, 09 грн., що підтверджено наявними в матеріалах справи видатковими накладними №РН-0000013 від 06.07.2009р., №РН-0000032 від 10.08.2009р., №РН-0000035 від 12.08.2009р., №РН-0000037 від 14.08.2009р., №РН-0000038 від 17.08.2009р.

Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, поставлений товар своєчасно та у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 102 020, 09 грн. боргу за поставлений товар по специфікації №2 за накладними №РН-0000032 від 10.08.2009р., №РН-0000035 від 12.08.2009р., №РН-0000037 від 14.08.2009р., №РН-0000038 від 17.08.2009р.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна сума боргу за поставлений товар по специфікації №2 за накладними №РН-0000032 від 10.08.2009р., №РН-0000035 від 12.08.2009р., №РН-0000037 від 14.08.2009р., №РН-0000038 від 17.08.2009р. у розмірі 102 020, 09 грн., яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 02.09.2009р. по 24.01.2010р. 3% річних в сумі 1162, 63 грн. та інфляційні за вересень – грудень 2009р. в сумі 3774, 74грн.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства та відповідно складають:

- 3% річних – 1164, 76 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 1162, 63 грн., що не суперечить чинному законодавству;

- інфляційні – 3827, 19 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 3774, 74 грн., що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1162, 63 грн. та інфляційних в сумі 3774, 74грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 Договору, в разі прострочення здійснення оплати вартості товару відповідно до п.4.2 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1414, 05 грн. за період з 02.09.2009р. по 24.01.2010р., застосовуючи при цьому 0,01% пені за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи той факт, що 0,01% застосованої позивачем пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ, судом перерахована сума пені у відповідності до умов Договору, яка складає 1417, 14 грн.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення 1414, 05 грн. пені, що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, сума пені у розмірі 1414, 05 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАВІТ” м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” м.Волноваха про стягнення боргу – 102 020, 09 грн., пені – 1 414, 05 грн., 3% річних – 1162, 63 грн., індексу інфляції -3 774, 74 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Волноваський комбінат хлібопродуктів” (85700, Донецька область, м.Волноваха, вул.100 років Червоного Хреста, б.2, ЄДРПОУ 00957376, п/р 260050101054 у ТОВ КБ „Фінансова ініціатива”, МФО 380054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПЛАВІТ” (юр.адреса: 86132, Донецька область, м.Макіївка, мкр-н Центральний, б.6, поштова адреса: 83001, м.Донецьк, площа конституції, б.4, кв.139, ЄДРПОУ 35715851, п/р 26007198090751 у Донбаській філії ВАТ „Кредит промбанк” Донецьк, МФО 335593) борг – 102 020, 09 грн., пеню – 1 414, 05 грн., 3% річних – 1162, 63 грн., індекс інфляції -3 774, 74 грн., державне мито – 1083, 71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236, 00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя