Рішення № 8237602, 04.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.10 р. Справа № 14/34пд

Господарський суд Донецької області у складі судді Джарти В.В.

при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія” м. Макіївка

До відповідача-2: Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк

Третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Янсер ЛТД” м. Київ

Третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство „Текстиль-контакт” м. Донецьк

Третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство „Текстиль-спецодяг” м. Донецьк

Про: визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, від 02.09.2004 р. № 57, який укладений між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія”.

За участю

Представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність

Від відповідача-1: Комаров А.І., Малишева І.В., довіреність

Від відповідача-2: Овсянніков О.О., довіреність

Від третьої особи-1: Булах В.М., Христенко С.В., довіреність

Від третьої особи-1: Вишневська Н.М., довіреність

Від третьої особи-3: Вишневська Н.М., довіреність

В судовому засіданні оголошена перерва з 24.02.2010 р. по 04.03.2010 р. на 14.00год. у відповідності до ст. 77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія” м. Макіївка та Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк про визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр.Лагутенко, 13, від 02.09.2004 р. № 57, який укладений між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу від 09.02.2007 р., витяг з Державного реєстру правочинів від 09.02.07, технічний паспорт та попередній договір № 57 від 02.09.2004 р.

Відповідач-2 проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позов, що надійшли до господарського суду Донецької області 25.02.2009 р. При цьому, як вказує останній, враховуючи, що позивач не є стороною спірного договору, він також не може надати суду оригінал цього договору, тобто, не може надати його суду в якості належного доказу. Таким чином, за твердженням відповідача-2, відсутність оригіналу спірного договору унеможливлює встановлення істини по справі.

Крім того, відповідач-2 у відзиві зазначив, що позивачу відомо щодо розгляду справи № 2/279пд між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія” про визнання договору №57 від 02.09.2004 р. оренди нежитлових приміщень дійсним, тому вважає, що вимоги СПД ОСОБА_1 слід розглядати шляхом обєднання з позовом по справі № 2/279пд, оскільки предмети обох позовів звязані між собою підставою та доказами. Також просить винести ухвалу про обєднання позову по справі № 14/34пд з позовом по справі № 2/279пд для розгляду в одному провадженні.

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, у звязку із його безпідставністю, оскільки 09.11.09 р., провадження у справі № 2/279пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” м. Макіївка до АТЗТ „ДОТІ” про визнання угоди дійсною припинено із-за відмови позивача від позову, в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України.

21.04.2009 року, відповідач-2 надав додаткові заперечення на позов, в яких зазначив, що предмет договору виник за 44 роки до дати укладення оспорюваного договору, оскільки роком будування будівель по вул. Лугутенко,1 3 в м. Донецьку є 1960-1961 рр.. До того ж, в технічному паспорті від 15.04.1998 р. відображені підвальні приміщення за літерами LІІІ (14,5 кв.м.) та LІV (3,10 кв.м.), які мають місце в договорі №57.

21.04.2009 року від позивача надійшло клопотання щодо проведення огляду та дослідити письмовий доказ, а саме оригінал договору № 57 від 02.09.2004 р. у місці його знаходження, а саме у Донецькому апеляційному господарському суді (матеріали справи № 2/279пд).

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки в матеріалах справи міститься нотаріально завірена заява громадянина ОСОБА_9, який на момент підписання попереднього договору, а саме 02.09.04р. був генеральним директором АТЗТ „ДОТІ”, в якому останній затвердив, що не підписував попередній договір № 57 від 02.09.04року. Крім того, представником третьої особи , ПП „Текстиль-Контакт”, було надано висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1727, по матеріалам справи № 2/279пд, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, згідно якого встановлено, що підстав від імені ОСОБА_9 на попередньому договорі № 57 від 02.09.04р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” м. Макіївка та АТЗТ „ДОТІ”, що розташований під те6кстом договору в розділі „Орендодавець”, виконаний не самим ОСОБА_9, а іншою особою, з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_9

З огляду на викладене, на момент прийняття рішення по розглядуваній справи, підстави для задоволення вищевказаного клопотання відсутні.

Через канцелярію господарського суду Донецької області 25.02.2009 року та 31.03.2009 р від Приватного підприємства „Текстиль-Контакт” надійшли заяви № 7-юр від 24.02.09 та № 8-юр від 27.03.09 відповідно, про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача-2, оскільки рішення суду по спору може вплинути на права та обовязки підприємства.

Ухвалою суду від 06.04.2009 р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП „Текстиль-Контакт” м. Донецьк.

21.04.2009 року ПП „Текстиль-Контакт” надав письмові пояснення № 18-юр, в яких просить визнати попередній договір № 57 від 02.09.04 недійсним. Зазначив, що спірний договір не містить предмету договору, а саме обєкту оренди. Станом на момент укладення попереднього договору № 57 обєкти оренди не існували у складі, який визначений договором.

26.03.2009 року від ТОВ „Янсер ЛТД” надійшла заява № 157 від 26.03.09 про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, оскільки рішення суду по спору може вплинути на права та обовязки товариства.

Ухвалою суду від 26.03.2009 р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ „Янсер ЛТД” м. Київ.

21.04.2009 року представник ТОВ „Янсер ЛТД” надав відзив № 538/ю від 21.04.09, в якому зазначив, що вимоги СПД ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Зазначив, що попередній договір № 57 від 02.09.2004 р. відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ч. 2 ст. 793, ст. 794 ЦК України, обовязково підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Крім того, зауважив, що сторонами не створювались комісії по передачі нерухомого майна та не складались ніякі акти прийому-передачі. В той же час, відповідач-2 мав укладені та укладав договори (оренди та продажу) нерухомого майна з іншими сторонами. На думку ТОВ „Янсер ЛТД”, спірний договір не укладався і був підроблений у 2008 р.

31.03.2009 року від ПП „Тестиль-Спецодяг” надійшла заява № 9-юр від 27.03.2009р. про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, оскільки рішення суду по спору може вплинути на права та обовязки підприємства.

Ухвалою суду від 06.04.2009 р., в порядку ст. 27 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПП „Текстиль-Спецодяг” м. Донецьк.

Ухвалою суду від 06.04.2009 р., в порядку ст. 69 ГПК України, заступником голови господарського суду Донецької області продовжено строк розгляду справи на один місяць.

29.04.2009 року від позивача надійшло клопотання від 21.04.09 щодо зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Донецької області повязаної з нею справи № 2/279пд, в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.05.2009 р., в порядку ч. 1 ст. 79 ГПК України, зупинено провадження у справі № 14/34пд до розгляду справи № 2/279пд.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.09 ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.09 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.10.09 скасовано ухвалу господарського суду Донецької області від 05.05.09 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.06.09., а справу направлено до господарського суду для розгляду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.01.10 справу № 14/34пд передано на розгляд судді Джарти В.В.

В ході розгляду справи, позивач надав заяву від 24.02.2010 р. про доповнення підстав позову, де просить визнати недійсним попередній договір № 57 від 02.09.04, через підроблення підпису генерального директора АТЗТ „ДОТІ” ОСОБА_9, що підтверджується експертизою № 1727 від 28.09.09, що була проведена по справі № 2/279пд.

Представник відповідача-1 надав письмовий відгук на позов, яким просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Повідомив, що йому не було відомо про те, що попередній договір підписано не уповноваженим представником АТЗТ „ДОТІ”. Доказом схвалення даної угоди є печатка на спірному договорі, а також вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди: в даному випадку АТЗТ „ДОТІ” неодноразово надсилало листи до ТОВ „Азовська продовольча компанія”, з проханням про надання фінансової допомоги за договором. В свою чергу, відповідач-1 надавав фінансову допомогу відповідачу-2 на підставі договору № 57.

Представник відповідача-2 надав письмовий відгук на позов та вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що оригінал спірного договору на підприємстві не знайдений, але фінансова допомога згідно договору була отримана та витрачалась на ведення господарської діяльності.

Представник третьої особи-2 надав письмові пояснення за № 31/2, в яких зазначив, що з висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1727 від 28.09.09, яка проведена Вінницьким відділенням Київського НДІСЕ вбачається, що на попередньому договорі підпис АТЗТ „ДОТІ” підроблений, тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Представник третьої особи-3 надав письмові пояснення за № 18/2-09, в яких також посилається на підроблений підпис директора АТЗТ „ДОТІ” на попередньому договорі. Вважає вимоги СПД ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.

15.02.2010 року від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у звязку з чим, судове засідання було відкладено.

Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив:

09.02.2007 року між Акціонерним товариством закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк (Продавець) та ОСОБА_1 м. Донецьк (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Стойкою Н.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 415.

Відповідно до умов зазначеного договору Продавець передає майно та технічну документацію у власність Покупця, а Покупець, в свою чергу, приймає майно у власність і зобовязується оплатити його вартість за ціною та умовах, встановлених у цьому договорі. Майно, що відчужується складає 2/100 частин приміщення, що є 7/1000 ідеальної частки, площею 146,8 кв.м. від літери А-4 по проспекту Лагутенка в м. Донецьку, будинок № 13. За вказаною адресою розташовані: літ. А-4 головний виробничий корпус, загальною площею 5965,9 кв.м., літ. А-3 прибудова до літ. А-4, загальною площею 505,2 кв.м., літ. Б-3 головний виробничий корпус, загальною площею 5301,9 кв.м., літ. Б-3 прибудова до літ. Б-3, загальною площею 1494,1 кв.м., літ. В-4 допоміжний побутовий корпус, загальною площею 4157,0 кв.м., літ. Г-1 мотальний цех, загальною площею 385,0 кв.м., літ. Д-1 трансформаторна підстанція, загальною площею 110,8 кв.м., літ. Е-1 склад, загальною площею 297,8 кв.м., літ. Ж-1 механічна майстерня, загальною площею 455,3 кв.м., літ. З-1 караульне приміщення, загальною площею 7,9 кв.м., літ. И-1 акумуляторна, загальною площею 34,3 кв.м., літ. П-1 склад, загальною площею 98,2 кв.м., літ. Р-1 склад, загальною площею 130,00 кв.м., літ. С-1 склад, загальною площею 308,0 кв.м., літ. Т-1 гараж, загальною площею 85,6 кв.м., літ. У-2 будівля офісу, загальною площею 816,8 кв.м., літ. Ф-1 будівля складських приміщень, загальною площею 125,9 кв.м., літ. Ч-1 компресорна, загальною площею 59,8 кв.м., літ .Ш сарай, літ. Щ сарай, літ. Э сарай, літ. Ю сарай, літ. Ю-1- сарай, літ. Я градирня, № 1-4 огородження, І-ІІ замощення.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

Відповідно до п. 2 договору 2/100 частини приміщення належить Продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н від 31.12.1991 р., виданого Управлінням комунального господарства виконавчого комітету Донецької міської рад, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП „БТІ м. Донецька” 01.10.1998 р., номер запису: 7057, в книзі: 16 „в”.

Продаж цей вчинено за 14742,00 грн., які Продавець одержав від Покупця до підписання цього договору. (п. 3 договору)

В матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру правочинів від 09.02.2007р., що підтверджує право власності ОСОБА_1 на 2/100 частини нежитлового приміщення, що є 7/1000 ідеальної частки від літ. А-4, площею 146,8 кв.м. за адресою: Донецька область, м. Донецьк, проспект Лагутенка, будинок 13.

В обґрунтування позову, позивач посилається на те, що у вересні 2008 р. стало відомо про майновий інтерес відповідача-1, щодо належного їй приміщення. Так, ТОВ „Азовська продовольча компанія” було предявлено позивачеві попередній договір № 57 від 02.09.04 р., належного їй приміщення, із подальшим викупом, що укладений між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія”. Зазначив, що наявністю цього договору відповідач-1 оспорює право позивача на приміщення, вважаючи його підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.02.07, укладеного СПД ОСОБА_1 з Акціонерним товариством закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк.

В матеріалах справи міститься попередній договір №57 від 02.09.2004 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія” (Орендар) та Акціонерним товариством закритого типу „ДОТІ” (Орендодавець).

Відповідно до умов зазначеного договору, предметом якого, є укладення основного договору, у строки та у порядку визначеному попереднім договором, а саме, не пізніше одного року з дати укладення попереднього договору, орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування нежилі приміщення, з наступним викупом (придбанням у власність), шляхом укладання окремого договору купівлі-продажу, орендарем обєкту за ціною що складає 4273500 грн. разом з ПДВ.

Обєктами (нежилі приміщення) за попереднім договором є: чотириповерховий головний виробничий корпус з цокольним поверхом літ. А-4, площею 6134,7 кв.м. з прибудовою літ. А-2 площею 336,4 кв.м. та підвальними приміщеннями площею 146,8 кв.м. і LІІІ та LІV площею 17,6 кв.м., триповерховий виробничий корпус літ. Б-3 площею 5301,9 з прибудовою Б-3 площею 1494,1 кв.м., допоміжний побутовий корпус літ. В-4 площею 4157 кв.м., мотальний цех літ. Г-1 площею 385,0 кв.м., акумуляторна літ. И-1 площею 34 кв.м., склад літ. Е-1 площею 297,8 кв.м., склад літ. П-1 площею 98,2 кв.м., склад літ. Р-1 площею 130,0 кв.м., склад літ. С-1 площею 308,0 кв.м., гараж літ. Т-1 площею 85,6 кв.м., будівля офісу літ. У-2 площею 816,8 кв.м., будівля складських приміщень літ. Ф-1 площею 125,9 кв.м., трансформаторна підстанція літ. Д-1 площею 110,8 кв.м., механічна майстерня літ. Ж-1 площею 455,3 кв.м., караульне приміщення літ. З-1 площею 7,9 кв.м., компресорна літ. Ч-1 площею 59,8 кв.м., сараї літ. Ш, Щ, Э, Ю, Ю, градирня літ. Я, огородження № 1-4, замощення І-ІІ, розташовані за адресою: м. Донецьк, пр-т. Лагутенко, 13, належні Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 28.09.1998 р., виданого виконавчим комітетом Донецької міської ради і зареєстрованому в БТІ 01.10.1998 р. за номером 7057.

Слід зауважити, що попередній договір № 57 від 02.09.2004 р. підписаний з боку ТОВ „Азовська продовольча компанія” ОСОБА_11, який діє на підставі статуту, а з боку АТЗТ „ДОТІ” - ОСОБА_9, також на підставі статуту.

Спірний договір є нічим іншим, як попереднім договором та підпадає під правове врегулювання ст. 635 ЦК України та ст..ст. 181, 182 ГК України, якими встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 182 ГК України передбачено, що попередній договір має бути складений таким чином, щоб будь-яка особа могла визначити предмет та інші істотні умови основного договору. Перелік таких умов встановлюється відповідно до конкретного виду майбутнього договору. Форма попереднього договору повинна відповідати формі основного. Оскільки всі господарські умови договору укладаються письмово, то і попередній господарський договір підлягає оформленню в письмовому вигляді. У випадках, передбачених законодавством для окремих договірних видів, необхідним є нотаріальне посвідчення. У такому разі нотаріальне оформлення обов'язкове і для попереднього договору.

Нормами статті 793 ЦК України, у редакції, що діяла на момент підписання попереднього договору встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з п. 4.1 попереднього договору, основний договір вступає в силу з моменту підписання акту прийому передачі обєктів, та діє 11 місяців з можливим подальшим переукладенням на нових умовах, яких сторони досягнуть на наступних перемовах.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги посилання представника ТОВ „Янсер ЛТД” щодо обовязкового нотаріального посвідчення та державній реєстрації.

Представник ПП „Текстиль-Контакт” надав письмові пояснення № 18-юр від 21.04.09року, в яких зазначив, що спірний договір не містить предмету договору, а саме обєкту оренди.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 635 ЦК України, істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються в порядку встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Пунктом 4.2. попереднього договору саме передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору та до Основного договору є чинними, якщо вони оформлені у письмовому вигляді за належними підписами повноважних представників сторін.

Суд не приймає посилання представника ПП „Текстиль-Контакт” до уваги, з тих підстав, що розділ „Основні поняття” попереднього договору № 57 від 02.09.04року, під поняттям обєкти (нежилі приміщення) містить перелік усіх обєктів нерухомості, які б були передані в оренду, в разі укладання основного договору, а в разі внесення змін до переліку обєктів нерухомості, сторони за попереднім договором не позбавлені можливості щодо внесення змін.

У поясненнях, що надані ПП „Текстиль-Контакт” за № 31/2 від 15.02.2010 р. є посилання на висновок судово-почеркознавчої експертизи, що була проведена по справі № 2/279пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” м. Макіївка про визнання угоди дійсною та які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до висновку № 1727 від 28.09.2009 р., що зроблений Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, підпис від імені ОСОБА_9 на попередньому договорі № 57 від 02.09.2004 р., укладеному між ТОВ „Азовська продовольча компанія” і АТЗТ „ДОТІ”, що розташований під текстом договору в розділі „Орендодавець: АТЗТ „ДОТІ””, виконаний не самим ОСОБА_9, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_9

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, п.п. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею 92 ЦК України Частиною 3 вказаної статті встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Спірний договір від імені АТЗТ “ДОТІ”, укладався ОСОБА_9, підпис якого засвідчений печаткою Товариства, який на той час працював на підприємстві на посаді генерального директора. Однак, в матеріалах справи міститься нотаріально засвідчена заява ОСОБА_9, в якій останній стверджує про те, що попередній договір № 57 від 02.09.2004р. їм не підписувався. Вищевказана заява була надана до матеріалів справи № 2/ 279пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азовська продовольча компанія” м. Макіївка до Акціонерного товариства закритого типу “ДОТІ” м. Донецьк , за участю третіх осіб Приватне підприємство “Текстиль-Контакт” м. Донецьк, Товариство з обмеженою відповідальністю “Янсер ЛТД” м. Київ, Приватне підприємство “Текстиль-Спецодяг” м. Донецьк, Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 м. Донецьк та ОСОБА_9 м. Донецьк про визнання угоди дійсною, провадження по якій було припинено, про що зазначено в ухвалі господарського суду Донецької області від 09.11.09року.

Під час розгляду справи № 2/279пд, ухвалою від 04.02.09року, клопотання відповідача, щодо призначення почеркознавчої експертизи було задоволено.

Проведення експертизи доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зокрема Криловському Вячеславу Станіславовичу, якому поставлене наступне запитання:

1.Чи належить (відповідає наданим зразкам) підпис виконаний на попередньому договорі № 57 від 02.09.2004р. ОСОБА_9, або якійсь-іншій особі?

Представник ПП „Текстиль-контакт” надав завірений належним чином примірник висновку № 1727 вінницького відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому вказано, що підпис ОСОБА_9 на попередньому договорі № 57 від 02.09.04року, укладеному між ТОВ „Азовська продовольча компанія” і АТЗТ „ ДОТІ”, що розташований під текстом договору в розділі „Орендодавець: АТЗТ „ДОТІ”, виконаний не самим ОСОБА_9,, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_9

Якщо в іншій судовій справі, судовою експертизою встановлені певні обставини, то ці обставини можуть мати преюдиціальне значення і не підлягають доказуванню відповідно до приписів ст. 35 ГПК.

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 42, ч. 2 ст. 43 ГПК України ніякі докази, в тому числі висновок судового експерта не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили та оцінюються в сукупності з іншими доказами по справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи висновок експерта та наявність в матеріалах справи засвідченої копії нотаріальної заяви ОСОБА_9 щодо не підписання спірного попереднього договору, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк щодо визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, від 02.09.2004 р. № 57, який укладений між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія” доведений, обґрунтований, документально підтверджений та підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія” м. Макіївка та відповідача-2: Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Янсер ЛТД” м. Київ, Приватного підприємства „Текстиль-контакт” м. Донецьк, Приватного підприємства „Текстиль-спецодяг” м. Донецьк, про визнання недійсним попереднього договору оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, від 02.09.2004 р. № 57, який укладений між АТЗТ „ДОТІ” та ТОВ „Азовська продовольча компанія” задовольнити.

Визнати недійсним попередній договір оренди нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, від 02.09.2004 р. № 57, який укладений між Акціонерним товариством закритого типу „ДОТІ” м. Донецьк (00307193) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська продовольча компанія” м.Макіївка (ЄДРПОУ 30776349).

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „ДОТІ” (83086, м. Донецьк, пр-т. Лагутенко, буд. 13, ЄДОРПОУ 00307193) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83092, АДРЕСА_1) 85,00грн. державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено та підписано 04.03.2010 р.

Суддя