Ухвала суду № 82375631, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

12 червня 2019 року м. Київ № 640/9836/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву Державної судової адміністрації України про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви Державної судової адміністрації України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державна судова адміністрація України звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви Державної судової адміністрації України до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області, третя особа - ОСОБА_1 . про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Також, 05.06.2019 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва заявником було подано доповнення до заяви про забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову, з урахуванням заяви від 05.06.2019 заявник просить суд забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу ТУ ДСА України в Київській області від 23.05.2019 №50/к про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №200/2218/19-а; зупинення дії наказу ТУ ДСА України в Київській області від 05.06.2019 №63/к про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №200/7067/19-а; заборони ТУ ДСА України Київській області видавати накази або інші акти, спрямовані на поновлення на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області Бадахова Н.Я. (приступати до виконання посадових обов`язків на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області Бадахову Н.Я.).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки дії ОСОБА_1 , вчинені, як начальником ТУ ДСА України в Київській області будуть мати і вже мають незворотній характер і відсутня можливість повернути все до попереднього стану.

Так, заявником зазначено, що у результаті позапланового аудиту встановлено, що ОСОБА_1 не були усунені недоліки в роботі відповідно до вимог пункту 19 розділу VIII Порядку планування та проведення внутрішніх аудитів відділом аудиту ДСА України, пункту 2 Рекомендацій до переліку Заходів щодо усунення виявлених недоліків, крім того, не визначено порядок преміювання начальника Управління та його заступника, як наслідок прийнято незаконні накази про преміювання самого себе:

- від 27.11.2017 №138 про преміювання керівника управління за результатами роботи у листопаді 2017 року у розмірі 650% із урахуванням посадового окладу;

- від 20.12.2017 №151 про преміювання керівника управління за результатами роботи у грудні 2017 року у розмірі 1100% із урахуванням посадового окладу;

- від 23.02.2018 №20 про преміювання керівника управління за результатами роботи у лютому 2018 року у розмірі 300% із урахуванням посадового окладу;

- від 28.03.2018 №34 про преміювання керівника управління за результатами роботи у березні 2018 року у розмірі 315% із урахуванням посадового окладу.

Вищевказані порушення у фінансово-господарській діяльності ТУ ДСА України в Київській області виникли з вини начальника ТУ ДСА України в Київській області Бадахова Н. Я. внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень, бездіяльності, а також відсутності внутрішнього контролю за дотриманням законності та ефективності використання бюджетних коштів та призвели до необґрунтованих витрат бюджетних коштів на загальну суму 235180,00 гривень, чим нанесено збитків державному бюджету на вказану суму.

Також, заявник наголосив на наявності очевидних ознак протиправності наказу ТУ ДСА України в Київській області від 23.05.2019 №50/к, оскільки такий було видано з порушенням норм Інструкції з діловодства в Державній судовій адміністрації України, затвердженої Наказом ДСА від 19.10.2017 №980, а тому такий наказ не може вважатись організаційно-розпорядчим актом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж поданої заяви про забезпечення позову, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Розглядаючи та вирішуючи заявлену заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

В той же час, суд враховує, що згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпеченню позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Аналіз викладених обставин дає підстави для висновку, що необхідним є вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, які є повністю співмірними з позовними вимогами та відповідають принципу адекватності заходу забезпечення.

Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваних наказів буде встановлюватися судом в межах адміністративної справи, в разі подання заявником відповідної позовної заяви, суд дійшов висновку, що виконання останніх до ухвалення рішення в адміністративній справі, створює очевидну небезпеку та може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, що відповідно, позбавить позивача (в даному випадку заявника) ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких останній може звернутися до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

При вирішенні даної заяви щодо забезпечення адміністративного позову, суд також дійшов висновку, що застосуванням заходів забезпечення позову не буде завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказів ТУ ДСА в Київській області від 23.05.2019 №50/к та від 05.06.2019 №63/к буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Позивачем в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову наведено достатньо аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або зведе нанівець ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, об`єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Поряд з цим, суд зазначає, що вимога щодо забезпечення позову шляхом заборони ТУ ДСА України Київській області видавати накази або інші акти, спрямовані на поновлення на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області Бадахова Н.Я. (приступати до виконання посадових обов`язків на посаді начальника ТУ ДСА України в Київській області Бадахову Н.Я.) є незрозумілою, неточною та такою, що спрямована на майбутнє, а тому суд не вбачає за доцільне задовольняти заяву про забезпечення позову в цій частині.

Відтак, заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Окремо, суд зауважує, що не висловлює думку щодо законності чи правомірності наказів ТУ ДСА в Київській області від 23.05.2019 №50/к та від 05.06.2019 №63/к, а рішення стосовно вжиття заходів забезпечення позову жодним чином не має визначального впливу на рішення, яке згодом може бути ухвалено, у разі подання заявником відповідної позовної заяви.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву представника позивача про забезпечення позову №640/9836/19, до подання позовної заяви - задовольнити частково.

2. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/9836/19, в разі подання заявником відповідної позовної заяви, зупинити дію наказу ТУ ДСА України в Київській області від 23.05.2019 №50/к про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2019 у справі №200/2218/19-а.

3. До моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/9836/19, в разі подання заявником відповідної позовної заяви, зупинити дію наказу ТУ ДСА України в Київській області від 05.06.2019 №63/к про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №200/7067/19-а.

4. В іншій частині заяви - відмовити.

5. Ухвалу направити для виконання сторонам у справі.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Дана ухвала може бути пред`явлена до виконання у порядку та спосіб, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", у строк до 12 червня 2022 року.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), а боржником - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 26268119).

6. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

7. Ухвала діє до закінчення терміну подання позовної заяви, визначеного частиною другою статті 153 КАС України, а в разі подання позовної заяви та відкриття провадження у справі до набрання рішенням у справі законної сили.

Згідно з частиною восьмою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя Н.Г. Вєкуа