Рішення № 82375200, 05.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2019 р. № 520/8653/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Е.А. Алавердян,

представника позивача - ОСОБА_1 О.Ю.,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/8653/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області про зупинення виконання постанови, визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зупинити до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 на ФОП ОСОБА_3 в розмірі 372300,00 грн за порушення, передбачені абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 на ФОП ОСОБА_3 в розмірі 372300,00 грн за порушення, передбачені абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною, незаконною, а тому, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні інспекційного відвідування позивача, Головне управління Держпраці у Харківській області діяло з дотриманням норм чинного законодавства України, отже, і винесена постанова про накладення штрафу є законною. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Управлінням Служби безпеки України в Харківській області направлено лист №70/8-12058 від 04.09.2018 року до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому зазначено, що Управлінням СБ України в Харківській області отримана інформація щодо можливих фактів порушення чинного законодавства з боку ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ). Також вказано, що ФОП ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює діяльність в галузі роздрібної торгівлі вживаними товарами. Крім того зазначено, що за наявною інформацією, вказаною особою-підприємцем в порушення вимог чинного законодавства використовується праця найманих працівників, більша частина яких офіційно не оформлена. Вказаною особою порушуються норми щодо оплати праці, індексації грошових доходів, надання щорічних відпусток, тривалості робочого часу, та ін. Також просило, з метою недопущення втрат для державного бюджету, на підставі ст. 25 Закону України "Про Службу безпеки України", перевірити можливі факти порушення чинного законодавства ФОП ОСОБА_3 та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Головним управлінням Держпраці у Харківській області, на підставі повідомлення управління Служби безпеки України в Харківській області винесено наказ № 01.01-07/1298 від 04.09.2018 про проведення заходу державного контролю ФОП ОСОБА_3 .

На підставі наказу для здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспектування об`єкту відвідування № 01.01-94/02/2384 від 04.09.2018 року.

05 вересня 2018 року інспектором праці здійснено виїзд за фактичним місцем здійснення діяльності позивача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , магазин "Из рук в руки".

05 вересня 2018 року працівником відповідача складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1749/285/НД від 05 вересня 2018 року, у зв`язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця та ненадання об`єктом відвідування усних/письмових пояснень з питань праці, що стосуються законодавства про працю.

Не погоджуючись із винесеним наказом про проведення заходу державного нагляду та з діями Головного управління Держпраці у Харківській області з призначення 05 вересня 2018 року інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП ОСОБА_3 , позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області №01.01-07/1298 від 04 вересня 2018 року;

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці у Харківській області з призначення 05 вересня 2018 року інспекційного відвідування/невиїзного інспектування ФОП ОСОБА_3 на підставі неналежним чином оформленого направлення №01.01-94/02/2384 від 04.09.2018 року та із складання Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 05.09.2018 року № ХК 1749/285/НД.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 2040/8270/18 у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дії відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 по справі № 2040/8270/18 скасовано. Прийнято постанову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Харківській області № 01.01-07/1298 від 04 вересня 2018. В іншій частині - в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1749/285/НД від 05 вересня 2018 року, заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області складено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 на ФОП ОСОБА_3 в розмірі 372300,00 грн за порушення, передбачені абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Щодо вирішення спірних правовідносин по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п. 1 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).

Згідно пп. 6 п. 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Згідно зі ст.1 вказаного Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною 3 статті 6 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (надалі – Порядок № 295).

Суд зауважує, що даний порядок був чинним на момент проведення інспекційного відвідування та винесення спірної постанови.

У відповідності до приписів пунктів 2, 3 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, відповідно до частини 2 вказаної статті КЗпП юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Із постанови про накладення штрафу Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 вбачається, що підставою для її винесення слугував той факт, що під час виходу за фактичною адресою здійснення підприємницької діяльності позивача з метою проведення інспекційного відвідування інспектором праці встановлено, що ФОП ОСОБА_3 або особа уповноважена на представництво інтересів не з`явились.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1749/285/НД від 05 вересня 2018 року, на підставі якого винесена спірна постанова, міститься запис перевіряючого про те, що за адресою здійснення діяльності ФОП ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , магазин "Из рук в руки" ФОП ОСОБА_3 відмовилась від отримання направлення на проведення інспекційного відвідування, від надання будь-яких пояснень інспектору праці та розмовляти взагалі з питань трудового законодавства.

Також, суд зауважує, що у вказаному акті мітиться відмітка про те, що перешкоджання зафіксовано засобами відеотехніки.

При цьому, на підтвердження такого перешкоджання жодних відеозаписів відповідачем до суду не надано.

Згідно ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та оцінці всіх фактів і обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності викладених висновків в акті про неможливість проведення інспекційного відвідування № ХК1749/285/НД від 05 вересня 2018 року, а відтак, і законності винесеної постанови про накладення штрафу № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 винесена з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною, а тому, є такою, що підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги позивача в частині зупинення до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 на ФОП ОСОБА_3 в розмірі 372300,00 грн за порушення, передбачені абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, суд вважає її необґрунтовано та безпідставною, виходячи з наступного.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом зупинення виконання постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 на ФОП ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду по поданій позовній заяві.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 у задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову відмовлено.

Враховуючи те, що суд вже надав оцінку стосовно зупинення виконання спірної постанови, підстави для задоволення позовної вимоги у вказаній частині відсутні.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місцезнаходження - АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Харківській області (місцезнаходження - вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 39779919) про зупинення виконання постанови, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК1749/285/НД/ТД-ФС від 01.10.2018 в розмірі 372300 (триста сімдесят дві тисячі триста) грн 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (ідентифікаційний код - 39779919) судовий збір у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 12 червня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко