Ухвала суду № 82375194, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 червня 2019 року м. Київ № 640/3130/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву про залишення позовної заяви без розгляду та матеріали адміністративної справи

за позовом Народного депутата України Романюка Віктора Миколайовича (01001, м.Київ, вулиця Грушевського, 5) до третя особаУправління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (01009, м.Київ, вулиця Банкова, 6-8) Народний депутат ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 )про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

Народний депутат України ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України щодо не припинення діяльності Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), що розташований по вулиці Садова, 3а, кабінет №713 а ;

- зобов`язати Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України припинити діяльність Свято-Володимирського храму Української православної церкви (Московського патріархату), який розташований по вулиці Садовій, 3а, кабінет №713а та усунути порушення вимог пожежної безпеки та цивільного захисту шляхом звільнення кабінету №713а.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що функціонування Свято-Володимирського храму Української православної церкви здійснюється незаконно та створює загрозу його життю та здоров`ю під час здійснення депутатських повноважень в приміщенні Комітетів Верховної Ради України, що розташовані по вулиці Садова, 3 та 3 а . Додатково позивач повідомив, що у даної культової споруди відсутні будь-які установчі документи щодо створення релігійної організації, а також дозвільні, погоджувальні документи на переобладнання приміщення в адміністративному будинку Верховної Ради України під культове.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що 07 червня 2017 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності прийнято рішення закріпити приміщення-кімнату №713а на вулиці Садова, 3а у місті Києві за Головою підкомітету з питань реформування пенітенціарної системи, діяльності органів виконання покарань та пробації - Мірошниченком Ю.Р. При цьому, вказана кімната №713а переобладнана у кабінет народного депутата України Мірошниченка Ю.Р. - «Кабінет милосердя», однак чим викликане оформлення даного кабінету в релігійному стилі відповідачу невідомо.

У відповіді на відзив позивач стверджував, що відповідачем ігнорується та обставина, що використання відкритого вогню безпосередньо в приміщенні органів державної влади несе в собі небезпеку по відношенню як особисто до позивача, так і до всіх перебуваючих у зазначеній будівлі загалом, майна, документів, перелік яких не є вичерпним. На думку позивача, оформлення кабінету №713а, що розташований по вулиці Садова, 3а, у релігійному стилі свідчить про цілеспрямоване порушення відповідачем вимог статті 35 Конституції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2019 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи народного депутата України ОСОБА_3 (далі по тексту - третя особа).

Народний депутат України ОСОБА_3 надіслав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що позивач копію свого депутатського запиту від 23 квітня 2018 року з вимогою припинити діяльність Свято-Володимирського храму, розташованого за адресою: вул. Садова, 3а, кабінет 713а. За результатами розгляду вказаного запиту Голова Верховної Ради України надав відповідь від 22 травня 2018 року №01/03-237(108170) у якій повідомив, що кімната 713а, яка розташована в адміністративному будинку Верховної Ради України (вулиця Садова, 3-а) у 2006 році самовільно обладнана під капличку з ініціативи народного депутата України п`ятого скликання ОСОБА_4 . Керівництво Верховної Ради України дозволу щодо зміни функціонального призначення службового приміщення та відкриття культового закладу не надавало.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Вимогами частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як відзначив Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року у справі №21-3538а15, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Суд зазначає, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Цей правовий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 23 травня 2018 у справі №490/8624/15-а (адміністративне провадження №К/9901/14024/18).

Оцінюючи позовні вимоги, заявлені у межах даної адміністративної справи, співставивши такі вимоги з доводами представників сторін, суд вважає, що оскільки оцінці в даному випадку підлягає бездіяльність відповідача, яка продовжувалась і на дату подачі позовної заяви, відтак правовідносини у даній справі є триваючими, то підстави для залишення адміністративного позову без розгляду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви народного депутата України Мірошниченка Юрія Романовича про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №640/3130/19 за позовом народного депутата України Романюка Віктора Миколайовича до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, третя особа - Народний депутат України ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Б. Федорчук