Рішення № 82375191, 13.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2019 року № 640/4594/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України

до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного

територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, проспект Юрія Гонгадзе, 5Б, код ЄДРПОУ 34482497), в якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.02.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем помилково встановлено пропущення позивачем строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим протиправно його повернуто.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2019 відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18.09.2012 № 145/12 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Знахідка» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 49590,00 гривень.

Зазначена постанова перебувала на примусовому виконанні у Подільському районному відділі державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за результатами виконавчого провадження № 55630658 прийнято постанову від 29.03.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому позивач повторно звернувся до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою від 21.01.2019 № 10/26-42/2-101/05 про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18.09.2012 № 145/12.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем повідомлено про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з пропущенням строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Позивач, вважаючи, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 01.02.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем не що не було пропущено строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У даному випадку, первинний виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено право стягувача повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, позивач мав право на повторне звернення того ж самого виконавчого документа до примусового виконання протягом трьох місяців з дня його повернення.

Також слід зазначити, що положеннями частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Водночас, як зазначається позивачем та не спростовано відповідачем, постанову про повернення виконавчого документа без виконання отримано Державною архітектурно-будівельною інспекцією лише 17.01.2019.

Надалі, листом від 21.01.2019 № 10/26-42/2101/05 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про примусове виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18.09.2012 № 145/12. Вказаний лист отримано Подільським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 25.01.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 01051 03673212.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, позивач правомірно реалізував право на повторне звернення виконавчого документа для примусового виконання у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк, а отже виконавець дійшов помилкового висновку про пропущення строку пред`явлення та протиправно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, проспект Юрія Гонгадзе, 5Б, код ЄДРПОУ 34482497) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повідомлення державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Кривошеї Д.С. від 01.02.2019 про повернення постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 18.09.2012 № 145/12 без виконання.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Суддя О.П. Огурцов