Рішення № 82374300, 30.05.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 травня 2019 р. Справа № 120/1065/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Слободянюка Валерія Олександровича

позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Іллінецього об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, Іллінецьке ОУПФУ ) про зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 18.02.2019 року звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019. Проте, відповідач листом №В-9-03 від 21.02.2019 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку з тих підстав, що перерахунок проводиться особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової військової служби. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права. На думку позивача, протиправність відмови полягає в тому, що його, як військовозобов`язаного, було призвано на навчальні збори, у період проходження цих зборів, при виконанні обов`язків військової служби він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого отримав захворювання та є інвалідом 3 групи. Таким чином, його інвалідність пов`язана з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і, на думку позивача, він абсолютно правомірно просив відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, оскільки це передбачено положеннями ст. 11 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Ухвалою суду від 02.04.2019 відкрито провадження в справі та розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.04.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуючи це тим, що, відповідно до наданих документів, на час участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач строкову військову службу не проходив, а тому правові підстави для перерахунку пенсії виходячи з п`ятикратного розміру заробітної плати відсутні ( а.с. 22 – 24 ).

Ухвалою суду від 02.05.2019, у зв`язку із необхідністю отримання додаткових пояснень від сторін, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання ( а.с. 30 ).

У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засіданні не з`явився, подав до суду заяву про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із заміною представника Іллінецького ОУПФУ.

Ознайомившись з поданою заявою, суд зауважує, що доводи представника відповідача щодо заміни представника є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами, а відтак суд вважає неявку в судове засідання представника відповідача без поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Іллінецькому ОУПФУ.

Відповідно до довідки командира військової частини 55064 №243 від 12.01.1987 та архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №Є3018 від 02.02.2012, у період з 23.10.1986 року по 12.01.1987, як військовозобов`язаний, був призваний і знаходився на навчальних зборах, де в ході виконання обов`язків військової служби в складі військової частини 55064 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с. 8 – 9, 11 ).

Під час чергового огляду Вінницькою обласною МСЕК №1 в грудні 2011 року позивачу встановлена 3 група інвалідності безстроково зі ступенем втрати працездатності 50%. При цьому, вказана комісія підтвердила, що наявне у позивача захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено довідкою Вінницької обласної МСЕК №1 серії 10 ААА №696504 від 22.12.2011 (а.с. 7,10, 12 ).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.12.2008 року та вкладки №153383 від 03.01.2012 року позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( а.с. 2).

18.02.2019 позивач звернувся до Іллінецького ОУПФУ із письмовою заявою про проведення перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019.

Листом №13-9-03 від 21.02.2019 Іллінецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, з посиланням на ту обставину, що позивач брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

При цьому відповідач зазначає, що відповідно до військового квитка № 4643006 позивач проходив дійсну строкову службу з 13.10.1982 по 23.10.1984 року. Зазначений факт не заперечувався позивачем в судовому засіданні.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII).

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (зі змінами та доповненнями) визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлено статтею 54 вищевказаного Закону.

Згідно з ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації (легалізації) статутів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.92 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Стаття 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" передбачає право на пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

За ч. 1 ст. 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 названої статті особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не заперечується, що позивач є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (призваний на спеціальні військові збори), та внаслідок цього отримав захворювання і є інвалідом третьої групи.

Визначення соціального захисту військовослужбовців міститься у ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), та означає діяльність (функція) держави, спрямовану на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Статтею 60 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які мають одночасно право на інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України, надаються за їх вибором пільги та компенсації відповідно до одного із законів України.

На підставі викладеного, суд зазначає, що військовослужбовці та призвані на військові збори військовозобов`язані мають користуватись всією повнотою соціально - економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян в рівній мірі, в зв`язку з чим, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи».

Також суд зауважує, що рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 справа № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

У Рішенні Конституційного Суду України наголошується на тому, що закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.

Вирішуючи порушені в конституційних скаргах питання, Конституційний Суд України зазначив, що аналіз положень статей 16, 17 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які під час проходження військової служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту. За Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України наголосив, що держава може встановлювати певні відмінності щодо рівня соціального захисту вказаних категорій осіб, однак визначені законом відмінності не повинні: допускати жодних невиправданих винятків із конституційного принципу рівності, містити ознак дискримінації при реалізації зазначеними особами права на соціальний захист та порушувати сутність права на соціальний захист, а обґрунтування механізму нарахування соціальних виплат має відбуватись із урахуванням критеріїв пропорційності та справедливості.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що військовослужбовці строкової служби, пенсія яким призначається за частиною третьою статті 59 Закону та обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, в окремих випадках мають вищий рівень соціального захисту, оскільки розмір їх соціального забезпечення є значно більшим порівняно з іншими категоріями військовослужбовців (у тому числі військовозобов`язані під час участі у військових зборах), які брали безпосередню участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків.

Слід врахувати, що в даному рішенні, Конституційний Суд України підкреслив, що військовослужбовці, які постраждали під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при виконанні військового обов`язку, мають різний рівень соціального забезпечення. Такий підхід законодавця до визначення рівня соціального забезпечення вказаних категорій осіб не відповідає принципу справедливості та є порушенням конституційного принципу рівності.

Таким чином, на думку Конституційного Суду України, законодавець не забезпечив певні категорії військовослужбовців, які виконують конституційно значущі функції щодо захисту Вітчизни, особливими умовами соціального захисту, обсяг яких має передбачати гідні умови їх життя й повне відшкодування заподіяної шкоди, чим порушив сутність конституційного права на соціальний захист, конституційні гарантії щодо безумовного забезпечення належного рівня їх соціального захисту.

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії у п`ятикратному розмірі, згідно ч. 3 ст. 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи».

Також суд зауважує, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до пенсійного органу 18.02.2019 року.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", якою визначаються строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Виходячи з вище викладеного суд вважає, що в даному випадку такий перерахунок пенсії позивачу слід здійснити з дня подання заяви – 18.02.2019 року.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що з вище наведених мотивів та підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Зобов`язати Іллінецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 18 лютого 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Іллінецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (вул. Соборна, 27, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 40350288) понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок ).

Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

Відповідач: Іллінецьке об`єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Соборна, 27, м. Іллінці, Вінницька область, 22700, код ЄДРПОУ 40350288)

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна