Рішення № 82373523, 13.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1210/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Одеської митниці ДФС, прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/000145;

- визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500000/2019/000184/2 від 26.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, а коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару. Розрахунок було здійснено у формі переказу коштів за визначену вартість автомобіля, що підтверджується квитанцією ПАТ "ПриватБанк" б/н від 13.11.2018 та у готівковій формі при відвантаженні автомобіля за доставку автомобіля, а тому відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оплати по доставці. Страхування автомобіля не здійснювалось, а тому відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому банківські платіжні документи, які стосуються сплати перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України не являються обов`язковими документами для підтвердження митної вартості транспортного засобу. Відповідач без належного обґрунтування взяв до уваги цінову інформацію ідентичних товарів, не врахувавши при цьому наявність пошкоджень автомобіля та необхідність проведення його відновлювального ремонту.

Ухвалою від 06.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

27.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що до митного оформлення не надано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, які підтверджують митну вартість товарів. Також, відповідно до ч.2 ст.368 Митного кодексу України, не надано документів, які підтверджують вартість страхування та перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України. Такі обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості, однак уповноважена особа декларанта повідомила про те, що надання додаткових документів, підтверджуючих вартість транспортного засобу, крім свіфт переказу, та скріну особистого кабінету, немає можливості. Отже, декларантом не подано всіх додаткових документів, які були витребувані митницею, а саме не подано: 1) банківських платіжних документів, які стосувались оплати фактурної вартості транспортного засобу, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; 2) калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування товару, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3) копії митної декларації країни відправлення; 4) страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування. За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. Митну вартість товару скориговано, виходячи із вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, до рівня 12 346 дол. США.

Разом з відзивом на позов від відповідача також надійшло клопотання, в якому він просить розглянути справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, вказуючи на те, що у ОСОБА_1 внаслідок можливого задоволення позову виникнуть підстави для звернення до митниці із заявою про надання висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів у розмірі 45617,28 грн.

Однак, враховуючи те, що дана справа є незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з митною декларацією № UA500650/2019/001772, позивачем було подано до митного оформлення легковий автомобіль з двигуном внутрішнього згорання, іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом, такий що використовувався - 1 шт., торгівельна марка - «Honda», модель - «CR-V», номер шасі - немає даних, номер кузова - 2 НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, тип двигуна - бензиновий, об`єм двигуна - 2356 см куб., тип кузова - універсал, привід - повний, колісна формула - 4x4, колір - сірий, фактичний пробіг - 69487 ml, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення - 2016, загальна кількість місць включаючи водія - 5, виробник - «HONDA OF CANADA MFG», країна виробництва - CANADA. Автомобіль знаходиться в пошкодженому стані. Пошкоджено бампер передній, підсилювач бампера переднього, демпфер бампера переднього, кронштейн бампера переднього, спойлер передній, панель замка передня, крило переднє праве, лонжерон передній правий, колісна арка передня права, капот, гратка радіатора, радіатор, протитуманна фара передня права, дзеркало бокове праве, облицювання дверей задніх лівих, спойлер бампера заднього, повітряна подушка безпеки водія (кермо), по кузову пошкоджено ЛФП, потертості та забруднення оббивки салону сидінь.

Транспортний засіб заявлений до митного оформлення за основним методом визначення митної вартості за рівнем митної вартості 7217 дол. США.

Разом з митною декларацію 20.01.2019 було подано, зокрема, наступні документи: рахунок - фактура (інвойс) № 8259 від 12.11.2018 (згідно з яким вартість автомобіля становить 6816,50 USA та вартість доставки - 400,00 USA, всього 7217,00 USA); коносамент № ZIMUORF0820454 від 10.06.2018, домашній коносамент № ZIMUORF0820454/4 від 08.10.2018, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 20.08.2018, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № ТК181210-009 від 10.12.2018, свіфт (квитанція ПАТ "Приватбанк") б/н від 13.11.2018 на суму 6817,00 USA.

26.01.2019 за № UA500000/2019/000184/2 Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. У вказаному рішенні зазначено, що до митного оформлення разом з поданою митною декларацією для підтвердження заявленої митної вартості товарів подано рахунок-фактуру, коносамент, звіт про незалежну оцінку майна, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Зазначені документи містять розбіжності та недоліки, зокрема: 1) згідно з пунктом 2 статті 53 Митного кодексу України, якщо рахунок сплачено, декларантом для підтвердження митної вартості подаються банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) згідно статті 368 МКУ при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному виправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України. Зазначені документи до митного оформлення не надано. У зв`язку з зазначеним, у відповідності з ч.3 ст.53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) надати до органу доходів і зборів, документи, що підтверджують заявлену митну вартість та усувають виявлені недоліки та розбіжності, а саме: 1) банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості ктз, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; 2) калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларантом не було подано всіх документів згідно з переліком. 3 метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор». ЄАІС Держмитслужби України, інформацію із зовнішніх джерел, враховано форму контролю, згенеровану АСАУР, відповідно до якої «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: 2HKRM4H71GH662977, валюта - USD, вартість - 12346,00». Встановлено що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 12346,00 дол. США. Митну вартість товару скориговано до рівня 12346 дол. США/шт.

Також відповідачем прийнято Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA500650/2019/000145, в якій вказано про необхідність надання нової МД з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 26.01.2019 за № UA500000/2019/000184/2.

Згідно з ч.1-3 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК України) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.1-2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивач на підтвердження митної вартості і обраного ним методу її визначення згідно з ч.2 ст. 53 МК України надав: рахунок-фактуру (інвойс) № 8259 від 12.11.2018 (згідно якого вартість автомобіля становить 6816,50 USA та вартість доставки - 400,00 USA, всього 7217,00 USA), свіфт (квитанція про переказ коштів ПАТ "Приватбанк") б/н від 13.11.2018 на суму 6817,00 дол. США.

Згідно з ч.1-2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із ненаданням банківських платіжних документів, а також вартості їх страхування та перевезення (фрахту).

Відповідно до ч.1 статті 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (частина 2 ст. 368 МК України).

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу (частина 4 ст. 368 МК України).

Позивач вказує, що страхування не здійснювалось, а факт розрахунку з ME TRANSPORT, INS на суму 7217,00 USA також підтверджується листом ME TRANSPORT, INS від 20.03.2019 (в якому підтверджується оплата 6817 дол. США на банківський рахунок, та 400 дол. США готівкою). Таким чином, запитуваний митницею платіжний документ щодо перевезення (доставки) не міг бути наданий з об`єктивних причин, так як вказані витрати були оплачені готівкою. Отже, такий лист є додатковим підтвердженням оплати та числових значень складових митної вартості. При цьому на визначення вказаної митної вартості вплинула наявність пошкоджень транспортного засобу, що підтверджується митною декларацією, звітом про незалежну оцінку транспортного засобу, фотоматеріалами.

Водночас, щодо посилання позивача на звіт про незалежну оцінку нерозмитненого транспортного засобу № ТК181210-009 від 10.12.2018 (згідно з яким ринкова вартість пошкодженого автомобіля 6794,44 дол. США), суд зазначає, що звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер; звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, у зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача. Аналогічна правова позиція вказана в постанові Верховного Суду 24 квітня 2019 року по справі №820/638/17.

Натомість, відповідачем не пред`явлено жодного доказу недостовірності заявленої фактурної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі №815/143/17, від 09 квітня 2019 року по справі №825/1575/17.

Суд також зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

При цьому, митна декларація свідчить про наявність суттєвих механічних пошкоджень придбаного автомобіля, проте жодних відомостей про врахування таких під час коригування митної вартості автомобіля відповідачем не зазначено.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що вказані декларантом відомості підтверджені документально, а їх достовірність не спростована відомостями від уповноважених органів, зокрема, що видані позивачу документи є фіктивними. Посилання відповідача про незазначення вартості страхування є лише припущенням, та таким, що не може достовірно свідчити про таку обставину. У постанові Верховного Суду від 13.02.2018 по справі №803/1112/17 вказано, що у разі, якщо митниця стверджує, що страхування все-таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого автомобіля ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Суд також звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 по справі №809/1884/16, згідно з якою посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Таким чином, відповідачем безпідставно визначено митну вартість імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Отже, оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено 1536,80 грн. судового збору, тому такі підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці ДФС задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 26.01.2019 за № UA500000/2019/000184/2 .

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/000145.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1536,80 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Одеська митниця ДФС (вул. Івана та Юрія Лип, 21-А, м.Одеса, 65078 , код ЄДРПОУ - 39441717)

Головуючий суддя О.О. Михайлов