Рішення № 8236804, 10.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.10 р. Справа № 37/43

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м. Макіївка, ідентифікаційний код 34686736 (Позивач 1) та Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, м. Макіївка, ідентифікаційний код 26221425 (Позивач 2)

до Відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення на користь Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, м. Макіївка заборгованості по орендній платі у сумі 2916,01 грн., пені у розмірі 409,03грн.,

за участю уповноважених представників:

Прокурора не зявився;

від Позивача 1 Руденко О.І. (за довіреністю №05/7.1-00021 від 13.01.2010р.);

від Позивача 2 - Степашкін В.О. (за довіреністю №02/1-15-251 від 09.03.2010р.);

від Відповідача - ОСОБА_1 (особисто, згідно паспорту)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд за клопотанням сторін здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м. Макіївка (Позивач 1) та Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, м. Макіївка (Позивач 2) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (далі Відповідач) про стягнення на заборгованості по орендній платі та пені у загальній сумі 2065,8грн. на р/р 33211871700065 в ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686736 та стягнення заборгованості по оренді у розмірі 1259,24грн. на р/р 35424018002667 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 26221425.

В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором оренди №36-03/06-225 від 01.08.2007р., внаслідок чого станом на 01.02.2010р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди №36-03/06-225 від 01.08.2007р. з додатками, акт звірки взаєморозрахунків, рахунки, розрахунок пені, платіжні доручення, правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 54, 56, 58 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор на виконання ухвали суду від 18.02.2010р. та на підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 27-57).

Позивач 1 через канцелярію суду надав письмові пояснення від 04.03.2010р. (а.с.58), якими підтримав заявлені вимоги прокурора у повному обсягу та надав витребувані судом документи (а.с.а.с. 59-61)

У судовому засіданні 10.03.2010р. Позивач 2 звернувся до суду із клопотанням № б/н (а.с. 62-64) про залучення до матеріалів справи доказів сплати Відповідачем всієї заявленої до стягнення суми.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив факт наявності заборгованості та визнав правомірність нарахування пені станом на 01.02.2010р. - момент складання акту звірення розрахунків (а.с.5) та наголосив на повну сплату всіх означених сум.

Представники сторін у судовому засіданні 10.03.2010р. наголосили на відсутності станом на поточний момент незадоволених грошових вимог, відносно яких був поданий розглядуваний позов.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка повідомленого належним чином про судовий розгляд прокурора не перешкоджає наданню правової оцінки заявленим вимогам в цьому судовому засіданні.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2007р. між Позивачем 2 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір оренди комунального майна №36-03/06-225 (а.с.а.с. 16-18), згідно п.п.1.1, 1.4, 11.1 якого Орендодавець на підставі протоколу конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди від 01.08.2007р. №1 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: 86155, м. Макіївка, вул. Репіна, 4, загальною площею 21,8 кв.м., що знаходиться на балансі Гірницької районної адміністрації, зі строком дії з моменту підписання і до 30.06.2010р., з метою розміщення обєкту торгівлі.

Згідно свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, в якому розташований обєкт оренди (а.с.59) означене майно є власністю територіальної громади в особі Макіївської міської ради.

Згідно умов п.п.3.1., 3.2, 3.5. зазначеного договору визначені наступні умови грошових зобовязань Відповідача:

·Орендна плата визначається на підставі Протоколу засідання конкурсної комісії від 01.08.2007р. №1 і становить за перший місяць оренди: без урахування ПДВ чи інших податків, встановлених чинним законодавством 800,00грн., та підлягає щомісячному інфляційному коригуванню;

·Орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця Орендарем 50% до міського бюджету на поточний рахунок №33211871700065, МФО 834016, ОКПО 34686736 в ГУДКУ Донецької області та 50% Орендодавцю на поточний рахунок №35424018002667, МФО 834016, ОКПО 26221425 в ГУДКУ Донецької області.

Умовами п. 9.1. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення, якщо воно триває від 1 до 30 днів.

Відповідно до умов п. 2.1. договору обєкт 01.08.2007р. оренди був переданий Орендарю, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.19).

Задля забезпечення належного виконання грошових зобовязань за договором оренди Позивачем 2 в перебігу правовідносин із Відповідачем виставлялись останньому рахунки на сплату орендної плати та нарахованої за її прострочення пені (а.с.а.с.6-10, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54), які частково сплачувалися Орендарем (а.с.а.с. 14, 15)

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань у Відповідача утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 2916,01грн., на яку було нараховану пеню у розмірі 409,03грн. Наявність прострочених грошових зобовязань та нарахованої пені у зазначених вище сумах підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2010р. (а.с.5), підписаним Позивачем 2 та Відповідачем без зауважень.

Як вбачається із змісту наданих сторонами у судовому засіданні пояснень та доказів (платіжні доручення а.с.а.с.63, 64), Відповідачем сплата стягуваних сум та інших нарахований платежів здійснена у повному обсягу, при цьому частково (у сумі 1459,36грн., у тому числі 409,03грн. пеня та 1050,33грн. орна дна плата за грудень 2009р.) до звернення Прокурора із розглядуваним позовом 15.02.2010р., а щодо решти (у сумі 1865,68грн. орендна плата за грудень 2009р. та за січень 2010р. ) після такого звернення (03.03.2010р.)

Відповідач підтвердив факт погашення заборгованості з орендної плати та пені у повному обсягу.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення пені.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем 2 та Відповідачем договір оренди №36-03/06-225 від 01.08.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обовязковість договору для виконання сторонами.

Як встановлено в ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обовязку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 20 числа поточного місяця на користь 50% до міського бюджету та 50% Орендодавцю відповідно до умов договору оренди №36-03/06-225 від 01.08.2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином, тоді як їх невиконання або неналежне виконання є порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, за умов якого боржник вважається таким, що прострочив у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобовязання має на вимогу кредитора має сплати заборгованість. Поряд із цим, за змістом ст. 611 вказаного Кодексу одним з наслідків порушення зобовязання, серед іншого, є сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача 2 та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 9.1. договору оренди №36-03/06-225 від 01.08.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 цього Кодексу є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Між тим, як було встановлено судом, частина заявлених Прокурором до стягнення сум у розмірі 1459,36грн. (з яких пеня у повному обсягу та частина заборгованості з орендної плати) була сплачена Позивачем ще до подання розглядуваного позову 15.02.2010р., тоді як згідно штампу канцелярії про реєстрацію вхідної кореспонденції (а.с. 2), позов було надіслано 18.02.2010р.

Виходячи із приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України обовязковою умовою застосування певного способу судового захисту є наявність факту порушення відповідних субєктивних прав (інтересів) позивача саме на момент звернення до суду.

Згідно ч.2 ст.6 та ч.2 ст.19 Конституції України суд, як орган державної влади має здійснювати свої повноваження у цілковитій відповідності до Конституції та законів України щодо підстав, меж та способу їх здійснення.

В контексті наведених норм, на момент звернення із розглядуваним позовом факт порушення грошових зобовязань Відповідача перед Позивачами вже не мав місця, що зумовлює неможливість застосування відповідного способу судового захисту, а, відтак має наслідком відмову у задоволені позовних вимог в цій частині (у сумі 1459,36грн.) як безпідставних.

В свою чергу, решта заявлених грошових вимог у сумі 1865,68грн. була погашена Позивачем 03.03.2010р. вже після подання розглядуваного позову. Таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 3.2. Розяснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 31 Інформаційного листа „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” від 18.03.2008 р. N 01-8/164, у розглядуваному випадку питання при припинення провадження в частині позовних вимог та про відмову у задоволенні інших вимог може бути вирішено у єдиному процесуальному документі рішенні.

З огляду на те, що позовна заяву надіслана до суду 18.02.2010р., про що свідчить штамп канцелярії суду, а сплата суми залишку заборгованості була здійснена 03.03.2010р. (тобто порушення права Позивачів мало місце на дату вчинення дій, спрямованих на судовий захист від такого порушення), судові витрати у розмірі, пропорційній цій сумі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від несення означених витрат у встановленому законодавством порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Макіївської міської ради, м. Макіївка (ідентифікаційний код 34686736) та Гірницької районної адміністрації Макіївської міської ради, м. Макіївка, (ідентифікаційний код 26221425) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в частині стягнення заборгованості за орендну плату у сумі 1050,33грн. та пені в сумі 409,03грн.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 1865,68грн.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 57 грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 132 грн. 42 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 10.03.10р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 10.03.10р.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя