Рішення № 8236794, 10.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.10 р.                     Справа № 39/128                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Курило Г.Є.,

суддів Левшиної Г.В., Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м. Донецьк

про стягнення 318627грн.00коп.

представники сторін:

Від позивача: Личката В.В.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент” м. Макіївка, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ” м. Донецьк, про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 318627грн.00коп.

25.05.2009р. по даній справі було прийняте рішення господарським судом Донецької області, яким позовні вимоги були задоволені.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 вересня 2009р. скасовано рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. по справі № 39/128 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент” м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ” м. Донецьк, про стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 318627грн.00коп. і справа направлена на новий розгляд. У вказаній постанові Вищий господарський суд України зазначає про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 32-34,43 ГПК України, не з’ясував належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, і відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Ухвалою від 26.10.2009р. господарський суд Донецької області прийняв справу №39/128 до свого провадження.

Позивач до канцелярії господарського суду надав письмові пояснення, відповідно до яких останній наполягає на своїй правовій позиції.

Відповідач в засідання суду не з’явився, витребувані судом документи не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення ухвали суду відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду по цій справі.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи був продовжений на 1 місяць.

Розпорядженням від 25.01.2010р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі суддів головуючий суддя Курило Г.Є., судді Левшина Г.В., Лейба М.О.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

За твердженням позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м.Макіївка у період з 16.03.2009 р. по 30.03.2009 р. згідно платіжних доручень №107 від 16.03.2009р.; №112 від 17.03.2009р.; № 109 від 17.03.2009р., №117 від 19.03.2009р.; №119 від 19.03.2009р.; № 120 від 19.03.2009р.; №130 від 23.03.2009р.; № 131 від 23.03.2009р.; №129 від 23.03.2009р.; №132 від 23.03.2009р.; № 136 від 24.03.2009р.; № 137 від 25.03.2009р.; № 142 від 26.03.2009р.; № 145 від 27.03.2009р.; №144 від 27.03.2009р.; № 147 від 30.03.2009р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м. Донецьк було перераховано грошові кошти в сумі 318627грн.00коп. Копії зазначених платіжних доручень наявні в матеріалах справи.

Донецьке РУ Приватбанку надав довідку від 10.11.2009р., в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент” м. Макіївка на поточний рахунок №260081757980 Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ” м.Донецьк, що відкритий в АБ „Український Бізнес Банк”, м.Донецьк, за період з 16.03.2009р. по 30.03.2009р. перерахувало грошові кошти в сумі 318627грн.00коп.

Відповідно до листа №18.016/383БТ від 30.11.2009р. АБ „Український бізнес банк”, м. Донецьк підтвердив зарахування на поточний рахунок № 260081757980 Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м. Донецьк грошових коштів, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м.Макіївка відповідно до платіжних доручень №107 від 16.03.2009р.; №112 від 17.03.2009р.; № 109 від 17.03.2009р., №117 від 19.03.2009р.; №119 від 19.03.2009р.; № 120 від 19.03.2009р.; №130 від 23.03.2009р.; № 131 від 23.03.2009р.; №129 від 23.03.2009р.; №132 від 23.03.2009р.; № 136 від 24.03.2009р.; № 137 від 25.03.2009р.; № 142 від 26.03.2009р.; № 145 від 27.03.2009р.; №144 від 27.03.2009р.; № 147 від 30.03.2009р.

Згідно п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Позивач посилається на те, що грошові кошти на рахунок відповідача були перераховані помилково.

Згідно п. 1.24. ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

За змістом пункту 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача. Неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

В порядку п. 23.1, 23.2, 23.4 ст.23 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі. Ініціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача в день одержання вказівки повертає кошти за реквізитами, зазначеними в ній, якщо на час надходження такої вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів ініціатором.

Крім того, відповідно до п.3.4 вказаної Інструкції платник до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів. Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього самого операційного дня перераховує кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли, якщо на час надходження вказівки кошти не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

Однак, позивач своїм правом на відкликання коштів не скористався, що підтверджується довідкою Приватбанку від 22.12.2009р. №30.1.0.0/2-20091123/2266.

На підставі зазначеного суд встановив, що у період з 16.03.2009 р. по 30.03.2009 р. позивач перерахував на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м. Донецьк грошові кошти в сумі 318627грн.00коп.

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. N22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

В якості призначення платежу, виходячи з представлених платіжних доручень позивачем визначено: “предоплата за цемент согласно договора 16-03/09”, проте як зазначив позивач між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м.Донецьк такий договір не укладався. Це твердження відповідачем не спростоване.

На підтвердження наявності між сторонами договірних відносин з приводу поставки цементу та відповідно підстав перерахування грошових коштів в сумі 318627грн.00коп. відповідачем представлено суду договір купівлі-продажу від 16.03.2009р. за № 2/03.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р., що підписаний сторонами продавець (відповідач) зобов’язався продати, а покупець (позивач) зобов’язався придбати цемент та оплатити його. Номенклатура, кількість, строки передачі, пункт передачі, ціна товару, обумовлюються в Додатках на кожну партію, що є невід’ємною частиною договору (п. 1.1.,1.2. договору).

Суд неодноразово в ухвалах зобов’язав сторони надати оригінал договору № 2/03 від 16.03.2009р. зі всіма додатками та докази здійснення поставки за договором вимоги суду не виконані: оригінал договору судом не досліджений, додатки до договору та докази виконання сторонами договору суду не надані.

Позивач в поясненнях зазначив, що оригінал договору № 2/03 від 16.03.2009р. у нього відсутній, документи, які підтверджують виконання договору не існує.

Відповідачем до касаційної скарги наданий договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 03/03/2009р. від 03.03.2009р., акти виконання робіт та розрахунків за перевезення вантажів, договір № 3 купівлі-продажу цементу від 26.11.2007р., що був укладений між відповідачем та ТОВ „Фієста”.

Однак, суд дійшов висновку, що зазначені документи не підтверджують факт поставки товару за договором № 2/03 від 16.03.2009р. та не є належними доказами у справі.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

В свою чергу, договір, як підстава для виникнення кореспондуючих прав та обов’язків його сторін, може бути кваліфікований як такий за умов його укладання у розумінні ст.638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст.180 Господарського кодексу України - досягнення у встановленій формі згоди щодо всіх істотних умов.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, зміст договору становлять умови, що визначені угодою сторін, яка спрямована, зокрема, на встановлення зобов'язань, і договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Судом встановлено, що істотні умови договору купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р. повинні були бути узгоджені в додатках до договору (п. 1.2. договору). Відповідні додатки суду не надані.

Таким чином, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р., а саме в договорі не зазначені номенклатура, кількість, строки передачі, пункт передачі, ціна товару.

Сторонами всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів фактичної поставки товару відповідно до умов договору купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо неукладенності – відсутності як юридичного факту – договору купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р.

Одночасно, позивач в платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначив договір № 16-03/09, а не договір купівлі-продажу № 2/03 від 16.03.2009р.

Інших доказів, які б в установленому порядку спростовували викладені позивачем обставини відповідачем не представлено та судом не встановлено.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, при цьому термін "майно" у контексті частини 1 статті 1212 містить у собі не тільки майно в розумінні статті 190 ЦК, але і гроші (грошові кошти).

Отже, підставою для виникнення зобов'язання за вищенаведеною нормою права є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, встановлених законом або договором.

Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Строк, протягом якого неналежний отримувач повинен повернути кошти, що помилково зараховані на його рахунок, визначений п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" від 16.03.1995 р., відповідно до якого підприємства, незалежно від форм власності, мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Судом встановлено, що грошові кошти перераховувалися без правової підстави в зв’язку з чим відповідач є неналежним отримувачем цих коштів.

Таким чином, беручи до уваги викладені вище обставини, грошові кошти, які перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м. Макіївка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м. Донецьк у розумінні ст. 1212 ЦК України є безпідставно набутим майном та підлягають поверненню позивачу.

З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м. Макіївка суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.           

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 49, 69, 75, 77, 82, 83, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент”, м. Макіївка, Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ”, м.Донецьк, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОККАБЕЛЬ” (83027, м. Донецьк, вул.Косіора, б. 43-А, ЄДРПОУ 31036702, п/р № 260081757980 в АБ Український бізнес банк, МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбас Схід Цемент” (86114, Донецька область, м.Макіївка, вул.Маліновського, б. 44, кв. 48, ЄДРПОУ 35354374, п/р 26006060287500 в Донецькому РУ Приватбанку, м.Донецьк, МФО 335496) безпідставно отримані кошти в сумі 318627грн.00 коп., витрати за державним митом в сумі 3186 грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ.

Повний текст рішення оголошено 10.03.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                               

Суддя Г.В. Левшина

Суддя М.О. Лейба