Рішення № 8236612, 11.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.10 р.                     Справа № 1/17                               

за позовом: Акціонерного банку “Український Бізнес Банк” м. Донецьк

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’ян”

м. Слов’янськ Донецької області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс” м. Харків

про стягнення 775 586 грн. 95 коп. та звернення стягнення на майно

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Проскурнікова Г.О. – представник

Від відповідачів: не з’явилися

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Акціонерний банк “Український Бізнес Банк” звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’ян”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 564 276 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у сумі 139371 грн. 43 коп., комісійної винагороди у сумі 31500 грн. 00 коп., штрафу у сумі 40439 грн. 52 коп. та звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс”, яке є предметом договору застави транспортного засобу від 08.04.2008р.

В обґрунтування позову позивач надав: кредитний договір № 316 від 08.04.2008р. з додатком, додаткову угоду від 08.07.2008р. до вказаного договору, договори застави транспортного засобу від 08.04.2008р., від 17.06.2008р., договір від 08.07.2008р. про внесення змін та доповнень до договору застави транспортного засобу, претензії від 23.12.2008р., вих. № 423 від 23.11.2009р. та докази її направлення, лист № 11/2 від 11.12.2009р., претензію вих. № 422 від 23.11.2009р. та докази її направлення, довідку про заборгованість ТОВ “Слов’ян” вих. № 429 від 22.12.2009р., розрахунок позову.

В судове засідання 27.01.2010р. відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Слов'ян” не з’явився, вимоги суду не виконав.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр

“Мегаполіс” у судове засідання також не явився, вимоги суду не виконав. Поштовий конверт з ухвалою повернувся з позначкою: “за зазначеною адресою не зареєстровано”.

Розгляд справи був відкладений для надання позивачем довідок про державну реєстрацію відповідачів.

В наступному судовому засіданні позивач надав довідки про державну реєстрацію відповідачів, відповідно до яких вони зареєстровані за адресами, вказаними у позовній заяві.

Однак, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс” у судове засідання не явився, вимоги суду не виконав. Поштовий конверт з ухвалою повернувся з позначкою: “за зазначеною адресою не зареєстровано”.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Слов'ян” у судове засідання не з’явився, надіслав клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи до 20.03.2010р., посилаючись на наказ № 10 від 22.02.2010р., відповідно до якого директор товариства Мединський Д.О. поїхав у відрядження до Автономної Республіки Крим. Оскільки наказ не представлений та, враховуючи двохмісячний строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, клопотання задоволено частково. Розгляд справи був відкладений.

Однак, незважаючи на те, що відповідачі були повідомлені належним чином, у судове засідання вони знову не з’явилися, не скористалися своїм правом на захист прав та інтересів, не надали відзив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 08.04.2008р. між Акціонерним банком “Український Бізнес Банк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Слов’ян» був укладений кредитний договір № 316, згідно з яким банк (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу1) у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у сумі 500 000 грн. 00 коп. при наявності вільних грошових коштів на придбання будівельної техніки на строк з 08.04.2008р. по 07.04.2010р. зі сплатою 19% річних (пункту 1.1 договору).

Додатковою угодою від 08.07.2008р. до вказаного кредитного договору сторони збільшили ліміт кредитування до 658 320 грн. 00 коп., розмір відсоткової ставки до 21% річних та встановили графік погашення кредиту, відповідно до якого погашення кредиту здійснюється позичальником щомісячно, починаючи з серпня 2008р. по березень 2010р. у сумі 31 348 грн. 00 коп., а у квітні 2010р. – у сумі 31 360 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 4.2 договору позичальник зобов’язався виплачувати на рахунок № 373988123, обумовлені договором відсотки за користування кредитом, не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним, а згідно з пунктом 4.3 договору зобов’язався сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування позичкового рахунку в сумі 5 000 грн. 00 коп. за квітень 2008р. на рахунок № 3578108 у строк до 20.04.2008р. Щомісячно не пізніше сьомого числа місяця наступного за звітним сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 880 грн. 00 коп. на рахунок № 3578108 в АБ “УкрБізнесБанк”.

Пунктом 4.5 договору сторони визначили, що позичальник зобов’язується погасити наданий банком кредит до 07.04.2010р. відповідно до графіку погашення.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надав кредит у розмірі 658 320 грн. 00 коп.

Однак, позичальник свої зобов’язання належним чином не виконував, кредит у встановлені графіком погашення строки не погашав, відсотки та комісійну винагороду своєчасно не сплачував, тому станом на 22.12.2009р. за ним виникла заборгованість за кредитом у сумі 564 276 грн. 00 коп., за відсотками у сумі 139371 грн. 43 коп. та за комісійною винагородою у сумі 31500 грн. 00 коп. Тому 24.11.2009р. позивач звернувся до нього з претензією № 422 від 23.11.2009р. з вимогою погасити заборгованість, проте вона була залишена ним без задоволення.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 08.04.2008р. банк уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс” (відповідачем 2) договір застави транспортного засобу, відповідно до якого в заставу банку було передано майно заставною вартістю 713 200 грн. 00 коп., яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17 – екскаватор марки HYUNDAI ROBEX 130W-3, випуску 2 000 року, заставною вартістю 356 600 грн. 00 коп., заводський № ЕА03FL10025, двигун № 21383533, маса машини 12900 кг, реєстраційний номер 18329 ТН, свідоцтво про реєстрацію машини АБ № 522291 від 11.03.2008р. видано ІДТН м. Харкова; екскаватор марки O&K RH PLUS, випуску 2001 року, заставною вартістю 356 600 грн. 00 коп., заводський № 516006, двигун б/н, маса машини 15600 кг, реєстраційний номер 18246 ТН, свідоцтво про реєстрацію машини АБ № 509452 від 18.12.2007р. видано ІДТН м. Харкова.

За приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває права звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Матеріалами справи доказано, що зобов’язання за кредитним договором № 316 від 08.04.2008р., які були забезпечені укладеним договором застави транспортного засобу від 08.04.2008р., не були виконані позичальником (відповідачем 1) у строки встановлені договором та графіком погашення заборгованості, тому позивач правомірно звернувся з вимогами про звернення стягнення заборгованості на заставлене майно.

Пунктом 7.1 кредитного договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані в пунктах 1.1, 4.5 договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 3 % від несплаченої суми кредиту. Позивач нарахував штраф у сумі 12 225 грн. 72 коп. Однак, вказаний штраф задоволенню не підлягає, оскільки пунктом 1.1 договору сторони визначили, що кредит надається на строк до 07.04.2010р., а пунктом 4.5 сторони передбачили, що кредит погашається згідно графіку з остаточним поверненням 07.04.2010р. Тобто відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тому з врахуванням передбаченого строку повернення кредиту банк має право на стягнення штрафу в разі порушення строку повернення кредиту (07.04.2010р.), а не порушення графіку. Отже, штраф пред’явлений неправомірно.

Крім того, позивач пред’явив штраф у сумі 40 439 грн. 52 коп. відповідно до пункту 7.3 договору, яким передбачено, що позичальник сплачує банку неустойку у виді штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості за кредитом на дату порушення вищевказаних обставин за невиконання зобов’язань, передбачених пунктами 4.9-4.10 кредитного договору. А саме пунктом 4.9 договору передбачено, що у разі зміни керівника позичальник письмово інформує банк протягом п’яти банківських днів з моменту настання зміни. Позивач нарахував штраф за несвоєчасне повідомлення про зміну керівника, оскільки позичальник 11.12.2009р. листом № 11/2 повідомив банк про звільнення Мединського О.Ф. з посади директора підприємства за власним бажанням згідно наказу від 30.06.2009р. Однак, перевіривши розрахунок, суд встановив, що штраф нарахований від всієї суми наданого кредиту, в той час як договором передбачено, що кредит погашається за графіком. Тобто розрахунок штрафу повинен здійснюватися залежно від заборгованості на дату порушення. Вказана особа була звільнена з посади 30.06.2009р., позичальник мав повідомити банк про це 06.07.2009р. Станом на цю дату заборгованість за кредитом складала 460 076 грн. 00 коп., тому штраф підлягає стягненню у сумі 23 003 грн. 80 коп.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень. Позивач довів позовні вимоги частково, тому вони підлягають частковому задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’ян”.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного банку “Український Бізнес Банк” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов’ян” (84121, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Г. Батюка, буд. 2-а, кв. 65, ідентифікаційний код 34009100) на користь Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”(83055, м. Донецьк, вул. Артема, 125, ЄДРПОУ 19388768, МФО 334969, рах. 3739110 в АБ “Український Бізнес Банк”) заборгованість за кредитом у сумі 564 276 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у сумі 139371 грн. 43 коп., комісійну винагороду у сумі 31500 грн. 00 коп., штраф у сумі 23 003 грн. 80 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 7 581 грн. 51 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230 грн. 69 коп.

Звернути стягнення 758 151 грн. 23 коп. на майно, яке є предметом договору застави транспортного засобу від 08.04.2008р., укладеному з Товариством з обмеженою відповідальністю “Механік-Центр “Мегаполіс” (61050, м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17, ідентифікаційний код 33412570) на користь Акціонерного банку “Український Бізнес Банк”(83055, м. Донецьк, вул. Артема, 125, ЄДРПОУ 19388768, МФО 334969, рах. 3739110 в АБ “Український Бізнес Банк”), а саме: майно заставною вартістю 713 200 грн. 00 коп., яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Юріївська, буд. 17 – екскаватор марки HYUNDAI ROBEX 130W-3, випуску 2 000 року, заставною вартістю 356 600 грн. 00 коп., заводський № ЕА03FL10025, двигун № 21383533, маса машини 12900 кг, реєстраційний номер 18329 ТН, свідоцтво про реєстрацію машини АБ № 522291 від 11.03.2008р. видано ІДТН м. Харкова; екскаватор марки O&K RH PLUS, випуску 2001 року, заставною вартістю 356 600 грн. 00 коп., заводський № 516006, двигун б/н, маса машини 15600 кг, реєстраційний номер 18246 ТН, свідоцтво про реєстрацію машини АБ № 509452 від 18.12.2007р. видано ІДТН м. Харкова.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено у засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя