Ухвала суду № 82364582, 12.06.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3986/19

Номер провадження 2-з/404/49/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Панфілова А. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича та Публічного акціонерного товариства « УкрСоцбанк» про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича від 17.05.2018 року інд. №41142986 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, просить заборонити Публічному акціонерному товариству « УкрСоцбанк» вчиняти будь- які дії направлені на відчуження квартири АДРЕСА_1 , оскільки на даний час ПАТ « УкрСоцбанк» є власником квартири АДРЕСА_1 в якій проживаю та від представників банку надходять пропозиції, щодо добровільного виселення з даної квартири з метою її продажу та в разі не вжиття заходів щодо забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду в подальшому .

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду від 12.08.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», - 202162,45 грн. кредитної заборгованості, а також 1700,00 грн. судового збору та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, рішення набрало законної сили 20. 12. 2011 року.

Ухвалою суду від 13. 05. 2019 року провадження по справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького про виселення та зняття з реєстраційного обліку зупинено до набрання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда по цивільній справі № 404/4766/18 № провадження 2/404/2836/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно законної сили.

Ухвалою суду від 27. 05. 2019 року позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича від 17.05.2018 року інд. №41142986 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» - залишено без розгляду у зв`язку повторною неявкою позивача та його представника в судове засідання.

Ухвалою суду від 23. 07.2018 року було накладено арешт шляхом: заборони Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» вчиняти будь-які дії направленні на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Отже, на даний час існують судові рішення, що набрали законної сили, які завершено, згідно результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 12.06. 2019 року .

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснення п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Дослідивши матеріали, справи суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки предметом спору є визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича від 17.05.2018 року інд. №41142986 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», оскільки аналогічна справа знаходиться в суді з липня 2018 року до 27. 05. 2019 року і не отримала реалізації внаслідок зловживання процесуальними правами стороною позивача .

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_1 ) про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН- НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Кіровоградської обласної філії Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Мешкова Олександра Олеговича ( АДРЕСА_3 . Великого Кобзаря, 1/18, офіс 2 в м. Гайворон, Гайворонський район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ ВП: 41262528), та Публічного акціонерного товариства « УкрСоцбанк» ( вул. Ковпака, 29, в м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 00039019) про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення .

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда А. В. Панфілова