Рішення № 8236264, 10.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.03.10 р.                     Справа № 15/196                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ (код ЄДРПОУ 21642228)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 13527536)

про стягнення основного боргу в сумі 2351888,04 грн., пені у розмірі 33396,89 грн., 3% за користування чужими коштами в сумі 70556,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця” м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 2351888,04 грн., пені у розмірі 33396,89 грн., 3% за користування чужими коштами в сумі 70556,64 грн., усього загальна сума стягнення складала 2455841,57 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/196, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 18.12.2008 року по справі 15/196 призначено судову економічну експертизу, проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою від 14.08.2009 р. провадження по справі № 15/196 поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою від 04.09.2009 р. провадження по справі 15/196 зупинено у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до винесення судом ухвали за результатами попереднього засідання в процесі розгляду пов’язаної з нею справи про банкрутство № 27/46Б, що розглядається господарським судом Донецької області в іншому складі суддів.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 15.02.2010 р. строк вирішення спору продовжено до 15.03.2010 р.

Ухвалою від 16.02.2010 р. провадження по справі № 15/196 поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2005 р. сторони уклали договір № 29741, згідно якого продавець (позивач) зобов’язався передати, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти товар медичного та косметичного призначення, визначений цим договором, та своєчасно сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 3.4 договору оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) визначається продавцем.

Відповідно до п. 3.4.1 договору при здійсненні покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар на користь продавця, визначається продавцем у видатковій накладній на товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається з моменту вручення товару продавцем покупцю.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов’язань за цим договором щодо оплати за товар, покупець зобов’язаний сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1% загальної вартості видаткової накладної на товар, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення.

Згідно п. 8.1 договору він вступив в силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мали місце під час дії договору, та обов’язку виконання всіх невиконаних зобов’язань за цим договором.

До договору сторони підписали додаток № 1 від 01.12.2005 р., яким передбачили найменування та виробника товару, та протокол розбіжностей до договору, в якому відповідач виклав свою редакцію пунктів 4.3 та 9.4 договору. Листом № 328/12 від 02.12.2005 р. позивач погодився на викладення вказаних пунктів договору в редакції покупця (відповідача). Факт відправлення даного листа позивачем відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 7188 від 15.12.2008 р. Завірені копії листа та чеку містяться в матеріалах справи.

Пункт 9.4 договору набрав чинності в такій редакції: за умови прострочення виконання покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити продавцю проценти за користування чужими коштами у розмірі 3% загальної вартості товару, з якого допущено прострочення виконання.

Завірені копії договору з додатком, протоколу розбіжностей, листа про врегулювання розбіжностей містяться в матеріалах справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору № 29741 від 01.12.2005 р. ним в період з 05.09.2008 р. по 06.10.2008 р. було поставлено, а відповідачем прийнято товар медичного та косметичного призначення за видатковими накладними. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписами представників відповідача, які фактично отримали товар, на видаткових накладних в графі „Отримав” та відбитками його печатки та штампу; а також податковими накладними, довіреностями на отримання товарно–матеріальних цінностей. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 29741 від 01.12.2005 р. суд робить виходячи з того, що підставою поставки в спірних накладних вказаний саме договір № 29741 від 01.12.2005 р.

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач отриманий товар оплатив частково та на момент подачі позову до суду станом на 06.11.2008 р. сума заборгованості за отриманий товар склала 2351888,04 грн.

Вказані обставини позивач підтверджує актами звірки взаєморозрахунків станом на 01.11.2006 р., 01.11.2007 р., 01.04.2008 р., завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками, тому приймаються судом згідно ст. 36 ГПК України як належні докази у справі.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Заявою від 15.12.2008 р. вих. № 11 позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив загальну суму позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості та перерахуванням суми пені у зв’язку з обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, та просив суд стягнути: основний борг у сумі 2160476,25 грн., пеню у сумі 22041,95 грн., 3% від основного боргу за користування чужими коштами в розмірі 70556,64 грн. Усього зменшена сума позову до стягнення склала 2253074,84 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав зменшені позовні вимоги.

24.11.2008 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги не визнає в повному обсязі. Заперечення відповідача стосуються правильності та повноти віднесення у документах бухгалтерського обліку сум оплати за отриманий товар на умовах вказаного договору на погашення існуючої заборгованості за договором, наявності в матеріалах справи усіх видаткових накладних, які зазначені у додатку № 1 до позовної заяви (спірні накладні у даній справі), повноти та правильності документального оформлення спірних видаткових накладних.

Для правильного та повного вирішення спірного питання суд ухвалою від 18.12.2008 р. призначив судову економічну експертизу.

06.08.2009 р. від Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа № 15/196 з листом № 74/24/493 від 17.07.2009 р. про повернення матеріалів справи без виконання у зв’язку з ненадходженням коштів по рахунку № 453 за проведення експертизи на суму 15000,00 грн.

Ухвалою від 14.08.2009 р. провадження по справі № 15/196 було поновлено.

За час, коли провадження у справі було зупинено від позивача надійшов лист № 110 від 13.04.2009 р. про оплату відповідачем в період з січня по квітень 2009 р. основного боргу в розмірі 2351888,04 грн. Враховуючи дану обставину, суд ухвалою від 14.08.2009 р. зобов’язав позивача надати завірені копії банківських виписок з відміткою банку у підтвердження отримання від відповідача оплати на суму 2351888,04 грн. за період з січня по квітень 2009 р.; бухгалтерську довідку за підписом керівника та головного бухгалтера з розшифровкою віднесення отриманих коштів в рахунок погашення конкретних зобов’язань (сума основного боргу, пеня, 3% річних) з врахуванням призначення платежу у платіжних документах відповідача.

В обґрунтування вказаних обставин позивач надав до суду завірені копії банківських виписок на загальну суму 2351888,04 грн. в період з січня по квітень 2009 р.; акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, згідно якого станом на 01.09.2009 р. між сторонами сальдо дорівнює нулю; довідку з розшифровкою віднесення отриманих коштів від відповідача в рахунок погашення зобов’язань по оплаті боргу за поставлений товар.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За вищевказаних обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2160476,25 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору між сторонами згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після подачі позову до суду).

Відповідач надав до суду клопотання від 11.02.2010 р. про припинення провадження у справі, в якому посилається на наступні обставини:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.05.2009 р. була порушена справа про банкрутство № 27/46Б товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця”.

Ухвалою від 21.12.2009 р. за результатами попереднього засідання суд визнав вимоги конкурсних кредиторів у справі № 27/46Б про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця”, серед яких відсутні вимоги позивача по справі № 15/196. Цією ж ухвалою суд визнав, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Вказана ухвала суду по справі про банкрутство набрала законної сили та вищестоящими судовими інстанціями не скасовувалася.

Завірені копії ухвал господарського суду по справі про банкрутство представлені відповідачем до суду.

Згідно ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. При цьому приписами ст. 14 п. 2 того ж Закону встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлено взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до ст. 598 ч. 1 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Саме такою підставою для припинення грошового зобов’язання відповідача у даній справі перед позивачем є погашення вимог кредитора, встановлене ст. 14 п. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, факт якого був доведений судом у справі про банкрутство.

Частиною 2 пункту 54 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” № 15 від 18.12.2009 р. передбачено, якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини другої статті 14 Закону.

20.06.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця” надало офіційне оголошення про порушення справи про банкрутство, що підтверджується витягом з „Урядового кур’єру” № 109 від 20.06.2009 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Позивач не скористався наданим йому правом у місячний строк з дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство звернутися до суду із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця” м. Донецьк про стягнення пені у сумі 22041,95 грн., 3% від основного боргу за користування чужими коштами в розмірі 70556,64 грн. є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині припинення провадження у справі – на відповідача (спір виник з його вини), в частині відмови в задоволенні позову та зменшення розміру позовних вимог – на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 80 ч. 1 п. 1–1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 2160476,25 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 22041,95 грн., 3% від основного боргу за користування чужими коштами в розмірі 70556,64 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Здравиця” (юридична адреса: 83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 12; код ЄДРПОУ 13527536; рахунок 26005959968716 в філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537) на користь спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18–А; код ЄДРПОУ 21642228; рахунок 26003012817821 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) витрати на оплату державного мита в сумі 21604,76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113,15 грн.

У судовому засіданні 10.03.2010 р. оголошено рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя