Ухвала суду № 82362385, 06.06.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3569/19

Провадження № 1-кс/202/6084/2019

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

6 червня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Дівіндір Н.М., розглянувши клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Ставицького В.А., про арешт майна,подане в рамках кримінального провадження за №12017040630001882 від 29.07.2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.206, ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Ставицький В.А. звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити будь-яким способом відчужувати вказане майно, розпоряджатися ним та використовувати його.

Клопотання обґрунтовано тим, що влітку 2017 року група осіб у складі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, розробили спільну схему вчинення злочинів згідно якої, діючи за попередньою змовою, шляхом здійснення активних дій щодо протидії законній господарський діяльності суб`єктам господарювання міста Дніпро, у тому числі через психологічний тиск та залякування потерпілих, погроз застосування фізичного насильства, мали на меті подальше незаконне заволодіння нерухомим майном.

Реалізуючи свої спільні злочинні наміри, вказана група осіб 28.07.2017 року о 09 годині 00 хвилин, прибувши на майданчик для паркування транспортних засобів по вул. Каруни, 2-А в м. Дніпрі, висунули протиправну вимогу директору ТОВ «КАМ» ОСОБА_7 та засновникам ТОВ «КАМ» ОСОБА_8 та ОСОБА_9 припинити займатися господарською діяльністю, витиснули останніх за межі паркувального майданчика, зачинивши ворота із середини, заблокували доступ останніх до всієї території майданчику, обмежуючи таким чином їх законні права та інтереси.

Крім того, перебуваючи на території майданчику для паркування автотранспортних засобів розташованого у м. Дніпрі, по вул. Каруни, 2-а, 29.07.2017 року приблизно о 04 годин 00 хвилин, через відкриті двері проникли до приміщення пункту охорони, де таємно заволоділи майном, яке належить потерпілим, що зберігалося у сейфі, розташованому у приміщенні пункту охорони майданчику для паркування автотранспортних засобів.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкт житлової нерухомості - автостоянка та прохідна з магазином, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, на теперішній час перебуває у власності ТОВ «КАМ», код ЄДРПОУ 21936315.

Допитом ОСОБА_10., ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та інших встановлено, що 28.07.2017 року, близько 16:20, група осіб, у складі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходячись на території автостоянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_2, серед інших двох десятків чоловік, спортивної статури, одягнені в спортивні костюми, перешкоджала їм у доступі на територію вищевказаної автостоянки, зачинивши ворота зсередини. При намаганні поспілкуватися з вказаними особами, останні агресивно реагували на прохання з їх боку стосовно того, аби отримати доступ до приміщень та безпосередньо до території автостоянки, мотивуючи це тим, що вказана земельна ділянка з сьогоднішнього ранку має нового власника та вони, як засновники та керівництво даного об`єкту, не мають доступу на територію автостоянки та приміщень, розташованих на вказаній території, погрожували знищіти майно ТОВ «КАМ» у разі намагань пройти на територію автостоянки.

Також на момент початку захвату вказані особи перешкоджали у доступі до автостоянки та службових приміщень, розташованих на її території, де у службовому приміщенні знаходилися 2 металеві сейфи, які належали підприємству та у яких знаходилися особисті речі ОСОБА_7 , а саме: паспорт громадянина України на його ім`я, технічний паспорт на автомобіль марки «DaewooLanos», д/н НОМЕР_1 , довіреність на розпорядження вказаним автомобілем, ключі від вищевказаного автомобіля, довіреність на розпорядження автомобілем марки «HondaAccord», сірого кольору, 2006 р.в., шасі № НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , № довіреності НВІ 794093, ключі від даного автомобіля, грошові заощадження у розмірі 3000 доларів, США, годинник марки «CalvinKlein», ювелірні вироби із жовтого металу загальною вагою близько 250 грам, 2 монети із жовтого металу, 1 монета номіналом 5 карбованців, 2 монета номіналом 10 карбованців, договір дарування на ділянку з будинком, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , документи на постачання електроенергії між ПАТ «ДТеК» та TOB «KAM», які ОСОБА_7 поклав туди за тиждень до захвату.

На наступний день після захоплення території автостоянки та приміщень, розташованих на ній, за адресою АДРЕСА_2 , два металеві сейфи, які належали підприємству, зникли.

На даний момент ТОВ «KAM» продовжують перешкоджати веденню їх господарської діяльності та не допускають власників до належного їм майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 35 кв.м. належить ТОВ «KAM».

Таким чином встановлено, що право власності на майно, яке незаконно захопила та утримує група осіб у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інших, не належить останнім.

Так, у сторони обвинувачення є ґрунтовні підстави вважати, що особи, які незаконно утримують нерухоме майно TOB «KAM», за допомогою документів з ознаками фіктивності намагатимуться позбавити права власності законних власників вказаного нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, у даному кримінальному провадженні виникла нагальна потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою запобігання ризикам знищення, втрати, пошкодження даного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню іншим чином та встановлення об`єктивної істини по даному кримінальному правопорушенню.

Учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до частини першої статті 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другої статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК).

Так, за приписами статті 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що згідно статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до частини третьою статті 132 КПК не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 173 КПК визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В своєму клопотанні прокурор ставить питання про накладення арешту на нерухомо майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборонити будь-яким способом відчужувати вказане майно, розпоряджатися ним та використовувати його.

Між тим, необхідність накладення арешту та застосування саме такого способу арешту прокурором у клопотанні не доведена.

При цьому із клопотання прокурора слідує, що накладення арешту викликано необхідністю збереження майна.

Проте будь-які дані, що нерухоме майно, про арешт якого ставиться питання у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12017040630001882 матеріали клопотання не містять.

Крім того, у клопотанні прокурор просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , в той час як із інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що за ТОВ "КАМ" зареєстрована автостоянка та прохідна з магазином загальною площею 35 кв.м.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170, 173, 369-372 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області Ставицького В.А. про арешт майна в кримінальному провадженні № 12017040630001882 від 29.07.2017 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Строк складання та оголошення повного тексту ухвали відповідно до частини 2 статті 376 КПК України - о 11-00 годині 11 червня 2019 року.

Слідчий суддя Н.Ю. Марченко