Рішення № 8236011, 23.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.10 р.                     Справа № 10/180                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В.В.;

за участю представники сторін:

від позивача –Секлейді О. А. – довіреність;

від відповідач – Деяк А. В. - довіреність;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка

до відповідача – обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк,

про стягнення 188288,05грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з позовом до відповідача - обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, про стягнення:

·          заборгованості за спожиту у березні-квітні 2009р. активну електроенергію в сумі 155405,96грн., спожиту у березні-квітні 2009р. реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн., індексу інфляції в сумі 3654,56грн., 3% річних в сумі 2166,71грн. та пені в сумі 16215,70грн. за договором про постачання електричної енергії №85 від 01.01.2003р.;

·          заборгованості за період червень-серпень 2009р. в сумі 4950,00грн. та 3% річних в сумі 25,50грн. за додатковою угодою №140-Г від 27.07.2007р. до договору №85 від 01.01.2003р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №85 від 01.01.2003р. (далі - Договір) та Додаток №5 до нього; додаткову угоду №140-Г від 27.07.2007р. про реструктуризацію та погашення боргу до договору № 85 від 01.01.2003р. (далі – Угода), рахунки №02/5085 за період березень-квітень 2009р.; акти прийому-передачі за період березень-квітень 2009р., розрахунок заборгованості, невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Представник відповідача у судовому засіданні та відзиві №юр/280 від 02.02.2010р., позовні вимоги визнав частково, а саме: на суму основного боргу за спожиту активну електричну енергію у розмірі 155405,96грн. та реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн., щодо вірності розрахунку індексу інфляції в сумі 3654,56грн., 3% річних в сумі 2166,71грн. та 3% річних в сумі 25,50 грн. не заперечував, але посилався на тяжкий фінансовий стан, щодо стягнення пені в сумі 16215,70грн. заперечував у повному обсязі.

У підтвердження своїх заперечень щодо підстав нарахування пені надав копію договору № 85 від 01.01.2003 р., в якій у пункті 4.2. не визначений розмір нарахування пені, а також протокол розбіжностей до договору від 01.01.2003 р., з якого убачається, що питання про нарахування пені або інші спірні вимоги з цього приводу між сторонами не виникали.

В обґрунтування своїх заперечень також посилався на рішення суду по справі №10/199 від 06.11.2008 р. та по справі № 10/65 від 10.11.2009р.

18.01.2010 р. позивач надав до суду заяву № 03юр-55/10 від 15.01.2010 р. про зменшення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача:

·          заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 87242,25грн., реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн., за договором про постачання електричної енергії №85 від 01.01.2003р.;

·          індекс інфляції в сумі 8687,98грн., 3% річних в сумі 3557,17грн. та пеню в сумі 12604,67грн.

·          заборгованість в сумі 4950,00грн. за додатковою угодою №140-Г від 27.07.2007р. до договору №85 від 01.01.2003р.

Уточнення прийняті судом як такі, що відповідають положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення пені, посилався на положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України.

Вказана заява про зміну позовних вимог прийнята судом у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача змінені позовні вимоги визнав частково, оскільки заперечував проти нарахування пені.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №85 від 01.01.2003р., згідно з яким постачальник (позивач) зобов’язався продавати електричну енергію, а споживач (відповідач) зобов’язався оплачувати електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року (тобто до 31.12.2003р.) та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Згідно умов Договору (п.п. 2.1.1, 2.2.3), постачальник зобов’язався постачати споживачу електроенергію як різновид товару, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Як убачається з наданих позивачем документів позивачем здійснювалось постачання підприємству відповідача електричної енергії згідно з умовами Договору, що підтверджується Актами приймання-передачі за період березень-квітень 2009р., що підписані сторонами.

Рахунки на оплату спожитої електроенергії №02/5085 за період березень-квітень 2009р. були вручені представнику відповідача Маховій Л. В. для оплати, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

Вказані обставини відповідач у судових засіданнях не спростовував.

27.07.2007р. між сторонами була укладена Додаткову угоду №140-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до Договору.

Згідно умов Договору (Розділ 1 та 2 Договору), боржник зобов’язався погашати заборгованість в сумі 258839,82грн. протягом тридцяти п’яти місяців з 30.07.2007р. по 20.05.2010р. за графіком.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Пунктом 3 Додатку №5 до Договору сторони передбачили, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виковуватись протягом не більше 5-ти календарних днів.

Як убачається з матеріалі справи рахунки №02/5085 за березень-квітень 2009р. оплачені відповідачем не були, про що останній по суті не заперечував.

Згідно умов Угоди (п. 2.2), боржник зобов’язався за період з 20.06.2009р. по 20.08.2009р. погасити 14160,00грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 3 % річних щомісячно до 20-го числа поточного місяця.

Як убачається з наданих позивачем документів відповідачем не в повному обсязі було сплачено суму боргу, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі 4950,00грн., про що відповідач по суті не заперечував.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем електричної енергії, що була поставлена за Договором за березень-квітень 2009р. та несвоєчасної оплати за Угодою у червні-серпні 2009р., з боку відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію в сумі 87242,25грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн. та 4950,00грн. що підтверджується матеріалами справи та відповідачем по суті не заперечується.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за спожиту активну електроенергію в сумі 87242,25грн., спожиту реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн. та 4950,00грн. за Угодою підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 8687,98грн. та 3% річних в сумі 3557,17грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 12604,67грн. за прострочення платежів за Договором, суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення пені, позивач посилався на прострочку виконання зобов’язань за договором № 85, а також положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України як на підставу заявленої суми.

Дослідив позовні вимоги позивача в цій частині, суд вважає, що вони є юридично неспроможними виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що обов’язковою умовою виникнення права у кредитора щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення господарського зобов’язання є передбачення вказаної санкції умовами договору з встановленням її розміру.

Пункт 4.2.1 Договору, який повинен передбачати відповідальність за прострочення платежів у вигляді пені, не містить її розміру.

Отже суд приходить до висновку, що сторонами відповідальності за порушення строків оплати електроенергії передбачено умовами Договору не було, а тому права у позивача щодо нарахування штрафних санкцій у вигляді пені немає. З огляду на зазначене, позовні вимоги в цієї частині не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 526, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 231 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Частково задовольнити позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка заявлені до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення:

·          заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 87242,25грн., реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн., за договором про постачання електричної енергії №85 від 01.01.2003р.;

·          індекс інфляції в сумі 8687,98грн., 3% річних в сумі 3557,17грн. та пеню в сумі 12604,67грн.

·          заборгованість в сумі 4950,00грн. за додатковою угодою №140-Г від 27.07.2007р. до договору №85 від 01.01.2003р.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, р/р 260313061291 у ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 87242,25грн.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка заявлених до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення пені в сумі 12604,67грн.

4. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130915, р/р 26000060247085 у Червоногвардійській філії ДонРУ „Приватбанк”, МФО 335496) заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 5869,62грн., індекс інфляції в сумі 8687,98грн. та 3% річних в сумі 3557,17грн.

5. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26037305283 в ОПЕРВ філії ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість в сумі 4950,00грн.

7. Стягнути з обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83086, м.Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Ц.-Міського відділення АК ПІБ м. Горлівка, МФО 334464) витрати по сплаті державного мита в сумі 1103,07грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211,80 грн.

Видати накази після вступу рішення у законну силу.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 01.03.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.