Рішення № 8235933, 03.03.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-810/10/0408

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 березня 2010 р.

Дзержинский районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого, судді Грищенко Н.М.

при секретарі Желдак О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом :

ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, в зв’язку з ушкодженням здоров’я ,

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 11.12.2009 р. звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - про відшкодування моральної шкоди, в зв’язку з ушкодженням здоров’я.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він працював на

протязі дуже довгого періоду на ВАТ «КЗРК».

В зв’язку з тим, що він працював в шкідливих умовах праці, у ньго було виявлено професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова і шийна у фазі загострення з вираженим больовим синдромом і статико-динамічними порушеннями, периферичним нейроваскулярним синдромом верхніх кінцівок і дистрофією у вигляді лівостороннього коксоперіартрозу ПФС-другого ст., гіпотрофії м’язів плечового поясу. Хронічне обструктивне захворювання легень першого ступеню (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень I ступеню).

10 січня 2005 року було складено Акт № 74 про розслідування хронічного професійного захворювання, відповідно якого професійне захворювання було отримане в результаті неналежних умов праці.

Йому було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50% (35% по радикулопатії та 15% по ХОЗЛ) та третю групу інвалідності.

Первинну комісію МСЕК він пройшов 02 лютого 2005 р., а вже через рік, 01 лютого 2006 року йоу було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності, безстроково.

С того часу він живе в постійній напрузі, з жахом чекає, що хвороба почне прогресувати. З моменту встановлення діагнозу він постійно нервуе, втратив здоровий сон, почав депресувати. В даний час він не працює, має складне фінансове становище, виплати ВВД ФССНВ України в м. Кривому Розі незначні, високоякісні ліки дуже дорогі.

Хвороба суттєво вплинула на його життя. Він не може звикнути до того, що хвороба невиліковна. Він звертається до лікарні тільки для того, що б лікарі зменшили фізичні страждання. Завдяки хворобі він постійно перебуває в ізолюванні від навколишнього середовища, лише що в себе у дворі можу посидіти (він проживає в частному секторі).

Він постійно відчуває задишку, постійний кашель з виділенням харкотиння, напади утруднення дихання, біль у грудній клітині, підвищену слабкість, запаморочення в голові, біль в поясниці та позвоночнику, судороги в м’язах лівої руки і ноги, крутячу біль в ліктьових суглобах, зябкість дистальних відділів рук. Більшість часу доводиться проводити в ліжку. Хвороба весь час про себе нагадує, не дає відволіктись на прості речі, такі як, наприклад, телевізор або книга.

Йому не приємний той факт, що його дружині доводиться виконувати всі роботи по господарству самій, а обходити все подвір’я та город досить таки складно, вона вже літня жінка, теж хворіє, звісно їй тяжко доглядати за ним. Він вже для родини не помічник. Кожен раз, коли він намагається будь – чим їй допомогти, то розуміє, що його здоров’я втрачене, , що його вже не повернути ніколи.

Він став більш нервовим, конфліктним, погіршилися стосунки з родичами. Із-за хвороби він позбавлений спілкування з оточуючими, життя вже не приносить тих радощів, які він мав змогу отримувати до хвороби. Пропрацювавши все життя на тяжких роботах, з великим рівнем фізичного навантаження, він не може звикнути до того, що йому зараз доводиться спостерігати за навколишнім світом через вікно, або з-за забору. Хвороба знищує його не тільки фізично, а й морально. Вона постійно з ним.

Усі вищевказані незручності викликають у нього почуття своєї неповноцінності, заподіюють моральні страждання, переживання, тому що він, на його думку, є додатковим тягарем, періодично потребуючим стороньої допомоги, як з боку членів родини, так і з боку навколишніх його людей.

Він вважає, що його моральні страждання через його незадовільний фізичний стан та погіршення його психічного стану є достатніми приводами для компенсації йому моральної шкоди. Він просить стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 125000 гривень .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на своїх позовних вимогах наполагає в повному обсязі, пояснив, що його нинішній стан здоров’я дуже і дуже тяжкий. За станом здоров’я йому потрібні додаткові витрати на медичну реабілітацію, діагностичні лікувальні засоби, тощо; планове курсове лікування 1-2 рази на рік, потребується оздоровлення в санаторії-профілакторії, а також санаторно-курортне лікування, які потребують додаткових фінансових затрат з сімейного мізерного бюджету. Він просить суд стягнути на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 125000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. При цьому підтвердив обставини, викладені в позовній заяві.

Також представник позивача пояснив, що позивач через придбані ним наслідки профзахворювання відчуває себе неповноцінною людиною, відчуває себе тягарем в сім'ї. Протягом тривалого періоду часу переживає почуття тяжкості в грудях, болі в області серця, головні болі. Також позивач страждає швидкою стомлюваністю, задишкою. Він вимушений прикладати великі зусилля для пристрою свого життя. Все це заподіює йому значні моральні і фізичні страждання.

При невеликих фізичних навантаженнях позивач швидко втомлюється, втрачає працездатність, відчуває стійкий біль та обмеження рухів в шийному та поперекових відділах хребта, плечових , ліктьових і колінних суглобах, утруднення ходи , оніміння кінцівок, він втрачає працездатність, і життя для нього стало суцільним стражданням.

При такому самопочутті у позивача постійно пригнічений настрій. Через придбані проф. захворювання і наслідки всього, позивач став нервовим, роздратованим, запальним, що відбилося на спілкуванні його з близькими, друзями.

Він часто звертається до лікувальних установ по медичну допомогу, що у свою чергу вимагає додаткові витрати. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не забезпечило безпечні і нешкідливі умови праці, порушений його нормальний спосіб життя, він вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.

Стан здоров'я його продовжує погіршуватися по теперішній час, не дивлячись на неодноразові курси лікування. Позивач залишається в стані пригніченості і депресії.

Для того, щоб поправити своє здоров'я позивачеві необхідне тривале лікування, що вимагає великих матеріальних витрат.

Заподіяний моральний збиток позивач оцінює в сумі 125000 грн. і просить суд стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду з урахуванням ступеня пошкодження здоров'я, відсотка втрати працездатності і з урахуванням переносимих ним страждань і переживань.

Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі - проти позову заперечує і пояснила, що Законом України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” у разі втрати потерпілим професійної працездатності відшкодування моральної шкоди не передбачене. Фонд виплачує моральний збиток тільки за наявності факту спричинення моральної шкоди громадянинові МСЕК. Даний факт встановлений відносно позивача не був.

Крім того, у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку» Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Законом України № 717 – V від 23.02.2007 р. внесено зміни до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, відповідно до яких всі норми даного закону , якими передбачалося виплата моральної шкоди – виключено.

Таким чином, Фонд соціального страхування… не повинен виплачувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню.

При обговоренні питання про спричинення позивачеві ОСОБА_1 морального збитку, суд враховує конкретні обставини спричинення шкоди, стан його здоров'я.

Позивач ОСОБА_1 працював на протязі дуже довгого періоду на ВАТ «КЗРК»: на шахті «Родіна» з 12.01. 1995 р. підземним машиністом бурильної установки та раніше з 13.06.1994 р. по 12.01.1995 р. підземним гірником, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с 6-12).

При обстеженні позивача в Українському НДІ промислової медицини позивачеві були встановлені діагнози: радикулопатія попереково-крижова і шийна у фазі загострення з вираженим больовим синдромом і статико-динамічними порушеннями, периферичним нейроваскулярним синдромом верхніх кінцівок і дистрофією у вигляді лівостороннього коксоперіартрозу ПФС-другого ст., гіпотрофії м’язів плечового поясу. Хронічне обструктивне захворювання легень першого ступеню (хронічний обструктивний бронхіт, емфізема легень I ступеню).

Було складено Акт розслідування професійного захворювання №74 від 10.01.2005 року ( а.с. 13-14). Причиною придбання професійного захворювання є триваоий стаж роботи ( 10 років 6 міс.) в умовах важкої фізичної праці, яка перевищувала ГДН несприятливого мікроклімату та запиленості повітряробочої зони, що перевищує ГДК.

За висновком МСЕК від 02 лютого 2005 р. позивачеві первинно встановлена стійка втрата профпрацездатності в розмірі 50 % (35% по радикулопатії та 15% по ХОЗЛ) та третю групу інвалідності. ( а.с.15, ). 31.01. 2006 р. йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності, та третю групу інвалідності, безстроково. ( а.с. 16)

Постановою Фонду СС НВ України від 25.02.2005 р. № 2566 - Н позивачеві призначені одноразова допомога в розмірі 16400 грн. і щомісячні виплати у відшкодування втраченого заробітку в розмірі по 783 грн. 72 коп. на місяць. ( а.с. 18-19)

Унаслідок придбання професійного захворювання ОСОБА_1 неодноразово перебував на лікуванні в терапевтичному відділенні Клініки Українського НДІ промислової медицини (УНДІПМ), що підтверджується виписними епікризами, а також виписками із історії хвороби, які знаходяться в матеріалах справи ( л.д. 22- 25).

З медичних документів, доданих до матеріалів справи видно, що за станом здоров’я позивачеві потрібні додаткові витрати на медичну реабілітацію, діагностичні лікувальні засоби, тощо; планове курсове лікування 1-2 рази на рік, потребується оздоровлення в санаторії-профілакторії, а також санаторно-курортне лікування.

Як пояснив представник позивача, ОСОБА_1 випробовує постійно пригнічений настрій, йому протипоказана фізична праця, що зачіпає його самолюбність і гідність, йому потрібна постійна допомога з боку родичів і знайомих. Всі незручності, пов'язані з придбаним профзахворюванням заподіює йому моральні страждання, переживання. Позивачеві доводиться застосовувати додаткові зусилля для забезпечення його життєвих проблем. Почуття неповноцінності привело до того, що у позивача погіршилися стосунки з оточуючими. Все це призвело до того що він став замкнутою людиною, постійно знаходиться у подавленому стані, життя не приносить йому радості.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач повинен виплатити позивачеві моральну шкоду в зв’язку з тим, що на той час, коли позивачеві було встановлено стійка втрата професійної працездатності, а це було у 2005 р., згідно зі ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відшкодовувати заподіяний громадянам збиток від нещасних випадків, включаючи і моральну шкоду, покладено було на Відділення виконавчої дирекції Фонду…

Також рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року встановлено обов'язок Фонду відшкодовувати моральну шкоду, заподіяну умовами виробництва, з втратою потерпілим професійної працездатності. Громадяни, яким встановлена стійка втрата професійної працездатності мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди.

Той факт, що у відповідності з Законом України «Про державний бюджет України на 2007 р.» п 22 ст. 71 зупинено дію абз. 4 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - в «частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від дати настання страхового випадку»», на думку суду не може бути прийнято до уваги. Згідно рішень Конституційного Суду України № 6- рп/2007 р. від 09.07.2007 р. № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р. « Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію, чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина».

Зважаючи на ступінь втрати професійної працездатності позивача, стан його здоров'я, наслідки які можуть наступити, тяжкість вимушених змін в його житті, характер майнових втрат, тривалість страждань і переживань, суд вважає, що компенсацію за заподіяного морального ушкодження слід призначити у розмірі 30000 грн. , що буде відповідне тим стражданням і переживанням які зазнає ОСОБА_1, а в останній частини позову позивачеві слід відмовити.

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись рішенням Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-рп/2004 р., ст.ст. 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. ( з доповненнями, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р.), ст.ст. 10, 11, 27, 60, 213- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш І В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області ( р/р № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України у Дніпропетровський області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

В останній частині позову – відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 гривень в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.

Суддя: Н.М.Грищенко