Рішення № 82356697, 06.06.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2019 Справа №607/15952/18

06 червня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

з участю: позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

адвоката Маслюка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення графіку зустрічей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення графіку зустрічей.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що у 2009 році він зареєстрував шлюб із відповідачем, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2015 року. Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу дочка залишилась проживати разом із відповідачем. Згідно рішення суду він регулярно сплачує аліменти на утримання дитини. Він бажає брати участь у вихованні дитини, спілкуватись з нею. Між ним та відповідачем не досягнуто згоди щодо способу його участі у вихованні та спілкуванні з донькою. З метою вирішення даного питання він звертався до служби у справах неповнолітні та дітей Тернопільської міської ради, однак йому роз`яснено право на звернення до суду. Вказаними діями відповідач порушує його право на участь у вихованні та спілкуванні з дочкою.

Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов, зобов`язавши ОСОБА_2 не чинити йому перешкод щодо участі у спілкуванні з дитиною та визначити наступні способи участі у спілкуванні та вихованні дитини:

- систематичне побачення – чотири рази на місяць, у кожну суботу з 10 до 18 год.;

- побачення у день народження доньки;

- відпочинок влітку і взимку за узгодженням із відповідачем;

- побачення на другий день Різдва і Пасхи;

- необмежене спілкування засобами телефонного і поштового зв`язку, які не передбачають безпосереднього спілкування.

11 жовтня 2018 року ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_4 В.М. матеріали справи направлено в орган опіки і піклування – Службу у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради для дачі висновку щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення графіку зустрічей.

Ухвалою судді Тернопільського міськарйонного суду Тернопільскої області Черніцької І.М. від 17 січня 2019 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник – адвокат Маслюк О.І. позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

ОСОБА_2 позовні вимоги не визнали. Зазначила, що будь-яких перешкод у спілкуванні з донькою позивачу не чинить, не перешкоджає участі батька у спілкуванні з донькою навпаки, позивач сам ухиляється від належного виконання батьківських обов`язків. Разом з тим, заперечила щодо зустрічей батька з донькою без її участі.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо подав заяву про слухання справи без їх участі, за наявними у справі документами. Повністю підтримують наданий ними висновок.

Судом встановлено, що з жовтня 2009 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 жовтня 2015 року, що визнається сторонами спору.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 10 березня 2017 року, виданим Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №697. У графі батько в свідоцтві зазначено « ОСОБА_1 », у графі мати – « ОСОБА_2 ».

Сторони проживають окремо. ОСОБА_5 проживає разом із матір`ю по АДРЕСА_1 , що визнається позивачем.

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради із заявою про встановлення графіку зустрічей з донькою ОСОБА_6 .

Як вбачається з відповіді Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради від 19 червня 2018 року за №1150/04-24.2, якщо один з батьків чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, то другий з батьків, який проживає окремо має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09 січня 2019 року за №15 затверджено висновок щодо усунення перешкод шляхом встановлення порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до якого, рекомендовано батькові ОСОБА_1 брати участь у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 відповідно до наступного графіку побачень:

-щосуботи з 10.00 год. до 14.00 в присутності бабусі дитини по лінії батька.

Рекомендовано батькові ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати, матеріально утримувати. Рекомендовано ОСОБА_2 поважати батьківські права ОСОБА_7 О., не чинити перешкод у спілкуванні батька з дочкою ОСОБА_6 .

Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до вимог ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Як слідує з вимог ч. ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно вимог ч. ч. 1-2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Відповідно до вимог ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положенням ст.9 Конвенції ООН про права дитини, від 20.11.1989 року, передбачено, що Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Європейський суд з прав людини в п. 47 та 50 рішення «Савіни проти України» від 18.12.2008 року, зазначає «Суд повторює, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі «МакМайкл проти Сполученого Королівства» (McMichael v. the United Kingdom) від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, № 307-B). Зокрема, якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує (див., mutatis mutandis, справу «Хазе проти Німеччини» (Haase v. Germany), № 11057/02, п. 99, ЄСПЛ 2004-III (витяги).

Судом встановлено, що сторони спору є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, позивач має беззаперечно право на спілкування із дочкою, на участь у її вихованні, а ОСОБА_2 , з якою проживає дитина, не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дочкою та брати участь у її вихованні.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами спору існують неприязні відносини, які під час зустрічей переростають у конфлікти.

Між сторонами справи не досягнуто згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дитини, у його вихованні і спілкуванні із дочкою.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги встановлені стосунків сторін спору і їх спільні побажання з приводу визначення графіку, віку дитини, яка є малолітньою та незалежно від наявності високої емоційної залежності від матері, потребує турботи в рівній мірі як матері, так і батька, суд приходить до переконання про часткове задоволення позову, шляхом встановлення наступного графіку побачень позивача із дочкою ОСОБА_2 :

- кожної суботи місяця з 10 00 год. до 14 00 год. без присутності матері;

- спільний відпочинок батька та доньки взимку та влітку, на другий день ОСОБА_9 та Великодня за попереднім узгодженням із матір`ю та донькою;

- необмежене спілкування засобами телефонного і поштового зв`язку.

Побачення повинні відбуватись на території міста Тернополя в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей.

Разом з тим, судом не встановлено, а позивачем не доведено факту вчинення відповідачем будь-яких перешкод у спілкуванні та вихованні доньки.

В судовому засіданні відповідач ствердила, що не чинить позивачу будь-яких перешкод у спілкуванні із донькою.

Відтак, у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з дитиною слід відмовити за недоведеністю.

Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про необхідність проведення зустрічей дочки з батьком виключно у її присутності, оскільки судом встановлено, що між сторонами існують неприязні відносини, які при зустрічі переростають у суперечки, що матиме негативний вплив на психоемоційний стан дитини, негативно вплине на ставлення дочки до батька. Відтак, проведення зустрічей у присутності матері не сприятиме налагодженню відносин між дочкою та батьком.

Більше того, в судовому засіданні відповідач визнала, що донька любить батька, постійно бажає зустрічей із ним та у них хороші і теплі відносини.

Відтак, судом не встановлено тих виключних обставин, які б свідчили про необхідність проведення зустрічей батька з донькою у присутності інших осіб.

Доводи відповідача про те, що вона не довіряє позивачу є безпідставними та жодними доказами не підтверджені.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що побачення ОСОБА_1 із дочкою ОСОБА_3 повинні відбуватись у відсутності матері, оскільки саме такі побачення відповідатимуть якнайкращим інтересам дитини та батька.

Відповідач не довела суду, що побачення батька з дочкою без її присутності матимуть негативний вплив на дитину та її розвиток.

Судом не встановлено, що таке спілкування зашкодить інтересам дитини, або що поведінка батька була жорстокою по відношенню до дочки.

Суд також не вбачає підстав для зменшення часу спільного відпочинку батька та дочки під час зимових та літніх канікул, оскільки позивач як батько дитини має рівні права та обов`язки з матір`ю щодо своєї дочки, право на особисте виховання своєї дитини.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 89, 310-314 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 141, 153, 157, 159, Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, встановлення графіку зустрічей задовольнити частково.

Визначити участь батька ОСОБА_1 у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення наступного графіку побачень:

- кожної суботи місяця з 10 00 год. до 14 00 год. без присутності матері;

- спільний відпочинок батька та доньки взимку та влітку, на другий день ОСОБА_9 та Великодня за попереднім узгодженням із матір`ю та донькою;

- необмежене спілкування засобами телефонного і поштового зв`язку.

Побачення повинні відбуватись на території міста Тернополя в місцях культурно-розважального характеру, призначених для повноцінного відпочинку дітей .

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання- АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Третя особа: Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, бульвар Шевченка,1 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ- 34334305.

Повне рішення складено 12 червня 2019 року.

Головуючий суддяІ. М. Черніцька