ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.03.10 р. Справа № 14/375пд
за позовом Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”,
ЄДРПОУ 33257089, м.Донецьк
до відповідача Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району
м.Донецька”, ЄДРПОУ 05478829, м.Донецьк
про зобов’язання укласти договір
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: Бурмістрова О.А.-пров. юрисконсульт
від відповідача: Горбачов К.В.-юрисконсульт
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувались перерви з 02.02. по 25.02.2010р.,
з 25.02. по 09.03.2010р.
СУТЬ СПРАВИ:
Комунальне комерційне підприємство „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Комунальне підприємство „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк, про зобов’язання відповідача укласти договір №2903 про купівлю-продаж теплової енергії з позивачем.
Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 09.03.2010р. змінив предмет позову, заявивши вимоги про зобов’язання відповідача укласти договір №2903 про купівлю-продаж теплової енергії в редакції, запропонованій позивачем.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що запропонований ним відповідачу проект договору про купівлю-продаж теплової енергії не суперечить нормам Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та іншим нормативним документам і законам в сфері житлово-комунальних послуг, направлений на забезпечення житлового фонду, який знаходиться на балансі відповідача, тепловою енергією.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 16.12.2009р. №3384 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що він не є споживачем теплової енергії. Крім цього, як вказує відповідач, між сторонами вже укладений та діє договір від 01.06.2007р. №7100, яким передбачено постачання теплоносія на 272 житлових будинків, у числі яких є і будинок №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
За приписами п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності з ч.2 ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін.
Як встановлено судом, 10.11.2009р. позивачем згідно листа від 09.11.2009р. №213-ж на адресу відповідача направлено два примірники договору №2903 від 01.10.2009р. про купівлю-продаж теплової енергії.
За змістом додатку №1 до договору від 01.10.2009р. №2903 об’єктом теплопостачання є житловий будинок №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку.
За змістом ст.181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
У зв’язку з відмовою відповідача від підписання запропонованого проекту договору, позивачем заявлені вимоги про зобов’язання відповідача укласти договір №2903 про купівлю-продаж теплової енергії в редакції, запропонованій позивачем.
Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.12.2009р. №3384, поясненнях по суті спору.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення відповідача до уваги не приймає та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За приписом ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання кого є обов’язковим для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладання договору для певних категорій суб’єктів господарювання, чи органів державно влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Постачання теплової енергії у гарячій воді за змістом ст.1, ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним із видів комунальних послуг.
Відповідно до ст.2 Закону України „Про теплопостачання” відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються цим законом.
За приписом ст.25 Закону України „Про теплопостачання” теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право, зокрема, укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами.
Одночасно, в статті 24 Закону України „Про теплопостачання” передбачаний такий основний обов’язок споживача теплової енергії, як своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Крім цього, згідно п.4 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 (далі по тексту „Правила”), користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.
Таким чином, з урахуванням викладеного, укладання договору на відпуск теплової енергії є обов’язковим для сторін в силу закону.
За змістом наданих до справи матеріалів Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради “Донецькмськтепломережа” є виробником та постачальником теплової енергії (п.п.3.1, 3.2 статуту Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”).
Статтею 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить визначення виконавця житлово-комунальних послуг.
Рішенням Донецької міської ради від 16.01.2006р. №24/30 “Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг житлового фонду місцевих рад міста Донецька” вирішено, що виконавцем послуг з утримання домів, прибудинкових територій, централізованому теплопостачанню та інше є балансоутримувачі житлового фонду.
Будь-яких доказів в розумінні ст.33 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження того, що відповідач не є виконавцем послуг у будинку, який розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Прожекторна, 1, суду не надано.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про теплопостачання” балансоутримувачем (будинку, групи будинків, житлового комплексу) є власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.
Відповідно до ст.24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг.
Статтею 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” визначено, що договір про надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири та баласоутримувачем. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Судом встановлено, що будинок №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку є багатоквартирним житловим будинком, внутрішня система опалення, якого є централізованою, теплопостачання здійснюється по централізованим мережам від зовнішньої мережі позивача, є єдиною із системою опалення житлового будинку, яка знаходиться на балансі відповідача.
Виходячи з того, що вказаний житловий будинок підключений саме до централізованого опалення, теплова енергія, що поставляється позивачем, розподіляється по внутрішнім мережам по всьому будинку, внаслідок чого, за висновками суду, балансоутримувачем внутрішніх мереж є відповідач.
Згідно ст.19 Закону України “Про теплопостачання” теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
За таких обставин, оскільки Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа” є теплогенеруючою організацією, а відповідач є балансоутримувачем багатоповерхового будинку та виконавцем послуг з транспортування теплової енергії в багатоповерховий будинок, відповідач не має права відмовити позивачу у транспортуванні теплової енергії.
При цьому, посилання відповідача на існування між сторонами договору від 01.06.2007р. №7100, яким врегульовані відносини щодо постачання теплової енергії до житлового будинку №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку, судом до уваги не приймаються.
Як встановлено, 01.06.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір №7100 на поставку теплової енергії.
Згідно з умовами вказаного договору позивач прийняв на себе зобов’язання подавати теплоносій для житлового фонду (додаток №1). За змістом додатку №1 одним із об’єктів теплопостачання є житловий будинок №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку.
Відповідно до п.6.1 договору від 01.06.2007р. №7100 останній укладається строком на 1 рік та набирає сили після його прийняття й підписання обома сторонами.
Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.6.2 договору від 01.06.2007р. №7100).
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, 14.08.2007р. вдповідачем на адресу позивача направлено лист №7012 від 13.08.2007р. з пропозицією щодо направлення на його адресу договору на поставку теплоносія до житлового будинку №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку.
Згідно ст.638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
01.10.2007р. між сторонами був підписаний договір на постачання теплової енергії по вул.Прожекторній, 1 за від 01.10.2007р. №7010.
За висновками суду, предмет договору від 01.10.2007р. №7010 є спорідненим з предметом договору на поставку теплової енергії від 01.06.2007р. №7100 в частині постачання теплової енергії до житлового будинку №1 по вул.Прожекторній у м.Донецьку.
При цьому, відповідач не довів, що предмет договору від 01.10.2007р. №7010 та предмет договору на поставку теплової енергії від 01.06.2007р. №7100 відрізняються по суті.
Таким чином, суд дійшов висновку, що з моменту підписання сторонами договору від 01.10.2007р. №7010 про умови постачання теплової енергії до будинку по вул.Прожекторній, 1, договір на поставку теплової енергії від 01.06.2007р. №7100 припинив свою дію в частині об’єкта: м.Донецьк, вул.Прожекторна, 1.
Відповідно до ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Листом від 23.06.2009р. №1588 відповідачем було повідомлено позивача про закінчення 30.09.2009р. перебігу строку дії договору від 01.10.2007р. №7010 та про свою незгоду щодо пролонгації вказаного договору на наступний рік. Вказаний лист направлений на адресу позивача 25.06.2009р.
В листі від 02.10.2009р. №188-ж позивачем було повідомлено відповідача про необхідність укладання стронами договору на постачання теплової енергії та направлено проект договору від 01.10.2009р. №2903.
Факт припинення дії договору від 01.10.2007р. №7010 сторонами підтверджено в судовому засіданні 09.03.2010р.
Інших належних доказів існування між сторонами договірних відносин з теплопостачання за житловим будинком по вул.Прожекторній, 1 у м.Донецьку всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до матеріалів справи не надано.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про спонукання відповідача укласти договір №2903 про купівлю-продаж теплової енергії в редакції, запропонованій позивачем, підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк задовольнити повністю.
Зобов’язати Комунальне підприємство „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк укласти договір №2903 про купівлю-продаж теплової енергії в редакції, запропонованій Комунальним комерційним підприємством „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк.
Стягнути з Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району м.Донецька”, м.Донецьк на користь Комунального комерційного підприємства „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 09.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 09.03.2010р.
Суддя
Судове рішення № 8235632, Господарський суд Донецької області було прийнято 09.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 14/375пд. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: