Рішення № 82347404, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року м. Київ № 640/6749/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., представника позивача Саєнко Ю.М., відповідача Варави Р.С. , представника третьої особи Сосюри О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фірми "Т. М. М." - товариства з обмеженою відповідальністю до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

17.04.2019 Фірма "Т. М. М." - товариство з обмеженою відповідальністю (Фірма "Т. М. М." - ТОВ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (приватний виконавець Варава Р.С.) про визнання протиправною та скасування постанови від 25.03.2019 про відкриття виконавчого провадження №58713777.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що згідно оскаржуваної постанови від 25.03.2019 відкрито виконавче провадження №58713777 з примусового виконання виконавчого напису №7858 від 20.12.2017, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Дмитром Олеговичем ( Осипенко Д.О. ), про звернення стягнення на нерухоме майно Фірми " Т. М. М ." - ТОВ на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (АТ «Укрсоцбанк») згідно Іпотечного договору від 04.03.2004 в редакції від 27.05.2014. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна пропонується частково задовольнити вимоги АТ «Укрсоцбанк» виключно щодо заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 857 932,43 Євро, що станом на 13.11.2017 становить еквівалент 459 147 256,92 грн.

Позивач вказав на пропуск АТ «Укрсоцбанк» строку пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання, адже вказаний виконавчий напис вчинено 20.12.2017, а виконавче провадження відкрито 25.03.2019, в той час як стаття 91 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення. У виконавчому написі також вказано річний строк для пред`явлення до примусового виконання, до того ж до відділу державної виконавчої служби, а не до приватного виконавця.

Також представник позивача стверджував про невірно визначений (розрахований) розмір основної винагороди приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та недотримання порядку його встановлення. Так, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2019 приватним виконавцем неправомірно зазначено в постанові про відкриття провадження основну суму винагороди та її розмір, адже для цього має бути винесена окрема постанова про стягнення основної винагороди з її розрахунком, яку Фірмі "Т.М.М. " - ТОВ приватний виконавець не направляв. До того ж, приватним виконавцем неправомірно встановлено в постанові від 25.03.2019 розмір боргу позивача перед АТ «Укрсоцбанк» в сумі 474 176 480,07 грн (з урахуванням основної винагороди), що виходить за межі повноважень приватного виконавця, оскільки це не передбачено жодним законодавчим актом.

Представник позивача наголосив на тому, що сума стягнення за виконавчим написом №7858 від 20.12.2017 складає 459 147 256,92 грн та перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця Варави Р.С., яка становить 270 000 000 грн, що згідно вимог пункту 4 частини першої статті 5 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) унеможливлює виконання відповідачем виконавчого напису №7858 від 20.12.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 позовну заяву Фірми " Т . М . М." - ТОВ прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України). Також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - АТ «Укрсоцбанк».

14.05.2019 до суду надійшли пояснення АТ «Укрсоцбанк», згідно яких третя особа вважає, що позовна заява, подана Фірмою « Т.М .М» - ТОВ, є необґрунтованою та безпідставною.

Зазначено, що АТ «Укрсоцбанк» дотримано строк пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання, адже виконавчий напис від 20.12.2017 з 23.01.2018 перебував на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.03.2019 на підставі відповідної заяви стягувача повернуто виконавчий документ АТ «Укрсоцбанк», а за приписами статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання та у разі повернення виконавчого документа стягувачу, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

На думку представника АТ «Укрсоцбанк», зазначення приватним нотаріусом Осипенко Д.О. у виконавчому написі органу, до якого можна пред`явити виконавчий документ не є обов`язковою вимогою, що повинна бути зазначена у виконавчому документі, та по суті є опискою й вимогою, яка не повинна виконуватись, оскільки підвідомчість органів, куди можна пред`явити виконавчий документ, унормовує виключно закон. Приватний нотаріус такими повноваженнями не наділений. При цьому, виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, що може бути пред`явлений як до державного виконавця так і до приватного та не належить до переліку виконавчих документів, які не можуть бути прийняті до виконання приватним виконавцем.

Представник АТ «Укрсоцбанк» вказує, що приватним виконавцем Варавою Р.С. 25.03.2019 в рамках виконавчого провадження №58713777 одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 43 106 952,73 грн. В той же час приватний виконавець Варавою Р.С. в постанові про відкриття виконавчого провадження повідомив сторін про те, що ним ухвалено постанову про стягнення основної винагороди, її розмір, порядок виплати та стягнення. В цій частині представник АТ «Укрсоцбанк» також зазначив, що оскарження позивачем порядку визначення розміру основної винагороди приватним виконавцем не стосується предмету позову, і виходиться за межі позовних вимог, оскільки Фірма « Т.М. М.» - ТОВ не просить визнати протиправними дії приватного виконавця щодо розрахунку та встановлення розміру основної винагороди, і не оскаржує постанову про стягнення основної винагороди.

Доводи позивача щодо перевищення суми стягнення за виконавчим документом мінімального розміру страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності АТ «Укрсоцбанк» також заперечує, з огляду на укладенням приватним виконавцем додаткової згоди до Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця від 25.03.2019, якою збільшено страхову суму до 770 000 000 грн, що перевищує суму боргу за виконавчим документом.

15.05.2019 до суду надійшов відзив приватного виконавця Варави Р.С. на позовну заяву Фірма « Т.М. М.» - ТОВ, в якому вказано на відсутність підстав для задоволення позивних вимог. Викладена у відзиві позиція відповідача аналогічна зазначеній позиції АТ «Укрсоцбанк», зокрема відповідач наголосив на тому, що 20.03.2019 поновився річний строк пред`явлення до виконання виконавчого напису №7858 від 20.12.2017; відсутність підстав для повернення вказаного виконавчого документу без прийняття до виконання; АТ «Укрсоцбанк» має можливість вибору суб`єкта примусового виконання виконавчого напису №7858 від 20.12.2017; розрахунок суми основної винагороди приватного виконавця є обґрунтованим, здійсненим у постанові про стягнення з боржника основної винагороди від 25.03.2019, яка направлена на адресу Фірма « Т.М. М.» - ТОВ; 25.03.2019 укладено додаткову угоду до Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №ВПВ/078/18 від 17.07.2018 , згідно якої збільшено страхову суму до 770 000 000 грн.

В ході судового засідання представник позивача позовні вимог підтримала, з підстав та мотивів, що викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

20.12.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., на підставі статей 87-89 Закону України «Про нотаріат», вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №7858, на договорі застави б/н, посвідченому 04.03.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М. та зареєстрованому в реєстрі за №535, про звернення стягнення на нерухове майно, яке належить на праві приватної власності Фірма « Т.М. М.» - ТОВ та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Галі Тимофеєвої, будинок 3 , а саме: квартири №111 та №114 , нежитлові приміщення №116, № 118, № 123 . Зазначене нерухоме майно передане в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язань Фірма « Т.М.М. » - ТОВ за Кредитним договором від 04.03.2004 №252-СВ.

Відповідно до виконавчого напису від 20.12.2017 №7858 за рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначених приміщень, слід задовольнити частково вимоги АТ «Укрсоцбанк» щодо заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 857 932,43 Євро, що станом на 13.11.2017 становить еквівалент 459 147 256,92 грн.

23.01.2018 постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №55614130 з примусового виконання виконавчого напису від 20.12.2017 №7858.

20.03.2019 постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.03.2019 №55614130 повернуто виконавчий документ стягувачу, у зв`язку із тим, що 12.03.2019 за №12.1-02/37-10405 до Відділу надійшла заява АТ «Укрсоцбанк» про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

З постанови від 20.03.2019 №55614130 встановлено, що в ході виконавчого провадження №55614130 виконавчий напис від 20.12.2017 №7858 виконано частково та реалізовано з публічних торгів Державним підприємством «СЕТАМ» нежитлові приміщення №№ 116 , 118 та 123 , перераховано стягувачу кошти в сумі 15 187 621,58 грн. Квартиру №114 передано АТ «Укрсоцбанк» в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з нереалізацією на торгах «СЕТАМ» за ціною 12 890 108 грн. Для проведення опису квартири №111 боржник не допустив державного виконавця, про що складено акти та направлено подання до суду про примусове входження.

25.03.2019 АТ «Укрсоцбанк» звернулось до приватного виконавця Варави Р.С. із заявою, в якій просило відповідача:

- відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого напису від 20.12.2017 №7858;

- накласти арешт на предмет іпотеки: квартиру №111, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Галі Тимофеєвої, будинок 3 ;

- вжити заходів щодо опису іпотечного майна та передачі його на реалізацію;

- стягнути з боржника на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість в розмірі 459 147 256,92 грн;

- кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки перерахувати для погашення заборгованості на рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсоцбанк».

25.03.2019 приватним виконавцем Варавою Р.С. відкрито виконавче провадження №58713777 з виконання виконавчого напису від 20.12.2017 №7858. Зазначено, що станом на 20.03.2019 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконавчому документу на користь АТ «Укрсоцбанк» стягнуто 28 077 729,58 грн. Загальна сума боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця становить 474 176 480,07 грн.

Також 25.03.2019 приватним виконавцем Варавою Р.С. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 43 106 952,73 грн, яка складається з 10% від загальної суми до стягнення за виконавчим документом та може бути сплачена боржником в добровільному порядку на рахунок приватного виконавця або буде стягнута в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження згідно із вимогами статей 27, 45 Закону №1404-VIII.

Позивач не погоджується із постановою 25.03.2019 приватного виконавця Варави Р.С. про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2019 №58713777, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом №1404-VIII.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Положення частини першої статті 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (Закон №1403-VIII) та частини другої статті 24 Закону №1404-VIII передбачають право фізичних або юридичних осіб вільно обирати приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Водночас, частина друга статті 24 Закону №1404-VIII передбачає виключний перелік рішень, примусове виконання рішень яких не може здійснювати приватний виконавець. При цьому, в даному переліку відсутні виконавчі написи нотаріусів.

З огляду на закріплений у пункті 6 частини першої статті 4 Закону №1403-VIII та пункті 4 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII обов`язковий принцип (засаду) диспозитивності виконавчого провадження, суд вважає, що з метою виконання виконавчих написів нотаріусів, стягувачі мають право вибору, звертатися за примусовим виконанням рішення до державних або до приватних виконавців.

Разом з цим, зазначення приватним нотаріусом Осипенко Д.О. у виконавчому написі від 20.12.2017 №7858 органу, до якого можна пред`явити виконавчий документ не може вважатись обов`язковою вимогою щодо такого органу в силу відсутності у нотаріусів повноважень на визначення органу, які будуть виконувати їх виконавчі написи, та з огляду на вказані обов`язкові приписи Законів №1403-VIII та №1404-VIII.

Наступне, відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 5 Закону №1404-VIII державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сума стягнення за виконавчим написом №7858 від 20.12.2017 складає 459 147 256,92 грн та перевищує мінімальний розмір страхової суми за Договором страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця Варави Р.С., яка становить 270 000 000 грн.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2431/5, Єдиний реєстр містить відомості про реквізити договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, строк дії договору, відомості про страховика та страхову суму.

Відповідно до пунктів 3, 4 розділу ІІ вказаного Порядку у разі зміни відомостей, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру, приватний виконавець зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це Міністерство юстиції України.

Безпосереднє унесення відомостей до Єдиного реєстру забезпечується структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Такі відомості вносяться не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно із Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» підлягають внесенню до Єдиного реєстру. При внесенні цих відомостей у Єдиному реєстрі автоматично формується реєстраційний номер запису про приватного виконавця.

Згідно пунктів 1, 3 розділу ІІІ вказаного Порядку доступ до інформації з Єдиного реєстру є безоплатним, здійснюється цілодобово і без обмежень на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України із забезпеченням можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації.

За результатами пошуку формується інформаційна довідка, яка містить відомості, зазначені в пункті 1 розділу ІІ цього Порядку.

Пункт 3 розділу ІV вказаного Порядку передбачає, що за достовірність інформації, що вноситься до Єдиного реєстру, відповідає особа, яка подає інформацію для внесення до Єдиного реєстру.

На підтвердження доводів в цій частині позивач посилається на інформаційну довідку з Єдиного реєстру приватних виконавців України №20361220190416, згідно якої станом на 16.04.2019 щодо приватного виконавця Варави Р.С. дійсний Договір страхування цивільно-правової відповідальності №ВПВ/078/18 із ПрАТ «Страхова компанія «Рідна», строк дії договору з 01.08.2018 по 31.07.2019, страхова сума - 270 000 000 грн.

Відповідач та третя особа зазначають, що 25.03.2019 відповідачем укладено додаткову угоду до Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №ВПВ/078/18 від 17.07.2018, згідно якої збільшено страхову суму до 770 000 000 грн.

На підтвердження доводів в цій частині відповідач надав копію додаткової угоди від 25.03.2019 до договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця №ВПВ/078/18 від 17.07.2018, згідно якої збільшено страхову суму до 770 000 000 грн та в судовому засіданні пояснив, що він не вносить такі відомості до Єдиного реєстру приватних виконавців України, а лише повідомляє міністерство, яке і забезпечує внесення інформації. В свою чергу, повідомлення ним сформовано того ж дня та направлено до Міністерства юстиції України. Станом на час розгляду даної справи зміни до реєстру внесені.

Крім того, на вимогу суду відповідач надав довідку обліку виконавчих проваджень, в якій вказав, що станом на 25.03.2019 у приватного виконавця Варави Р.С. перебувало 159 виконавчих документів на загальну суму 569 596 608,35 грн, з них: 146 на загальну суму 531 347 297,40 грн; 12 на загальну суму 1 002 489,24 доларів США, що станом на 25.03.2019 еквівалентно 26 415 591,47 грн; 1 виконавчий документ на загальну суму 368 881,53 Євро, що станом на 25.03.2019 еквівалентно 11 833 719,48 грн.

В судовому засіданні відповідач додатково пояснив, що наведена у довідці інформація, сформована з урахуванням даних електронної системи станом на 25.03.2019, тобто станом за весь день, в тому числі і з урахуванням розглядуваного виконавчого провадження, адже запит здійснюється на даний час та станом на конкретну дату. На 25.03.2019 наявні у нього виконавчі провадження охоплювалися Договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності приватного виконавця, а знаючи про намір АТ «Укрсоцбанк» пред`явити виконавчий напис на виконання, він цього дня збільшив наявну суму страхування з урахуванням цього виконавчого документа та інших запланованих проектів.

З урахуванням доводів сторони позивача та з метою повного, всебічного встановлення обставин й правильного вирішення справи, судом також допитано в статусі свідка представника страхової компанії, який безпосередньо укладав додаткову угоду із відповідачем. Так, ОСОБА_3 пояснив, що із Варавою Р.С. працює давно. В телефонному зв`язку 22.03.2019 (п`ятниця) він повідомив намір збільшити страхову суму та просив підготувати документи. 25.03.2019, враховуючи власне місце проживання, місце знаходження офісу Варави Р.С. та місце роботи йому зручно було машиною вранці заїхати до відповідача та підписати додаткову угоду, що власне і 25.03.2019 до 10:00 год. зроблено. Така угода набуває чинності з 00:00 год. цього ж дня та є підставою для виконання обома сторонами.

Таким чином, суд враховуючи зібрані у справі докази щодо укладення додаткової угоди, повідомлення приватним виконавцем Міністерства юстиції України, прийняття заяви АТ «Укрсоцбанк» та часу винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, що відображено у відповідній системі та реєстрі, вважає, що постанова відповідачем винесена без перевищення мінімального розміру страхової суми та з дотриманням відповідного порядку її формування.

Позивач також вважає неправомірним визначення розміру основної винагороди приватного виконавця в постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2019 №58713777, адже для цього приватний виконавець повинен був винести постанову про стягнення з боржника основної винагороди.

Крім того, позивач вважає невірним розмір такої винагороди, адже відповідач в порушення пункту 19 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.03.2016 №643 (Порядок №643), встановив розмір основної винагороди в розмірі 10% від загальної суми кредитної заборгованості, визначеної в виконавчому написі №7858 від 20.12.2017, а не у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Надаючи правову оцінку доводам позивача в цій частині, суд виходить з наступного.

За приписами частин першої-п`ятої статті 31 Закону №1403-VIII за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.

Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:

1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;

2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Згідно частини сьомої статті 31 Закону №1403-VIII приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до пункту 19 Порядку №643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Проаналізувавши наведені норми, суд дійшов висновку, що основна винагорода приватного виконавця визначається у відповідній постанові про стягнення основної винагороди та встановлюється у вигляді відсотка суми, що підлягає стягненню, а не суми, яка фактично стягнута у виконавчому провадженні. Така сума основної винагороди стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом, а виплата здійснюються пропорційно до фактично стягнутої суми.

Встановлено, що 25.03.2019 приватним виконавцем Варавою Р.С. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 43 106 952,73 грн, яка складається з 10% від загальної суми до стягнення за виконавчим документом та може бути сплачена боржником в добровільному порядку на рахунок приватного виконавця або буде стягнута в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження згідно із вимогами статей 27, 45 Закону №1404-VIII.

Матеріали справи містять докази направлення вказаної постанови боржнику (а.с. 123).

У постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2019 №58713777 зазначено, що загальна сума боргу Фірми " Т.М. М." - ТОВ з урахуванням основної винагороди приватного виконавця становить 474 176 480,07 грн.

Загальна сума заборгованості за виконавчим написом №7858 від 20.12.2017, складала 459 147 256,92 грн. В рамках виконавчого провадження №55614130 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по виконавчому документу на користь АТ «Укрсоцбанк» стягнуто заборгованість за вказаним виконавчим листом у розмірі 28 077 729,58 грн.

Таким чином, відповідач отримав на виконання виконавчий напис від 20.12.2017 №7858, за яким необхідно стягнути з Фірми "Т.М.М. " - ТОВ заборгованість в сумі 431 069 527,34 грн (459 147 256,92 грн - 28 077 729,58 грн).

Отже, відповідач правильно визначив суму основної винагороди приватного виконавця в розмірі 43 106 952,73 грн (10% від 431 069 527,34 грн) та загальну суму боргу Фірми "Т.М.М." - ТОВ - 474 176 480,07 грн (431 069 527,34 грн + 43 106 952,73 грн).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач правильно визначив суму основної винагороди приватного виконавця та порядок її стягнення.

До того ж, як обґрунтовано зазначає представник третьої особи, оскарження позивачем порядку визначення розміру основної винагороди приватним виконавцем не стосується предмету позову, і виходиться за межі позовних вимог, оскільки Фірма « Т.М. М.» - ТОВ не просить визнати протиправними дії приватного виконавця щодо розрахунку та встановлення розміру основної винагороди, і не оскаржує постанову про стягнення основної винагороди.

Щодо доводів представника позивача про пропуск АТ «Укрсоцбанк» строку пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача стверджував про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови вимог статті 91 Закону України «Про нотаріат» та пред`явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання.

Відповідач і представник третьої особи вказували на необґрунтованість таких тверджень представника позивача, оскільки статтею 12 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Так, відповідно до статті 91 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом одного року з моменту його вчинення.

З виконавчого напису від 20.12.2017 №7858, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О., вбачається, що строк пред`явлення такого виконавчого напису до виконання протягом одного року з моменту вчинення.

Даний виконавчий напис пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцеві Вараві Р.С. 25.03.2019.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.

Частина перша статті 12 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина друга статті 12 вказаного Закону).

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону №1404-VIII строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що строк пред`явлення виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. від 20.12.2017 №7858 був перерваний, про що свідчить постанова Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.01.2018 про відкриття виконавчого провадження №55614130.

При цьому, в ході виконавчого провадження №55614130 представником АТ «Укрсоцбанк» подано заяву від 12.03.2019 №12.1-02/37-10405 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII. На підставі даної заяви прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.03.2019.

Згідно пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

За приписами частини п`ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Аналіз наведених норм Закону №1404-VIII свідчить про те, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених статтею 37 Закону №1404-VIII, не є перешкодою для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання та при цьому не ставиться у залежність будь-яка із підстав такого повернення.

Водночас, строк реалізації права стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання обмежений строками, встановленими статтею 12 Закону №1404-VIII.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. від 20.12.2017 №7858 до виконання не закінчився, а доводи представника позивача у цій частині є необґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що вимоги Фірми "Т. М. М ." - ТОВ не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли відповідачем та третьою особою належним чином наведені позивачем посилання спростовано, суд доходить висновку про відсутність необхідності захисту прав позивача в судовому порядку.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ними судового збору з приватного виконавця Варави Р.С. відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову Фірми " Т. М. М." - товариства з обмеженою відповідальністю до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 287, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Фірми "Т. М. М ." - товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Провіантська, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 300465).

Відповідач - приватний виконавець Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (місцезнаходження особи: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (місцезнаходження юридичної особи: 03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 00039019).

Повний текст постанови складено й проголошено в судовому засіданні 12.06.2019.

Суддя О.М. Чудак