Рішення № 82347320, 12.06.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2019 року № 826/16072/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А,А., представника позивача Кизенка Д.О., представника відповідача Перепелюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

12.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» (ТОВ «Укройлпродукт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016 №0002701404 та №0002691404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2016 відкрито провадження у справі.

Правова позиція позивача зводиться до того, що висновки відповідача викладені в акті перевірки №20/26-15-14-04-03/37036907 від 17.03.2016 є необґрунтованими в частині встановлених в ході перевірки порушень ТОВ «Укройлпродукт» вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) під час здійснення господарських взаємовідносин з TOB «Астер Трейд Україна». Позивач зазначає, що такі висновки ґрунтуються на неналежних доказах, а тому прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 06.04.2016 №0002701404 та №0002691404 є протиправними та підлягають скасуванню. Вказали, що господарські операції із TOB «Астер Трейд Україна» є реальними, підтверджені належними первинними документами, а товар придбаний у TOB «Астер Трейд Україна» (олія соняшникова нерафінована українського походження, врожаю 2014 року) використана у власній господарській діяльності із здійсненням експорту такого товару.

Позивач зауважив, що відсутність доказів відрядження директора до міста Миколаїв не може свідчити про нереальність поставки, адже обумовлена як в договорі поставки №01/6-15П від 01.06.2015, так і специфікою проведення господарської операції з постачання товару та подальшої реалізації такого товару на експорт.

Також позивач вказав, що за умови відсутності фактичного здійснення операцій з постачання товару згідно поставки №01/6-15П від 01.06.2015 незрозуміло яким чином успішно проведено подальше митне оформлення такого товару для експорту такого товару.

Посилання контролюючого органу на можливі порушення вчинені ТОВ «Про Партнер Україна», ТОВ «А-пельсин» та ПП «Агробуд», позивач вважає такими, що не можуть враховуватись з огляду на принцип індивідуальної відповідальності та відсутність доказів визнання нікчемним договору поставки №01/6-15П від 01.06.2015.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що констатуючи відсутність реального вчинення господарських операцій з TOB «Астер Трейд Україна» відповідач вказав на необґрунтованість формування витрат за наслідками таких операції, водночас, не зазначив про необхідність зменшення доходів позивача, які виникли внаслідок операцій з продажу позивачем придбаного у TOB «Астер Трейд Україна» товару.

Відповідач подав письмове заперечення на позовну заяву в якому просив відмовити у задоволенні позову ТОВ «Укройлпродукт» посилаючись на висновки, викладені в акті перевірки №20/26-15-14-04-03/37036907 від 17.03.2016, згідно яких не підтверджено реальність господарських операцій ТОВ «Укройлпродукт» з TOB «Астер Трейд Україна». На думку відповідача фактичного постачання товару не відбувалось, проведено лише документування транзитних фінансових потоків з метою мінімізації податкового навантаження.

Відповідач вказав на наявність дефектів у окремих первинних документах наданих позивачем. Так, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товару складені у місті Миколаєві і підписані директором ТОВ «Укройлпродукт» за відсутності доказів відрядження останнього до міста Миколаїв. У товарно-транспортних накладних у графі про отримання товару відсутні підписи директора ТОВ «Укройлпродукт». Посвідчення якості товару не підписані та не завірені виробником товару ПП «Агробуд», яке до того ж не подає звітності з податку на додану вартість (ПДВ) з січня 2013 року.

Також відповідач зазначив, що згідно наданих позивачем документів відправником товару вказано ТОВ «Про Партнер Україна», яке придбавало олію соняшникову нерафіновану лише у ТОВ «А-пельсин». При цьому, аналіз додатку 5 до декларації з ПДВ ТОВ «А-пельсин» за травень 2015 року свідчить про здійснення ТОВ «А-пельсин» маніпулювання звітністю.

Крім того, відповідач звернув увагу на відсутність економічного змісту таких операцій, адже придбаний у TOB «Астер Трейд Україна» товар позивач продав за ціною нижчою за ціну придбання.

02.10.2017 позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви в яких, зокрема, вказав на помилковість висновків відповідача про відсутність економічного змісту господарських операцій з TOB «Астер Трейд Україна», адже позивач купував товару у TOB «Астер Трейд Україна» за ціною 17500 грн за тонну (21000 грн з ПДВ), а комісіонер позивача ТОВ «СФС Трейд» продав такий товар за ціною 17590 грн, що надало можливість позивачу оплатити послуги комісіонера та отримати прибуток в загальній сумі 69 124,01 грн.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 справу прийнято до провадження суддею Чудак О.М. і призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав з підстав та мотивів, викладених в позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі на підставі наявних доказів.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, зіславшись на письмові заперечення та додаткові пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.

В період з 03.03.2016 по 11.03.2016 ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Укройлпродукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Астер Трейд Україна» за період з 01.06.2015 по 30.06.2015.

За результатами перевірки складено акт №20/26-15-14-04-03/37036907 від 17.03.2016.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення ТОВ «Укройлпродукт» вимог:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 137.1 статті 137 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 4 501 098 грн;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2015 року на загальну суму 5 001 220 грн.

06.04.2016 на підставі вказаних висновків акту перевірки №20/26-15-14-04-03/37036907 від 17.03.2016 ГУ ДФС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002701404, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Укройлпродукт» за платежем ПДВ на загальну суму 7 501 830 грн, в тому числі на 5 001 220 грн за податковим зобов`язанням та на 2 500 610 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0002691404, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Укройлпродукт» за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 6 751 647 грн, в тому числі на 4 501 098 грн за податковим зобов`язанням та на 2 250 549 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погодився із висновками перевірки та вважає протиправними податкові повідомлення-рішення від 06.04.2016 №0002701404 та №0002691404, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що в період який охопила перевірка ТОВ «Укройлпродукт» перебувало у господарських правовідносинах з TOB «Астер Трейд Україна» згідно договору поставки №01/6-15П від 01.06.2015 за умовами якого TOB «Астер Трейд Україна» зобов`язалось поставити та передати у власність ТОВ «Укройлпродукт», а ТОВ «Укройлпродукт» зобов`язалось прийняти та оплатити олію соняшникову нерафіновану, українського походження, врожаю 2014 року, придатну для переробки, нормальної товарної якості, наливом (Товар).

Найменування, асортимент, ціна, кількість строки поставки Товару визначаються сторонами Договору в Специфікаціях на кожну партію Товару.

Остаточна кількість поставленого Товару визначається згідно з результатами зважування Товару на Терміналі, з урахуванням умов пункту 4.2 даного Договору (пункти 2.1, 2.3 Договору поставки). За змістом пункту 4.2 Договору у разі виникнення розбіжностей остаточною вважається кількість поставленого Товару визначена на вагах на Терміналі.

Згідно пункту 3.1 Договору поставки Продавець поставляє Товар автомобільним транспортом на уморах СРТ згідно правил «Інкотермс-2010», зокрема, за адресою ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117 (Термінал).

Датою поставки партії Товару вважається дата підписання Покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної на партію Товару. Право власності на Товар виникає у Покупця в пункті поставки (згідно пункту 3.1 Договору) з дати поставки Товару.

01.06.2015 ТОВ «Укройлпродукт» (Комітент) укладено з ТОВ «СФС Трейд» (Комісіонер) договір комісії №01/6-15К за умовами якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента наступні юридично значимі дії:

- здійснювати реалізацію на експорт з України Товар, що належить Комітенту. Найменування Товару, асортимент, кількість і ціна Товару визначаються в Додатках до Договору;

- укладати експортні договори (контракти) купівлі-продажу, оформляти і підписувати інші необхідні для здійснення продажу документи в інтересах Комітента; а також діяти в інтересах Комітента в рамках вже укладених зовнішньоекономічних експортних контрактів;

- укладати договори (митного оформлення продукції) з підприємствами (брокерами), що мають свідоцтва про визнання підприємства декларантом ;

- інші дії, пов`язані з вищевказаними операціями, необхідні для виконання доручень Комітента.

На виконання умов Договору поставки, згідно специфікацій №1 від 01.06.2015 та №2 від 02.06.2015, видаткових накладних №11121 від 26.06.2015, №11117 та №11119 від 27.06.2015, №11118 від 28.06.2015, №1120 від 29.06.2015 та актів приймання-передачі від 26.06.2015, 27.06.2015, 28.06.2015, 29.06.2015, TOB «Астер Трейд Україна» поставлено для ТОВ «Укройлпродукт» Товар в кількості 1428,92 тон за ціною 21 000 грн за тонну з ПДВ, загальною вартістю 30 007 320 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених в ході перевірки товарно-транспортних накладних, складених з 25.06.2015 по 28.06.2016, поставка Товару в кількості 1428,92 тон здійснювалась за адресою ТОВ «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Вантажовідпривник TOB «Про Партнер Україна». Вантажоодержувач TOB «Астер Трейд Україна» для експортера ТОВ «Укройлпродукт» по договору комісії з ТОВ «СФС Трейд» в квоту Apollo Management Limited. Ватнтажно-розвантажувальні операції проведені ТОВ «Евері».

Матеріали справи також містять копії посвідчення якості на кожну поставку товару, в яких зазначено, що постачальником товару є ТОВ «Про Партнер Україна». Виробник товару ПП «Агробуд». Адреса лабораторії м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 80. Станція призначення товару: Термінал «Евері», м. Миколаїв, вул. Громадянська, 117. Одержувач ТОВ «Астер Трейд Україна» для експортера ТОВ «Укройлпродукт» по договору комісії з ТОВ «СФС Трейд» в квоту Apollo Management Limited. Досліджено товар олію соняшникову нерафіновану, 1 сорту, яка відповідає ДСТУ 4492:2005.

Встановлено, що Товар було поставлено ТОВ «Астер Трейд Україна» для ТОВ «Укройлпродукт» на умовах СРТ згідно правил «Інкотермс-2010», шляхом доставлення автомобільним транспортом за адресою ТОВ «Евері» та зливу у ємності Терміналу.

Відповідно до наявних в матеріалах справи та досліджених в ході перевірки платіжних доручень ТОВ «Укройлпродукт» проведено оплату ТОВ «Астер Трейд Україна» за поставлений товар в сумі 30 007 320 грн (в тому числі ПДВ 5 001 220 грн).

За наслідками операцій з поставки ТОВ «Астер Трейд Україна» виписано ТОВ «Укройлпродукт» податкові накладні №49 від 26.06.2015, №47 та №50 від 27.06.2015, №48 від 28.06.2015, №51 від 29.06.2015 на суму 25 006 100 грн та ПДВ в сумі 5 001 220 грн.

Позивач скорегував фінансовий результат на суму витрат на придбання у ТОВ «Астер Трейд Україна» вказаного Товару в сумі 25 006 100 грн, а сплачену у ціні Товару ПДВ в сумі 5 001 220 грн позивач включив до складу до складу податкового кредиту з ПДВ.

Встановлено, що придбаний у ТОВ «Астер Трейд Україна» при зливі у ємності Терміналу передано позивачем для реалізації ТОВ «СФС Трейд» за ціною не нижче 17 550 грн за тонну на умовах Договору комісії, актів приймання передачі до Договору комісії з додатками від 26.06.2015, 27.06.2015, 28.06.2015, 29.06.2015.

Відповідно до звітів комісіонера ТОВ «СФС Трейд» від 01.08.2015 та 31.08.2015, повідомлень про фактичне вивезення товару від 09.07.2015, 27.07.2015, 01.08.2015, а також копій ванатжно-митних декларацій від 13.07.2015, 30.07.2015, 04.08.2015, переданий позивачем Товар ТОВ «СФС Трейд» реалізовано за ціною 17 590 грн за тонну (без ПДВ).

В обґрунтування нереальності господарських операцій ТОВ «Укройлпродукт» з ТОВ «Астер Трейд Україна» відповідач вказує про:

- наявність дефектів у окремих первинних документах наданих позивачем. Так, видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товару складені у місті Миколаєві і підписані директором ТОВ «Укройлпродукт» за відсутності доказів відрядження останнього до міста Миколаїв у період з 25.06.2015 по 29.06.2015. У товарно-транспортних накладних у графі про отримання товару відсунті підписи директора ТОВ «Укройлпродукт». Посвідчення якості товару не підписані та не завірені виробником товару ПП «Агробуд», яке до того ж не подає звітності з ПДВ з січня 2013 року;

- ТОВ «Про Партнер Україна» придбавало олію соняшникову нерафіновану лише у ТОВ «А-пельсин». При цьому, аналіз додатку 5 до декларації з ПДВ ТОВ «А-пельсин» за травень 2015 року свідчить про здійснення ТОВ «А-пельсин» маніпулювання звітністю;

- відсутність економічного змісту таких операцій, адже придбаний у TOB «Астер Трейд Україна» товар позивач продав за ціною нижчою за ціну придбання.

Надаючи правову оцінку вказаним висновкам відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтями 138-140 ПК України встановлений перелік різниць, на які коригується фінансовий результат до оподаткування. Зазначений перелік не містить різниць, які б передбачали коригування фінансового результату до оподаткування на витрати за операціями, що не пов`язані з господарською діяльністю платника податків або операціями, що мають ознаки нереальності.

Частина 3 розділу 1 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту та витрат виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту та витрат, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Відповідач зазначає, що згідно пунктів 3.2-3.5 Договору поставки датою поставки партії Товару вважається дата підписання Покупцем (його уповноваженим представником) видаткової накладної на партію Товару. Право власності на Товар виникає у Покупця в пункті поставки (згідно пункту 3.1 Договору) з дати поставки Товару.

При прийманні-здачі Товару/партії Товару Покупець проводить перевірку його відповідності даним, зазначеним в товарносупровідних документах.

Продавець зобов`язаний надати оригінал рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної на товар, довідку встановленого зразка про походження товару та сировини, завірену печаткою підприємства-виробника товару та підписом його керівника; копію експлуатаційного дозволу для потужностей виробництва, переробки та реалізації продукції заводу-виробника.

Відповідач зазначає, що видаткові та податкові накладні, акти прийому-передачі товару складені у місті Миколаєві і підписані директором ТОВ «Укройлпродукт» за відсутності доказів відрядження останнього до міста Миколаїв. У товарно-транспортних накладних у графі про отримання товару відсутні підписи директора ТОВ «Укройлпродукт».

Як пояснив представник позивача, що під час здійснення вказаних господарських операцій не було потреби у присутності директора ТОВ «Укройлпродукт» у місті Миколаїв під час приймання кожної партії Товару.

Так, згідно пунктів 2.1, 2.3 Договору поставки остаточна кількість поставленого Товару визначається згідно з результатами зважування Товару на Терміналі, з урахуванням умов пункту 4.2 даного Договору.

За змістом пункту 4.2 Договору поставки у разі виникнення розбіжностей остаточною вважається кількість поставленого Товару визначена на вагах на Терміналі.

За умовами Договорів поставки та комісії після отриманні Товару від TOB «Астер Трейд Україна», Товар у тій самій кількості передавався ТОВ «СФС Трейд». Водночас, фактично з моменту передання Товару від TOB «Астер Трейд Україна» до Терміналу (ТОВ «Евері») та до часу його продажу ТОВ «СФС Трейд» на виконання Договору комісії, Товар знаходився у резервуарах ТОВ «Евері».

Тобто, фактично кількість Товару поставленого TOB «Астер Трейд Україна» для ТОВ «Укройлпродук» перевірялась ТОВ «Евері», інформація якого щодо кількості Товару є обов`язковою для сторін Договору поставки та Договору комісії.

Таким чином, присутність директора ТОВ «Укройлпродукт» у місті Миколаїв під час прийняття Товару з точки зору ризиків недостачі товару не є обов`язковою.

Разом з цим, позивач зазначив, що директор ТОВ «Укройлпродукт» перебував у місті Миколаїв під час приймання першої партії Товару та передачі її комісіонеру. На підтвердження цього позивач надав докази відрядження директора ТОВ «Укройлпродукт» у місто Миколаїв з 26.06.2015 по 27.06.2015 для контролю приймання першої партії Товару та виконання Договору комісії (т. 1 а.с. 196, 197).

Пересвідчившись у добросовісності TOB «Астер Трейд Україна», ТОВ «Евері» та ТОВ «СФС Трейд», директор ТОВ «Укройлпродукт» кординував та контролював процес здійснення подальших поставок дистанційно. Водночас, комісіонер ТОВ «СФС Трейд» в електронному вигляді направляв позивачу реєстри отриманого Товару.

Інформація зазначена в складених на підставі Договору поставки та Договору комісії первинних документах, зокрема й щодо кількості Товару, порівнювалась із даними товарно-транспортних накладних, підписаних ТОВ «Евері». Первинні документи підписувались директором ТОВ «Укройлпродукт» у місті Києві безпосередньо після завершення господарських операцій.

Відсутність підписів директора ТОВ «Укройлпродукт» у товарно-транспортних накладних пояснюється специфікою проведених господарських операцій, адже Товар згідно умов Договору поставки поставлявся на адресу ТОВ «Евері». Момент зливу Товару уповноваженим ТОВ «Астер Трейд Україна» автоперевізником до резервуарів Терміналу прирівнюється до передачі Товару від ТОВ «Астер Трейд Україна» до ТОВ «Укройлпродукт» про, що складені відповідні акти прийому-передачі Товару в яких кількість Товару відповідає даним товарно-транспортних накладних, підписаних ТОВ «Евері».

Суд вважає вказані пояснення прийнятними та такими, що пояснюють відсутність обов`язкової участі директора ТОВ «Укройлпродукт» у прийманні Товару в місті Миколаїв та його підписів у товарно-транспортних накладних, водночас відповідачем не надано доказів та пояснень щодо необґрунтованості вказаних пояснень позивача.

Крім того, суд зважає, що Товар отриманий позивачем від ТОВ «Астер Трейд Україна» шляхом зливу до резервуарів ТОВ «Евері» одночасно передавався позивачем ТОВ «СФС Трейд». Матеріали справи містять докази прийняття такого Товару ТОВ «СФС Трейд» від ТОВ «Укройлпродукт», а також докази продажу та митного оформлення такого Товару. Дана обставина також підтверджує фактичний рух Товару та реальність поставок Товару від ТОВ «Астер Трейд Україна» на користь позивача.

Щодо виявлених відповідачем недоліків у посвідчення якості товару, суд зазначає наступне.

Так, відповідач вказав, що посвідчення якості товару не підписані та не завірені виробником товару ПП «Агробуд», яке до того ж не подає звітності з ПДВ з січня 2013 року.

Необхідно зауважити, що сертифікаційні документи на товар, які не містять відомостей про учасників та умови господарської операції з поставки, не можуть слугувати підтвердженням або спростуванням реальності господарської операції, оскільки вони не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, що фіксують рух активів. А тому неподання платником сертифікаційних документів на придбаний товар не може слугувати спростуванням реального виконання господарської операції.

Тобто, самі по собі сертифікати якості не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ПК України, не приймають участі у формування даних бухгалтерського та податкового обліку, а відтак і не можуть слугувати підставами для висновків щодо реальності господарських операцій.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.06.2018 у справі №808/2447/17, судами обґрунтовано не взято до уваги посилання контролюючого органу на відсутність у позивача сертифікатів відповідності або інші документів, які б підтверджували технічні характеристики придбаного товару (трансформатор), оскільки такі документи не є документами на підставі яких формуються показники податкової та бухгалтерської звітності.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не спростовують наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність реквізитів первинних документів ще не означає їх дефектність; відсутність деталізації в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.

Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/1033/17.

Враховуючи наведене суд вважає, що наявними в матеріалах справи первинними документами підтверджується реальність господарських операцій з поставки товару від ТОВ «Астер Трейд Україна» для ТОВ «Укройлпродукт», оплата та використання Товару в господарській діяльності ТОВ «Укройлпродукт».

Щодо посилань відповідача на те, що виробник Товару ПП «Агробуд» не подає звітності з ПДВ з січня 2013 року, а вантажовідправник згідно товарно-транспортних накладних ТОВ «Про Партнер Україна» придбавало олію соняшникову нерафіновану лише у ТОВ «А-пельсин» діяльність якого має ознаки порушення вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Тобто, у разі підтвердження реальності здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами контрагента такого платника, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні таких контрагентів.

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали контрагенти ТОВ «Астер Трейд Україна», або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентами ТОВ «Астер Трейд Україна» вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Разом з цим, позивачем надано до суду копії первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «Астер Трейд Україна».

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено достатніх доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

При цьому, відповідачем також не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальника.

Суд також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (частина друга статті 61 Конституції України).

Відповідно до частина друга статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України», якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відповідач також зазначає про відсутність економічного змісту таких операцій, адже придбаний у TOB «Астер Трейд Україна» товар позивач продав за ціною нижчою за ціну придбання. Так на думку відповідача позивач купува Товару у TOB «Астер Трейд Україна» за ціною 21000 грн за тонну, а продавав нерезидентам за ціною 17590 грн за тонну.

З матеріалів справи встановлено, що позивач купував Товар у TOB «Астер Трейд Україна» за ціною 21000 грн за тонну (17500 грн без ПДВ), а комісіонер позивача ТОВ «СФС Трейд» продав такий товар за ціною 17590 грн за тонну.

Згідно підпункту а) 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Тому, для визначення економічного ефекту необхідно врахувати ціну придбання позивачем Товару без ПДВ, тобто 17500 грн. При цьому, сплачена TOB «Астер Трейд Україна» у вартості Товару сума ПДВ зараховується до складу податкового кредиту ТОВ «Укройлпродукт».

Згідно наданої позивачем інформації (т. 2 а.с. 76) господарські операції TOB «Астер Трейд Україна» згідно умов Договору поставки надали можливість позивачу оплатити послуги комісіонера та отримати прибуток в загальній сумі 69 124,01 грн.

Будь-яких інших доводів щодо здійснення позивачем та його контрагентом розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект відповідачем не наведено.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості висновків перевірки та правомірності оскаржуваних рішень, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016 №0002701404 та №0002691404.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягає задоволенню повністю, а згідно наявного у справі платіжного доручення №69 від 02.03.2017 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 213 802,17 грн, то вказана сума підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві від 06.04.2016 №0002701404 та №0002691404.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 213 802,17 грн (двісті тринадцять тисяч вісімсот дві гривні сімнадцять копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укройлпродукт» (місцезнаходження юридичної особи: 04070, місто Київ, вулиця Боричів Тік, будинок 35 В; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 37036907).

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04080, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 39439980).

Повний текст рішення складено й проголошено в судовому засіданні 12.06.2019.

Суддя О.М. Чудак