Рішення № 82346341, 12.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1524/19

РІШЕННЯ

іменем України

12 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20 грудня 2018 року про відмову ОСОБА_1 у врахуванні до стажу роботи судді строкової військової служби в розмірі 2 роки 1 місяць 2 дні та обчислення щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 90% заробітку судді протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести ОСОБА_1 , перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням проведених виплат з часу звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 20 січня1993 року працював суддею Волочиського районного суду Хмельницької області. На підставі наказу в.о. голови Волочиського районного суду №165/7.4/2016 від 12.10.2016 звільнений з посади судді у відставку з 13.10.2016.

Після звільнення ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 86% заробітної плати судді, виходячи з 23 повних років стажу на посаді судді. Не зараховано до стажу судді період строкової військової служби в розмірі 2 роки 1 місяць 2 дні.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до відповідача з заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням строкової військової служби. Проте, відповідач листом №2779/Н-8 від 20.12.2018 відмовив ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу судді строкової військової служби та перерахунку щомісячного грошового утримання в розмірі 90% суддівської винагороди.

Вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи судді, що дає право на відставку, період строкової військової служби, оскільки судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

ОСОБА_1 зазначає, що його стаж судді, з урахуванням періоду строкової військової служби складає понад 25 років, тому розмір щомісячного довічного грошового утримання становитиме 90% від розміру суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді.

До суду 06.06.2019 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначив, що з 14.10.2016 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у розмірі 86% суддівської винагороди.

За документами пенсійної справи ОСОБА_1 стаж судді становить 23 роки 8 місяців 25 днів. При цьому, положення статті 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII не визначають можливості зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду строкової військової служби.

Вважає, що щомісячне довічне грошове утримання обчислено відповідно до чинного законодавства.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2019 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 11.06.2019 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про залишення позову без розгляду та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до рішенням №11 від 25 грудня 1992 року 14 сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів ХХІ скликання ОСОБА_1 обрано народним суддею Волочиського районного суду Хмельницької області і на підставі наказу №3 від 19 січня 1993 року начальника управління юстиції Хмельницької обласної державної адміністрації з 20 січня 1993 року працював суддею Волочиського районного суду Хмельницької області.

Постановою Верховної Ради України №731-ІV від 17.04.2003 обраний суддею Волочиського районного суду Хмельницької області безстроково.

Постановою Верховної ради України від 22.09.2016 №1600 відповідно до пунктів 2, 3, та 9 частини 5 статті 126 Конституції України ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв`язку з поданням заяви у відставку.

Наказом в.о. голови Волочиського районного суду Хмельницької області від 12.10.2016 №165/7.4/2016 ОСОБА_1 виключено зі складу Волочиського районного суду Хмельницької області у зв`язку з поданням заяви про відставку з 13 жовтня 2016 року.

Після звільнення з посади судді 14.10.2016 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці. Відповідно до повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області №8162/03 від 20.10.2016 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 86% заробітної плати судді, виходячи з 23 повних років стажу на посаді судді. Також зазначено, що загальний стаж складає 37 років 6 місяців 9 днів, у тому числі на посаді судді - 23 повних років.

Згідно з трудовою книжкою та військовим квитком ОСОБА_1 позивач в період з 06.04.1981 по 07.05.1983 (2 роки 1 місяць 2 дні) проходив строкову військову службу.

Відповідно до довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 17.12.2018 №361, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, станом на 04.12.2018, суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 47574,00 грн, у тому числі: посадовий оклад – 26430,00 грн, доплата за вислугу років – 18501,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 2643,00 грн.

ОСОБА_1 18.12.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 17.12.2018 №361.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 20.12.2018 №2779/Н-8 повідомило позивача, що щомісячне довічне грошове утримання обчислено відповідно до чинного законодавства. Зазначено, що стаж роботи на посаді судді становить 23 роки, тому, щомісячне довічне грошове утримання обчислено в розмірі 86% суддівської винагороди. Підстави для обчислення щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням до стажу судді періоду проходження строкової військової служби відсутні.

Зазначено, що з 01.01.2019 з урахуванням довідки, виданої територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області від 17.12.2018 №361, позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 №11-р та положення пункту 4 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (із змінами).

Позивач, вважаючи, що порушено його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час звільнення ОСОБА_1 з посади судді діяв Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".

Частиною 1 статті 116 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно з частиною 1 статті 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Отже, наведеною нормою права, яка була чинна на час звернення позивача за призначенням щомісячного довічного грошового утримання, не передбачено зарахування до стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання у вищому навчальному закладі.

Разом з тим, у період роботи позивача на посаді судді, зокрема, з 3 серпня 2010 року до 30 вересня 2016 року чинним був Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до пункту 11 розділу ХІІІ "Перехідні положення" якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до обставин, які встановив суд, ОСОБА_1 було обрано на посаду судді до набрання чинності Законом України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", у зв`язку з чим під час вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для зарахування спірних періодів до суддівського стажу, підлягають застосуванню норми законодавства, чинні на час призначення позивача на посаду судді.

Про необхідність застосування саме такого порядку визначення суддівського стажу свідчать також і наступні зміни, внесені до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", зокрема, Законом України від 21.12.2016 №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", яким пункт 34 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)".

Абзацом 2 частини 4 статті 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-XII "Про статус суддів", в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді, визначено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 865" доповнено пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", чинної на час перебування позивача на посаді судді, абзацом такого змісту: "До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, діяв Указ Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 14 листопада 1995 року №1038/95, відповідно до абзацу 2 пункту 1 якого, установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Таким чином, законодавством, чинним на час призначення позивача суддею, передбачалося безумовне зарахування до стажу, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, період проходження строкової військової служби у випадку роботи особи на посаді судді не менш як 10 років.

Аналогічні висновки щодо обрахування стажу роботи судді у відставці висловлені Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №127/20301/17, від 02 квітня 2019 року у справі №607/8578/17.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що для визначення розміру довічного грошового утримання повинен враховуватися лише спеціальний стаж на посаді судді, визначений статтею 137 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", оскільки позивач має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, період військової служби, і такий сукупний стаж впливає не лише на саме право на призначення довічного грошового утримання, але і на його розмір.

Крім того, суд враховує, що за приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з статтею 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 визначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді.

Крім того, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Відповідно до пункту 11 Основних принципів незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, термін повноважень суддів, їх незалежність, безпеку, відповідну винагороду, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.

Наведене узгоджується з положеннями Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року, згідно з якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Так, згідно з пунктом 54 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.

Наведене свідчить про те, що щомісячне довічне грошове утримання є не тільки соціальною виплатою (пенсією), але й конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних законних очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при звільненні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно відмовлено листом №2779/Н-8 від 20.12.2018 у зарахуванні до стажу судді ОСОБА_1 . періоду проходження військової строкової служби з 06.04.1981 по 07.05.1983.

Щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, довічне грошове утримання судді у відставці було призначено позивачу 14.10.2016, а предметом спірних правовідносин виступало визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та як наслідок, фактична можливість проведення перерахунку останнього.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді слід зарахувати календарний період проходження строкової військової служби 2 роки 1 місяць 2 дні, який в свою чергу дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 відсотків від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру з часу звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не спростовано, а позивачем підтверджено правомірність заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 20.12.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на відставку, період проходження строкової військової служби з 06.04.1981 по 07.05.1983, що становить 2 роки 1 місяць 2 дні та здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, з урахуванням виплачених сум, з часу звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 12 червня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап