Рішення № 82344568, 12.06.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1014/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.33-16) позивач просить суд визнати протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №315 від 05.02.2019р. про відмову у призначенні пенсії; зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 з 16.01.2019 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 у розмірі, визначеному статтею 37 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; звернути постанову до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.01.2019р. позивач звернулась до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника. Однак, 05.02.2019р. відповідачем прийнято рішення №315 про відмову у призначенні вказаної пенсії, оскільки право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника ОСОБА_1 набуде після набуття права на призначення пенсії за віком. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки після смерті чоловіка вона втратила джерело засобів до існування та відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання пенсії по втраті годувальника у зв`язку зі смертю чоловіка.

Ухвалою суду від 12.03.2019р. прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до положень ст. 263 КАС України.

26.03.2019р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, зазначивши, що необхідною умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.36 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». (а.с.47-48)

Ухвалою від 23.04.2019р. вирішено розглядати справу №420/1014/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено перше судове засідання на 23.05.2019р.

23.05.2019р. позивачем подано заяву про розгляд справи без її участі, в порядку письмового провадження. (а.с.88)

Відповідач до суду не з`явився, повідомлений про дату та час судового засідання (а.с.62,64).

Враховуючи неявку сторін, відсутність потреби щодо заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, 23.05.2019р. прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.01.2019р. звернулась до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника. До вказаної заяви додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного кода, паспорт (а.с.12), а також трудова книжка годувальника, свідоцтво про смерть, копія довідки про склад родини померлого ОСОБА_2 , чоловіка ОСОБА_1

Рішенням Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №315 від 05.02.2019р. відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки право на вказану пенсію ОСОБА_1 набуде лише після набуття права на призначення пенсії за віком. (а.с. 28-29) за ч.1 ст.36 Закону, а її загальний стаж складає 15 років.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема: коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” види пенсійного забезпечення, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення.

У частині першій статті 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” наведено види пенсійних виплат: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 36 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Згідно з частиною другою вказаної норми непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії за віком і встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави дійти такого правового висновку, що законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Отже, необхідною умовою в контексті зазначених обставин справи для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника є досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.

ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_1 та копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с. 20-21)

Згідно довідки ЖБК «Приморський-27» від 22.11.2016р. та довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради №Б4-7237 ф/л від 17.01.2019р., ОСОБА_2 на момент смерті був зареєстрований та проживав ( АДРЕСА_1 ) разом із ОСОБА_1 (а.с.22-23)

Як вбачається з розпорядження та протоколу УПФУ в Київському районі м. Одеси, ОСОБА_2 перебував на обліку у Пенсійному фонді і отримував пенсію по інвалідності. (а.с.26-27)

Відповідно довідки Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про наявний трудовий стаж ОСОБА_1 вбачається, що пенсійний вік визначений частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 58 років 6 місяців та відповідно страховий стаж, передбачений нормою зазначеної статті становить – 25 років. При цьому, вказано, що наявний страховий стаж позивача становить – 15 років 00 місяців та дата, з якої ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату – 27.10.2024р. (а.с.25)

Отже, ОСОБА_1 не досягла пенсійного віку, що є необхідною умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника передбаченого ст.36 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідач на законних підставах відмовив їй у призначенні пенсії у разі втрати годувальника оскаржуваним рішенням №315.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки необхідною умовою для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника є досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.36 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відтак відповідач в межах повноважень та на підставі чинного законодавства прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 260-262, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 41248812, адреса: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а) про визнання протиправним рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №315 від 05.02.2019р. про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити та виплатити ОСОБА_1 з 16.01.2019 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника чоловіка ОСОБА_2 у розмірі, визначеному статтею 37 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; звернення постанови до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян