Рішення № 82344349, 12.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 р. № 400/798/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

про:визнання протиправними та скасування наказу від 04.03.2019 р. № 88, припису від 14.03.2019 р. № МК724/432/АВ/П, постанови від 08.04.2019 р. № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису від 14.03.2019 р. № МК724/432/АВ/П.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що орендує торгове місце у ТОВ "БК "Корабел", частину павільйону передала в оренду ФОП ОСОБА_2 Кожен із них має свого найманого працівника: у позивача працює ОСОБА_3 , а у ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_4 Під час інспекційного відвідування посадові особи відповідача дійшли помилкового необґрунтованого висновку про допущення ОСОБА_4 до роботи без укладення трудового договору ФОП ОСОБА_1 Такі твердження не відповідають дійсності, про що позивач письмово повідомила відповідача ще до прийняття останнім оскаржуваного ОСОБА_5 , однак отримала відповідь про відхилення її пояснень. Окрім того, Позивач зазначає, що Припис, який складено Відповідачем, є втручанням у господарську діяльність позивача, оскільки ОСОБА_6 в імперативній формі зобов`язано Позивача укласти трудовий договір з ОСОБА_4 , що є неприпустимим та виходить за межі повноважень Інспекції.

Розглянувши заперечення позивача, ухвалою від 05.04.2019 р. суд постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

10.04.2019 р. відповідач подав відзив на позов (а. с. 61-63), відповідно до якого підставою для проведення інспекційного відвідування слугувало звернення ТОВ "БК "Корабел". Під час інспекційного відвідування встановлено перебування в торгівельному павільйоні позивача ОСОБА_4 , яка здійснювала обслуговування покупців, а саме: консультування та продаж товару, прийом від них грошей за товар. Згідно з поясненнями позивача, ОСОБА_4 надавала їй допомогу з розкладання товару на час відсутності основного працівника – ОСОБА_3 . Під час інспекційного відвідування позивач не надала підтверджуючих документів про передачу в оренду приміщення павільйону та перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 Отже, оскаржуваний припис є законним.

16.04.2019 р. подано заяву про збільшення позовних вимог (а. с. 77-85), якою позивач додала вимоги про визнання протиправними та скасування наказу від 04.03.2019 р. № 88 "Про проведення інспекційних відвідувань" та скасування постанови від 08.04.2019 р. № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу. Додані позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про призначення інспекційного відвідування видано безпідставно, оскільки відсутні звернення працівників про порушення стосовно них законодавства про працю. Звернення ТОВ "БК "Корабел" не може бути підставою для призначення інспекційного відвідування, оскільки не містить посилання на ту/тих осіб порушників законодавства про працю, не містить посилання на безпосереднє порушення та спричинену шкоду правам цих осіб. Окрім того, Позивач зазначає, що докази допущення ФОП ОСОБА_1 . ОСОБА_4 до роботи саме на її підприємстві в матеріалах справи відсутні, та ґрунтуються лише на особистих припущеннях перевіряючих.

За заявою позивача суд ухвалою від 17.04.2019 р. забезпечив позов шляхом зупинення дії постанови від 08.04.2019 р. № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС та зупинення стягнення на її підставі до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

06.05.2019 р. відповідачем подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог (а. с. 169-173), де вказано, що інспекційне відвідування позивача призначене за результатами аналізу інформації, отриманої від ТОВ "БК "Корабел". Одержання згоди Державної служби України з питань праці на проведення інспекційного відвідування не передбачено. Дії посадових осіб під час проведення інспекційного відвідування та розгляду справи відповідають вимогам чинного законодавства. За результатами інспекційного відвідування складено Акт від 06.03.2019 р., який отримано Позивачем 14.03.2019 р., саме Акт проведення інспекційного відвідування покладено в основу прийнятих постанови та припису. Щодо наданих пояснень Позивача під час розгляду питання про винесення постанови про накладення штрафу, відповідач зазначає, що лише оцінює надані пояснення, але приймає рішення про притягнення до відповідальності за внутрішнім переконанням.

Ухвалами від 04.06.2019 р. прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та закрито підготовче провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець з видами господарської діяльності: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів та надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а. с. 9-10).

01.07.2016 р. позивач уклала з товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Корабел" договір оренди торгового місця № 17 (а. с. 12), за умовами якого отримала у тимчасове користування торгове місце № 30 загальною площею АДРЕСА_2 мАДРЕСА_3 на АДРЕСА_4 ринку по АДРЕСА_5 . Договір було укладено строком на 5 місяців з можливість автоматичної пролонгації.

Для здійснення господарської діяльності позивач уклала безстроковий трудовий договір від 01.06.2018 р. з найманим працівником – ОСОБА_7 Нізамійовичем (а. с. 25).

Частину приміщення павільйону позивач передала в суборенду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на підставі договору від 18.05.2018 р. (а. с. 29).

У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 уклав трудовий договір з ОСОБА_4 (а. с. 30).

10.04.2019 р. на адресу відповідача надійшло звернення ТОВ "БК "Корабел" про здійснення на території авторинку по вул. Комсомольській, 81 діяльності підприємцями, які не мають діючих договорів оренди торгових місць, без реєстрації фізичною особою-підприємцем та не оформлення трудових відносин з працівниками. У зв`язку з викладеним, товариство просило здійснити відповідні контрольно-перевірочні заходи (а. с. 64).

Суд зауважує, що у звернення ТОВ "БК "Корабел" не міститься інформації щодо ФОП ОСОБА_1 , а повідомляє Відповідача про порушення укладення договорів оренди та можливі випадки порушення податкового законодавства та законодавства у сфері праці.

Окрім того, суду відповідачем не надано додаток до цього звернення, на який посилається ТОВ "БК "Корабел".

На підставі вказаного звернення відповідачем видано наказ від 04.03.2019 р. № 88 "Про проведення інспекційних відвідувань", у тому числі, позивача (а. с. 65-66).

У період з 05.03.2019 р. по 06.03.2019 р. посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування позивача, про що складено акт від 06.03.2019 р. № МК724/432/АВ (а. с. 32-35). Інспекторами праці встановлено порушення ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3, ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413, а саме: допущення позивачем до роботи ОСОБА_4 без укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску.

11.03.2019 р. позивач подала свої заперечення до акту інспекційного відвідування (а. с. 36-37), в яких вказала на помилковість висновків інспекторів праці та надала підтверджуючі документи про укладення трудового договору між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Листом від 13.03.2019 р. відповідач повідомив про неврахування поданих позивачем заперечень, оскільки під час інспекційного відвідування та особистого спілкування не було надано документів щодо трудових відносин ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 38-40).

14.03.2019 р. відповідачем винесено припис № МК724/432/АВ/П, яким позивача зобов`язано в строк до 21.03.2019 р. усунути виявлене порушення, шляхом укладення трудового договору з ОСОБА_4 (а. с. 41-42).

15.03.2019 р. відповідачем прийнято рішення про призначення розгляду справи про накладення штрафу на 29.03.2019 р. о 10:00 год (а. с. 145). В подальшому розгляд справи відкладено на 08.04.2019 р. о 10:00 год (а. с. 150).

08.04.2019 р. у присутності позивача розглянуто справу про накладення штрафу та прийнято постанову № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн (а. с. 88-89).

Досліджуючи підстави призначення інспекційного відвідування, суд виходить з того, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі – Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

При цьому, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок № 295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (п. 1 Порядку № 295).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. по справі № 826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 визнано нечинною. Визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого нормативно- правового акту.

Оскільки визнання постанови № 295 нечинною сталося 14.05.2019 р., вона має бути застосована до правовідносин, що виникли до вказаної дати, у тому числі, й до підстав призначення інспекційного відвідування Позивача в березні 2019 р.

За змістом п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту…

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, відповідно до п. 3 – «за рішенням керівника», який отримав інформацію від ТОВ "БК "Корабел" про порушення підприємцями авторинку законодавства, у тому числі й законодавства про працю, контролюючим органом прийнято оскаржуваний Наказ про призначення інспекційного відвідування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на п. 3 Порядку № 295, як на підставу винесення оскаржуваного Наказу, оскільки Відповідачем не доведено що інформація, яку аналізував керівник Відповідача з метою прийняття рішення про призначенням інспекційного відвідування, згідно листа ТОВ "БК "Корабел", стосувалася саме ФОП ОСОБА_1 та не стосувалася ТОВ ОСОБА_2 , які мають договір оренди приміщення та працюють в одному приміщенні.

Незважаючи на те, що станом на дату розгляду справи оскаржуваний наказ вичерпав свою дію його фактичним виконанням, дії керівника відповідача щодо прийняття оскаржуваного Наказу № 88 носять виключно імперативний характер, та виходячи з наданих Відповідачем матеріалів, у керівника були відсутні законні підстави для винесення оскаржуваного Наказу № 88, у зв`язку з чим Наказ № 88 є протиправний та підлягає скасуванню в частині призначення інспекційного відвідування позивача.

Оскільки інспекційні відвідування за п. 3 Порядку № 295 здійснюються виключно на особистому переконання (бажанні) керівника відповідача, без участі суб`єкта господарювання, відносно якого приймається рішення по інспекційне відвідування, через це суб`єкт господарювання не змозі висловити свою незгоду з правомірністю призначення відносно нього інспекційного відвідування до моменту його проведення, тому питання правомірності призначення та/або проведення інспекційного відвідування є предметом розгляду в суді, незалежно від того, відбулася перевірка, чи не відбулася. Такої правової позиції притримується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, що висловлено в рішенні К/9901/8919/18 від 27.02.108 р.

Досліджуючи правомірність висновків інспекційного відвідування, суд виходить з того, що згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З матеріалів справи та пояснень сторін і свідків судом встановлено, що неоформленим працівником позивача відповідач вважає ОСОБА_4 , яка під час інспекційного відвідування 05.03.2019 р. перебувала в торгівельному павільйоні, який разом з Позивачем орендує й ФОП ОСОБА_2 , та здійснювала обслуговування покупців, а саме: консультування та продаж товару, прийом від них грошей як розрахунок за товар. Згідно з поясненнями ОСОБА_4 , наданих як письмово інспекторові, так і в судовому засіданні під присягою, вона є матір`ю позивача, працює у ФОП ОСОБА_2 , а не в доньки ОСОБА_8 . На момент перевірки вона знаходилася на своєму робочому місці та обслуговувала покупців ФОП ОСОБА_9 .

Висновки відповідача, що ОСОБА_4 працювала без оформлення трудових відносин у ФОП ОСОБА_8 , спростовуються матеріалами справи, а саме: договором оренди від 18.05.2018 р., укладеним позивачем із ФОП ОСОБА_2 , та трудовим договором ОСОБА_4 , укладеним із ФОП ОСОБА_2

Отже, станом на дату здійснення інспекційного відвідування ОСОБА_4 не перебувала у трудових відносинах з позивачем та не була допущена ФОП ОСОБА_10 до роботи, а працювала у ФОП ОСОБА_11 , який здійснює свою підприємницьку діяльність в одному приміщення з ФОП ОСОБА_10 .

Доказів того, що ОСОБА_4 здійснювала продаж товару саме Позивача, Відповідачем суду не надано. Додані до відзиву відеоматеріали зазначеного не доводять.

Судом під час дослідження матеріалів справи прослухано аудіозапис, засідання комісії Відповідача щодо прийняття рішення про накладення штрафу, на якому були присутні ОСОБА_12 з представником, ОСОБА_13 та ОСОБА_4 З почутого можливо зробити висновок, що письмові та усні пояснення Позивача не бралися Відповідачем до уваги тільки через наявність Акту інспекційного відвідування.

З урахуванням наведеного вище, висновок відповідача про порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3, ст. 24 КЗпП України здійснено при неповному та необ`єктивному дослідженні всіх фактичних обставин справи. Тим більше, що документи щодо трудових відносин ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_2 позивач надавала до заперечень до акту інспекційного відвідування та особисто пояснювала вказані обставини під час розгляду справи про накладення штрафу.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних припису та постанови, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 5763,00 грн (а. с. 4, 97), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) про визнання протиправними та скасування припису від 14.03.2019 р. № МК724/432/АВ/П про усунення виявлених порушень, наказу від 04.03.2019 р. № 88 "Про проведення інспекційних відвідувань" та постанови від 08.04.2019 р. № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління Держпраці у Миколаївській області від 04.03.2019 р. № 88 "Про проведення інспекційних відвідувань" в частині призначення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

3. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Миколаївській області від 14.03.2019 р. № МК724/432/АВ/П про усунення виявлених порушень

4.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області від 08.04.2019 р. № МК724/432/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код 39787411) судовий збір у сумі 5763,00 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят три грн 00 коп.) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12.06.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська