Рішення № 82343846, 11.06.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1624/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області, в якому, з урахуванням уточнень позивач просить суд:

визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області №549 від 29.03.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 26.10.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2002, та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 27.03.2019, зарахувавши до його стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 26.10.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2002.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має більше 31 року стажу роботи. Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працював на підземних роботах з повним робочим днем під землею та у гірничорятувальних частинах у період з 19.03.1990 по 27.03.2019, всього 27 років 06 місяців 07 днів. Цей стаж відноситься до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Оскільки позивач станом на 27 березня 2019 року був зайнятий на роботах з повним робочим днем на підземних гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) більше 25 років, вважає, що він має право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.

З цього приводу, ОСОБА_1 27 березня 2019 року звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах і надав усі документи, які йому вдалося зібрати.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області №549 від 29.03.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в порядку, встановленому ч.1 п.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” посилаючись на те, що у ОСОБА_1 відсутній необхідний пільговий стаж роботи.

При цьому, згідно з рішенням про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , управлінням ПФУ в м.Лисичанську Луганської області вказано, що відповідачем визнаний пільговий стаж позивача, а саме стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах тільки строком 23 роки 11 місяців 18 днів.

Спірні періоди не зараховані відповідачем, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, які передбачені п.20 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”.

На думку позивача, рішення відповідача щодо не зарахування ОСОБА_1 частини пільгового стажу за період роботи з 26.10.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2002, та відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах є неправомірним, що й слугувало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.04.2019 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне.

До пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно ст.114 п.3 ч.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу не зараховано період роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 26.10.1998 по 31.07.1999, та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 31.03.2002, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, які передбачені п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637.

На підставі вищенаведеного, відповідачем, враховуючи вимоги законодавства та надані документи, прийнято рішення щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.3 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу на дату звернення.

Ухвалою суду від 03.05.2019 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб у судове засідання на 11.06.2019.

Позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання. До початку розгляду справи по суті від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за йго відсутності.

Представник відповідача належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11-13).

27.03.2019 позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.35).

Рішенням від 29.03.2019 №549 управління відмовило позивачу в призначенні пенсії згідно з п.3 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач обгрунтовує вказане рішення тим, що до пільгового стажу, що дає право на пенсію згідно з п.3 ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу не зараховано період роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 26.10.1998 по 31.07.1999, та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 31.03.2002, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування, які передбачені п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (а.с.32-34).

Отже спірними періодами, які відповідач не зараховує до пільгового стажу позивача є період роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 26.10.1998 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 31.03.2002, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки підприємства та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування.

Відповідачем визнається факт, що позивач має стаж роботи 31 рік 05 місяців 07 днів, з яких за списком №1 на підземних роботах – 23 роки 11 місяців 18 днів, без врахування вищевказаних спірних періодів роботи позивача (а.с.20,21).

Згідно із записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач у період з 26.10.1998 по 31.07.1999 працював респіраторником оперативного взводу 9-го воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України (31.07.1999 звільнений за переводом до 2 воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України, у зв`язку з реорганізацією) та у період з 01.08.1999 по 31.03.2002 - працював респіраторником та командиром взводу 2-го воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості України (а.с.8-10).

09.06.2000 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право позивача на пенсію за списком № 1 (наказ №86 від 09.06.2000) (а.с.10 на звороті).

Відповідно до довідки 2 воєнізованого гірничорятувального загону Міністерства та вугільної промисловості України №590 від 27.09.2018, останнім щодо утримання внесків в Пенсійний фонд Украіни із заробітної плати ОСОБА_1 зазначено, що згідно з п. д) ст. 3 Закону України «Про пенсійне забеспечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, які зайняті суспільно корисною працею, при дотриманні інших умов, які передбачені цим Законом, а саме працівники воєнізованих формувань, що не підлягають державному соціальному страхуванню. На підставі Постанови Кабінету министрів України «Про Державну воєнізовану гірничорятувальну службу у вугільній промисловості» від 05.11.1992 №608, була створена Державна воєнізована гірничорятувальна служба України, до складу якої входить Другий воєнізований гірничорятувальний загін, робітники якого є воєнізованими, у зв`язку з чим до 31.03.2002 вказана організація відрахування в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування не здійснювала. Інформація про зарабітну плату особистого складу 2 ВГРЗ у базі даних персонифіцірованного обліку Управління Пенсійного фонду України у м.Лисичанськ Луганської області є з 01.04.2002 по теперішній час (а.с.19).

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивачем разом з заявою про призначення пенсії було надано: трудову книжку серії НОМЕР_2 від 24.05.1989; диплом про навчання у Лисичанському ордену трудового Червоного Прапору гірничому технікумі №082038 від 28.05.1990; військовий квиток № НОМЕР_3 від 28.05.1190; пільгову довідку про період роботи з 19.03.1990 по 21.04.1990, з 30.05.1990 по 31.05.1990 на шахті ім. Д.Ф.Мельникова із зазначенням займаної посади від 26.09.2016 №78; пільгову довідку про період роботи з 01.12.2014 по 27.03.1997 на шахті ім. Д.Ф.Мельникова із зазначенням займаної посади від 26.09.2016 №78/1; пільгову довідку про період роботи з 01.12.2014 по теперішній час у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні із зазначенням займаної посади від 27.03.2019 № 44; лист Другого воєнізованого гірничорятувального загону про відсутність відрахувань внесків до Пенсійного фонду до 31.03.2002 №158 від 14.03.2019; індивідуальні відомості про застраховану особу від 28.03.2019 (а.с.32-34).

Аналізуючи рішення відповідача від 29.03.2019 № 549 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком згідно ст.114 п.3 ч.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

У межах спірних правовідносин та з огляду на вік позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком (47 років 09 місяців 04 дні), для встановлення позивачу права на пенсію за віком з вищезазначених підстав необхідно дотримання таких обов`язкових вимог: не менше 25 років безпосередньої зайнятості повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку та за результатами атестації робочих місць.

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, підрозділом 5 розділу 1 «Гірничорятувальні частини (станції)» п.п. 1010600а-18029 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають респіраторники, а п.п. 10106006-22988 командири взводів.

Згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016, підрозділом 5 розділу 1 «Гірничорятувальні частини (станції)» п. 1.5а передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають респіраторники, а п. 1.56 - командири взводів.

Відповідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 за №461, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 5 «Державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають особовий склад, який безпосередньо забезпечує здійснення екстрених і невідкладних заходів щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №202 від 31 березня 1994 року «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» розділом III «Гірничорятувальні частини, які обслуговують шахти і рудники, небезпечні щодо газодинамічних явищ, гірничих ударів, надкатегорійні і третьої категорії за газом» у Списку передбачені -респіраторники, командири відділень і взводів.

Отже, професія та посади ОСОБА_1 за якими він працював, у спірний період, а саме з 26.10.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2002 віднесені до вищевказаних Списків.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).

Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже спірними періодами, які відповідач не зараховує до пільгового стажу позивача є період роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 26.10.1998 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 31.03.2002, при цьому згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 09.06.2000 за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право позивача на пенсію за списком № 1 (наказ №86 від 09.06.2000), а факт, що позивач має стаж роботи 31 рік 05 місяців 07 днів, з яких за списком №1 на підземних роботах п.3 ч.1 ст.114 – 23 роки 11 місяців 18 днів, без врахування вказаних спірних періодів роботи позивача, відповідачем визнається та не заперечується (а.с.8-10,20,21).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що уточнююча довідка може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи трудовій книжці та в тих випадках, коли такий пільговий стаж виник до 21 серпня 1992 року. Після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж - період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці.

При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача у спірні періоди роботи в 9 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 26.10.1998 по 31.07.1999 та в 2 воєнізованому гірничорятувальному загоні з 01.08.1999 по 31.03.2002, а також наявні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах. Внаслідок цього, спеціальний трудовий стаж позивача не повинен підтверджуватись уточнюючими довідками.

Відповідно до пункту 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частинами 3,4 ст. 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 11.04.2019 № 0.0.1321871048.1.

Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, - 768,40 грн.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області №549 від 29.03.2019 щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до його стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 26.10.1998 по 31.07.1999 та з 01.08.1999 по 31.03.2002, та в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.1 ч.3 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 27.03.2019, зарахувавши до його стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів роботи з 26.10.1998 по 31.07.1999 респіраторником у 9-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України та періоду роботи з 01.08.1999 по 31.03.2002 респіраторником та командиром взводу у 2-му воєнізованому гірничорятувальному загоні Державної воєнізованої гірничорятувальної служби в вугільній промисловості України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, місцезнаходження: 93113, Луганська область, м.Лисичанськ, вул. ім.В.Сосюри, 347) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян