Рішення № 82338812, 03.06.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Справа № 915/455/19

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Коваля С.М.,

при секретарі судового засідання Сьянової О.С.,

розглянувши без виклику сторін в порядку спрощеного провадження справу

за позовом: публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 20077720),

до відповідача: обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5, код ЄДРПОУ 31319242),

про: стягнення 94320,27 грн.,

СУТЬ СПОРУ.

Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз Україна” пред`явлено позов до обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 94320 грн. 37 коп., з яких: 40556 грн. 17 коп. – пеня, 31883 грн. 45 коп. – 7% штрафу, 4866 грн. 74 коп. – 3% річних, 17013 грн. 91 коп. – сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне невиконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості поставленого природного газу за укладеним між ними договором купівлю-продажу природного газу від 20.04.2017 № 1003/17-ЕЕ, внаслідок чого позивачем у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також пені та 7 % штрафу у порядку п. 8.2 договору.

Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на невірний розрахунок інфляційних втрат. Із посиланням на приписи ст. 551 Цивільного кодексу, ст. 233 Господарського кодексу України відповідач просить врахувати збитковість підприємства та зменшити розмір пені. Отже, відповідач позов визнає частково, просить відмовити у стягненні інфляційних втрат у розмірі 154,99 грн. та зменшити розмір пені до 1000 грн.

27.10.2016 року між публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, як постачальником та обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго”, як споживачем укладено договір постачання природного газу № 1003/17-ЕЕ (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва електричної енергії.

Відповідно до п. 1.4 Договору за цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на митну територію України).

Відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Відповідно до п. 3.5 Договору споживач зобов`язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між споживачем та оператором газорозподільних мереж (газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформацію стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Відповідно до п. 3.6 Договору постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна на природний газ становить відповідно до п. 5.2 цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 7.2 Договору споживач зобов`язаний зокрема своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі невиконання споживачем п. 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити у безспірному порядку постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 10.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п`ять років.

Відповідно до п. 12.1 Договору договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 квітня 2017 року до 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 5.2 Договору ціна за 1000 куб. метрів природного газу за цим Договором з 01 квітня 2017 року становить 9488,64 грн. з ПДВ.

У квітні 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ обсягом 52,218 тис.куб.м, загальною вартістю 495477,80 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.04.2017 року.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, що не заперечується відповідачем, у зв`язку із чим позивачем нарахована:

- 40556,17 грн. – пеня,

- 4866,74 грн. – 3% річних,

- 17013,91 грн. – інфляційні втрати,

- 31883,45 грн. - 7% штрафу.

Детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2 Договору у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 цього Договору він у безспірному порядку повинен сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у період квітня 2017 року, здійснено нарахування пені за період з 26.05.2017 року по 02.10.2017 року в загальній сумі 40556,17 грн., а також нарахування 3% річних за той же період у загальній сумі 4866,74 грн.

Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем по кожному окремому зобов`язанню, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Розрахунок 3% річних також є арифметично правильним, нарахування здійснено по кожному окремому зобов`язанню. Період нарахування визначено позивачем вірно.

Отже, вимога про стягнення пені в сумі 40556,17 грн. та 3% річних в сумі 4866,74 грн. є обґрунтованою.

Також позивачем нараховано за умовами договору штраф 7 % від суми простроченого платежу в сумі 31 883,45 грн., яка є арифметично вірною та підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Позивачем у зв`язку із порушенням строків оплати заборгованості за природний газ, отриманий у квітні 2017 року, здійснено нарахування інфляційних втрат за період з 01.06.2017 року по 30.09.2017 року в загальній сумі 17013,91 грн.

Судом за допомогою програми “Законодавство” здійснено перерахунок інфляційних втрат за спірний період, розмір яких склав 16858,92 грн., який й підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Системний аналіз вищевказаних норм дозволяє дійти висновку про те, що суди мають право при прийнятті рішення про стягнення пені зменшувати її розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи.

Позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу № 1003/17-ЕЕ від 20.04.2017 року.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги збитковість підприємства, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2018 рік, а також те, що нарахування та стягнення з відповідача 3% річних, штрафу та збитків від інфляції компенсує позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов Договору, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі, на думку суду, не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити розмір належної до стягнення пені на 50 %, тобто до 20 278,09 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (без урахування зменшення неустойки).

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5, код 31319242) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) суму 20 278,09 грн. пені, 4866,74 грн. – 3% річних, 16858,92 грн. – інфляційні втрати, 7 % штрафу в сумі 31 883,45 грн та 1921,00 грн. суму судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 154,99 грн. – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Коваль.