Рішення № 82335979, 03.06.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/28/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 908/206/19

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алколайн (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Заводська, 34)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Український рітейл (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207)

про стягнення суми 2519948,69 грн.,

Суддя Колодій Н.А.

При секретарі: Лола Н.О.

За участю представників сторін:

Від позивача Писаренко С.Ю. (дов. № б/н від 19.04.19)

Від відповідача Макотченко Л.М. (дов. № 18/2019 від 21.12.18)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

29.01.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Алколайн до Товариства з обмеженою відповідальністю Український рітейл про стягнення суми 2519948,69 грн., з яких: сума 2031171,86 грн. основний борг, сума 133046,14 грн. інфляційні втрати, сума 27569,96 грн. 3% річних, сума 328160,73 грн. пеня.

Ухвалою суду від 29.01.2019 відкрито загальне провадження у справі № 908/206/19, підготовче засідання призначено на 27.02.2019. Ухвалою суду від 27.02.2019 підготовче засідання відкладено на 26.03.2019. Ухвалою суд від 26.03.2019 строк підготовчого провадження продовжено, підготовче засідання відкладено на 24.04.2019. Ухвалою суду від 12.04.2019 підготовче судове засідання перенесено на 22.04.2019. Ухвалою суду від 22.04.2019 підготовче провадження закрито, судове засідання по суті призначено на 02.05.2019. Ухвалою суду від 02.05.2019 судове засідання відкладено на 16.05.2019. У судовому засіданні 16.05.2019 оголошено перерву до 03.06.2019.

24.04.2019 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що після звернення з позов до суду відповідач частково погасив заборгованість на суму 950000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. Крім того, відповідач здійснив часткове повернення товару на загальну суму 453260,76 грн., про що сторонам складено накладну № 1723023 від 29.03.2019. У зв`язку з чим, позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 627911,10 грн. основного боргу, суму 133046,14 грн. інфляційних втрат, суму 27569,96 грн. 3% річних, суму 328160,73 грн. пені.

В порядку ст. 46 ГПК України заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача суми 627911,10 грн. основного боргу, суми 133046,14 грн. інфляційних втрат, суми 27569,96 грн. 3% річних та суми 328160,73 грн. пені.

У судовому засіданні 03.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, а також зазначив, що на даний час у відповідача перед позивачем відсутня заборгованість за поставлений товар. Просить стягнути за відповідача тільки суму 133046,14 грн. інфляційних втрат, суму 27569,96 грн. 3% річних та суму 328160,73 грн. пені.

Представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечив, в частині основного боргу просить провадження у справі закрити за відсутністю предмета спору.

У судовому засіданні 03.06.2019 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також після судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Алколайн (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Український рітейл (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № П-010816, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар, на умовах даного договору (п. 1.1).

За умовами п. 2.1 договору товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності з замовленнями на поставку.

Зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару та повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцю, згідно умов даного договору та діючого законодавства України (п. 2.8).

Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у місці поставки товару від постачальника на підставі супровідних документів (п. 3.2). Якщо при передачі товару покупцю буде виявлено невідповідність товару вимогам даного договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6 договору) та зробивши відповідну відмітку в накладній (п. 3.3). Якщо при прийманні виявилось невідповідність супровідних документів поставленому товару (кількість, ціна тощо) покупець вправі відмовитися від приймання товару, оформивши акт розбіжностей (3.5). Акт розбіжностей підписується представником покупця та особою, яка здійснила поставку товару. На видатковій накладній ставиться відмітка про складання акту розбіжностей (п. 3.6).

У пункті 3.7 договору зазначено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний надати наступні супровідні документи: товарно-транспорту накладену, видаткову накладну, посвідчення якості товару, інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.

Згідно з п. 6.5 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 90 календарних днів з дня поставки товару.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з 28.03.2018 по 11.10.2018 поставив відповідачу товар на загальну суму 2031171,86 грн. Факт поставки підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач, в свою чергу, оплату за отриманий товар в повному обсязі та в установлений договором строк не здійснив. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата на суму 950000 грн. Також за накладною № 1723023 від 29.03.2019 позивачу було повернуто товар на суму 453260,76 грн.

24.04.2019 позивачем зменшено розмір позовних вимог на суму 1403260,76 грн. (950000 грн. + 453260,76 грн.).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки станом на час розгляду справи по суті складала 627911,10 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що в ході розгляду справи відповідачем сплачено суму 552803,64 грн. та повернуто позивачу товар на суму 75107,46 грн. Зазначене підтверджується платіжними дорученнями № 1000030139 від 19.04.2019 на суму 510000 грн. № 1000032258 від 03.06.2019 на суму 42803,64 грн. та накладною № 0001000509 від 15.05.2019 на суму 75107,46 грн.

Враховуючи те, що відповідач здійснив погашення заборгованості в розмірі 627911,10 грн. після звернення позивача з позовом до суду, то провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 27569,96 грн. 3% річних за загальний період 29.06.2018 по 18.01.2019 та суму 133046,14 грн. інфляційних втрат за загальний період з червня 2018 по січень 2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, за вимогою кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних суд встановив, що період нарахування позивачем визначений вірно, в той же час допущено помилку при визначені суми річних. Суд вважає за необхідне не змінюючи період нарахування, коригувати розрахунок 3% річних в частині визначення його розміру, а саме: за період з 29.06.2018 по 18.01.2019 сума 3% річних складає 27528,33 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати його в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням пункту 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Отже, правильним є загальний період з липня 2018 по січень 2019. При цьому, за видатковими накладними № АН-00-006032 від 01.10.2018 та № АН-00-006196 від 06.10.2018 інфляційні не нараховуються, оскільки початок періоду їх нарахування є лютий 2019. Зробивши власник розрахунок суд встановив, що інфляційні втрати становлять суму 119779,73 грн.

Таким чином, з відповідача слід стягнути суму 27528,33 грн. 3% річних та суму 119779,73 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 328160,73 грн. за загальний період з 29.06.2018 по 18.01.2019

Згідно з ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Крім того, відповідно до п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань», якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Умовами договору сторонами не передбачено застосування штрафних санкцій у вигляді пені.

За таких обставин, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 328160,73 грн. слід відмовити.

У статті 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у різі закриття (припинення) провадження у справі сплачена суму судового збору повертається за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За таких обставин, судовий збір в розмірі 30467,58 грн. буде повернуто ухвалою суду за наявності відповідного клопотання позивача.

Згідно зі ст. 129 ГПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 2209,62 грн.

Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 233, 236 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі № 908/206/19 в частині вимог про стягнення суми 627911,10 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український рітейл (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, кім. 207; код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алколайн (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Заводська, 34; код ЄДРПОУ 35995595) суму 27528 (двадцять сім тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн. 33 коп. 3% річних, суму 119779 (сто дев`ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) грн. 73 коп. інфляційних втрат, суму 2209 (дві тисячі двісті дев`ять) грн. 62 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.06.2019.

Суддя Н.А. Колодій