Рішення № 82335943, 30.05.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/66/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2019 Справа № 908/764/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (МПП фірма “Ерідон”), поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 50; місце знаходження: 08143, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранкова зірка” (ТОВ “Ранкова зірка”), 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Незалежності, буд. 54

про стягнення коштів

при секретарі судового засідання Осоцький Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача – Боровик Б.М., адвокат, ордер серія КС № 297960 від 20.02.2019;

відповідач – не з`явився

Суть спору:

01.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Малого приватного підприємства фірма “Ерідон”, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранкова зірка”, Запорізька область, м. Пологи про стягнення заборгованості за договором поставки № 967/18/5 від 14.07.2017 у розмірі 4 369 450,00 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 3 521 560,23 грн, інфляція 81 595,96 грн, 10% річних від простроченої суми основної заборгованості в розмірі 119 636,57 грн, 18% річних за користування товарним кредитом в розмірі 214 019,49 грн, 25% річних за користування товарним кредитом в розмірі 1946,12 грн, пеня в розмірі 430 691,63 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 9, 11, 16, 258, 509, 526, 530, 543, 549, 550, 551, 553, 554, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 20, 27, 42, 46, 48, 123, 162, 164, 171, 172, 173, 182 Господарського процесуального кодексу України та умови укладеного між сторонами Договору поставки № 967/18/5 від 14.07.2017. При цьому вказує, що поставлений позивачем на виконання умов договору поставки товар, відповідачем в повному обсязі не оплачений, що призвело до утворення у останнього заборгованості перед позивачем на загальну суму 4 369 450,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019, справу № 908/764/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 03.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/764/19, присвоєно справі номер провадження 15/66/19. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 25.04.2019 о/об 10 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 25.04.2019 підготовче засідання відкладалось на 15.05.2019 о/об 15 год. 10 хв.

Ухвалою суду від 25.04.2019 призначено проведення судового засідання по справі № 908/764/19 на 15.05.2019 о/об 15 год. 10 хв. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 15.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/764/19 до судового розгляду по суті на 30.05.2019 о/об 15 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 15.05.2019 призначено проведення судового засідання по справі № 908/764/19 на 30.05.2019 о/об 15 год. 30 хв. в режимі відеоконференції.

Судове засідання 30.05.2019 проводилось в режимі відеоконференції, здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою “Акорд”.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначені судові засідання 25.04.2019, 15.05.2019 та 30.05.2019 не з`явився, при причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на адресу відповідної ухвали. Вимоги ухвал господарського суду від 03.04.2019, 25.04.2019, 15.05.2019 не виконав, відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На адресу суду повернувся конверт з ухвалою суду про порушення провадження від 03.04.2019 з позначкою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання” та конверт з ухвалою від 25.04.2019 з позначкою поштового відділення “інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відділення”, які були направлені на юридичну адресу відповідача 70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Незалежності, буд. АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, не скористався наданим йому процесуальним правом щодо надання відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 30.05.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Заслухавши доводи представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив наступне.

14.07.2017 між Малим приватним підприємством фірма “Ерідон” (постачальник, позивач та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ранкова зірка” (покупець, відповідач) укладено договір поставки №967/18/5, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару (п. 1.1 Договору).

Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Додатках, які є його невід`ємною частиною. Ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у Додатках до цього Договору (п. 1.2, 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна вартість товару, що постачається за цим Договором (ціна Договору) визначається Додатками та видатковими накладними, з урахуванням пункту 3.2 Договору. У випадку розбіжності даних у Додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту та ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

Розділом 3 сторони визначили умови оплати.

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення Додатків до цього Договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Умови та строки поставки товару зазначаються у Додатках до цього Договору або у рахунку на оплату, який містить істотні умови поставки (п. 5.1 Договору).

Згідно із п. 5.3 Договору, перехід права власності на товар від постачальника до покупця, а також приймання товару по кількості та якості, здійснюються в момент передачі товару за видатковою накладною. Датою передачі товару є дата оформлення видаткової накладної, яка підписується представником покупця. Підпис представника покупця у видатковій накладній може бути завірений відтиском печатки покупця та свідчить про отримання товару покупцем: по кількості – відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у видатковій накладній; по якості – відповідно до показників та характеристик, зазначених у документах про якість та походження товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2018 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар – до моменту проведення остаточних розрахунків. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 9.2 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Додатками № 967/18/5/5-ЗЗР від 23.02.2018, № 967/18/5/8-ЗЗР від 03.04.2018, № 967/18/5/10-ЗЗР від 17.04.2018, № 967/18/5/14-ЗЗР від 30.04.2018, № 967/18/5/23-ЗЗР від 05.10.2018, № 967/18/5/11-Н від 18.04.2018, № 967/18/5/6-П.Д. від 23.02.2018, № 967/18/5/9-П.Д. від 03.04.2018, № 967/18/5/12-П.Д. від 23.04.2018 до Договору, сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, що поставляється. Загальна вартість поставленого товару згідно Додатків складає 4 450 525,99 грн.

На виконання умов Договору поставки, позивачем поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних № 17878 від 03.04.2018, № 23005 від 11.04.2018, № 23015 від 11.04.2018, № 23018 від 11.04.2018, № 29694 від 11.04.2018, № 29698 від 17.04.2018, № 39794 від 26.04.2018, № 42859 від 02.05.2018; № 17885 від 03.04.2018, № 17904 від 03.04.2018; № 38692 від 25.04.2018, № 38693 від 25.04.2018, № 39806 від 26.04.2018, № 42856 від 02.05.2018; № 42849 від 02.05.2018, № 42850 від 02.05.2018; № 89164 від 05.10.2018, № 89377 від 08.10.2018; № 42844 від 02.05.2018, № 42845 від 02.05.2018, № 17879 від 03.04.2018, № 23028 від 11.04.2018, № 23030 від 11.04.2018, № 29699 від 17.04.2018, № 66102 від 02.07.2018, № 67406 від 10.07.2018; № 17912 від 03.04.2018, № 17915 від 03.04.2018, № 35498 від 23.04.2018, № 35510 від 23.04.2018.

Відповідно до п. 9.6 Договору покупець уповноважує приймати (отримувати) товар за цим Договором та підписувати видаткові накладні від імені покупця, зокрема, проте не виключно, наступних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

На всіх видаткових накладних містяться підписи повноважних осіб з зазначенням прізвища, які скріплені печаткою підприємства.

Відповідачем частково сплачено за отриманий ним товар, що підтверджується наступними платіжними дорученнями № 140 від 15.03.2018, № 158 від 17.04.2018, № 141 від 15.03.2018, №157 від 17.04.2018, № 155 від 04.04.2018, № 580 від 18.04.2018, № 1 від 07.02.2019, № 607 від 07.05.2018, № 633 від 23.05.2018, №157 від 17.04.2018, № 141 від 15.03.2018, № 156 від 04.04.2018, № 587 від 23.04.2018.

Згідно з п. 3 Додатків № 967/18/5/5-ЗЗР від 23.02.2018, № 967/18/5/8-ЗЗР від 03.04.2018, № 967/18/5/10-ЗЗР від 17.04.2018, № 967/18/5/14-ЗЗР від 30.04.2018, № 967/18/5/11-Н від 18.04.2018, № 967/18/5/6-П.Д. від 23.02.2018, № 967/18/5/9-П.Д. від 03.04.2018, № 967/18/5/12-П.Д. від 23.04.2018 покупець зобов`язався сплатити 20,00% вартості товару передплати та 80,00% вартості товару на умовах відстрочення оплати в строк до 15.11.2018.

Згідно з п. 3 Додатку № 967/18/5/23-ЗЗР від 05.10.2018 оплата повної вартості товару, який постачається здійснюється покупцем з дотриманням п.п. 3.2- 3.3 Договору поставки, не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару за видатковими накладними шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Неоплачена частина вартості отриманих відповідачем засобів захисту рослин за додатком № 967/18/5/5-ЗЗР від 23.02.2018 року складає 2 479 060,13 грн., за Додатком № 967/18/5/8-ЗЗР від 03.04.2018 року складає 33 398,93 грн, за Додатком № 967/18/5/10-ЗЗР від 17.04.2018 складає 1815,46 грн, за Додатком № 967/18/5/14-ЗЗР від 30.04.2018 складає 36 376,32 грн, за Додатком № 967/18/5/23-ЗЗР від 05.10.2018 складає 21 689,58 грн, за Додатком № 967/18/5/11-Н від 18.04.2018 складає 219 361,82 грн, за Додатком № 967/18/5/6-П.Д. від 23.02.2018 складає 712 849,90 грн, за Додатком № 967/18/5/9-П.Д. від 03.04.2018 складає 13 828,27 грн, за додатком № 967/18/5/12-П.Д. від 23.04.2018 складає 3179,82 грн, всього на загальну суму 3 521 560,23 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості по оплаті за поставлений товар в примусовому порядку.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору поставки, отримав від позивача товар на загальну суму 4 450 525,99 грн.

Проте відповідачем частково оплачено отриманий товар, внаслідок чого борг останнього за Договором поставки склав 3 521 560,23 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, особа, яка придбала товар за договором купівлі-продажу, зобов`язана сплатити його вартість продавцеві в момент отримання товару або в обумовлений строк.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язку зі сплати поставленого товару сплив, сума заборгованості відповідача у розмірі 3 521 560,23 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не спростована відповідачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Щодо стягнення відсотків за користування товарним кредитом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

А в абзаці другому частини 5 даної статті вказано, що договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 4, 5 Додатків, сторони передбачили, у разі порушення покупцем зобов`язань, щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 ЦК України зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 18 % відсотків річних, 25% відсотків річних згідно Додатку № 967/18/5/23-ЗЗР від 05.10.2018 до Договору нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами цього Додатку та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Всього, за користування товарним кредитом позивачем у розмірі 18% за період з 16.11.2018 по 19.03.2019 нараховано відсотки на суму 214 019,49 грн, у розмірі 25% за період з 09.11.2018 по 19.03.2019 на суму 1946,12 грн.

Враховуючи те, що сума заборгованості відповідача перед позивачем по відсоткам за користування товарним кредитом в сумі 214 019,49 грн. та в сумі 1946,12 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не спростована відповідачами, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вказаної суми боргу.

Щодо вимог про стягнення пені, штрафу, 10% річних та індексу інфляції, суд зазначає наступне.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України вказано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 6.1 Договору, сторони узгодили, що за порушення умов цього Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням умов цього Договору.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що крім відповідальності, встановленої п. 6.1 цього Договору покупець: за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення; за необґрунтовану відмову від отримання товару, сплачує штраф в розмірі 10% відсотків від вартості такого товару.

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до трьох років (п. 6.8 Договору).

Сторони визначили у п. 6.7 Договору, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених пунктами 3.2 та 3.3 цього Договору, покупець відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь постачальника 10% відсотків річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів передбачених цих пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 ЦК України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 10% річних, 18% річних, 25% річних та індексу інфляції, суд зазначає, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 430 691,63 грн, 10% річних в сумі 119 636,57 грн, 18% річних в сумі 214 019,49 грн, 25% річних в сумі 1946,12 грн та індексу інфляції в сумі 81 595,96 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідачем не спростовано доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за поставлений товар в розмірі 3 521 560,23 грн, суми інфляційного збільшення в розмірі 81 595,96 грн, 10% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 119 636,57 грн, 18 % річних за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України розмірі 214 019,49 грн, 25% річних за користування товарним кредитом, відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України в розмірі 1946,12 грн, пені в розмірі 430 691,63 грн підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранкова зірка” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Незалежності, буд. 54, ідентифікаційний код юридичної особи 30791215) на користь Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” місце знаходження: 08143, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи 19420704) 3 521 560,23 грн (три мільйони п`ятсот двадцять одну тисячу п`ятсот шістдесят гривень 23 коп) суму основного боргу за договором поставки № 967/18/5 від 14.07.2017, 81 595,96 грн (вісімдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто п`ять гривень 96 коп) суму інфляційного збільшення, 10% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі 119 636,57 грн. (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот тридцять шість гривень 57 коп), 18 % річних за користування товарним кредитом відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України розмірі 214 019,49 грн. (двісті чотирнадцять тисяч дев`ятнадцять гривень 49 коп), 25% річних за користування товарним кредитом, відповідно до ст. 536, ч. 5 ст. 694 ЦК України в розмірі 1946,12 грн. (одна тисяча дев`ятсот сорок шість гривень 12 коп), пеню в розмірі 430 691,63 грн (чотириста тридцять тисяч шістсот дев`яносто одну гривню 63 коп). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранкова зірка” (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Незалежності, буд. 54, ідентифікаційний код юридичної особи 30791215) на користь Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” місце знаходження: 08143, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, буд. 46, ідентифікаційний код юридичної особи 19420704) суму судового збіру в розмірі 65 541,75 грн. (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок одну гривню 75 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 10 червня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов