Рішення № 8232227, 11.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.10 р.                     Справа № 8/7пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДжартиВ.В., суддів Курило Г.Є., Сгари Е.В.

при секретарі судового засідання Косенко Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Красноармійський завод „Маяк” м.Красноармійськ

До відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма-Маркет 2006” м.Донецьк

До відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Південкомбанк” м. Донецьк

Предмет спору: про визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача 1: Лонська Ю.В. – довіреність

Від відповідача 2: Марусенко В.О. – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариств „Красноармійський завод „Маяк” м.Красноармійськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма-Маркет 2006” м. Донецьк про визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним з моменту його виникнення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р., додаткові угоди від 01.08.2006 р., статут ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” від 2003 р.

Позивач зазначив, що підписання спірного договору з боку Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський завод “Маяк” було здійснено особою з перевищенням своїх повноважень, внаслідок чого договір № 2/08-06 від 01.08.2006 р. є таким, що суперечить діючому законодавству.

Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву від 15.04.2008 р. проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач-1 посилається на відсутність у нього в момент укладання спірного договору підстав для сумнівів щодо обмеження повноважень голови правління на підписання договору поставки.

Ухвалою від 19.02.2008 р. до участі у справі залучено відповідача-2, Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк “Південкомбанк” м. Донецьк.

Відповідач-2 надав відзив на позовну заяву без номеру та дати, що надійшов на адресу господарського суду 03.04.2008 р., в якому проти позовних вимог заперечує. Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, відповідач-2 посилається на вчинення позивачем дій, направлених на схвалення підписаного договору поставки, враховуючи видачу головним бухгалтером та керівником товариства довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей за договором.

Розпорядженням від 21.04.2008 р. справу було призначено на розгляд колегіально у складі головуючого судді Ємельянова А.С., Мартюхіної Н.О., Мєзєнцева Є.І.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.06.2008 р. задоволені позовні вимоги ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” щодо визнання недійсним з моменту вчинення договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р. частково задоволено касаційну скаргу ТОВ „Сигма-Маркет 2006” та скасовано рішення господарського суду Донецької області від 03.06.2008 р., а справу № 8/7пд направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду у Донецькій області від 07.10.2008 р., справу передано на колегіальний розгляд, у складі: головуючий суддя ДжартиВ.В., судді Левшина Г.В. та Морщагіна Н.С.

Як було зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2008р., господарським судом не було надано відповідної оцінки запереченням ТОВ „Сигма-Маркет 2006” про те, що позивачем було прийнято у повному обсязі виконання за оспореним ним договором, проте не здійснено розрахунку. Також не з’ясовано питання щодо знання контрагентом угоди про обмеження, що встановлені ч.ч. 3, 4 ст. 92 ЦК України.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З метою виконання вказівок, які містились в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р.. по справі № 8/7пд, під час нового розгляду справи, господарським судом Донецької області:

- ухвалою суду від 04.12.08р. було зобов’язано відповідача-2 надати оригінали документів за якими здійснювалось постачання товару, а саме: додаткові угоди до договору № 2/08-06 від 01.08.06, видаткові накладні, акти приймання-передання, доручення на отримання товару та товарно-транспортні накладні;

- ухвалою суду від 25.12.08р. було зобов’язано відповідача-1 надати оригінали документів ( договори купівлі-продажу, постачання та платіжні документи до них) відповідно до яких, останній набув право власності на матеріальні цінності, які пізніше були передані у власність позивачу.

- ухвалою суду від 21.01.09р. зобов’язано відповідач-1 надати належним чином завірені копії право установчих документів, які підтверджують право власності відповідача-1 на майно, яке відчужене за спірним договором.

Відповідач-1 надав відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову. Зазначив що під час укладення спірного договору він не знав про обмеження повноважень голови правління позивача, оскільки позивач про це його не повідомив. Зазначена інформація не міститься в жодному реєстрі, крім Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Представник відповідача-1 звертався з адвокатським запитом № 1/02-2008 від 05.02.08 р. до керівника Управління державної реєстрації Донецької міської ради про видачу виписки із цього реєстру щодо обмежень представництва ВАТ „Красноармійський завод „Маяк”. Але повідомленням державного реєстратора від 06.02.08 р. було відмовлено в наданні відомостей з ЄДР за тієї підстави, що запит щодо надання відомостей про юридичну особу може здійснити лише сама ця особа. Отже, обмеження повноважень голови правління ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” Борисова В.І. не мають юридичної сили у відносинах із ТОВ „Сигма-Маркет 2006”. Пояснив, що з боку відповідача-1 спірний договір виконаний у повному обсязі, але розрахунок за поставлену продукцію з боку позивача по справі не виконано. Вважає, що загальними зборами акціонерів позивача та спостережною радою позивача було схвалено угоду – договір поставки № 2/08-06 від 01.08.06 р.

06.11.2008 року від відповідача-1 надійшли письмові пояснення, в яких ТОВ „Сигма-Маркет 2006” посилається на п. 2.18 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України „про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” № 04-5/14 від 28.12.2007 р., в яких передбачено, що розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Тобто, обмеження повноважень голови правління ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” Борисова В.І. не мають юридичної сили у відносинах із ТОВ „Сигма-Маркет 2006”.

Клопотання позивача, що надішли на адресу суду 04.12.08 р. та 25.12.08 р. щодо витребування у ТОВ „Сигма-Маркет 2006” додаткових документів судом задоволено.

У письмових поясненнях від 05.02.2009 р. щодо витребування документів ТОВ „Сигма-Маркет 2006” зазначив, що 17.05.2007 р. за місцезнаходженням офісу відповідача-1 слідчим СВ ПМ ДПА в Донецькій області було проведено обшук та вилучення всіх фінансово-господарських документів ТОВ „Сигма-Маркет 2006”. Серед вилучених документів були і оригінали правоустановчих документів, які підтверджують наявність у відповідача-1 права власності на майно, яке було відчужене за спірним договором. Під час проведення обшуку та вилучення копіювання цих документів не здійснювалось. Після повернення цих документів з СВ ПМ ДПА в Донецькій області відповідач-1 не перевірив їх наявність. Тільки під час підготовки до судового засідання по справі виявилась відсутність витребуваних судом документів, тому не має можливості надати їх до суду, у зв’язку з їх втратою. Також зауважив, що ці втрачені документи не мають значення для вирішення спору, оскільки позивачем не спростовано той факт, що поставка та приймання товару за спірним договором відбувались.

В судовому засіданні, яке відбулось 24.02.09року, представник позивача надав усне клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, на що суд зобов’язав останнього надати заявлене клопотання у письмовій формі, визначити коло питань, які мають бути поставлені на вирішення перед експертом та визначити експертну установу, якій доручити проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Представник відповідача 1 заперечує проти задоволення клопотання позивача про призначення експертизи, про що зазначив усно на судовому засіданні 24.02.09р.

02.03.2009 року позивач надав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи. На вирішення експертизи було запропоновано поставити наступні запитання:

- встановити контрагента (контрагентів) ТОВ „Сигма-Маркет 2006”, який поставив у власність ТОВ „Сигма-Маркет 2006” матеріальні цінності, які пізніше були передані у власність ВАТ „Красноармійський завод Маяк” згідно зі спірним договором № 2/08-06 від 01.08.2006 р. та додаткових угодах від 01.08.2006 р.,

- встановити на підставі яких документів були поставлені матеріальні цінності у власність ТОВ „Сигма-Маркет 2006”.

Ухвалою суду від 02.03.2009 р. призначено по справі № 8/7пд судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої було доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк. На розв’язання експертам було поставлено наступні запитання:

1.          Встановити контрагента (контрагентів) ТОВ „Сигма-маркет 2006”, який поставив у власність ТОВ „Сигма-маркет 2006” матеріальні цінності, які пізніше були передані у власність ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” згідно зі спірним договором № 2/08-06 від 01.08.2006 р. та додаткових угодах від 01.08.2006 р.

2.          Встановити на підставі яких документів були поставлені матеріальні цінності у власність ТОВ „Сигма-маркет 2006”.

Ухвалою суду від 02.03.2009 р. провадження у справі № 8/7пд було зупинено, у зв’язку із призначення судово-бухгалтерської експертизи.

Листом від 22.06.2009 р. господарський суд терміново витребував від Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз справу № 8/7пд, у зв”язку із надходженням апеляційної скарги ТОВ „Сигма-Маркет 2006” на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.03.2009 р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ „Сигма-Маркет 2006” на ухвалу господарського суду Донецької області від 02.03.2009 р. повернено заявникові без розгляду.

Листом господарського суду Донецької області від 10.08.2009 року направлено справу № 8/7пд до ДНДІСЕ на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2009 р. для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Супровідним листом від 28.12.09 р. № 4160/25/907 Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув на адресу суду матеріали справи № 8/7пд без виконання, у зв’язку із ненадходженням коштів за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 18.01.2010 р. поновлено провадження у справі, в порядку ч. 3 ст.79 ГПК України.

01.02.2010 року від відповідача-2 надійшли письмові заперечення проти позову від 29.01.2010 р. Посилається на пункт 9.3 роз’яснень Вищого арбітражного суду від 12.03.99р. № 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними” та зазначив, що позивач не надав жодних доказів того, що відповідач-1 знав чи не міг не знати під час укладення спірного договору про обмеження повноважень голови правління ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” Борисова В.І. на його укладення.

24.02.2009 року ТОВ „Сигма-Маркет 2006” надало заяву, якою просить суд, у разі визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним, застосувати наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, тобто повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.11.2008 р. замінено у складі суддів суддю Левшину Г.В. на суддію Сгару Е.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 30.12.2008 р. замінено у складі суддів суддю Морщагіну Н.С. на суддію Левшину Г.В.

Ухвалою суду від 18.01.2010 р., в порядку ст. 69 ГПК України, головою господарського суду Донецької області продовжено строк розгляду справи на один місяць.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 01.02.2010 р. замінено у складі суддів суддю Левшину Г.В. на суддію Курило Г.Є.

Представник відповідача-1 надав заяву від 21.10.2008 щодо фіксації судового процесу, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався із застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання означеного договору недійсним, з підстав його невідповідності вимогам ч. 1 ст. 92ЦК України, ч. 7 ст. 179, ч.1. ст.. 180 ГК України, підпункту 8.5.3. Статуту (нова редакція).

Розглянувши матеріали справи з урахуванням зауважень, що викладені в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р. та заслухавши пояснення відповідачів, господарський суд встановив:

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання договорів недійсними: відповідність договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору, дієздатність сторін за договором, у чому конкретно полягає порушення вільного волевиявлення та не відповідність його внутрішній волі учасника правочину, не спрямованість сторони на реальне настання правових наслідків правочину та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством “Красноармійський завод “Маяк”та Товариством з обмеженою відповідальністю "СИГМА-МАРКЕТ 2006" був підписаний договір поставки №2/08-06.

Оспорюваний договір за своїм змістом та правовою природою є нічим іншим, як договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України, якими передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з умовами спірного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "СИГМА-МАРКЕТ 2006" прийняло на себе зобов'язання постачати Відкритому акціонерному товариству “Красноармійський завод “Маяк” товарно-матеріальні цінності на умовах, в номенклатурі, в кількості, в строки та за цінами, вказаними у додаткових угодах, які є невід’ємною частиною вказаного договору.

В свою чергу, позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлену відповідачем-1 продукцію. Відповідно до додаткових угод від 01.08.2006р. загальна сума договору поставки складає 265928,09 грн.

За приписом ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку згідно із ст.1 Закону України “Про господарські товариства” визнаються господарськими товариствами.

Статтею 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно із ст.4 Закону України “Про господарські товариства” акціонерне товариство створюється і діє на підставі статуту, в якому зазначається, зокрема, склад та компетенція органів товариства, порядок прийняття ними рішень.

Відповідно до ст.46 Закону України “Про господарські товариства”, ст.160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України, визначає - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У позовній заяві, позивач посилається на те, що голова правління ВАТ “Красноармійський завод “Маяк” Борисов В.І. не мав необхідний обсяг повноважень для підписання спірного договору, ціна якого перевищує 5000,00 грн.

Суд вважає за необхідне пояснити наступне:

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена статтею ч. 3 ст. 92 ЦК України, якою встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Спірний договір від імені ВАТ “Красноармійський завод “Маяк”, укладався Борисовим В.І., підпис якого засвідчений печаткою товариства. У відповідності до ч. 1 ст. 159 ЦК України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Частиною 1 статті 160 ЦК України передбачено, що в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. (ч. 1 ст. 161 ЦК України)

За змістом п. 8.5.1 статуту Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський завод “Маяк”, зареєстрованого розпорядженням Красноармійського міського голови № 306рг від 06.06.2003 р. (реєстраційний номер у реєстрі суб’єктів підприємницької діяльності № 04052933ю0010097), інтереси акціонерів в перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, представляє спостережна рада.

Дійсно, п.п. 8.5.3 статуту позивача до компетенції спостережної ради відноситься, в тому числі, розгляд та укладання угод (контрактів), вартість яких перевищує 5000 грн.

Одночасно, підрозділом 8.6.5 розділу 8 статуту ВАТ “Красноармійський завод “Маяк” визначено, що до складу правління входять: голова правління, заступник правління та головний бухгалтер товариства.

Роботою правління керує голова правління. Голова правління має право без доручення здійснювати такі дії від імені Товариства, як:

- керувати поточними справами Товариства,

- виконувати рішення Вищого органу Товариства і спостережної ради,

- представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними особами,

- вести переговори і укладати угоди від імені Товариства,

- організовувати ведення протоколів засідань правління. (п. 8.6.6 статуту)

Головою правління ВАТ “Красноармійський завод “Маяк”, на момент підписання спірного договору був призначений Борисов В.І., що підтверджується матеріалами справи, сторонами не спростовується та діяв в межах своїх повноважень.

Згідно пояснень позивача та враховуючи, що згідно положень п.8.5.3 статуту позивача, укладання договорів на суму більше, ніж 5000,00 грн., відноситься до компетенції спостережної ради, а також приймаючи до уваги загальну суму підписаного між позивачем та відповідачем 1 договору поставки, повноваження на підписання зазначеного правочину з боку Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський завод “Маяк” в особі голови правління Борисова В.І. були відсутні.

Враховуючи викладене та відносно зауваження, викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р. по розглядуваної справи, щодо не з”ясування судом питання про знання контрагентом угоди щодо обмежень, передбачених ч.ч. 3 та 4 ст. 92 ЦК України, слід зазначити наступне.

Відповідно п. 2.18 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28. 12.07р. „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”, встановлено, що ”Розглядаючи справи про визнання недійсними право чинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судом необхідно виходити з положень частини 3 ст. 92 ЦК України, яка передбачає, що у відносинах із третіми особами, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що тертя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження”.

Згідно з цією нормою обов'язок доведення обставин обізнаності контрагента про наявність певних обмежень повноважень щодо представництва покладається на юридичну особу, від імені якої такий представник діяв із перевищенням повноважень.

В свою чергу, відповідачем-1 були здійснені всі заходи для того, що б отримати інформацію відносно обмежень повноважень голови правління позивача. Тобто, під час укладення спірного договору представник відповідача-1 звертався з адвокатським запитом № 1/02-2008 від 05.02.08 р. до керівника Управління державної реєстрації Донецької міської ради про видачу виписки із цього реєстру щодо обмежень представництва ВАТ „Красноармійський завод „Маяк”. Але повідомленням державного реєстратора від 06.02.08 р. було відмовлено в наданні відомостей з ЄДР за тієї підстави, що запит щодо надання відомостей про юридичну особу може здійснити лише сама ця особа.

Крім того, позивач не довів, що в момент укладення спірного договору відповідач-1 знав або міг знати про наявність обмежень повноважень у представника позивача на укладення спірного договору.

Відносно зауваження, викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 22.09.2008 р. по розглядуваної справи, щодо не дослідження судом питання щодо схвалення угоди, тобто прийняття позивачем виконання за спірним договором, суд зазначає наступне:

Правочин вчинений представником з перевищенням повноважень, за правилами ст. 241 ЦК України, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-1 було фактично надано, а позивачем прийнято товар за договором поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін без зауважень та заперечень видатковими-накладними № 109/3-04/8 від 04.08.06 р., № 106/4-01/8 від 01.08.06 р., № 106/5-01/8 від 01.08.06 р., податковими накладними від 04.08.06р. №109/3-04/8, від 01.08.06р. № 106/4-01/8, від 01.08.06 № 106/5-01/8.

До того ж, в матеріалах справи міститься довіреність серії ЯЛД № 460371 від 01.08.06р., що видана на Рябокожушного Виктора Валентиновича, за якою вказаний товар прийнятий представником позивача.

Доказів неприйняття або повернення товару за спірним договором, позивачем суду не представлено.

Крім того, відповідно до проведених загальних зборів позивача, на якому розглядався баланс, фінансовий звіт підприємства за 2006р., звіт ревізійної комісії про достовірність балансу у 2006р., затвердження розподілу річного прибутку за 2006рік жодних порушень, а саме не прийняття зазначеної угоди, встановлено не було.

З огляду на викладене та відповідно до положень статті 241 Цивільного кодексу України, вищеперелічене є обставинами, що свідчать про схвалення юридичною особою угоди, зробленої її представником з перевищенням повноважень.

Стосовно заяви представника ТОВ „Сигма-Маркет 2006” , якою останній просить суд, у разі визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним, застосувати наслідки, передбачені ч. 1 ст. 216 ЦК України, тобто повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину суд пояснює наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 5 наведеної статті встановлено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Враховуючи процесуальний статус відповідача-1, а також відсутність в матеріалах справи зустрічної позовної заяви ТОВ „Сигма-Маркет 2006” із самостійними вимогами, суд відмовляє у задоволенні зазначеної заяви.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наразі, позивач своїми діями фактично засвідчив схвалення оспорюваного ним правочину та не виклав суду правових підстав щодо невідповідності укладеного договору поставки вимогам чинного законодавства, що мало б наслідком його недійсність, так само як і не представлено доказів в обґрунтування позовних вимог, у зв’язку з чим в позовних вимогах ВАТ “Красноармійський завод “Маяк” про визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним з моменту його виникнення слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Красноармійський завод „Маяк” м.Красноармійськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма-Маркет 2006” м. Донецьк та Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Південкомбанк” м. Донецьк про визнання договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р. недійсним з моменту його виникнення - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                               

Судді                                                             Г.Є. Курило

Е.В.Сгара