Ухвала суду № 82321241, 10.06.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2242/14-к

Провадження № 1-кп/368/3/19

УХВАЛА

"10" червня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого - судді Іванюти Т.Є.

При секретарі Вареник О.Л.

З участю прокурора Курінного С.О.

Адвоката Чевгуз В.С.

Обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику кримінальне провадження №42014110000000289по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області з 19.11.2014 року, а в провадженні судді Іванюти Т.Є. з 14.01.2016 року перебуває кримінальне провадження №42014110000000289 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Прокурор в судовому засдіанні заявив клопотання, і просить зобовязати прокуратуру Київської області, начальника ГУНП в Київській області , Головний відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області встановити місце проживання ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1. ) та забезпечити його явку в судове засідання.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 - адвокат Чевгуз В.С. послався на розсуд суду, поскільси судом неодноразово було встановлено розумні строки для сторони обвинувачення щодо подання доказів стосовно ОСОБА_1 , оскільки за тривалий проміжок часу у судові засідання не з`являється свідок ОСОБА_2 , судове доручення про встановлення його місця перебування не виконано, що свідчить про умисне невиконання рішення суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 підтримала клопотання свого захисника-адвоката Чевгуза В.С..

Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так з 14.01.2016 року в провадженні судді Іванюти Т.Є. знаходиться вищезазначене кримінальне провадження, 19.02.2016 року обвинувальний акт призначено до судового розглядуна 09.03.2016 року та з того часу в судових засіданнях було допитано лише свідків.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.12.2015 року скасовано вирок Кагарлицького райсуду від 21.10.2015 року, поскільки судом не вирішено клопотання про надання суду ОСОБА_3 для огляду його трудову книжку і його контракт про роботу з підприємством ТОВ «Трейд-Люкс Україна», поскільки останній не працював на підприємстві, товариство ніякої діяльності не здійснювало та що директором його в період травня-вересня 2014 року значився ОСОБА_2 , який уповноважив ОСОБА_3 згідно довіреності представляти інтереси підприємства.

Неодноразово Кагарлицьким райсудом виносились ухвали про примусовий привід в судове засідання свідка ОСОБА_2 та проведення його допиту в режимі відео конференції. Копії ухвал направлались Прилуцькому райсуду Чернігівської області, начальнику ГУНП в Київській області, начальнику Прилуцького ВПГУНП в Чернігівській області та Головному відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області .

Контроль за виконанням ухвали покладався на прокурора Київської області.Однак вказані ухвали не були виконані.

Ухвалою Кгарлицького райсуду від 21.11.2017 року доручено слідчому управлінню ГУНП в Київській області вжити слідчих (розшукових) заходів для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 , (Останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 . ) та забезпечити його явку в судове засідання для допиту як свідка.

Ухвалою Кгарлицького райсуду від 21.11.2017 року становлено строк для подачі до суду доказів стороною державного обвинувачення по даному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України до 17 січня 2018 року.

Однак, жодна ухвала Кагарлицького районного суду не виконана, що сідчить про умисне невиконання рішення суду..

А тому суд позбавлений можливості викликати та допитати в судовому засіданні належним чином свідка ОСОБА_5 , крім того обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні положень про розумність строків.

А тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 114 КПК України, суд вважає за доцільне для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку провторно встановити строк для подачі до суду доказів у інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред`явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п.1 ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983р. у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1 ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, грунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п.90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див., наприклад, п.83 рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) та п.31 рішення від 31.01.2006р. у справі «Юртаєв проти України» (Yurtayev v. Ukraine))».

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст.28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч.4 ст.28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст.17 Закону України від 23.02.2006р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Тому, враховуючи той факт, що справа в провадженні суду знаходиться з 2014 року, а в провадженні судді Іванюти Т.Є. з 14.01.2016 року, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, суд повторно встановлює для державного обвинувачення строк подачі доказів до 11.07.2019 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 114, 372 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В :

Зобовязати прокуратуру Київської області, начальника ГУНП в Київській області , Головний відділ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області встановити місце проживання ОСОБА_2 (останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 . ) та забезпечити його явку в судове засідання на 11.07.2019 року на 11 год. 00 хв. До Кагарлицького районного суду Київської області.

Копію ухвали направити начальнику ГУНП в Київській області, та Головному відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Головного управління СБУ у м.Києві та Київській області для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської області.

Встановити строк для подачі до суду доказів стороною державного обвинувачення по кримінальному провадженню №42014110000000289за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у строк до 11 липня 2019 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя : Т.Є.Іванюта