Ухвала суду № 82320130, 11.01.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/734/17

Провадження №: 1-кп/0343/52/19

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 січня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрусіва І.М.,

суддів: Монташевич С.М., Керніцького І.І.,

в присутності запасного судді: Тураша В.А.,

за участю: секретаря судового засідання - Височанської О.З.,

прокурора- Орищенка І.В.,

перекладача: Мікадзе М.Т.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників: Вороняка В.А., Шкварка П.І., Войцеховської Т.М., Стрипи І.С.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в кримінальному провадженні №12015240200000409 щодо обвинувачених:

ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Долинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження №12015240200000409 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч.4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23.11.2019 року у судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме до 22.01.2018 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, вказавши, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі, а саме: обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки злочини, які їм інкримінуються відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, обвинувачені усвідомлюють про неминучість покарання; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки їм відомі анкетні дані потерпілих, свідків, деяких обвинувачені знають особисто; перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини, оскільки вони ніде офіційно не працевлаштовані, джерела існування невідомі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є мешканцями іншої держави і не мають постійного місця реєстрації. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває.

Захисники заперечили щодо заявленого клопотання та просили обрати більш м"який запобіжний захід підзахисним, не пов"язаний з позбавленням волі, оскільки клопотання необгрунтоване та в ньому не наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Деякі ризики втратили свою силу. Всі потерпілі та свідки допитані, долучаються письмові докази. Стрипа І.С. також зазначив, що ОСОБА_1 вважається не судимим, оскільки судимість погашена. З наведених підстав просили змінити обвиинуваченим запобіжний захід на домашній арешт .

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинувачених, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд встановив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшились.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня ("Панченко проти Росії"). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на недопитаних свідків.

Окрім цього, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована у п.80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченим інкриміновано ряд умисних тяжких та особливо тяжких злочинів, в тому числі із застосуванням насильства, а також те, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинувачених та виконання ними процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених на більш м`який.

Окрім цього, обставини обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх вік та стан здоров"я, а також тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів, в яких вони обвинувачуються, їх сімейний стан (відсутні докази того, що вони одружені та мають на утриманні неповнолітніх дітей) та соціальне становище (обвинувачені ніде офіційно не працевлаштовані, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є громадянами іншої держави, без постійного місця проживання) також свідчать про недостатність застосування більш м"яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв"язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Крім того, колегія суддів вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинувачених не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів вважає, що клопотання захисників про зміну запобіжного заходу більш м"яким, зокрема на домашній арешт, задоволенню не підлягає.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим строк тримання під вартою до 11 березня 2019 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 11 березня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 11 березня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 11 березня 2019 року включно.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів -11 березня 2019 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: Андрусів І.М.

Судді: Монташевич С.М.

Керніцький І.І.