Рішення № 8231872, 22.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.10 р. Справа № 41/5пн

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Донецьк

до відповідача: Донецької міської ради, м. Донецьк

про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0174 га, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення позивача із заявкою до Донецького міського голови

При участі представників:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність від 08.02.2010 року

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Донецької міської ради про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0174 га, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення позивача із заявкою до Донецького міського голови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 15.11.2003 року позивач звернувся до Донецького міського голови із заявкою № 29/11-1 про надання земельної ділянки, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів; розпорядженням Донецького міського голови від 20.09.2004 року № 844 позивачу погоджено місце розташування будівлі магазину продовольчих товарів по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька; позивачем було отримано дозвільну документацію з метою одержання земельної ділянки в оренду у встановленому порядку.

Позивач вважає, що, зважаючи на викладене, він має законні підстави на набуття в оренду спірної земельної ділянки, проте, відповідачем було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки на підставі того, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Позивач стверджує, що, оскільки правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивача з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, та ст. 124 Земельного кодексу України, посилання відповідача на неможливість розгляду документів з відведення позивачу спірної земельної ділянки у звязку із внесенням змін до Закону України „Про оренду землі” та Земельного кодексу України є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки.

Відповідачем заявлено до суду клопотання про припинення провадження у справі, яке вмотивовано тим, що позивачем не надано доказів офіційної відмови від Донецької міської ради, а тому предмет спору відсутній. Відповідачем зазначено, що Донецькою міською радою не приймалось рішення про відмову в наданні в оренду земельної ділянки, а тому відсутні підстави вважати порушеним право позивача на спірну земельну ділянку, що унеможливлює його судовий захист.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:

Як зазначалось, позивачем до суду заявлені вимоги про визнання за ним права на отримання в оренду земельної ділянки, при цьому позивач посилався на необґрунтованість посилання відповідача на зміни, внесені до Земельного кодексу України щодо передачі земельних ділянок в оренду за результатами проведення земельних торгів.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”, ст.ст. 792-797 Цивільного кодексу України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Позивачем 15.11.2003 року на ім'я Донецького міського голови було подану заявку на отримання дозволу на розміщення обєкта з надання послуг населенню, відповідно до якої позивач просив надати земельну ділянку для розміщення обєкту торгівлі по вул. Туполева в Кіровському районі м. Донецька.

Розпорядженням Донецького міського голови від 20.09.2004 року № 844 позивачу погоджено місце розташування будівлі магазину продовольчих товарів по вулиці Туполева в Кіровському районі, дозволено проведення проектно-дослідницьких робіт на земельній ділянці орієнтовною площею 0,0174 га для будівництва будівлі магазину продовольчих товарів по вул. Туполева в Кіровському районі.

Позивачем було отримано позитивні висновки стосовно узгодження місця розташування земельної ділянки для будівництва магазину продовольчих товарів по вулиці Туполева в Кіровському районі, а саме:

висновок Управління культури і туризму від 22.06.2009 року № 01-1/1591-з;

висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції від 26.06.2009 року №1066;

висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 08.07.2009 року № 05/1904;

висновок Управління Держкомзему у м. Донецьку Донецької області від 24.09.2009 року № 05-6-3352;

висновок Головного управління містобудування і архітектури від 09.11.2009 року №01/17-6869.

16.02.2010 року позивач звернувся до Начальника управління земельних ресурсів Донецької міської ради з клопотанням про надання письмового розяснення щодо можливості відведення земельної ділянки для будівництва будівлі магазину на підставі розпорядження від 20.09.2004 року № 844.

За результатами розгляду наведеного клопотання листом від 19.02.2010 року № 352-вх.582 Управлінням земельних ресурсів Донецької міської ради було повідомлено позивача про те, що, виходячи з того, що на витребуваній фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 земельній ділянці по вулиці Туполєва у Кіровському районі для будівництва будівлі магазину продовольчих товарів відсутні об'єкти нерухомого майна, тобто земельна ділянка вільна від забудови, отримання права оренди такої земельної ділянки згідно з вимогами ст.ст. 116, 124, 134 Земельного кодексу України, ст.6 Закону України "Про оренду землі” повинно відбуватися за результатами аукціону.

При зверненні до суду з позовом позивач виходив з того, що такі посилання, згідно з якими придбання права оренди земельних ділянок, що знаходяться в державній або комунальній власності, здійснюється тільки на аукціонах, є незаконним.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом вимоги позивача щодо визнання за ним права оренди земельної ділянки є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського права України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах установлених цим Кодексом повноважень.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України „Про оренду землі”.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови із заявкою про надання в оренду земельної ділянки, а також прийняття Донецьким міським головою розпорядження про узгодження позивачу місця розташування обєкта) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 509-VI від 16.09.2008 року внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності.

Прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 509-VI від 16.09.2008 року, не є підставою, що позбавляє позивача права оренди земельної ділянки, визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки, згідно встановленого статтею 5 Цивільного кодексу України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст.58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Відповідно до "Перехідних положень" Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Тобто, з наведених положень закону випливає, що у будь-якому разі на осіб, у відношенні яких до 01.01.2008р. прийнято рішення про погодження місця розташування такого об'єкта або про надання дозволу на розробку проекту її відведення не розповсюджується процедура оформлення права оренди земельної ділянки з обовязковим проведенням аукціону. До таких осіб застосовується звичайний порядок укладання прямого договору оренди.

Як зазначалось, Розпорядженням Донецького міського голови від 20.09.2004 року № 844 позивачу погоджено місце розташування будівлі магазину продовольчих товарів по вулиці Туполева в Кіровському районі.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 124 Земельного кодексу України, а також зважаючи на прийняття Донецьким міським головою розпорядження про погодження місця розташування об'єкта до 01.01.2008 року, позивач має право на проведення дій, повязаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах, встановлених у зазначених актах в редакції, що діяла до 01.01.2008р..

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0174 га, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення позивача із заявкою до Донецького міського голови як превентивні міри захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу укладення спірного договору оренди, носять договірний характер, при цьому, Донецька міська рада виступає як власник спірної земельної ділянки, який в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею у встановленому порядку.

Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як субєкт господарських відносин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 58 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 5, 6, 11, 16, 509, 627 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, п. 11 розділу ІІ „Прикінцеві положення” Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів” № 509-VI від 16.09.2008 року, ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0174 га, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення позивача із заявкою до Донецького міського голови задовольнити.

Визнати за Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,0174 га, розташованої по вул. Туполева у Кіровському районі м. Донецька для будівництва магазину продовольчих товарів, шляхом укладання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”, які діяли на момент звернення позивача із заявкою до Донецького міського голови.

Стягнути з Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, ЄДРПОУ04052844) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1) державне мито в розмірі 85грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236грн.

Суддя