Рішення № 8231570, 22.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.10 р. Справа № 21/62пд

Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі:

Олександрівської районної державної адміністрації (позивач)

до відповідачів: 1. Олександрівської селищної ради смт. Олександрівка;

2. фізичної особипідприємця ОСОБА_1 м. Краматорськ

про визнання недійсним договору оренди землі

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

прокуратури: Пономарьов А.О.

позивача: Іванущенко Ю.І. нач. юр. від.

відповідача 1: Незнанов А.Г. - голова

відповідача 2: ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_5 за дов.

Краматорським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Олександрівської районної державної адміністрації подано позов до Олександрівської селищної ради і фізичної особипідприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного між ними договору оренди землі від 09.04.02р.

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що:

- Олександрівська селищна рада є неналежним орендодавцем за оспорюваний договором, оскільки право розпорядження земельною ділянкою площею 0,52га пасовищ із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський”, яка розташована за межами населених пунктів, зокрема селища Олександрівка, і передача її в оренду до розмежування земель державної і комунальної власності належить Олександрівській районній державній адміністрації;

- згідно п.12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Олександрівська районна державна адміністрація позов прокурора підтримала у повному обсязі.

Олександрівська селищна рада позов прокурора визнав обґрунтованим, але під час розгляду справи представник ради зазначив, що:

- рішення про надання підприємцю ОСОБА_1 спірної земельної ділянки було прийняте до 1.01.02р., тобто до набуття чинності Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року;

- процедура укладення договору оренди земельної ділянки згідно законодавства має довготривалий строк у часі, тому укладення спірного договору було закінчене тільки на початку 2002 року.

Фізична особапідприємець ОСОБА_1 позов не визнала з посиланням на те, що:

- Олександрівська селищна рада мала право на укладення оспорюваного прокуратурою договору, так як земельна ділянка площею 0,52га із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський” належить селищній раді на підставі рішення Донецької обласної ради від 4.03.1998р. № ХХХІІ/18-;

- спір про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору оренди землі не підвідомчий господарським судам України, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.17 КАС України цей “спір відноситься до предметної підсудності місцевих загальних судів”.

На виконання ухвали від 14.05.2009р. Донецька обласна рада, яка не є стороною по справі, надала суду належно завірену копію рішення облради від 4.03.1998р. № ХХХІІ/18-, яке зазначене у п.1.2 оспорюваного договору, а саме: № ХХХІІ/18-87 від 4.03.1998р. “Про делегування окремих повноважень щодо надання водних обєктів в тимчасове користування на умовах оренди”.

На виконання ухвали від 15.09.09р.:

- ФОП ОСОБА_1 наданий суду для огляду оригінал оспорюваного прокуратурою договору оренди землі від 09.04.02р.;

- Олександрівською селищною радою надана копія договору оренди землі від 09.04.02р. і копія рішення селищної ради від 27.09.2000р. “Про надання згоди на складення проекту відведення земельних ділянок із земель водоохоронної зони в тимчасове користування на умовах оренди”.

Олександрівська селищна рада не надала на вимогу суду такі документи:

·рішення селищної ради про надання в користування (оренду) підприємцю ОСОБА_1 спірної земельної ділянки;

·рішення селищної ради від 14.04.98р. № ХХХІІ-1-1;

·рішення Донецької обласної ради від 4.03.1998р. № ХХХІІ/18-.

Розгляд справи закінчено 16.02.2010р.

Для підготовки і оголошення повного тексту рішення у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15-00год. 22.02.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури і сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

09.04.2002р. між Олександрівською селищною радою (орендодавець) і фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (орендатор) був укладений договір оренди земельної ділянки, пунктом 1.1 якого передбачено, що орендодавець за плату передає у тимчасове користування земельну ділянку для розміщення стану спеціального рибного товарного господарства площею 0,52 га пасовищ строком на 10 років.

Договір оренди земельної ділянки був посвідчений державним нотаріусом Олександрівської державної нотаріальної контори Звягіною А.Ф. При цьому він був посвідчений на один день раніш його укладення, а саме - 08.04.2002р.

Договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в книзі записів реєстрації договорів оренди Олександрівського відділу земельних ресурсів за № 103 від 05.11.2002р.

Як зазначено у преамбулі договору оренди земельної ділянки, підписуючи цей договір від імені орендодавця голова Олександрівської селищної ради Телюкін Іван Іванович діяв на підставі рішення селищної ради від 14.04.98р. № ХХХІІ-1-1. Зазначене рішення суду надано не було.

Пунктом 1.2. оспорюваного договору визначений обєкт оренди - земельна ділянка загальною площею 0,52 га із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський” Олександрівської селищної ради Олександрівського району Донецької області. У цьому пункті також зазначено, що “дана земельна ділянка належить Олександрівській селищній раді на підставі рішення Донецької обласної ради від 4.03.1998р. № ХХХІІ/18-.

Донецька обласна рада на вимогу суду надала належно завірену копію рішення облради від 4.03.1998р. № ХХХІІ/18-, яке зазначене у п.1.2 оспорюваного договору, а саме: № ХХХІІ/18-87 від 4.03.1998р. “Про делегування окремих повноважень щодо надання водних обєктів в тимчасове користування на умовах оренди”. Цим рішенням облрада делегувала строком на 5 років районним і міським радам повноваження по наданню “водних обєктів місцевого значення (їх частин) в користування на умовах оренди для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також в лікувальних і оздоровчих цілях з правом укладення договорів оренди на підставі рішень відповідних рад” (п.1 рішення).

За таких обставин і зважаючи на те, що:

- згідно ст.ст.13, 14 Конституцій України земля в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

- відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, прийнятого 25 жовтня 2001 року № 2768-III, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки;

- згідно ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації;

- право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ч.2 ст.126 Земельного кодексу України);

- згідно п.12 Перехідних Положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади;

- земельна ділянка загальною площею 0,52 га із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський” знаходиться поза межами населених пунктів Олександрівського району, зокрема смт. Олександрівка, що визнано сторонами у засіданні і підтверджено листом № 46 від 19.02.09р. відділу Держкомзему в Олександрівському районі Донецької області, тому до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження цією землею мала здійснювати Олександрівська районна державна адміністрація, а не Олександрівська селищна рада;

- ні фізична особапідприємець ОСОБА_1, ні Олександрівська селищна рада не надали на вимогу суду рішення селищної ради про надання в користування (оренду) підприємцю ОСОБА_1 спірної земельної ділянки;

- рішення Донецької обласної ради № ХХХІІ/18-87 від 4.03.1998р. “Про делегування окремих повноважень щодо надання водних обєктів в тимчасове користування на умовах оренди” не має ніякого відношення до спірних правовідносин;

- відповідно п.6 ст.20 Закону України “Про прокуратуру” прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави,

господарський суд вважає, що:

·рішення про надання підприємцю ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в оренду Олександрівською селищною радою не приймалось;

·право розпорядження земельною ділянкою площею 0,52га пасовищ із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський”, яка розташована за межами населених пунктів Олександрівського району, і передача її в оренду до розмежування земель державної і комунальної власності, належить Олександрівській районній державній адміністрації;

·Олександрівська селищна рада є неналежним орендодавцем за оспорюваний договором;

·позов прокурора є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Заперечення фізичної особипідприємця ОСОБА_1 судом до уваги не взяті, оскільки:

- спір про визнання недійсним договору оренди землі не є публічно-правовим спором і тому він підвідомчий господарським судам України;

- Олександрівська селищна рада не мала ніяких прав на укладення як орендодавець оспорюваного договору.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” з відповідачів у доход Державного бюджету України підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита.

Подане прокуратурою 22.02.2010р. о 8год.50хв. через канцелярію клопотання про припинення провадження по справі з посиланням на відсутність предмету спору не може бути задоволене судом, оскільки:

- воно подане після проголошення судом про закінчення розгляду справи і оголошення перерви для підготовки і оголошення повного тексту рішення;

- до нього не додано ніяких доказів на підтвердження відсутності предмету спору.

На підставі викладеного, ст.ст.124, 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст.20, ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру” і керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов прокурора задовольнити.

Визнати недійсним укладений 09.04.2002р. між Олександрівською селищною радою (орендодавець) і фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 (орендатор) договір оренди земельної ділянки площею 0,52га пасовищ із земель водоохоронної зони ставка “Олександрівський”.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (84323, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1; НОМЕР_2 у ДОД АППБ “Аваль”, МФО 335076) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: ГУДК в Донецькій області; п/р 31111095700006, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 42,50грн. державного мита.

Стягнути з Олександрівської селищної ради (84000, смт. Олександрівка Донецької області, вул. Радянська, 15, код ЄДРПОУ 04341519, р/р 33216813900099 в банку УДК в Донецькій області, МФО 834016) у доход Державного бюджету України (одержувач: УДК у Київському районі м. Донецька, банк одержувача: ГУДК в Донецькій області; п/р 31111095700006, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банка 095) 42,50грн. державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя

Надруковано примірників: 1 до справи; 2 прокурору; 1 позивачу; 2 відповідачам.

Виконала:

Тел.381-91-18