Ухвала суду № 82312447, 06.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.002233

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

та визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду

06 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лешика І.П.,

розглянув у підготовчому засіданні у м. Львові заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів, -

в с т а н о в и в :

06.05.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 РНОКПП 2237016350 місцезнаходження: АДРЕСА_1 м. Львів, вул. Глиняна АДРЕСА_2 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправними та скасувати приписи Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції у Львівській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №1297/17 від 01.12.2017, №27/18 від 16.01.2018 видані ОСОБА_2 ;

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. В обґрунтування такого зазначено, що ОСОБА_2 не було відомо про наявність оскаржених приписів Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, оскільки Департаментом ДАБІ у Львівській області вся кореспонденція надсилалась за адресою: Львівська обл., м. Львів-Винники. вул, Забава. 106, хоча позивач прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Тому, позивач не міг отримати кореспонденцію, яка надсилалася за неналежною адресою.

30.05.2019 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. В обгрунутування клопотання зазначено, що припис від 01.12.2017 отриманий позивачем рекомендованим листом із описом вкладення N7904408724351 29.12.2017, а припис від 16.01.2018 отриманий позивачем рекомендованим листом із описом вкладення № 7904408823 716 29.01.2018. Твердження позивача, про те що кореспонденція у якій містились приписи не отримувались за адресою АДРЕСА_3 , оскільки позивач там не проживає та не прописаний є безпідставними, оскільки саме за цією адресою знаходиться житловий будинок який належить позивачу та у якому він проживає.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні просив позовну заяву залишити без розгляду.

При розгляді клопотань про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду суд керувався наступним.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Тобто, виходячи із зазначених норм процесуального закону розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.

В контексті вказаного слід зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Так, частиною 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень доступу до суду в зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на вказане, суд зазначає, що, відповідачем не доведено факту, що саме позивач отримував надіслану Департаментом кореспонденцію, позаяк долучена копія опису вкладення та копія повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про одержання гр. Стовба, не свідчить про отримання ОСОБА_2 оскаржених приписів, суд дійшов висновку про те, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду належить задовольнити, визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, водночас, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 118,122, 240, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

клопотання представника позивача задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування приписів.

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до адміністративного суду.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2019.