Рішення № 82311835, 11.06.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 р. Справа№200/3117/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Донецькій області

про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про:

- визнання протиправними дій та скасування наказу від 16 листопада 2018 року № 2948 в частині призначення одноразової грошової допомоги на підставі підпункту в п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року № 788);

- зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року № 788) на підставі підпункту в п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», з урахуванням виплаченої суми за підпунктом в п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію»;

- стягнення невиплаченої винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в розмірі 21 804,52 гривень;

- стягнення моральної шкоди у розмірі 150 000,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 04.10.2003 року по 06.07.2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України.

З 07.11.2015 року позивача було прийнято на службу до Національної поліції України, де він проходив її в Центральному ВП ГУНП в Донецькій області.

02.07.2018 року було проведено медичний огляд позивача, внаслідок чого медична військово-лікарська комісія виявила у нього захворювання та ступінь втрати працездатності за час проходження служби в поліції, внаслідок чого позивач визнаний непридатним до служби в поліції, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 419/СНП від 02.07.2018 року.

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 300498 від 16.10.2018 року позивачу встановлено третю групу інвалідності в зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції.

Відповідно до листа УФЗБО ГУНП в Донецькій області від 05.11.2018 року № Ч-184/26/02-2018 позивача було повідомлено про прийняття рішення щодо здійснення виплат впродовж 10 днів.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 16.11.2018 року було прийнято рішення про здійснення одноразової грошової допомоги в сумі 123340,00 гривень, в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення згідно з підпунктом в п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію».

Вважає, що має право на одноразову грошову допомогу в розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення згідно з підпунктом в п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію», оскільки приймав безпосередню участь в антитерористичній операції.

Також зазначає, що за час служби в поліції з 07.11.2015 року по 30.04.2018 року отримав винагороду поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки не повною мірою.

З зазначених причин просить задовольнити позовні вимоги, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 150000,00 гривень, оскільки отримав моральні страждання через неправомірні дії відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02 квітня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у задоволенні клопотання ГУ НП в Донецькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року відкладено підготовче засідання на 23 квітня 2019 року та витребувано докази у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання на 22 травня 2019 року та витребувано документи у відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 червня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року у задоволенні клопотання ГУ НП в Донецькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 06.06.2019 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі позивача та представника. Позивач в заяві просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 188).

Відповідач надав письмовий відзив від 22.03.2019 року (а.с. 41-47). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» поліцейському призначається одноразова грошова допомога внаслідок інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Інвалідність позивача отримана внаслідок захворювання, пов`язаного с проходженням служби, що не є тотожнім.

Стосовно вимог про стягнення невиплаченої винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в розмірі 21 804,52 гривень зазначає, що в період з 07.11.2015 року по 10.08.2018 року позивачу виплачувався даний вид винагороди на підставі наказів ГУНП в Донецькій області пропорційно дням його безпосередньої участі забезпечення правопорядку згідно з розрахунком, тобто виплата винагороди в особливий період здійснювалась на підставі рапортів керівника структурного підрозділу, де проходив службу позивач.

З 1 травня 2018 року виплата поліцейським винагороди припинена відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» та у зв`язку із вступом в дію Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Позивач з 1 травня 2018 року не залучався до операції об`єднаних сил, тому немає підстав для виплати вказаного ним виду винагороди.

Наголошує, що дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області є законними, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 з 04.10.2003 року по 06.07.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с. 10-12).

З 07.11.2015 року позивача було прийнято на службу до Національної поліції України, де останній проходив її в Центральному ВП ГУНП в Донецькій області до 10.08.2018 року.

02.07.2018 року було проведено медичний огляд позивача, про що складено свідоцтво про хворобу № 419/СНП від 02.07.2018 року (а.с. 16-17). Медична військово-лікарська комісія виявила у ОСОБА_1 низку хронічних захворювань, пов`язаних з проходженням служби в поліції, у зв`язку з чим позивач був визнаний непридатним до служби в поліції.

Відповідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 300498 від 16.10.2018 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності в зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в поліції (а.с. 18).

Наказом відповідача від 07.08.2018 року № 328 о/с майора поліції ОСОБА_1 . - старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мангушського відділення поліції Центрального відділу поліції було звільнено з 10 серпня 2018 року за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) (а.с. 13).

Наказом відповідача від 16.11.2018 року № 2948 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 123340,00 гривень (а.с. 22).

Листом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку управління Національної поліції в Донецькій області від 05.11.2018 року № Ч-184/26/02-2018 позивачу надано відповідь на його звернення, до якого були додані довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення із зазначенням обов`язкових відрахувань за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області в період з 01.12.2013 року по 10.08.2018 року (а.с.19-21).

З розміром одноразової грошової допомоги поліцейським позивач не згоден, що послужило причиною звернення до суду.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-ІV (далі - Закон № 580-ІV).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 97 Закону №580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно ж до пункту 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Таким чином, п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону №580-ІV, на застосування якого наполягає позивач, застосовується виключно за обов`язкової наявності інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Як вбачається зі свідоцтва про хворобу від 02.07.2018 року № 419/СНП та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 300498, позивач з 10.10.2018 року отримав ІІІ групу інвалідності на строк до 01.11.2019 року, причиною інвалідності зазначено низку хронічних захворювань (енцефалопатія, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба, нейросенсорна туговухість, остеохондроз), пов`язаних, на думку військово-лікарської комісії та МСЕК, з виконанням службових обов`язків.

Отже, загальні захворювання позивача, не пов`язані з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отримані під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, передбачені саме пунктом 4 частини першої статті 97 Закону №580-ІV, а не пунктом 3 частини першої статті 97 вказаного Закону як помилково вважає позивач.

Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату встановлено частиною першою статті 99 Закону № 580-ІV в залежності від причин отриманої інвалідності.

Зокрема, згідно з підпунктом «в» пункту 3 частини першої статті 99 Закону №580-ІV визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно ж з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-ІV визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності: III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4).

Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов`язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.

Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).

Перелік документів для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку № 4.

Відтак, відповідачем правомірно застосований до позивача розмір одноразової грошової допомоги поліцейським, передбачений підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-ІV, оскільки він отримав не поранення внаслідок виконання бойових завдань в зоні проведення АТО, а загальні захворювання, пов`язані з проходженням служби в поліції.

З зазначених причин, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невірного застосування розмір одноразової грошової допомоги поліцейським, скасування наказу від 16.11.2018 року № 2948 в частині призначення одноразової грошової допомоги на підставі підпункту в п. 4 ч. 1 ст. 99 Закону України «Про національну поліцію» та зобов`язання призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням III групи інвалідності на підставі пункту 3 частини першої статті 99 Закону №580-ІV не підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача невиплаченої винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в розмірі 21804,52 гривень суд зазначає наступне.

Сторонами до матеріалів справи надано накази про виплату позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за період проходження служби в поліції з 07.11.2015 року по 10.08.2018 року (а.с. 49-89), довідку від 10.05.2019 № 1766/12-03-2019 про перебування позивача у відпустках під час несення служби в поліції (а.с. 145-146), витяги з наказів першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ по стройовій частині від 14.12.2015 року № 348 про прибуття майора поліції Чітчяна В.С . до складу сил, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО та від 30.04.2018 року № 120 про вибуття майора поліції ОСОБА_3 до складу сил, які залучаються та беруть безпосередню участь в АТО (а.с. 147-148), інформаційну довідку начальника Мангушського ВП Центального ВП ГУПН в Донецькій області від 11.05.2019 року № 5211/1061 про те, що позивача в період часу з 07.11.2015 року перебував у відрядженні 1 раз в квітні 2016 року в м. Авдіівка терміном на 15 діб (а.с. 149), довідки про знаходження позивача на лікарняному (а.с. 150-153).

Правовідносини щодо виплати позивачу винагороди за безпосередню участь в АТО за період проходження служби в поліції врегульовані, зокрема, Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV (далі Закон України «Про боротьбу з тероризмом», Закон № 638-IV), постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 4 червня 2014 року «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі постанова Кабінету Міністрів України № 158), постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Постанова № 24), наказом Міністерства оборони України від 2 лютого 2015 року № 49 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі Порядок № 49), наказом МВС України від 3 лютого 2015 року № 123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО» (далі - Наказ МВС № 123) та наказом МВС України від 6 квітня 2016 року № 259 «Про затвердження Інструкції про розміри та умови виплати винагороди поліцейським в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (далі - Наказ МВС № 259).

Так, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» встановлено, що антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Відповідно до приписів ст. 5 цього Закону Міністерство внутрішніх справ України здійснює боротьбу з тероризмом шляхом запобігання, виявлення та припинення злочинів, вчинених з терористичною метою, розслідування яких віднесене законодавством України до компетенції органів внутрішніх справ; надає Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби; забезпечує їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 158 передбачено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об`єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 24 від 31 січня 2015 року «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» визначено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення.

Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 3 зазначеної вище постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1.

Пунктом 6 постанови № 24 визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України № 158 в частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3 тис. гривень, у розрахунку на місяць.

Порядком № 49 врегульовано (з 10 лютого 2015 року) порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Згідно з п. 6 розділу 1 даного Порядку виплата винагород військовослужбовцям здійснюється за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, визначених додатком 1 до постанови № 24.

Пунктами 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО).

Відповідно до розділу ІІ Порядку № 49 безпосередня участь у відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою підтверджується: - журналом бойових дій (журналом ведення оперативної обстановки); - бойовим донесенням (підсумковим, терміновим та позатерміновим), рапортом керівника підрозділу, який виконував завдання. Крім того, підтвердними документами є: - бойовий наказ командира військової частини для виконання поставлених завдань охорони об`єктів (несення служби на блокпостах, звільнення об`єктів, які захоплені, тощо), письмовий наказ командира військової частини, який виконував завдання; - запис у книзі прикордонної служби підрозділу охорони державного кордону про виконання завдань прикордонними нарядами щодо відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; - постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), де визначені особовий склад, який залучається до охорони, час, місце, порядок виконання завдань, книга служби нарядів та подій, що відбувалися.

Наказом МВС № 123 «Про деякі питання відрядження до зони АТО» передбачено, зокрема, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях під час підготовки наказів про відрядження до зони проведення антитерористичних операцій чітко визначати перелік завдань відповідно до зазначеного вище Закону, що покладаються на відряджену особу або відряджаються на підконтрольну Україні територію для виконання завдань відповідно до покладених на особу функціональних обов`язків (п. 1).

Відповідно до п. 3 даного наказу начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях до 5 числа надавати до ДФЗБО МВС списки осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій.

Згідно п. 4 наказу Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС визначено забезпечити нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в областях відповідно до наданих списків; виплату грошової винагороди здійснювати за наказами міністра внутрішніх справ або особи, яка його заміщує, начальників головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві на підставі вмотивованих рапортів керівників підрозділів, погоджених керівником або заступником керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, із зазначенням конкретних місць несення служби (населений пункт, блокпост) та бойових зіткнень.

З аналізу наведених норм вбачається, що зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. Такі накази наявні в матеріалах справи (а.с. 147-148).

В свою чергу, в подальшому на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, управлінням ГУ НП в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО.

При цьому, розділом ІІ - Умови виплати винагороди поліцейським за безпосередню участь у Заходах Наказу МВС № 259 передбачено, що винагорода виплачується поліцейським за безпосередню участь у Заходах.

Винагорода виплачується пропорційно часу участі в Заходах, що обраховується з дня фактичного початку участі поліцейських у Заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів.

Підтвердженням безпосередньої участі в Заходах для виплати винагороди є наказ центрального органу управління поліцією про визначення граничної чисельності поліцейських, що можуть бути залучені в Заходах, накази про відрядження (залучення) поліцейських до складу сил та засобів (у межах визначеної центральним органом управління граничної чисельності) та витяг із розпорядчого документа одного із органів військового управління (Генерального штабу Збройних сил України, штабу АТО, Об`єднаного оперативного штабу Збройних сил України, штабів оперативно-тактичних угруповань, інших уповноважених органів) про включення і виключення поліцейських до (зі) складу сил та засобів, що беруть безпосередню участь у Заходах.

Наказ про виплату винагороди видається з урахуванням документів, зазначених у пункті 3 цього розділу.

Відповідно до розрахунку позивача, зазначеному у позовній заяві під час несення служби в поліції з 07.11.2015 року по 10.08.2018 року йому фактично виплачено винагороду на підставі наказів відповідача та вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходив службу позивач (а.с. 4 зв. бік).

Отже, у випадку відсутності вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходив службу позивач наказ про виплату винагороди ГУ НП не видається.

Позивачем не враховано перебування ним на лікарняному з січня по квітень 2018 року та у відпустках, оскільки він просить стягнути з ГУ НП в Донецькій області не пропорційно часу участі в Заходах, а за весь період служби без винятку відпусток та хвороби.

З травня 2018 року до дати звільнення позивачем не надано доказів залучення його до операції об`єднаних сил відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» та у зв`язку із вступом в дію Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відтак, вимоги позивача про стягнення невиплаченої винагороди поліцейським за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримувані збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях чи в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду в розмірі 21804,52 гривень також не підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від первинних вимог, тому також не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного, вимоги позивача про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки судом в даній справі встановлено правомірність дій відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, буд. 86, код ЄДРПОУ 40109058) про визнання протиправними дій, скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 червня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова