Рішення № 82311652, 10.06.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року Справа № 160/2244/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. за участі секретаря судового засіданняСтогній К.В. за участі: представника позивача: представника відповідача: Ляш С.В. Баранник О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Головного управління Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ТОВ «РУШ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суді із позовною заявою до ДФС України, в якій просило суд:

визнати протиправними дії ДФС України щодо зменшення у вересні 2017 року та протягом 2018 року суми реєстраційного ліміту, на яку ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 5431392,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

зобов`язати ДФС України вчинити дії по збільшенню/відновленню в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 5431392,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що дії податкового органу щодо зменшення суми реєстраційного ліміту є протиправними. Тому позивач, вбачає необхідність зобов`язати відповідача вчинити по збільшенню/відновленню в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника суми.

У судове засідання 10.06.2019 року прибули позивач та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позові відмовити, посилаючись на доводи, наведені у письмовому відзиві на позов. В обґрунтування відзиву на позовну заяву податковий орган зазначив, що станом на поточну дату у ТОВ «РУШ» сума перевищення розрахувалась і складає 5 559 507,00 грн. - розрахувалась як різниця між податковими зобов`язаннями згідно поданої платником декларації та уточнюючих розрахунків з ПДВ за період з грудень 2015 по липень 2018 та сумою податку за виписаними податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН за період з грудень 2015 по липень 2018, а отже дії ДФС України є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного податкового законодавства України.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що станом на 00:00:00 24.09.2017 року з сумою ліміту на електронному рахунку ТОВ «Руш» був зафіксований ліміт для реєстрації податкових зобовязань на суму 26 251 861, 86 грн, що відповідє розрахку ліміту згідно з формулою, обчисленою відповідно до законодавства. Станом на 24.09.2017 року сума перевищення ПЗ склала 106 243 952 грн.

У звязку із цим, залишок на рахунку ТОВ «РУШ» в СЕА ПДВ став 79 992 090,14 грн.

25.09.2017 року була повернена сума 102 429 038 грн, але це тільки частина операцій, які були нараховані 24.09.2017р. Таким чином, у звязку з наведеними операціями на електронному рахунку ПДВ залишок на рахунку (стан ліміту) ТОВ «РУШ» в СЕА ПДВ став не менше на 3 814 914 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в розрізі операцій з СЕА за 24.09.2017 року були подані уточнюючі розрахунки до декларацій ПДВ, а саме: в березні 2016 року ТОВ «РУШ» було подано уточнюючі розрахунки до декларації ПДВ за липень - грудень 2015 року,у червні та вересні 2016 року до декларації по ПДВ за січень 2016 ТОВ «РУШ» було подано уточнюючі розрахунки. Разом з тим, на дату виявлення помилки були створені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних за січень 2016 року та податкові накладні. Також, у березні 2016 року позивачем подано декларацію по ПДВ за березень 2016 р., яка була подана до податкового органу 20.04.2016р.

У декларацію за березень 2016 р. включений розрахунок коригування на зменшення податкових зобовязань, який зареєстрований із запізненням. До декларації по ПДВ за березень 2016 р. ТОВ «РУШ» було подано уточнюючі розрахунки. Разом з тим, на дату виявлення прмилки були створені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних за березень 2016 року та податкові накладні.

19.07.2016р. позивачем до ДФС подано декларцію по ПДВ за червень 2016. До реєстру первинних документів СЕА ПДВ за березень 2016 року увійшли Розрахунки коригування до Уточнюючих розрахунків, які були подані до декларацій за січень-квітень 2016 року, тобто сформовані на дату виявлення помилки. До декларації по ПДВ за червень 2016 року ТОВ «РУШ» було подано уточнюючі розразунки. Разом з тим, на дату виявлення помилки були створені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних за червень 2016 року та податкова накладна.

18.07.2016 року ТОВ «РУШ» подано до ДФС декларцію по ПДВ за липень 2016р. До реєстру первнних документів СЕА ПДВ за липень 2016 увійшли розрахунки коригування до Уточнюючих розрахунків, які були подані до декларацій за квітень-травень 2016 року, тобто сформовані на дату виявлення помилки. До декларації ПДВ за липень 2016 року ТОВ «РУШ було подано уточнюючі розрахунки. Разом з тим, на дату виявлення помилки були створені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки коригування податкових накладних за липень 2016 року та податкові накладні.

Декларація по ПДВ за березень 2017 року ТОВ «РУШ» була подана 20.04.2017 року, уточнюючі розрахунки до неї не подавались. Різниця полягає в тому, що у березні 2017 був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної за грудень 2016 року та поданий уточнюючий розрахунок за грудень 2016 року, а також була помилково зареєстрована податкова накладна, до якої у квітні зареєстрований Розрахунок коригування №46 від 01.04.2017р.

Декларація по ПДВ за квітень 2017 року ТОВ «РУШ» була здана 19.05.2017 року, уточнюючі розрахунки до неї не подавались. Різниця полягає в тому, що у квітні 2017 року був складений та зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування до помилково виписаної податкової накладної № 1292 від 31.03.2017р.

Листом №1365/99-99-15-03-01-18 від 19.09.2017р. ДФС України виклала доповнення до Заявки на доопрацювання програмного забезпечення щодо функціонування системи електронного адміністрування ПДВ в частині обрахунки суми податку на додану вартість, на яку платник має зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням змін, внесених до Кодексу законами України від 24.12.2015 р. № 909-VII та від 21.12.2016 p. №1797-VIII (далі - доповнення).

Згідно з текстом доповнення, починаючи з моменту його реалізації, але не раніше 01.07.2017р. формування показника ?Перевищ здійснюється для кожного платника ПДВ підсумовуванням позитивної різниці між значеннями показників ?ПЗ та ?ЄРПН за кожний звітний період, починаючи з періоду липень 2015 року / III квартал 2015 року, де: ?ПЗ (сума податкових зобов`язань, зазначених платником у податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них) за звітний період; ?ЄРПН сума податку, що міститься в складених платником податкових накладних та розрахунках коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації чи збільшення суми компенсації, зареєстрованих в ЄРПН за звітний період.

25.09.2017 року платником податків було сформовано запит №25347289 та отримано витяг в розрізі операцій з СЕА ПДВ №25347289 за 24.09.2017р. (далі - Витяг з СЕА ПДВ), в якому у графі 6 виник показник «override», що відповідав показнику «? Перевищ» з формули розрахунку реєстраційного ліміту.

Так, згідно вказаного витягу в СЕА ПДВ на рахунку ТОВ «РУШ» був відображений ліміт для реєстрації податкових зобов`язань з ПДВ на суму 26 251 861,86 грн. (як різниця між сумою гр.7 та гр.6 в п.1 витягу), що відповідав розрахунку ліміту згідно з формулою.

Таким чином, залишок реєстраційної суми ліміту на електронному рахунку ТОВ «РУШ» в СЕА ПДВ станом на 18:09:41 24.09.2017р. складав: -79 992 090,14 гривень.

Наступного дня, 25.09.2017року платником податків було сформовано запит №26347685 та отримано витяг в розрізі операцій з СЕА ПДВ №26347685 за 25.09.2017р., згідно якого на електронному рахунку ТОВ «РУШ» за типом операції «Перевищення» відобразилися записи, Загальна сума перевищення ПЗ, яка виникла за 25.09.2017 складала: - 102 429 038 гривень.

Отже, 25.09.2017 року згідно даних витягу з СЕА ПДВ ТОВ «РУШ» була повернута частина показника за типом операції «Перевищення» на суму 102 429 038 грн.

Таким чином, внаслідок протиправних дій ДФС України в системі електронного адміністрування ПДВ з рахунку платника податку 24.09.2017 безпідставно зникла сума реєстраційного ліміту - 5 388 202,00 гривень.

З метою з`ясування обставин зменшення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ платник податків вирішив звернутися до ДФС України із запитом про роз`яснення підстав для зменшення суми реєстраційного ліміту на електронному рахунку ТОВ «РУШ» в СЕА ПДВ.

Так, ТОВ «РУШ» уперше звернулось до ДФС України листом від 10.10.2017 вих. №66 (вх. ДФС №46264/6 від 18.10.2017) та вдруге листом від 10.01.2018р. вих. №2 (вх..ДФС №14983/6 від 19.01.2018), які були отримані відповідачем 18.10.2017 та 19.01.2018 відповідно.

Протягом тривалого часу, починаючи із жовтня 2017 року відповіді на зазначені листи від ДФС України на адресу платника податків не надходило, та позивач, достовірно не знаючи, чи було порушене його законне право на реєстрацію податкових зобов`язань на суму, на яку 24.09.2017 року ДФС України було зменшено реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ, прийняв рішення звернутись через уповноваженого представника ТОВ «РУШ» - адвоката Ляша С.В. із адвокатським запитом від 29.08.2018р. до відповідача.

Відповідь ДФС України на адвокатський запит адвоката Ляша С.В., направлену 23.09.2018 року на адресу для листування - абонентську скриньку адвоката було отримано лише 25.09.2018 року.

Згодом, 18.09.2018 року ТОВ «РУШ» надійшла відповідь на листи, адресовані ДФС України від 10.10.2017р. та 10.01.2018р., із змісту якої позивач дізнався про порушення його законних прав щодо безпідставного зменшення суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Після проведеного аналізу складу показника «?Перевищення», який сформувався за 24.09.2017, платник податків дійшов до висновку, що вказаний показник складається з наступних уточнюючих розрахунків, які були подані ТОВ «РУШ» в грудні 2015 року та в березні 2016 року за звітні періоди 2015 року. Усього сума Перевищення: - 5 247 714,42 грн

З моменту самостійного виявлення платником податків та відповідного виправлення помилок (зокрема з грудня 2015 та з березня 2016 року) та до 24.09.2017 року на електронному рахунку СЕА ПДВ показник «?Перевищення» був відсутній. Але, майже через 1,5 року після подання Уточнюючих розрахунків цей показник «виник» на рахунку ПДВ та зменшив ліміт для реєстрації податкових накладних на суму - 5 388 202,00 грн.

Щодо списання 25.09.2017 р о 15:52:18 суми ліміту (?Накл) в розмірі 102 429 038,00 грн. (п.77 витягу №26347685) та повернення 25.09.2017 о 15:52:18 суми ліміту (?Накл) в розмірі 102 429 038,00 грн. за номером документа «override/08.2017» від 25.09.2017 суд вважає, що це є підтвердженням протиправності дій ДФС України та підтвердженням того, що СЕА ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів та методології, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку №569, та допускає ручне втручання в її роботу, тому протиправне списання ТОВ «РУШ» суми реєстраційного ліміту у розмірі 5 388 202,00 грн. пов`язане з недосконалістю нормативно-правової бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ.

Також, протягом 2017-2018 років податковим органом було відображено в системі електронного адміністрування ПДВ показник «?Перевищення» за типом операції «override», у зв`язку з чим показник суми, на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ХНакл ) зменшився на суму 43090,00 грн.

Отже, позивач вважає, що ДФС України, як адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ, допущено відображення в СЕА ПДВ неточної інформації, що призвело до безпідставного зменшення у ТОВ «РУШ» показника суми ліміту (ЕНакл): 25.09.2017 на суму 5 388 202,00 грн.

Таким чином, загальна сума реєстраційного ліміту, яка зникла внаслідок противправних дій ДФС України в системі електронного адміністрування ПДВ з рахунку платника податку складає - 5 431 292 (п`ять мільйонів чотириста тридцять одна тисяча двісті дев`яносто дві) гривні 00 копійок .

Не погоджуючись із такими діями ДФС України, позивач звернувся із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб`єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (пункт 4 Порядку №569).

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення.

Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу уточнюючі податкові декларації за березень, червень, липень та вересень 2016 року, березень-квітень 2017 року, з урахуванням яких було зменшено від`ємне значення з податку на додатну вартість, яке переноситься до складу наступного звітного податкового періоду на сум у 3 814 914 грн.

Податкові декларації та уточнюючі розрахунки надійшли до контролюючого органу, були прийняті та зареєстровані, жодних зауважень з боку контролюючого органу не надходило.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Норми статті 200-1 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, хоча і не передбачають врахування уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року та липень 2015 року, але не містять положень, які б прямо обмежували право платника податку на коригування податкової звітності у порядку, визначеному нормами статтею 50 Податкового кодексу України. Не містять таких положень й інші норми Податкового кодексу України.

В свою чергу, до податкової звітності з податку на додану вартість згідно пункту 8 розділу 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Для забезпечення реалізації норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року, ДФС України розробила План заходів з удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА), розділом III якого передбачено обнулення показників та перерахунок суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для зареєстрованих платників податку наступним чином:

- з 00 годин 00 хвилин 3 серпня 2015 року (на початок третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року) ДФС України буде проведено обнулення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН (SНакл), сформовану відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 та пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та значення усіх її складових, визначених Податковим кодексом України, крім показників SНаклОтр, SМитн та SНаклВид, що були сформовані, починаючи з 01 липня 2015 року.

Протягом 03 серпня 2015 року (третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року) сума SНакл зареєстрованим платникам податку збільшиться на:

- суму середньомісячного розміру сум ПДВ, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених або розстрочених за останні 12 звітних місяців/4 квартали (Sовердрафт);

- суму помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015 (SПерепл);

- суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року;

- суму залишків коштів на електронних рахунках платників у системі електронного адміністрування ПДВ станом на початок робочого дня 03 серпня 2015 року за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу, також така сума зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих платником за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року.

На кінець третього робочого дня після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» №643-VIII від 16 липня 2015 року сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде обрахована на підставі оновлених значень усіх її складових та інших показників, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 2001.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

При цьому, планом заходів окремо зазначено, що у зв`язку із переведенням роботи системи електронного адміністрування ПДВ в штатний режим, починаючи з 04 серпня 2015 року реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних та розрахунків коригування, складених до 01 липня 2015 року, здійснюватиметься без обмеження сумою S Накл.

До 20 серпня 2015 року платникам податку, що застосовують звітний податковий період квартал, сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (SНакл), буде збільшена на суму від`ємного значення, непогашеного станом на 01 липня 2015 року та задекларованого у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за ІІ квартал 2015 року.

Проте, відповідачем на момент розгляду справи, не подано суду доказів перенесення та відображення задекларованого позивачем від`ємного значення ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов`язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

За таких обставин, саме відповідач допустив протиправну бездіяльність, чим порушили не тільки вимоги вітчизняного законодавства, а і положення статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невід`ємним правом на повагу до своєї власності, відповідно до якої кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке втручання в гарантовані права не буде повільним.

Відповідно до п.2 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Таким чином, підприємством були виправлені помилки у раніше поданих деклараціях з ПДВ відповідно до вимог діючого податкового законодавства, а саме: були створені та зареєстровані в ЄРПН розрахунки

З моменту самостійного виявлення платником податків та відповідного виправлення помилок (зокрема з грудня 2015 та з березня 2016 року) та до 24.09.2017 року на електронному рахунку СЕА ПДВ показник «?Перевищення» був відсутній. Але, майже через 1,5 року після подання Уточнюючих розрахунків цей показник «виник» на рахунку ПДВ та зменшив ліміт для реєстрації податкових накладних на суму - 5 388 202,00 грн.

Щодо списання 25.09.2017 р о 15:52:18 суми ліміту (?Накл) в розмірі 102 429 038,00 грн. (п.77 витягу №26347685) та повернення 25.09.2017 о 15:52:18 суми ліміту (?Накл) в розмірі 102 429 038,00 грн. за номером документа «override/08.2017» від 25.09.2017 суд вважає, що означене є підтвердженням протиправності дій ДФС України та підтвердженням того, що СЕА ПДВ не працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів та методології, розроблених відповідно до ст.200-1 ПК України та Порядку №569, та допускає ручне втручання в її роботу, тому протиправне списання ТОВ «РУШ» суми реєстраційного ліміту у розмірі 5 388 202,00 грн. пов`язане з недосконалістю нормативно-правової бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ.

Таким чином, Державною фіскальною службою України, як адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ, допущено відображення в СЕА ПДВ неточної інформації, що призвело до безпідставного зменшення у ТОВ «РУШ» показника суми ліміту (ЕНакл): 25.09.2017 на суму 5 388 202,00 грн., що завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, порушує норми діючого податкового законодавства та призводить до позбавлення власності, а тому такі дії відповідача є протиправними.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде повільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади /рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)/.

Суд зазначає, що тимчасове затримання відображення показників фінансової звітності у відповідній системі фактично завдало негативного впливу на господарську діяльність позивача, зупинення виконання зобов`язань по укладеним контрактам та виконання останніх, оскільки по першій події унеможливлюється реєстрація податкових накладних. Маючи по факту значну суму переплати по податкових зобов`язаннях, позивач не має можливості вилучати з обігу грошові кошти.

Судом не була встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, суб`єктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

За таких підстав та враховуючи встановлені вище обставини, суд приходить до висновку про наявність бездіяльності відповідача щодо зменшення у вересні 2017 року та протягом 2018 року суми реєстраційного ліміту, на яку товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 5 431392,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку суду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3842 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 111122 від 22.02.2019 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 3842 грн. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

Окрім цього, статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить вирішити питання про стягнення з відповідача судових витрат, понесених ТОВ «РУШ» у зв`язку з розглядом даної справи, зокрема, на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

Для підтвердження вказаних витрат суду надано: детальний опис робіт (наданих послуг) від 25.02.2019 р., копію довіреності на представництво інтересів ТОВ «РУШ» адвокатом Ляш С.В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги від 20.06.2017р., копію додаткової угоди № 4 від 30.12.2018р. до договору про надання правової допомоги від 20.06.2017р., копію додаткової угоди № 5 від 24.01.2019р. до договору про надання правової допомоги від 20.06.2017р., копію акту із надання правової допомоги від 25.02.2019р., оригіналом платіжного доручення № 19526 від 25.04.2019 року про сплату гонорару адвокату у сумі 12 000 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн. підлягають стягненню з Державної фіскальної служби України пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 10 червня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Виготовлення рішення у повному обсязі здійснено 12 червня 2019 року.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зменшення у вересні 2017 року та протягом 2018 року суми реєстраційного ліміту, на яку товариству з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 5431392,00 гривень у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії по збільшенню/відновленню в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку товариство з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення у розмірі 5431392,00 гривень та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник