Рішення № 82311488, 10.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1192/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 06 квітня 2016 року №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» (а.с.23-24).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що 18 березня 2019 року з офіційного сайту міської ради дізнався про рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 квітня 2016 року №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважає його передчасним, безпідставним, протиправними та прийнятим з порушенням процедури прийняття. Вказує, що оскаржуване рішення прийняте, в тому числі, на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 січня 2016 року №23-1 «Про надання дозволу на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку». При цьому згідно з пунктом 2.2 вказаного рішення від 20 січня 2016 року №23-1 Управління містобудування та архітектури міської ради було зобов`язано після коригування проекту детального плану території житлового кварталу відповідно до чинного законодавства винести його на обговорення громадськості та на розгляд міської ради. Однак в порушення вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» (далі - Порядок №555) громадські слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку не проводились, рішення щодо розроблення зазначеного проекту детального плану шляхом опублікування у засобах масової інформації, а також розміщення на офіційному веб-сайті Луцької міської ради не здійснювалось.

Вважає, що оскільки громадські консультації щодо коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку не здійснювалися, то відповідно не були враховані громадські інтереси жителів кварталу, в тому числі і позивача.

Крім того, додана до оскаржуваного рішення схема коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку суперечить Генеральному плану забудови міста Луцька, оскільки ним не передбачено будівництва багатоповерхових будівель вище п`яти поверхів.

На підставі наведеного просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 03 травня 2019 року після усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.44-48). В обґрунтування своєї позиції вказав, що порядок прийняття рішення від 06 квітня 2016 року №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» було дотримано. Вказує, що у газеті «Луцький Замок» випуск №7 від 25 лютого 2016 року було опубліковано усю інформацію, передбачену чинним на момент винесення рішення законодавством. Разом з тим, вказує, що пропозиції громадськості не надходили, у тому числі від позивача.

Також відповідач зазначив, що рішенням міської ради від 24 червня 2009 року №42/1 було затверджено Генеральний план міста Луцька. Відповідно до частини дев`ятої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 листопада 2011 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1468/20206 (далі - Порядок № 290), замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.5 ДБН Б .1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території» (далі - ДБН Б. 1.1-14:2012) детальний план території розробляється з метою: уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту; уточнення планувальної структури і функціонального призначення території. У детальному плані враховуються інвестиційні наміри будівництва для відповідної території на етап реалізації від 3 до 7 років та надаються орієнтовні показники на розрахунковий етап генерального плану населеного пункту. Строки останнього розрахункового етапу уточнюються в таблиці В.1 додатку В до ДБН Б . 1.1-14:2012 та можуть становити від 15 до 20 років.

Відповідач зауважив, що основною метою коригування зазначеного детального плану території серед іншого, є реалізація стратегії Генерального плану міста щодо ефективного використання міських земель - реструктуризація комунальних підприємств, що на даний час не працюють; уточнення планувальної структури і функціонального призначення, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації території; виявлення та уточнення територіальних ресурсів для всіх видів функціонального використання території. Шляхом коригування детальних планів територій міста Луцька орган місцевого самоврядування надає змогу замовникам будівництва збільшувати кількість об`єктів житлової забудови, які необхідні громадян, які бажають проживати у місті.

Разом з тим, вказав, що оскільки на замовлення Луцької міської ради згідно з договором від 07 вересня 2015 року Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя розробляється проект змін до Генерального плану міста Луцька, всі відкориговані детальні плани подаються вищевказаному розробнику Генерального плану міста для їх подальшого внесення. Таким чином, виконавчий комітет Луцької міської ради і Луцька міська рада можуть пришвидшити процедуру розбудови міста Луцька, що є одним із пріоритетних напрямків в умовах урбанізації обласного центру Волинської області.

Відповідач вважає, що визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Луцької міської ради можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішення. Разом з тим, позивач у своєму позові не зазначив, які саме його права порушені та що він очікує в результаті скасування оскаржуваного рішення, оскільки для звернення до суду необхідно лише абстрактне уявлення особи про порушення її прав, в той час як для вирішення спору в порядку адміністративного судочинства необхідно розуміти конкретний характер порушених прав, свобод та інтересів та прогнозований результат від прийняття того чи іншого рішення, яке матиме наслідком ефективне відновлення порушених прав.

З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач відповідь на відзив не подав, а відповідно відповідач - заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

Рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 24 червня 2009 року №42/1 затверджено Генеральний план міста Луцька, розроблений Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (а.с.82-91). Це рішення оприлюднене в офіційному порядку та наявне у загальному доступі на сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennya-generalnogo-planu-mista-lucka.

Детальний план території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку затверджено рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 04 лютого 2015 року №48-1 (а.с.92-93).

20 січня 2016 року Виконавчий комітет Луцької міської ради прийняв рішення №23-1 «Про дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» (а.с.49-50). Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Управлінню капітального будівництва міської ради (Карабан Л.В.) доручено забезпечити коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку, залучивши кошти з інших джерел, не заборонених законом, відповідно до статті 10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з додатком. Як визначено пунктом 2 цього рішення, склад, зміст, порядок коригування та затвердження проекту детального плану території житлового кварталу в межах названих вулиць зобов`язано визначити Управління містобудування та архітектури міської ради; після коригування проекту детального плану території житлового кварталу відповідно до чинного законодавства винести його на обговорення громадськості та на розгляд міської ради, а після затвердження міською радою містобудівної документації оприлюднити її зміст в засобах масової інформації.

06 квітня 2016 року Виконавчий комітет Луцької міської ради, керуючись Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельним кодексом України, рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 20 січня 2016 року «Про дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку», прийняв рішення №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» (а.с.51-52).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, зокрема, з підстави порушення процедури громадських слухань обговорення проекту коригування детального плану території, позивач ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон №3038-VI) встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності; такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону №3038-VI (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

За приписами статті 8 цього ж Закону планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Як передбачено частиною першою статті 16 Закону №3038-VI, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною першою статті 17 Закону №3038-VI, пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б .1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту» обумовлено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови та іншого використання території населеного пункту.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно із частиною четвертою статті 19 Закону №3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Як передбачено частинами шостою, восьмою, десятою статті 19 Закону №3038-VI, склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Відповідно до пункту 4.3 розділу IV Порядку розроблення містобудівної документації затвердженого наказом Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за №1468/20206 (далі - Порядок №290) замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Детальний план території, яка розташована в межах населеного пункту, розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, а за відсутності затвердженого в установленому порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання (частина восьма статті 19 Закону №3038-VI, пункт 4.12 розділу IV Порядку №290).

З наведеного слідує, що відповідач має повноваження на затвердження детального плану території у межах міста Луцька, змін до нього (коригування).

Доцільність та необхідність внесення змін до детального плану території обумовлюється розвитком територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Зокрема, можливість врахування громадських та приватних інтересів забезпечується шляхом громадських слухань розроблених проектів містобудівної документації.

Так відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону №3038-VI громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - містобудівна документація) визначений Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №555 (тут, і надалі в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, далі - Порядок №555), який розроблений відповідно до статті 21 Закону №3038-VI.

Відповідно до пунктів 2 Порядку №555 проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.

Згідно із частиною третьою статті 21 Закону №3038-VI сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Такі ж вимоги містить пункт 3 Порядку №555.

Відповідно до пункту 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, дозвіл на коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку надано рішенням Виконавчий комітет Луцької міської ради від 20 січня 2016 року №23-1(а.с.49-50), яке було розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-dozvil-na-koryguvannya-proektu-detalnogo-planu-tеrytoriyi-zhytlovogo-kvartalu-v.

З матеріалів справи також слідує, що повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації «Детальний план території в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» оприлюднено в газеті «Луцький Замок» від 25 лютого 2016 року випуск №7 (а.с.55). Повідомлення містить інформацію про: 1) мету, склад та зміст містобудівної документації: уточнення положень генерального плану та плану зонування території міста у зв`язку з нагальною потребою в узгодженні намірів забудовників з існуючим законодавством та забезпечення нормативного і безперебійного функціонування підприємств, установ та організацій в центральній частині міста; 2) основні техніко-економічні показники: площа ділянки, що підлягає благоустрою - 4,5550 га; площа забудови - 12699,21 кв.м., у тому числі: житлова забудова (квартали багатоквартирної забудови) - 10573,25 кв.м.; ділянки установ і підприємств обслуговування - 2125,96 кв.м.; відсоток забудови - 27,87; площа озеленення - 4840,71 кв.м.; відсоток озеленення - 10,62; чисельність населення - 1074 люд., у тому числі: у багатоквартирній забудові - 733 люд., в установах та підприємствах обслуговування - 342 люд.; 3) відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації: замовник - Управління капітального будівництва Луцької міської ради; розробник - ПП «Спецпроект». Для забезпечення участі громадськості відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тут же зазначено строк (до 28 березня 2016 року) та адресу, контактні телефони для подання скарг та пропозицій стосовно проекту містобудівної документації «Розроблення та внесення змін до проекту «Детальний план території в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку», визначено відповідальну особу за організацію розгляду заяв та пропозицій. Також в оголошенні роз`яснено, що проект містобудівної документації «Детальний план території в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» розміщений на сайті Луцької міської ради www.lutskrada.gov, розділ «Оголошення», та на стенді на першому поверсі центру надання адміністративних послуг за адресою: вулиця Лесі Українки, 35.

Судом перевірено, що на сайті Луцької міської ради наявна інформація про коригування детального плану території в межах вулиць Львівської, Городецької , Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку разом з графічними матеріалами за посиланнями: https://www.lutskrada.gov.ua/publications/u-rayoni-lvivskoyi-bude-suchasnyy-zhytlovyy-kvartal, http://geo.lutskrada.gov.ua/files//dtp/1912433262182008570/doc/e4fe4200-e80c-11e8-8a4a-41fb3732eea3.pdf та http://geo.lutskrada.gov.ua/ua/register_dpt/page=3 (роздруківки на а.с.94-100).

Отже, наведене спростовує доводи позивача щодо неоприлюднення рішення щодо розроблення проекту коригування детального плану території та інформації про громадські слухання.

Частинами п`ятою-шостою статті 21 Закону №3038-VI визначено, що оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.

Частиною сьомою статті 21 Закону №3038-VI, а так само і пунктом 7 Порядку №555 обумовлено, що пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: 1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; 3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; 4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; 5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пунктами 9 - 11 Порядку №555 передбачено, що відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил. Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій. Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії (далі - комісія).

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою виключно після проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів, при цьому, затвердження на місцевому рівні детального плану території без проведення громадських слухань щодо його проекту чинним законодавством категорично забороняється. Разом з тим, громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

При цьому суд зазначає, що врахування громадських інтересів при під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу. За відсутності факту реалізації громадськістю свого права на подання пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку у відповідача відсутній обов`язок з їх розгляду та, відповідно, врахування.

Разом з тим, звернення із зауваженнями та/або пропозиціями щодо проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» до відповідача не надходили, що підтверджується пояснювальною запискою начальника Управління містобудування та архітектури до проекту рішення «Про затвердження коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» (а.с.53). Доказів свого звернення із зауваженнями та/або пропозиціями щодо вказаного проекту до відповідача позивач не надав. Відтак, вказане свідчить про відсутність факту порушення прав та інтересів позивача.

Коригування проекту детального плану території житлового кварталу в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку затверджено оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 квітня 2016 року №199-1 (а.с.51-52), яке розміщено на офіційному сайті Луцької міської ради за посиланням https://www.lutskrada.gov.ua/documents/pro-zatverdzhennya-generalnogo-planu-mista-lucka.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, рішення Виконавчого комітету Луцької міської ради від 06 квітня 2016 року №199-1 «Про затвердження коригування проекту детального плану в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку» було прийняте з проведенням громадських слухань для врахування громадських інтересів, тому відсутні підстави стверджувати, що Виконавчим комітетом Луцької міської ради (органом місцевого самоврядування, на який статтею 21 Закону №3038-VI та Порядком №555 покладено обов`язок щодо забезпечення проведення громадських слухань) не дотримано вимоги статті 21 Закону №3038-VI та Порядку №555.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист прав, свобод або законних інтересів, серед іншого, можливий шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень або визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною другою статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таким чином, процесуальний закон вимагає, щоб у позовній заяві позивач, з-поміж іншого, обґрунтував свою належність до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Звертаючись до суду з позовом щодо законності правового акта суб`єкта владних повноважень індивідуального характеру позивач також повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень. Відсутність у позивача, прав та/або обов`язків у зв`язку з виданням оскарженого правового акту не породжує у такої особи і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

Отже, обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. При розгляді публічно-правового спору суд зобов`язаний з`ясувати, чи має місце порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів особи, а у випадку, коли суб`єктивне право, свободи або інтереси не порушені, вони не підлягають судовому захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог та підстав позову, а також системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними матеріалами справи.

Детальний план території - це намір раціонального використання території. Звернення із даним позовом ОСОБА_1 обґрунтовував місцем проживання на АДРЕСА_1 , яка входить до житлового кварталу, детальний план території якого коригувався та був затверджений спірним рішенням. Порушення свого права вбачає у позбавленні його можливості брати участь в громадських слуханнях. Однак доводи позивача про те, що рішення про розроблення проекту детального плану території не оприлюднювалися в засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті Луцької міської ради не підтвердилися та спростовані відповідачем. Тому суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості надавати пропозиції щодо вказаного проекту у встановлений в повідомленні строк.

Водночас, на які інші права впливає спірне рішення, зокрема, за умови визначення експлікацією будівель і споруд детального плану території кварталу проектних багатоквартирних 9-поверхових житлових будинків позивач не вказав, доказів безпосереднього порушення цих прав не надав, тому є підстави вважати, що саме по собі затвердження коригування проекту детального плану в межах вулиць Львівської, Городецької, Олени Кульчицької та Вільямса у місті Луцьку будь-яких негативних наслідків безпосередньо для позивача не породжує. З доданих до позовної заяви документів можна встановити про наявність конфлікту жителів кварталу у зв`язку із будівництвом будинку АДРЕСА_2 (замовник будівництва ОСОБА_6 ), однак питання дотримання будівельних норм і правил суб`єктами містобудування під час будівництва окремо визначеного об`єкта лежить поза межами правовідносин між сторонами у справі.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм чинного законодавства України суд дійшов висновку, що оскаржуваним рішенням відповідача охоронювані законом права та інтереси позивача порушені не були, що свідчить про безпідставність його позовних вимог. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову не відшкодовуються позивачу.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, ідентифікаційний код юридичної особи 04051327) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк