Рішення № 8231139, 18.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.02.10 р. Справа № 7/251

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сгари Е.В.

при секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „ВУСО” м. Донецьк

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії „Універсальна” м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк

За участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 м. Донецьк

За участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 м. Білицьке

Предмет спору: стягнення суми матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 1721, 13 грн.

За участю представників:

від позивача: Остапенко О.С. довір.

від відповідача: Матусяк А.В. довір.

від третіх осіб: не з"явились.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія „ВУСО” м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії „Універсальна” м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк про стягнення суми матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 2231, 13 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на довідку відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Добропілля Добропілського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №3470 від 19.06.2008р.; постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.06.2008р.; договір добровільного страхування наземного транспорту №51500-30-02 від 02.07.2007р.; страховий акт №6843-02 від 08.10.2008р.; заяву на виплату страхового відшкодування від 22.05.2008р.; звіт ТОВ „Страховий аси станс” №7564/2008; звіт про оцінку розміру збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу №04-17/09 від 17.09.2008р.; висновок про вартість ремонту транспортного засобу б/н; розрахунок суми страхового відшкодування від 25.09.2008р.; платіжне доручення №16710 від 08.10.2008р.

У судовому засіданні 21.01.2010р. позивач повідомив суд про сплату третьою особою ОСОБА_2 на його користь суму франшизи у розмірі 510 грн.

В ході розгляду спору позивач надав заяву від 16.02.2010р. №281 про зменшення суми позову в порядку ст..22 ГПК України та просить стягнути з відповідача 1721, 13 грн. Заява підписана повноважною особою та прийнята судом. Таким чином, позовні вимоги розглянуті судом з урахуванням заяви про зменшення суми позову.

Відповідач у судовому засіданні 09.02.2010р. суму позову у розмірі 1721, 13 грн. визнав, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У поясненнях №25 від 15.02.2010р. відповідач зазначив, що він не відмовляється від виконання зобовязання виплати суми завданої шкоди, проте, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього суми франшизи у розмірі 510, 00 грн.

У судовому засіданні 18.02.2010р. відповідач надав доповнення до зазначених пояснень, де визнав суму позову у розмірі 1721, 13 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2009р. до участі у справі було залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на стороні відповідача.

Треті особи, які є учасниками спірної ДТП, до суду не прибули, письмових пояснень стосовно ДТП не надали, хоча про дату та час судових засідань були повідомлені належним чином, в підтвердження чого в матеріалах справи містяться відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень.

В ході розгляду справи судом були досліджені матеріали справи №3-4245/2008 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, направлені Приморським районним судом м. Маріуполя, відповідно до ухвали господарського суду від 18.05.2009р.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст..69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

21.05.2008р. біля 14:45 год. в м. Білецьке на перехресті вул. Донецька та вул. 30-ти років Перемоги сталася дорожньо-транспортна пригода зіткнення автомобіля ВАЗ 11183, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1.

Згідно протоколу серії ДО №524274 від 02.06.2008р. про адміністративне правопорушення, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 пункту 16.12 Правил дорожнього руху.

Відповідно до цього ж протоколу, матеріали передані до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.06.2008р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлений факт скоєння цією особою правопорушення та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Між позивачем та ОСОБА_6, який є власником автомобіля ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2, укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №51500-30-02 від 02.07.2007р. (далі по тексту Договір).

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що він діє до 01.07.2008р. включно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на момент скоєння ДТП автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 був застрахованим.

Предметом Договору є страхування майнових інтересів страхова теля у відповідності до діючого законодавства, ліцензій №123795 від 09.03.2005р. та Правилам №03-02 „Добровільного страхування наземного транспорту”, який зареєстрований у Державній комісії з регулювання фінансових послуг України 03.02.2005р. под №0650074 надалі Правила. Обєктом страхування є автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 2006 р. випуску (пункти 1.1-1.2 Договору).

Страховим випадком, у тому числі, є пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди події, яка відбулась під час руху застрахованого транспортного засобу, в результаті чого застрахованому транспортному засобу спричинено шкоду, у разі якщо особистість винуватого у скоєнні ДТП встановлена та, якщо ця особа не є водієм застрахованого транспортного засобу. У цьому випадку розмір франшизи складає 1,5% або 675, 00 грн. (п.4.1.1.2 Договору).

Розмір страхового відшкодування визначається з урахуванням амортизаційного зносу запасних запчастин, деталей та матеріалів, а підставою для виплати суми страхового відшкодування є експертне дослідження автотоварознавчої експертизи (п.п.5.1-5.2 Договору).

Дії страхувальника у разі настання страхового випадку та перелік документів, які підтверджують факт настання страхового випадку узгоджені сторонами у розділах 8 та 9 Договору.

Згідно звіту про оцінку розміру збитків заподіяних пошкодженням транспортного засобу №04-17/09 від 17.09.2008р., внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, вартість матеріальної шкоди, яка спричинена власнику пошкодженого транспортного засобу (автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2) на момент здійснення оцінки склала 2906, 13 грн.

Відповідно до страхового акта №6843-02 від 08.10.2008р., сума страхового відшкодування, яка повинна бути сплачена позивачем внаслідок настання ДТП, склала 2231, 13 грн. (з урахуванням франшизи у розмірі 675,00 грн., сплата якої покладається на страхувальника, а також з урахуванням зносу).

Таким чином, внаслідок настання ДТП, на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №51500-30-02 від 02.07.2007р. та на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 22.05.2008р. позивач зазнав витрат із сплати суми страхового відшкодування за Договором у загальному розмірі 2 231, 13 грн., в підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №16170 від 08.10.2008р.

Згідно статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 993 Цивільного кодексу України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.1 ст.1191 цього ж кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а остання звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України та пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” (зі змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

З матеріалів справи, у тому числі з довідки відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території м.Добропілля Добропілського району та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області №3470 від 19.06.2008р. вбачається, що власником автомобіля ВАЗ 11183, державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_7, а під час скоєння ДТП автомобілем керувала ОСОБА_2.

З матеріалів справи та пояснення позивача й відповідача вбачається, що ДТП сталася у звязку з порушенням водія ОСОБА_2 пункту 16.12 Правил дорожнього руху та, що на ОСОБА_2 постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 17.06.2008р. на підставі викладеного, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що винною у скоєнні ДТП, що сталася 21.05.2008р. біля 14:45 год. в м. Білецьке на перехресті вул. Донецька та вул. 30-ти років Перемоги є третя особа ОСОБА_2

Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що у відповідності до приписів Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” між ОСОБА_7 (власник автомобіля ВАЗ 11183, державний номер НОМЕР_3) - та відповідачем по справі ВАТ „СК „Універсальна” укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/3854287 від 24.01.2008р. (далі по тексту Поліс).

Відповідно до п.5 Полісу, іншою особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за цим Полісом є ОСОБА_2.

Згідно п.3 Полісу, його строк дії встановлений з 24.01.2008р. по 23.01.2009р. включно.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що на час скоєння ДТП цивільна-правова відповідальність третьої особи ОСОБА_2 була застрахованою.

Ліміт відповідальності за заподіяну шкоду третім особам встановлений у розмірі 25000, 00 грн. із франшизою 510, 00 грн. (п.2 Полісу).

Згідно преамбули Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вже зазначалось вище, Полісом передбачений розмір фрашизи у сумі 510,00 грн.. (п.2 Полісу).

З матеріалів справи та пояснень обох представників сторін вбачається, що сума заподіяної шкоди постраждалому транспортному засобу автомобіль ГАЗ 330202, державний номер НОМЕР_2 позивачу відповідачем не відшкодована.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1721, 13 грн. (з урахуванням зменшення понесених витрат на суму франшизи в розмірі 510 грн.)

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення обох представників сторін, суд дійшов висновку, що сума суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1721, 13 грн. є доведеною позивачем, визнаною відповідачем та підлягає стягненню у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 1721, 13 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі Конституції України, ст.ст. 526, 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України “Про страхування”, Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 21, 22, 31, 33, 35, 42, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „ВУСО” м.Донецьк задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Страхової компанії „Універсальна” м. Київ в особі Донецької філії м. Донецьк (01601, м.Київ, вул.Пилипа Орлика, 24/1, ЄДРПОУ 20113829) на користь Закритого акціонерного товариства Страхової компанії „ВУСО” м.Донецьк (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 27, п/р 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ „КАМБІО”, МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 1721, 13 грн., 78, 68 грн. державне мито, 182, 05 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя