Рішення № 8230958, 08.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.10 р.                     Справа № 30/212                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при помічнику судді Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33440860)

про: стягнення заборгованості у розмірі 554,31 грн., штрафу у сумі 1735,85 грн.

за участю:

представника Позивача – Кульмінська В.В. (за довіреністю №21/1-1157/Сг від 05.06.2008 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 554,31 грн., штрафу у сумі 1735,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №28175 термінового виклику наряду міліції охорони від 15 вересня 2007 року, щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.11), довідку з ЄДРПОУ Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (а.с.12), договір №28175 термінового виклику наряду міліції охорони (а.с.13-14), інструкцію про порядок приймання об’єктів та приміщень під охорону (а.с.15), дислокацію (а.с.16),план – схему об’єкту (а.с.17),протокол узгодження вартості (а.с.18), дислокацію на 2008 рік (а.с.19-20), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна” (а.с.21), довідку з ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна” (а.с.22), ліцензію (а.с. 23), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.24).

Нормативно свої вимоги Позивач ст.ст. 526, 610, 611, 612, 614, 615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивач 12 січня 2010 року надав наступні документи: докази направлення акту звіряння взаємних розрахунків на адресу Відповідача (а.с.30а-31), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача. Відповідно до якого заборгованість станом на 01.11.2009 рік складає 554,31 грн. (а.с.32), виписки з банківського рахунку які підтверджують часткову оплату за надані послуги Відповідачем (а.с.33-39).

Заявою від 22 січня 2010 року №69/Мк (а.с.44-45) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір Позовних вимог, заявивши до стягнення суму боргу у розмірі 510,61 грн., штрафу у розмірі 1735,85 грн.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 22 січня 2010 року №69/Мк (а.с.44-45), оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення зменшити розмір вимог. Суд приймає таке зменшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх небудь охоронюваних законом інтересів.

27 січня 2010 року через канцелярію суду Позивачем були надані наступні документи: докази направлення акту звіряння взаємних розрахунків на адресу Відповідача (а.с.46-47), акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2009 рік складає 116,97 грн., акт звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 04.01.2010 рік складає 510,63 грн. (а.с.49).

08 лютого 2010 року Позивачем на виконання ухвали суду у судовому засідання були надані докази направлення на адресу Відповідача заяви про зміни розміру позовних вимог та актів приймання – передачі виконаних робіт (а.с.54-55), акти прийому – здачі виконаних робіт/послуг за договором №28175 від 25 вересня 2007 року (а.с.56-62), довідку від 04.02.3010 року №21/3-5ух (а.с.63).

Представник Позивача у судове засідання 08 лютого 2010 року з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання 12.02.2010р. надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (а.с.53). Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2007 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір №28175 термінового виклику наряду міліції охорони, відповідно п.1.1 Виконавець у межах кошт отриманих від Замовника, починаючи з 25.09.2007 року забезпечує реагування НМО у разі надходження на ПЦС сигналу тривоги при використанні Замовником засобів ручної тривожної сигналізації встановлених на об’єктах Замовника, які зазначені в Розрахунку – Дислокації (додаток №1 до Договору) і плані – схемі (додаток №3 до Договору).

У розділі 2 Договору сторони дійшли згоди щодо вартості послуг по договору та порядку розрахунків:

- п.2.1 Договору: вартість послуг (сума договору) визначена і узгоджена сторонами Розрахунком Дислокацією (додаток 1 до договору);

- п.2.3 Договору: оплата охоронних послуг здійснюється Замовником на умовах попередньої оплати шляхом виплати Виконавцю щомісячно сум зазначених в Розрахунку – Дислокації (додаток №1 до Договору);

- п.2.4 Договору: перший платіж Замовник здійснює не пізніш п’яти банківських днів після підписання сторонами даного договору. Усі наступні платежі здійснюються Замовником не пізніш п’яти днів до кінця кожного місяця;

- п.2.6 Договору: датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок Виконавця;

- п.2.7Договору: в кінці кожного календарного місяця а також по закінченні терміну дії договору Сторони складають акти виконаних робіт;

- п.2.8 Договору: виконавець надає Замовнику рахунки, податкові накладні. Акти виконаних робіт (акти виконаних робіт Замовник в обов’язковому порядку підписує і повертає Виконавцю).

У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) – Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання. (п.6.2 Договору).

Дислокацією за 2009р. встановлено вартість послуг за один місяць у розмірі 904,40 грн. (а.с.20)

Згідно з погодженою сторонами дислокацією до договору, Позивачем на виконання умов договору Відповідачу були надані послуги, за період з 01 січня 2009 року по 20 липня 2009 рік на загальну суму 5980,71 грн.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата за період з, що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.33-38), внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 510,61грн. за

Відтак, у зв’язку з неналежним виконанням Позивачем зобов’язань щодо оплати за надані послуги, виникла заборгованість у розмірі 510,61грн., та виникли підстави для нарахування штрафу у розмірі 1735,85 грн.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Стан розрахунків між сторонами за весь період взаємовідносин за договором відображений у складеному Позивачем і надісланому Відповідачу на вимогу суду акті звіряння розрахунків (а.с.48-49)

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з погодженою сторонами дислокацією до договору, Позивачем на виконання умов договору Відповідачу були надані послуги, за період з 01 січня 2009 року по 20 липня 2009 рік на загальну суму 5980,71 грн., що підтверджується актами прийому – здачі виконаних робіт/послуг (а.с. 56-62).

Вказані акти підписні лише з боку позивача та направлені відповідачу для підписання, проте, незважаючи на відсутність підпису з боку відповідача на актах прийому-передачі послуг за період з січня 2009р по липень 2009р., суд приймає вказані акти як належний доказ надання послуг за договором, враховуючи п.28 Договору №28175 та факт оплати (часткової) Відповідачем наданих послуг за вказаний період.

Крім того, Відповідач, уклавши Договір №28175 термінового виклику наряду міліції охорони від 15.09.2007 року, прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги. При цьому, у відповідності до умов Договору, виникнення у Відповідача зобов’язання по оплаті замовлених послуг, обумовлено настанням певного строку (здійснення на умовах попередньої оплати шляхом виплати Виконавцю щомісячно сум зазначених в Розрахунку-Дислокації) і не знаходилось в залежності від отримання (надання) рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт, актів звірки розрахунків або будь-яких інших документів, вказані обставини не звільняють Відповідача від обов’язку сплатити суму заборгованості за Договором.

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата. що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.33-38), внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 510,61грн.

Відтак, решта несплаченої суми, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 510,61 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні (два і більш рази) – Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання. (п.6.2 Договору).

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем є доведеним, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 1735,85 грн. за період з 26.12.2008р. по 20.07.2009р.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33440860) про стягнення заборгованості у розмірі 510,61 грн грн., штрафу у сумі 1735,85 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33440860) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) заборгованість у розмірі 510,61 грн., штраф у розмірі 1735,85 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтергейм Україна”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33440860) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Донецьк, (ідентифікаційний код 08596860) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 100,05 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 231,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою присутнього представника Позивача у судовому засіданні 08.02.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 08.02.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя